18.04.2017 року Справа № 904/10207/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання: Дон О.Я.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.08.2016 року; адвокат Прокопенко В.М., договір про надання адвокатських послуг № 31/10-16 від 31.10.2016 року
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: представник ОСОБА_4, довіреність від 11.04.2017 року № 99
від відповідача-4: представник ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.08.2016 року, представник Прокопенко В.М., довіреність № б/н від 29.07.2016 року, представник ОСОБА_5, довіреність №10-юр від 08.09.2016 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Селянського (Фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" та ОСОБА_6 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 року у справі № 904/10207/16
за позовом ОСОБА_1, смт. Софіївка Дніпропетровської області
до
відповідача-1: Комунального підприємства "Солом'янка-Сервіс", м. Київ
відповідача-2: Державного реєстратора Примака Дмитра Федоровича, м. Київ
відповідача-3: ОСОБА_6, м. Макіївка Донецької області відповідача-4: Селянського (Фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", смт. Софіївка Дніпропетровської області
про визнання протиправним рішення, скасування реєстраційних дій, визнання недійсним договору та наказу
ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Комунального підприємства "Солом'янка-Сервіс", відповідача-2: Державного реєстратора Примака Дмитра Федоровича, відповідача-3: ОСОБА_6 та відповідача-4: Селянського (Фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Примака Дмитра Федоровича від 07.09.2016 року щодо внесення ним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей про юридичну особу - Селянське (Фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське" (зміна засновника (учасника) та керівника); визнання недійсними рішення засновника Селянського (Фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" № 1/2016, наказу № 1-К про звільнення Голови господарства від 06.09.2016 року та договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі Селянського (Фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", укладеного від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_6; поновлення права ОСОБА_1 як засновника та Голови Селянського (Фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське".
15.11.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої вимоги позивача є наступними:
- визнати недійсним та скасувати реєстраційний запис в реєстраційній справі № 1_217_000126_22 щодо проведення реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Селянське (Фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське", вчинений державним реєстратором Примаком Дмитром Федоровичем 07.09.2016 року на підставі рішення засновника № 1/2016 Селянського (Фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське";
- визнати недійсними рішення засновника Селянського (Фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" № 1/2016 від 06.09.2016 року, наказ № 1-К про звільнення Голови господарства від 06.09.2016 року, договір купівлі-продажу частки в складеному капіталі Селянського (Фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", укладений від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_6
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 року у справі № 904/10207/16 (суддя Ярошенко В.І.) позов задоволено частково; припинено провадження у справі № 904/10207/16 в частині визнання недійсним наказу № 1-к від 06.09.2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови господарства на підставі рішення засновника СФГ "Олександро-Володимирівське" № 1/2016 від 06.09.2016 року; визнано недійсним рішення засновника СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року № 1/2016; визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6; скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу -Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське", яка була проведена 07.09.2016 року державним реєстратором Примаком Дмитром Федоровичем, номер запису 355088168484; стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" на користь ОСОБА_1 4 134, 00 грн. витрат зі сплати судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд встановивши, що Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське" було створене ОСОБА_1, членами даного господарства є виключно члени її родини (чоловік та донька), зареєстроване господарство як юридична особа за місцем проживання родини ОСОБА_1, що відповідає вимогам статей 1, 5 Закону України "Про фермерське господарство" та статті 4 Сімейного кодексу України, а Статутом Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" не передбачено продаж частки у складеному капіталі господарства іншим особам, не членам родини засновника господарства; що висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, здійсненої на виконання постанови Генеральної прокуратури України від 11.10.2016 року у кримінальному провадженні № 42016000000002801 від 10.10.2016 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у наказі № 1-к від 06.09.2016 року про звільнення керівника, рішенні засновника № 1/2016 Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року та договорі купівлі-продажу частки в складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою, прийнявши до уваги особисте заперечення ОСОБА_1 щодо прийняття спірного рішення від 06.09.2016 року № 1/2016 та укладення договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі від 06.09.2016 року, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсним рішення засновника Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" № 1/2016 від 06.09.2016 року як такого, що позивачем не приймалось та не підписувалось, та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Також, зважаючи на те, що позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у складеному капіталі від 06.09.2016 року обґрунтовані відсутністю з боку ОСОБА_1 волевиявлення на укладення даного договору, ті обставини, що ОСОБА_1 заперечує факт підписання нею зазначеного договору, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі купівлі-продажу частки у складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, суд вбачав підстави вважати, що означений договір купівлі-продажу частки у складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України. Місцевий господарський суд припинив провадження у справі щодо вимог позивача про визнання недійсним наказу № 1-к від 06.09.2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови господарства на підставі рішення засновника Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" № 1/2016 від 06.09.2016 року на підставі пункту 1 частини першої ст. 80 ГПК України (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України) у зв'язку з тим, що спір за вимогою про визнання недійсним спірного наказу є трудовим спором, а тому не відноситься до підвідомчості господарського суду. Вимогу позивача про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське" у реєстраційній справі № 1_217_000126_22, здійсненої на підставі рішення засновника Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" № 1/2016 від 06.09.2016 року судом першої інстанції задоволено як похідну вимогу від вимоги про визнання недійсним рішення засновника Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" № 1/2016 від 06.09.2016 року, яку судом задоволено.
