19.04.2017 року Справа № 904/7872/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.
секретар судового засідання Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №1.9.853 від 27.09.2016р.
від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність №1.9.1311 від 14.12.2016р.
від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність №б/н від 03.10.2016р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017р. у справі №904/7872/16
за позовом Комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд", м.Дніпро
про стягнення плати за використання об'єктів благоустрою не за цільовим призначенням відповідного договору 35039,40 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017р. у справі №904/7872/16 (суддя Назаренко Н.Г.) відмовлено в задоволенні позову Комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" про стягнення суми 102739,50 грн. п'ятикратного розміру плати за використання об'єктів благоустрою в районі пр. Газети «Правда», 2Ж в м. Дніпропетровську не за цільовим призначенням без укладення відповідного договору з позивачем за період з 20 травня 2016 року по 30 січня 2017 року.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів належними, обґрунтованими та допустимими доказами тих обставин, на яких ґрунтуються заявлені ним вимоги.
Позивач (КП "УОК СБ РЗР"ДМР"), не погодившись з означеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що висновки, які містять в оскарженому рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом порушені норми процесуального права в частині загальних правил оцінки доказів. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017р. у справі №904/7872/16 та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити позов в межах заявлених позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що факт використання відповідачем об'єкта благоустрою підтверджений як наданими позивачем численними актами комісійного обстеження території за період з 19.05.2016р. по 05.10.2016р. так і доказами, наданими відповідачем, а саме текстом договору купівлі-продажу від 18.02.2016р. та технічним паспортом від 29.09.2015р., в якому, зокрема, визначено розмір земельної ділянки, на який розташовано предмет купівлі-продажу - споруда магазину по пр. Слобожанського, буд 2Ж в м.Дніпрі. Вважає, що наявність законних підстав для використання об'єкта благоустрою в силу вимог ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України повинен був доводити відповідач. На думку скаржника, з огляду на відсутність у справі будь-яких доказів на підтвердження законності використання відповідачем земельної ділянки, та відповідно й об'єкта благоустрою, встановленим фактом у справі є відсутність у відповідача таких підстав. Також, позивач вважає, що неправильність наданого ним розрахунку розміру матеріальної відповідальності не може бути підставою для відмови в позові. На думку апелянта, з огляду на те, що в районі буд. 2 по пр. Слобожанського в м.Дніпрі розташовано декілька споруд, які жодним чином не ідентифіковані, суд першої інстанції мав встановити площу об'єкта благоустрою, який використовується відповідачем не за цільовим призначенням, на підставі найбільш достовірного доказу по справі - технічному паспорту від 29.09.2015р. та самостійно зробити розрахунок розміру матеріальної відповідальності відповідача, тим більше, що надані позивачем акти комісійного обстеження містять східні значення, а розходження вимірів, які містяться в них та в технічному паспорті залежать від технічних засобів вимірювання, кваліфікації осіб, які здійснювали такі вимірювання та від умов сезонного використання об'єкта (навіси, тенти, виносні столи, літній майданчик та т.і.).
Відповідач (ТОВ "Орендабуд") письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник відповідача у судових засіданнях заперечував на задоволенні апеляційної скарги з тих підстав, що судом в оскарженому рішенні зроблені вірні висновку щодо недоведеності обставин, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
У судовому засіданні 27.03.2017р. оголошувалась перерва до 19.04.2017р.
За результатами перегляду даної справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом у судовому засіданні 19.04.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини:
Рішенням Дніпропетровської міської ради №39/35 від 29.05.2013р. "Про затвердження Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг" затверджено Порядок передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг (а.с. 37-55 т.1).
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013р. №44/43 "Про затвердження Правил благоустрою території міста Дніпропетровська" затверджені Правила благоустрою території міста Дніпропетровська (а.с.56-142 т.1).
