пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
20.04.2017 справа № 908/2074/15-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 - за довіреністю; ОСОБА_5 - за довіреністю; ОСОБА_6 - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг", м. Донецьк
на рішення Господарського суду Запорізької області
від20.02.2017 (підписано 24.02.2017)
у справі№ 908/2074/15-г (головуючий Дроздова С.С., судді: Корсун В.Л., Проскуряков К.В.)
за позовомДержавного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", м. Харків
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг", м. Донецьк
простягнення 702 000,00 грн
У березні 2015 року до господарського суду звернулось Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", м. Харків (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг", м. Донецьк (Відповідач) про стягнення суми 702 000,00 грн. основного боргу.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.02.2017 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а також суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що позивачем не доведений факт виконання своїх зобов'язань за договором в повному обсязі, а також на те, що висновок судової експертизи, який покладено в основу прийнятого рішення, не відповідає вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні 03.04.2017 оголошувалась перерва до 20.04.2017.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.
Представники позивача вважали рішення суду законним та обґрунтованим, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2013 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діпромез" (правонаступником якого є відповідач) був укладений договір № 213-190/13 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався власними силами та/або з залученням третіх осіб (субпідрядні організації), на підставі виданого відповідачем технічного завдання (додаток № 1) та вихідних даних (додаток № 2), виконати роботу: "Розроблення техніко-економічного обґрунтування (далі - ТЕО) будівництва систем очищення колошникового газу доменних печей ПАТ "МК "Азовсталь", а замовник - прийняти результат таких робіт по даному договору та оплатити їх вартість
Відповідно до п. 1.2 Договору, строк виконання робіт визначається календарним планом виконання робіт (додаток № 3).
Згідно з п. 2.1 Договору, вартість робіт складає без урахування ПДВ: 780 000,00 грн., крім того ПДВ 20% у розмірі 156 000,00 грн. Загальна вартість робіт по договору з урахуванням ПДВ складає 936 000,00 грн.
За змістом п. 2.2. Договору, відповідач здійснює оплату по даному договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача на протязі 30 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.
Згідно п. 4.1 Договору, здача-приймання виконаних робіт оформляється підписанням актів здачі-приймання виконаних робіт згідно з умовами даного договору.
Пунктом 4.3 Договору сторони визначили, що на момент настання строку виконання робіт позивач надає відповідачу нарочним або поштовим відправленням з повідомленням про відправлення необхідний комплект проектно-кошторисної документації в 5-ти екземплярах на паперовому носії та в 2-х екземплярах на електронному носії (далі - заключні документи), а також накладну із зазначенням переліку переданої документації та 2 екземпляри акту здачі-приймання виконаних робіт. Відповідач підтверджує своїм підписом на накладній або в поштовому повідомленні про отримання проектно-кошторисної документації.
Відповідач, протягом 25 календарних днів з моменту отримання заключних документів, зобов'язався розглянути їх, підтвердити їх прийняття шляхом підписання актів здачі-приймання виконаних робіт чи надати письмову мотивовану відмову з переліком зауважень та недоліків. Позивач зобов'язався внести відповідні зміни та/чи поправки за свій рахунок протягом 14 календарних днів з моменту отримання від відповідача відповідного повідомлення та повторно надати останньому виправлені заключні документи (п. 4.4 Договору).
Пунктом 7.5 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення позивачем прийнятих на себе, у відповідності до Договору, зобов'язань, допускається застосування відповідачем до позивача санкцій, зокрема, відмова від виконання своїх обов'язків по Договору повністю або частково та/або розірвання цього Договору.
Сторонами також були підписані додатки до Договору: № 1 "Завдання на розроблення технічко-економічного обґрунтування (ТЕО) будівництва шляхом очищення колошникового газу доменних печей ПАТ "МК "Азовсталь"; № 2 "Перелік вихідних даних (видаються замовником)", № 3 "Календарний план виконання робіт" та № 4 "Протокол узгодження договірної ціни робіт по договору", а також додатки №№ 5-8.