Місцевий господарський суд прийняв рішення у справі за результатами розгляду вимог позивача, наведених в заяві про зміну позовних вимог, яка надійшла до суду 15.11.2016 року, з чим погоджується апеляційний господарський суд, оскільки вказана заява не змінює суті заявлених позовних вимог.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське" в особі голови господарства ОСОБА_6 подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи, апелянт просить скасувати прийняте судом рішення в частині задоволення позовних вимог та з цих вимог прийняти нове рішення про відмову позивачу у задоволенні відповідних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-4 посилається на ті обставини, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини створення та діяльності Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", що має істотне значення для вирішення спору, оскільки, враховуючи положення частини п'ятої ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" у редакції станом на дату прийняття засновником господарства спірного рішення, для визначення статусу фермерського господарства як сімейного суд мав дослідити використання праці членів цього господарства, якими суд вказує ОСОБА_2 і ОСОБА_8, тоді як в основу визначення ознак фермерського господарства як сімейного суд поклав лише родинні зв'язки, місце проживання (реєстрації), що, на думку відповідача-4, є недостатнім. Також, за доводами апелянта, незважаючи на те, що Закон України "Про фермерське господарство" встановлює перелік осіб, яких слід вважати членами сім'ї та родичами засновника, відсутній механізм реалізації цього законодавчого положення. Так, Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачає вичерпний перелік документів, які подаються державному реєстратору для проведення реєстрації юридичної особи. При здійсненні державної реєстрації фермерського господарства подається також документ, що підтверджує право власності, право постійного користування землею. Проте, як зазначає відповідач-4, у переліку документів, що подаються державному реєстратору, відсутній документ, який засвідчує родинні стосунки між засновниками та членами юридичної особи, такий документ відсутній і в переліку документів, необхідних для державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних зі зміною засновників (учасників) юридичної особи. За наведеного, відповідач- 4 вважає, що цілком можливою є участь у створенні або придбанні частки у складеному капіталі фермерського господарства особою, яка не є членом сім'ї засновника та не перебуває з ним у родинних зв'язках. Відтак, висновок господарського суду про те, що позивач вправі була продати частку лише родичеві, на думку відповідача-4, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт посилається і на ті обставини, що основним і фактично єдиним доказом того, що у позивача відсутнє волевиявлення на прийняття рішення про вихід зі складу засновників господарства, на продаж частки у статутному капіталі є висновок експертів, складений за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 19.10.2016 року № 15578-15582/16-32 у кримінальному провадженні № 42016000000002801. Разом з тим, відповідач-4 не вважає даний висновок експертів актом судової експертизи у даній господарській справі. Аналізуючи зміст частини третьої ст. 41, ст. 31 ГПК України, відповідач-4 зазначає, що не можуть бути судовими експертами у господарському процесі експерти, що проводили експертизу у кримінальному провадженні, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали суду про призначення експертизи. Відповідно, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання відповідача-4 про призначення у справі судової експертизи, зазначивши, що призначення такої експертизи