Комунальне підприємство "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпропетровської міської ради (надалі - КП "УОК СБ РЗР "ДМР" або позивач) є комунальним унітарним комерційним підприємством, предметом господарської діяльності якого у сфері контролю благоустрою є, зокрема: - справляння грошової компенсації за тимчасове існуючого благоустрою (використання об'єктів благоустрою) на території міста та відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення правил благоустрою території міста суб'єктами господарювання усіх форм власності, неприбутковими організаціями, установами, закладами, фізичними особами при улаштуванні сезонних майданчиків об'єктів дрібно-роздрібної торгівлі та ресторанного бізнесу (вагончиків, павільйонів, кіосків, вітрин, стендів, контейнерів, лотків, тари тощо); припинення або призупинення самовільних дій з письмовим попередженням про це замовника і безпосереднього виконавця самовільних дій щодо погіршення існуючого благоустрою (самовільне та самоправне використання об'єктів благоустрою або їх не відновлення, самовільне використання об'єктів благоустрою міста не за їх цільовим призначенням, незадовільне утримання закріпленої у встановленому порядку або прилеглої території), що підтверджено Статутом цієї особи в новій редакції (а.с. 13-26 т.1).
Розпорядженням начальника КП "УОК СБ РЗР"ДМР" №1-р від 25.04.2016р. затверджений склад постійно діючої комісії для обстеження території: голова комісії - заступник начальника управління, член комісії - головний інспектор управління, член комісії - провідний інспектор управління, член комісії - представник Департаменту споживчого ринку і сфери послуг Дніпропетровської міської ради (а.с. 227 т.1).
14.03.2016р. позивач направив відповідачу, як "Власнику павільйону "Недорогие товары /Є гроші/ Кредити до зарплати" припис №494 із вимогою про вжиття заходів по звільненню об'єктів благоустрою шляхом демонтування самовільно розташованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за адресою: вул. Бердянська - пр. Газети "Правда", 2 власними силами та за власні кошти до 17.03.2016р. (а.с. 198 т.1).
У відповідь на означений припис відповідач направив позивачу лист (був отриманий позивачем 17.03.2016р. за вх. №1.8.311. у якому повідомив, що вимога Управління про демонтування споруди, що є об'єктом права приватної власності ТОВ «Оренда буд» є необґрунтованими та порушує конституційне право власника вільно володіти. Користуватися та розпоряджатися своєю власністю (а.с 196-197 т.1).
18.03.2016р. відповідач звернувся до Дніпропетровської міської ради з Клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовним розміром 0,0100 га за фактичним розміщенням магазину непродовольчих товарів за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда" , будинок, 2Ж (а.с. 199-200 т.1).
19.05.2016р. позивачем у складі комісії: голова комісії - заступник начальника з питань правового забезпечення ОСОБА_2, головний інспектор Соколов Є.Є. та провідний інспектор Назаренко Н.А. складений Акт комісійного обстеження території №08 (а.с.231 т.1), в якому зазначено про здійснення перевірки стану об'єкту благоустрою міста Дніпропетровська за адресами: пр. Газети "Правда", 2 а, якою встановлена наявність порушень Правил благоустрою міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013р. №44/43 - не цільове використання об'єкту благоустрою, суть порушення: об'єкт нерухомості (приміщення магазину «Об'єкт нерухомості за рішенням суду») тротуар, пішохідна доріжка, замощення, без укладення договору про нецільове використання об'єкту благоустрою. Розміри об'єкту благоустрою, що використовується не за цільовим призначенням 7х7,20 = 50,5 м кв. Припис вручено 14.03.2016р. Особою, дії якої призвели до такого порушення у цьому Акті зазначено: власник ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ПО "Ломбард Фольченко і компанія". Фотоматеріали до цього акту із зображенням об'єкту нерухомості (а.с. 232 т.1).
12.09.2016р. позивачем, у складі комісії: голова комісії - заступник начальника з питань правового забезпечення ОСОБА_2, головний інспектор Сидоренко Д.Г. та провідний інспектор Паркін В.М. складений Акт комісійного обстеження №65 (а.с. 145 т.1), в якому було зазначено, що при проведенні обстеження території за адресою пр. Слобожанський, 2ж було виявлено тимчасову споруду без наявності правовстановлюючих документів на розміщення тимчасової споруди та на тимчасове використання об'єкту благоустрою не за цільовим призначенням загальною площею 10 м кв. Особою, дії якої призвели до такого порушення у цьому Акті зазначено - ТОВ "Орендабуд". Фотоматеріали з зображенням об'єкту (а.с. 146-147 т.1).