Листом від 18.02.2014 № 3-54-1476, адресованим відповідачу, позивач зазначив, що початком розроблення ТЕО є 31.01.2014, оскільки листом № 026-141 від 31.01.2014 відповідач повідомив позивача, що на технічній нараді комбінату було узгоджене ОТР 52785-ПЗ ізм. 2 (кінцевий варіант з урахуванням зауважень спеціалістів ПАТ "МК "Азовсталь").
Актом здачі-приймання робіт № 1 від 14.03.2014 р., що підписаний сторонами без будь-яких зауважень щодо обсягу та якості виконаних робіт та скріплений печатками підприємств, сторони підтвердили виконання та прийняття робіт Етапу № 1 (Розробка ОТР (В2.Р07.F1.ЕS.03). Сума до перерахування за актом - 230 000,00 грн. з ПДВ.
Відповідачем 29.05.2014 було перераховано на банківський рахунок позивача належну до сплати за актом № 1 суму в розмірі 234 000,00 грн., що підтверджується випискою з банку ПАТ "Приватбанк" від 29.05.2014.
Позивач відповідно до накладної № 11 від 15.07.2014 надав відповідачу технічну документацію по об'єкту, згідно з переліком (а.с. 28, т. 1).
Відповідно до накладної № б/н від б/д позивач передав відповідачу виправлений варіант технічної документації, згідно з переліком, яку останній отримав 30.10.2014 (а.с. 29, т. 1).
Із супровідним листом від 24.07.2014 за № 1-04-6621 позивач направив відповідачу рахунок для проведення оплати та акт № 2 здачі-приймання робіт (етап 2), після оформлення один екземпляр акту просив повернути позивачу.
Встановлено, що оригінали зазначених документів були оглянуті колегією суддів у судовому засіданні першої інстанції, зауважень щодо цього не надходило.
Відповідачем акт № 2 не підписано, рахунок на суму 702 000,00 грн. не оплачено.
Позивачем у зв'язку з непідписанням позивачем акту № 2 та не сплатою рахунку на суму 702 000,00 грн., 22.01.2015 було направлено відповідачу претензію (вих. № 1-22-310 від 21.01.2015), якою позивач вимагав протягом 7 днів з моменту отримання претензії сплатити суму в 702 000,00 грн. за виконані роботи. Також разом з претензією повторно направив для оформлення акт № 2 здачі-приймання виконаних робіт.
Відповіддю на претензію від 11.02.2015 відповідач зазначив, що наданий позивачем за накладною № 11 від 15.07.2014 пакет документів є неповним, а також були порушені строки виконання робіт, крім того зазначив, що його зауваження щодо об'єму та якості робіт усунуті не були, що є підставою відмови відповідача від підписання акту та на підставі п. 7.5 Договору та ст.ст. 188, 235-237 ГК України повідомив про відмову від виконання зобов'язань з прийняття та оплати другого етапу робіт (ТЕО) по Договору.
За таких обставин позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості у сумі 702 000,00 грн.
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 887 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Згідно ч. 1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Частиною 2 цієї статті передбачено, що підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Статтею 889 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника.
Статтею 890 ЦК України визначено обов'язок підрядника передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.
Відповідно до ст. 853 ЦК замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
З аналізу наведених вище норм слідує, що виникнення зобов'язання з оплати робіт пов'язане з фактом їх реального виконання. Сам по собі акт приймання-передачі виконаних робіт не є єдиною визначальною умовою для виникнення зобов'язального правовідношення у замовника.
За доводами позивача, направлений на адресу відповідача акт № 2 здачі-приймання робіт з боку замовника підписаний не був, обґрунтованих заперечень по акту у визначений договором строк не надано, тому роботи за договором вважаються прийнятими замовником на зазначену в акті суму.
Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо отримання відповідачем спірної документації за наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
За змістом п. 4.3 Договору, позивач надає відповідачу нарочним або поштовим відправленням з повідомленням про відправлення необхідний комплект проектно-кошторисної документації, а також накладну із зазначенням переліку переданої документації та 2 екземпляри акту здачі-приймання виконаних робіт. Відповідач підтверджує своїм підписом на накладній або в поштовому повідомленні про отримання проектно-кошторисної документації.
Такі вимоги позивач виконав, передавши посадовій особі відповідача зазначені документи, зокрема, накладну із зазначенням переліку переданої документації уповноваженій особі відповідача, яка підписана 30.10.2014 без будь-яких зауважень.
Іншого порядку щодо передання відповідачу відповідної документації а ні вимогами Договору, а ні вимогами закону не передбачено.
Також за змістом п. 3.2.5 Договору, позивач зобов'язаний усувати на вимогу відповідача недоліки та дефекти у роботі, протягом 7 календарних днів з моменту отримання позивачем від відповідача відповідної вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами велося листування з приводу усунення недоліків у наданій позивачем документації. Виправлений варіант документації був переданий відповідачу 30.10.2014 за накладною, копія якої наявна в матеріалах справи. Також електронним листом від 13.11.2014 позивач направив відповідачу відкориговані сторінки ТЕО. Після отримання виправленого варіанту, відповідач претензій стосовно результату робіт позивачу не висував, та лише після отримання письмової претензії, відповідач листом від 11.02.2015 зазначив, що проектно-кошторисна документація виконана позивачем не в повному об'ємі.
Отже доказів неналежного виконання позивачем свого обов'язку відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог посилається на факт невиконання позивачем умов Договору та технічного завдання (додаток № 1 до Договору), тобто невиконання робіт стадії Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), стверджує, що позивачем були неповністю виконані роботи за Договором, оскільки не були виконані роботи з сухого способу очищення доменного газу через їх недоцільність, як зазначив позивач.
За змістом висновку судової інженерно-технічної експертизи № 135, 750 Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.10.2016 (а.с. 68-82, т. 3) з урахуванням відповідей експертів на запитання сторін, експертами підтверджено те, що в наданій на дослідження документації - Техніко-економічному обґрунтуванню будівництва систем очистки колошникового газу доменних печей ПАТ "МК "Азовсталь" розроблені технічні рішення розміщення газоочисного обладнання для сухої газоочистки на виробничих майданчиках комбінату з урахуванням фактичної забудови території комбінату.
Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність висновків експертів нормам чинного законодавства та наданим на дослідження матеріалам, судова колегія вважає їх безпідставними, оскільки згідно до вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Висновок експертів є лише одним із доказів, який суд оцінює поряд з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Висновок експертів не має заздалегідь встановленої сили і переваг по відношенню до інших доказів.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконав умови Договору з розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва систем очистки колошникового газу доменних печей ПАТ "МК "Азовсталь", результат робіт переданий відповідачу та позивачу повернутий відповідачем не був, прийнятий останнім, що підтверджується матеріалами справи, право позивача підлягає захисту в судовому порядку, спірна сума в 702 000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо клопотання відповідача про призначення повторної судової інженерно-технічної експертизи через те, що висновок судової інженерно-технічної експертизи від 27.10.2016 є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, то судова колегія відмовляє у його задоволенні, оскільки відповідачем не наведено жодних конкретних доводів з цього приводу. Сама лише незгода відповідача з деякими пунктами висновку експертів підставою до призначення повторної експертизи не є.
Відповідно до п. 15.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
Наразі висновок судової інженерно-технічної експертизи від 27.10.2016 судовою колегією визнається обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам та обставинам справи, у зв'язку з чим підстав до призначення повторної експертизи по справі судова колегія не вбачає.
За таких підстав судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 702 000,00 грн. за надані послуги з виконання проектних робіт.
Судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на матеріалах справи та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті виконаних позивачем за Договором робіт.
Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2017 року у справі № 908/2074/15-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест інжиніринг", м. Донецьк залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2017 року у справі № 908/2074/15-г - залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.В. Стойка
Судді: Н.В. Ломовцева
ОСОБА_3