призведе до затягування розгляду справи, оскільки основним у господарському процесі є всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності на підставі закону. Також, за твердженням апелянта, з обставин, на які вказує позивач, вбачається, що всі документи, якими оформлено відчуження позивачем частки у складеному капіталі фермерського господарства, у тому числі спірне рішення засновника, сфальсифіковані. Доказування фальсифікації, як правило, здійснюється у кримінальному судочинстві. Тому представник відповідача-4 і просив суд першої інстанції направити матеріали до правоохоронних органів та зупинити провадження у справі. При цьому, відповідач-4 вважає, що необхідно враховувати, що правові наслідки дій, вчинених шляхом фальсифікації, якщо вона доведена, є іншими. За доводами апелянта, оскаржуване судове рішення ґрунтується на поясненнях позивача, які належним чином не перевірені. Від Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" у судовому засіданні суду першої інстанції приймали участь два представники з різними позиціями. Представник ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності, підписаної головою господарства ОСОБА_1 позов визнав, тоді як представник ОСОБА_5, що діяв на підставі довіреності, підписаної головою господарства ОСОБА_6 позов не визнав. Апелянт вважає, що суд першої інстанції надав оцінку позиції і клопотанням представника ОСОБА_5 та навів причини їх відхилення, тоді як визнання позову представником ОСОБА_2, чоловіком позивача, судом залишено без мотивації підстав прийняття, що, на думку апелянта, є порушенням приписів ст.ст. 4-2, 43 ГПК України. Апелянт не погоджується з тим, що спірні рішення та договір вчинені з порушенням положень Статуту господарства, оскільки Закон України "Про фермерське господарство" та Статут Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" (у редакції до перереєстрації) не забороняють відчуження частки у складеному капіталі господарства, таке право має особа, яка створила господарство. За доводами апелянта, зі змісту Статуту Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо даного господарства вбачається, що означене господарство не є сімейним фермерським господарством, позивач була єдиним засновником господарства і його головою. Відтак, апелянт вважає, що саме позивачу належало право укладення від свого імені та від імені господарства без довіреності угоди на вчинення інших юридично значимих дій відповідно до законодавства. Окрім цього, апелянт зазначає, що на дату вчинення спірного договору він не потребував нотаріального посвідчення (ст.ст. 208, 209 ЦК України); позивач мала необхідний обсяг цивільної дієздатності для вчинення правочину. Разом з тим, пославшись на ті обставини, що спірні рішення та договір вчинені з порушенням положень Статуту господарства, місцевий господарський суд не дослідив обставини наявності чи відсутності порушення прав і охоронюваних законом інтересів членів господарства, які не заявили вимог на частку, при цьому відповідальність за порушення Статуту господарства суд поклав не на особу, яка вчинила порушення, а на інших осіб. Апелянт не погоджується і з тим, що відмовивши у позові до державного реєстратора, суд першої інстанції скасував державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, яка була проведена державним реєстратором Примаком Д.Ф., а також, як вважає апелянт, в порушення вимог частини шостої ст. 84 ГПК України суд не вказав як вирішено спір щодо кожного з відповідачів, зокрема, щодо відповідача-4, що призвело до порушення права сторони знати вимоги до неї та неправильного розподілу судових витрат. Апелянт не погоджується з тим, що всі судові витрати по справі за результатами розгляду спору у даній справі покладені саме на нього.