05.10.2016р. позивачем, у складі комісії: голова комісії - заступник начальника з питань правового забезпечення ОСОБА_2, головний інспектор Сидоренко Д.Г. та провідний інспектор Парнін В.М., був складений Акт №МВ-16/52 комісійного обстеження території (а.с. 228 т.1), в якому відзначено, що була здійснена перевірка стану об'єкта благоустрою міста Дніпропетровська за адресами: пр. Слобожанський, 2Ж, у ході якої встановлено, що об'єкт нерухомості (приміщення магазину) «об'єкт нерухомості за рішенням суду») тротуар, пішохідна доріжка, замощення: без укладання договору про нецільове використання об'єкту благоустрою. Розміри об'єкту благоустрою, що використовуються не за цільовим призначенням 7х7,2 = 50,4 м кв. Припис вручено 14.03.2016р. Відомості про особу, дії або бездіяльність якої призвели до встановлених комісією порушень: ТОВ "Арендабуд", код ЄДРПОУ 39258051. Фотозображення об'єкту перевірки додаються (а.с. 229-230 т.1).
17.06.2016р. Позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №1.9.405, в якій просив в добровільному порядку сплатити п'ятикратний розмір плати за використання об'єкту благоустрою не за цільовим призначенням без укладення договору станом на 31.05.2016р. у розмірі 12741,84 грн. (212,36 грн. х 5 х 12 дн. = 12741,84 грн.).
На вказану вище претензію відповідачем була надана позивачу відповідь, у якій зазначалось, зокрема, про те, що на думку ТОВ "Орендабуд" з боку цієї особи відсутні порушення законодавства у сфері благоустрою, а тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача.
Відмова відповідача в добровільному задоволенні вимог позивача спричинила звернення позивача до суду із позовом, який є предметом розгляду в даній справі, про притягнення відповідача до майнової відповідальності, шляхом стягнення з нього на користь позивача п'ятикратного розміру плати за використання об'єктів благоустрою в районі пр. Газети «Правда», 2Ж в м. Дніпро не за цільовим призначенням без укладення відповідного договору із позивачем за період з 20.05.2016р. по 21.06.2016р. в сумі 35039,40 грн.
За первісним розрахунком позивача розмір оплати за 1 день тимчасове використання об'єкту благоустрою не за цільовим призначенням становить 212,36 грн., а тому п'ятикратний розмір такої плати за період з 20.05.2016р. по 21.06.2016р. становить 35039,40 грн. (212,36 грн. х 5 х 33 дн. = 35039,40 грн.) (а.с. 9 т.1).
Заявою від 19.09.2016р. позивач збільшив позовні вимоги та просив притягнути відповідача до майнової відповідальності, стягнувши з нього на користь позивача п'ятикратний розмір плати за використання об'єктів благоустрою в районі пр. Газети Правда, 2-Ж в м. Дніпропетровську не за цільовим призначенням за період з 20.05.2016р. по 12.09.2016р. у сумі 60378,00 грн., виходячи із розрахунку: 104,10 грн. х 5 х 116 дн. = 60378,00 грн., де 104,10 грн. - розмір плати за 1 день використання об'єкта, площа якого не зазначена (а.с. 31-32 т.1).
В заяві про зменшення позовних вимог від 06.10.2016р. позивач зазначає, що оскільки належний відповідачеві об'єкт знаходиться на тротуарі, то з урахуванням відповідних зонального коефіцієнту та коефіцієнту виду робіт розмір плати за 1 день використання об'єктів благоустрою не за цільовим призначенням становить 102,82 грн., а п'ятикратний розмір плати за використання відповідачем елементів об'єкту благоустрою без укладення договору з позивачем за період з 20.05.2016р. по 05.10.2016р. становить 68372,64 грн. (102,81грн. х 5 х 133 дн. = 68372,64 грн.) (а.с. 223-226 т.1).
Заявою від 30.01.2017р. позивач збільшив позовні вимоги та просив притягнути відповідача до майнової відповідальності, стягнувши з нього на користь позивача п'ятикратний розмір плати за використання об'єктів благоустрою в районі пр. Газети "Правда", 2-Ж в м. Дніпропетровську не за цільовим призначенням за період з 20.05.2016р. по 30.01.2017р. у сумі 102739,50 грн., виходячи із розрахунку: 80,58 грн. х 5 х 255 дн. = 102739,50 грн., де 80,58 грн. - розмір плати за 1 день використання об'єкта площею 39,5 м кв. (а.с. 50-52 т.2).
Відтак причиною спору є питання про існування у відповідача невиконаних грошових зобов'язань перед позивачем на суму 102739,50 грн. зі сплати п'ятикратного розміру плати за використання відповідачем за період з 20 травня 2016р. по 30 січня 2017р. елементів об'єкту благоустрою не за цільовим призначенням без укладання відповідного договору з позивачем.
Матеріалами справи підтверджено, що за договором купівлі-продажу ? частки магазину непродовольчих товарів від 18.02.2016р. ОСОБА_6 (Продавець) передав, а ТОВ "Орендабуд" (покупець) прийняло ? частку у праві спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна, який значиться згідно правовстановлюючого документу, як - магазин непродовольчих товарів, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда", будинок 2Ж (а.с. 174-177 т.1), що засвідчено відповідним Актом прийому-передачі від 18.02.2016р. (а.с. 178 т.1).
За договором купівлі-продажу ? частки магазину непродовольчих товарів від 19.02.2016р. ОСОБА_6 (Продавець) передав, а ТОВ "Орендабуд" (покупець) прийняло ? частку у праві спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна, який значиться згідно правовстановлюючого документу, як - магазин непродовольчих товарів, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда", будинок 2Ж (а.с. 179-182 т.1), що засвідчено відповідним Актом прийому-передачі від 19.02.2016р. (а.с. 183 т.1).
Як зазначено у вказаних договорах купівлі-продажу, 1/2 частка нерухомого майна належить продавцю на праві спільної часткової власності на підставі рішення суду, справа №200/25290/15-ц, виданого 25.01.2016р. Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська.
В матеріали даної справи надані копія рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.01.2016р. у справі №200/25290/15-ц (а.с. 239-242 т.1) та копія вступної та резолютивної частини постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.10.2016р. у справі №200/25290/15-ц (а.с. 243), з яких вбачається, що апеляційна скарга Дніпропетровської місцевої прокуратури 32 в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради та Комунального підприємства "Управління з організації контролю благоустрою об'єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності" Дніпропетровської міської ради - задоволена, а рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2016р. в оскарженій частині - скасоване відмовлено в у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа ОСОБА_8 про визнання права власності (а.с 243 т.1).
Згідно Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за станом на 25.02.2016р. ТОВ "Орендабуд" є власником ? частки в спільній частковій власності за договором купівлі-продажу від 18.02.2016р. та є власником ? частки в спільній частковій власності за договором купівлі-продажу від 19.02.2016р. об'єкта нерухомого майна - «магазин непродовольчих товарів» за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда", будинок 2Ж (184-185 т.1).
В матеріалах справи міститься Технічний паспорт на магазин непродовольчих товарів, адреса: пр. Газети "Правда", 2Ж, виготовлений ТОВ "АТТЕКС" за станом на 29.09.2015р., з якого вбачається, що загальна площа приміщень цього об'єкту складає 46,1 м кв., а площа займаної земельної ділянки під цим будинок становить 55 м кв. (а.с. 186-190).
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при винесені постанови:
Правовідносини, що виникли між сторонами з приводу використання певної земельної ділянки, яку позивач визначає як міський об'єкт благоустрою, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України, законом України "Про благоустрій населених пунктів" тощо.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (частина 2). Крім того, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3).
Частина 1 ст. 22 Цивільного кодексу України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 216 Господарського кодексу України визначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.
Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Стаття 218 Господарського кодексу України визначає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Позивач, звертаючись із позовом до відповідача про притягнення останнього до майнової відповідальності, визначає, що така відповідальність застосовується до суб'єктів господарювання на підставі положень п.п. 6.6 та 7.4.1 Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.05.2013р. №39/35.
Однак, як вбачається з наданих сторонами у даній справі доказів, на розгляді іншого суду загальної юрисдикції знаходиться справа за адміністративним позовом, предметом спору в якій є вимоги: про визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 29.05.2013р. №39/35 "Про затвердження Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг", з моменту його прийняття, та про визнання протиправним та скасування п.п. 20.5, 20.6, 20.8, 24.5, 24.6 рішення Дніпропетровської міської ради №44/43 від 27.11.2013р. "Про затвердження Правил благоустрою території міста Дніпропетровська".
Відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів регулюються Законом України "Про благоустрій населених пунктів", норми якого спрямовується на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Статтею 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування (парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам'ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування), прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору, а також можуть належати й інші території в межах населеного пункту.
Об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством (стаття 14 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").
Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Статтею 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" серед іншого затверджено, що до повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Правила благоустрою території міста Дніпропетровська затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013р. №44/43.
Правила благоустрою території міста Дніпропетровська (надалі - Правила) є нормативно-правовим актом, який встановлює порядок благоустрою та утримання об'єктів благоустрою міста, визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста, що спрямовані на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження та охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (п. 1.1.1. Правил).
Правила регулюють права та обов'язки учасників правовідносин у сфері благоустрою міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в місті; є обов'язковими для виконання на території міста Дніпропетровська органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання усіх форм власності, неприбутковими організаціями, установами, закладами незалежно від їх підпорядкування, фізичними особами-підприємцями (ФОП), органами самоорганізації населення, об'єднаннями громадян, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства (пункти 1.1.2., 1.1.3. Правил).
Пунктом 3.2.1. Правил встановлено заборону: - здійснювати на об'єктах благоустрою міста господарську діяльність з порушенням вимог чинного законодавства України у сферах землеустрою, містобудування, озеленення територій, утримання будинків і споруд, освітлення територій, а також у галузі охорони здоров'я та охорони навколишнього природного середовища; - самовільно порушувати об'єкти благоустрою (їх частини) та/або використовувати їх не за функціональним призначенням, зокрема: розміщувати на території загального користування поза межами ділянок, відведених під ринки, торгівельні та ярмаркові майданчики, без відповідного дозволу або з порушенням його умов: тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності, торговельні причепи та автофургони, палатки, лотки, виносні торговельні столи, вітрини, торговельне та холодильне обладнання, товар або його зразки, тару.
Відповідно до пункту 20.4. Правил тимчасове використання об'єктів (елементів) благоустрою не за їх функціональним призначенням для реалізації потреб об'єктів споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг здійснюється на підставі договірних відносин між уповноваженим представником власника об'єктів (елементів) благоустрою міста та суб'єктом господарювання, фізичною та/або юридичною особою, яка має намір такого використання.
Пунктом 20.5. Правил визначено, що позивач є уповноваженим представником власника об'єктів (елементів) благоустрою міста у договірних відносинах із суб'єктами сфери споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг.
Пунктом 20.1. Правил магазини віднесено до об'єктів сфери споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг.
Пунктом 2.5.2. Правил встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб підприємців у сфері благоустрою з відшкодування збитків та іншої шкоди, завданої ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.
Разом із цим порядок та розміри майнової відповідальності були встановлені Дніпропетровською міською радою в Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м.Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг, затвердженому рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.05.2013р. №39/35 (надалі - Порядок).
Так, згідно пункту 7.1. означеного вище Порядку, порушення нормативно-правових актів у сфері благоустрою, у тому числі самовільне використання об'єктів благоустрою міста не за їх цільовим призначенням, невиконання рішень органів місцевого самоврядування щодо благоустрою міста та ігнорування відповідних приписів органу контролю, мають обов'язковим наслідком притягнення суб'єктів порушення правил благоустрою міста до передбаченої чинним законодавством адміністративної та цивільно-правової (в тому числі майнової) відповідальності.
Згідно пункту 7.2. Порядку підставою для притягнення до майнової відповідальності є акт комісійного обстеження території, який складається посадовими особами органу контролю відповідно до повноважень, визначених Статутом та внутрішніми організаційно-розпорядчими документами органу контролю. У разі відмови суб'єкта господарювання або фізичної особи від майнової відповідальності внаслідок порушення правил благоустрою території міста, Правил поводження з відходами у місті Дніпропетровську орган контролю звертається до суду в установленому порядку з відповідними позовами про примусове стягнення шкоди.
Відповідно до п. 7.3 Порядку відшкодування майнової шкоди, заподіяної об'єкту благоустрою під час вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється у встановленому чинним законодавством України порядку.
Відповідно до п. 7.4. Порядку, межі (розмір) майнової відповідальності суб'єкта господарювання або фізичної особи визначаються таким чином:
- за самовільне використання об'єктів благоустрою міста не за їх цільовим призначенням, самовільне пошкодження елементів міського благоустрою, їх несвоєчасне або неякісне відновлення - у п'ятикратному розмірі плати, передбаченої пунктом 6.5. Порядку, за період від фактичного початку робіт (використання об'єктів благоустрою) до усунення порушень (пункт 7.4.1. Порядку).
Пунктом 6.5. Порядку передбачено, що розмір плати (без ПДВ), обраховується за формулою - С = Р х П х Д (М) х Кзон х Кп, де:
- С - розмір плати (грн.); Р - тариф за 1 кв. м площі погіршення благоустрою, використання території у відсотках від розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян (грн.);
- П - площа погіршення благоустрою, використання території (кв. м);
- Д - кількість календарних днів, протягом яких здійснюється використання (експлуатація) об'єкта благоустрою та його частини;
- Кзон - зональний коефіцієнт і Кп - коефіцієнт виду робіт.
Таким чином, Дніпропетровською міською радою, як органом місцевого самоврядування, на власний розсуд було встановлено межі (розмір) майнової відповідальності, яка розраховується в п'ятикратному відношенні від розміру плати за тимчасове використання об'єктів благоустрою м. Дніпропетровська, яка обраховується із використанням певних показників, зокрема й площі погіршення благоустрою.
В силу статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право самостійно визначитися стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві, та не застосовує лише акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, рішення Дніпропетровської міської ради від 29.05.2013р. №39/35 "Про затвердження Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг" та від 27.11.2013р. №44/43 "Про затвердження Правил благоустрою території міста Дніпропетровська" були чинними на момент виникнення спірних правовідносин та обов'язковими для застосування на відповідній території, але наразі оспорюються у адміністративній справі №200/16873/16-а. Разом із цим ця обставина не перешкоджає вирішенню даного спору, оскільки не перешкоджає встановленню усіх суттєвих обставин, необхідних для правової оцінки спірних правовідносин, а в разі визнання недійсним та скасування означених рішень міської ради сторони не позбавлені можливості звернутися до господарського суду з заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Як правильно встановив місцевий господарський суд, позивач провів свої розрахунки на підставі Актів комісійного обстеження територій №09 від 19.05.2016р., №65 від 12.09.2016р., №МВ-16/52 від 05.10.2016р.
Однак, місцевий господарський суд, вивчивши зазначені Акти, прийшов до висновку, що Акти комісійного обстеження територій №09 від 19.05.2016р., №65 від 12.09.2016р., №МВ-16/52 від 05.10.2016р. не є належним доказом у справі, щодо неналежного використання відповідачем спірної земельної ділянки в період з 20 травня 2016р. по 30 січня 2017р., оскільки викладена в них інформація стосовно як місця розташування спірного об'єкта, так і розміру самого об'єкта значно різниться.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції.
Так Акт №09 від 19.05.2016р. встановлює, що площа об'єкта становить 104,1 м2 (а.с.27 т.1), згідно фотографії, яка є додатком до цього Акту, об'єктом є приміщення з вивіскою "Ломбард". Акт № 65 від 12.09.2016р. встановлює, що площа об'єкта становить 40 м2 (а.с.145 т.1), згідно фотографії, яка є додатком до цього Акту, об'єктом є приміщення з вивіскою "Ломбард". Акт №МВ-16/52 від 05.10.2016р. встановлює, що площа об'єкта становить 50,4 м2, згідно фотографії, яка є додатком до цього Акту, об'єктом є приміщення з вивісками "Недорогие нужные товары", "Гроші. Надійний ломбард".
Зі своєї сторони відповідач у відзиві на позов зазначає, що площа земельної ділянки під придбаною ним будівлею "магазину непродовольчих товарів" становить 55 м2 в доказ чого надав копії двох договорів купівлі-продажу.
Як зазначено вище, відповідно п. 6.5. означеного Порядку, розмір плати обраховується за формулою, де однією із складових є - площа погіршення благоустрою, використання території (кв. м).
Отже, виходячи із предмету та підставі позову, саме на позивача покладається обов'язок доведення належними доказами правильність виміру площі земельної ділянки під спірним об'єктом на підтвердження обґрунтованості своїх розрахунків.
Так, відповідно до останньої заяви позивача про збільшення позовних вимог від 30.01.2017р. та доданого до неї розрахунку (а.с. 52 т.2) площа спірного об'єкта визначена у 39,5 м кв., тому позивач мав надати суду відповідний доказ, який підтверджує цей факт як достовірний.
Щодо наявних у справі декількох Актів, якими виявлено та зафіксовано використання означеного об'єкта благоустрою не за цільовим призначенням без укладання відповідного договору із позивачем, місцевий господарський суд вірно (критично) відхилив послання позивача на те, що за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський (пр. Газети "Правда"), 2 знаходяться дві тимчасові споруди, схожі за зовнішніми ознаками, у зв'язку з чим при здійсненні комісійного обстеження та складанні відповідних Актів, комісією було допущено помилки у ідентифікації належного відповідачу об'єкту, оскільки Акт, в якому не зафіксовано у встановленому порядку та за визначеною формою дійсних фактичних обставин, про які він має свідчити, також не може бути використаний в якості належного доказу.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції не позбавлений можливості самостійно мав встановити площу об'єкта благоустрою, який використовується відповідачем не за цільовим призначенням на підставі іншого найбільш достовірного доказу - технічного паспорту від 29.09.2015р. та самостійно зробити розрахунок розміру матеріальної відповідальності відповідача відхиляються судом апеляційної інстанції, як такі, що суперечать наведеним вище принципам змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Матеріали справи свідчать, що після надання відповідачем до матеріалів справи свого відзиву із запереченнями на позов та доданих до нього документів, серед яких був також й зазначений технічний паспорт на будівлю, позивач неодноразово змінював (зменшував та збільшував) свої позовні вимоги, тобто мав можливість з урахуванням усіх наявних в справі доказів визначити та обґрунтувати свої позовні вимоги, проте безпідставно перекладає цей обов'язок на суд.
За приписами ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Матеріали справи свідчать, що цей принцип був дотриманий судом, і сторони не були обмежені в реалізації своїх процесуальних прав, зокрема в питанні надання суду певних доказів, на підтвердження своїх вимог та заперечень, витребування доказів від інших осіб тощо.
Крім того, в оцінці наданих сторонами доказів, колегія суддів вважає за необхідне врахувати також на те, що проведення державної реєстрації належної відповідачу будівлі магазину "магазину непродовольчих товарів", як нерухомого майна, вказує на те, що цей об'єкт може бути віднесений до об'єктів нерухомого майна, а не до тимчасових споруд. Між тим означений вище Порядок передачі об'єктів (елементів) благоустрою м.Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг не розповсюджується на об'єкти нерухомого майна, оскільки підстави користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, встановлюються Земельним кодексом України та відповідними нормами законодавства, яке регулює земельні правовідносини. При цьому посилання позивача на ту обставину, що з огляду на скасування судового рішення про визнання права власності на приміщення магазину по пр. Газети "Правда", 2Ж за ОСОБА_6 без додаткового введення в експлуатацію, відповідач фактично придбав у гр. ОСОБА_6 тимчасову споруду за правилами, встановленими для купівлі-продажу нерухомого майна та використовує цю споруду у господарській діяльності із порушенням Правил благоустрою, не звільняє позивача від надання доказів, що зазначений об'єкт є саме тимчасовою спорудою чи будь-яким іншим об'єктом, використання якого врегульовано Правилами благоустрою.
За наведених вище обставин суд першої інстанції дійшов вірного загального висновку, про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів належними, обґрунтованими та допустимими доказами тих обставин, на яких ґрунтуються заявлені ним вимоги.
Відтак у суду не було необхідності в наданні у даній справі повної правової оцінки вимог позивача та дій відповідача з точки зору відповідності чинному законодавству, яке визначає заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, підстави та порядок їх застосування, зокрема надання оцінки відповідності нормам діючого законодавства рішення Дніпропетровської міської ради №39/35 від 29.05.2013р. та рішення Дніпропетровської міської ради №44/43 від 27.11.2013р. (положень цих рішень про притягнення до відповідальності за порушення нормативно-правових актів у сфері благоустрою та її межі) на предмет неможливості їх застосування господарським судом, про що заявляв відповідне клопотання відповідач.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржене рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпропетровської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017р. у справі №904/7872/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст постанови підписано - 20.04.2017р.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя Е.В. Орєшкіна