01.02.2017 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", підписане його представником ОСОБА_5, про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої запропоновано поставити наступні питання: 1) чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у документах: рішенні засновника СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року № 1/2016, договорі купівлі-продажу частки у складеному капіталі СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, особисто ОСОБА_1, або іншою особою?; 2) чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у документах: рішенні засновника СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року № 1/2016, договорі купівлі-продажу частки у складеному капіталі СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, має ознаки навмисного спотворення підпису ОСОБА_1? Проведення судової експертизи апелянт пропонує доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Клопотання мотивоване відсутністю підстав для врахування при вирішенні господарського спору у даній справі висновку експертизи, проведеної у межах кримінального провадження, необхідністю перевірки доводів позивача про те, що вона не підписувала спірне рішення про вихід зі складу засновників господарства та прийняття до складу засновників господарства ОСОБА_6, а також не підписувала спірний договір купівлі-продажу частки у складеному капіталі господарства, та перевірки доводів представника відповідача-4, який стверджує про те, що внаслідок добровільного волевиявлення позивача на підставі спірного договору купівлі-продажу права засновника господарства перейшли до іншої особи. Оскільки для встановлення обставин, чи дійсно підпис на вказаних документах від імені ОСОБА_1 виконаний нею, чи іншою особою, і чи при цьому не має ознак навмисного спотворення цього підпису, необхідні спеціальні знання, апелянт і вбачає необхідність у призначенні у даній справі судової почеркознавчої експертизи.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" заперечує, вважає, що необхідність з'ясування судом обставин створення та діяльності господарства апелянтом не доведена, проте, суд з'ясував дату створення, діяльність та поіменний список засновників та учасників господарства. Також, на думку позивача, поза межами позовних вимог є і з'ясування обставин щодо використання праці членів господарства. За доводами позивача, місцевим господарським судом правильно встановлено, що діяльність фермерських господарств регулюється Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 року. Відповідно до цього Закону фермерське господарство може бути створено одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї. Фермерське господарство діє на підставі Статуту, має найменування та печатки. Статтею 3 зазначеного Закону визначено коло осіб, які можуть бути членами фермерського господарства: подружжя, їхні батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, що об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту. Фермерське господарство - єдина юридична особа, засновником якої може бути виключно громадянин України. Воно не може бути засноване ні юридичною особою, ні іноземцем, ні іншими громадянами, не членами родини, ані пізніше бути продане їм чи передане їм. Зі змісту Закону України "Про фермерське господарство" (частина друга ст. 22) вбачається, що за рішенням членів фермерського господарства воно як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відтак, позивач вважає, що для продажу фермерського господарства, насамперед, потрібно рішення його членів про продаж господарства як цілісного майнового комплексу, оскільки прийняття відповідного рішення без участі членів господарства істотно впливає на їх права. Проте, за доводами позивача, погодження на продаж Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" члени цього господарства не підписували та не надавали, як не приймала, не підписувала та не надавала своєї згоди на продаж частки у складеному капіталі господарства і ОСОБА_1, що нею особисто підтверджено у судовому засіданні при розгляді даної справи судом першої інстанції. Позивач стверджує, що ті рішення та протоколи (накази), що були підписані, вчинялися не нею, і це підтверджується наявним у матеріалах справи висновком судової почеркознавчої експертизи. За таких обставин, твердження апелянта, що правочин вчинений законно, на думку позивача, є надуманими та необґрунтованими. Відтак, позивач вважає, що обставинам прийняття спірного рішення, укладення спірного договору купівлі-продажу, положенням Закону України "Про фермерське господарство" щодо його відчуження судом першої інстанції надана вірна оцінка. Позивач звертає увагу і на те, що відповідно до частини першої ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу (який, по суті, є синонімом цілісного майнового комплексу) укладають письмово, він підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач звертає увагу і на обставини, пов'язані з користуванням фермерським господарством земельними ділянками. Так, позивач вважає, що якщо фермерське господарство є власником земельних ділянок, то договір на відчуження господарства повинен включати умови щодо їх купівлі-продажу, оренди. Земельна ділянка може виступати як самостійним об'єктом купівлі-продажу чи оренди, так і продаватися (здаватися в оренду) разом з нерухомим майном, яке на ній розташоване. При цьому правочини щодо земельних ділянок мають містити ряд умов, як того вимагає частина друга ст. 132 Земельного кодексу України. Позивач стверджує і про те, що жодної необхідності у відчуженні належної їй частки у складеному капіталі фермерського господарства (100%) за 600 грн. не існувало, оскільки господарство мало кошти, за рахунок матеріального забезпечення від діяльності господарства існувала її родина. До того ж, Статут господарства не включає положень, які б передбачали можливість продажу частки у складеному капіталі господарства іншим особам, не членам родини засновника господарства. Позивач погоджується з критичним ставленням місцевого господарського суду до доводів апелянта про те, що висновок судової почеркознавчої експертизи від 19.10.2016 року № 15578-15582/1632 не є належним доказом у даній справі. На думку позивача, суд вірно встановив, що вказаний висновок є належним та допустимим доказом у справі, а проведення судової експертизи щодо дійсності підпису позивача в межах даної справи не є доцільним, а лише призведе до затягування розгляду справи. В противагу доводам апелянта, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на особистих запереченнях ОСОБА_1 щодо не підписання нею спірного рішення, договору купівлі-продажу частки у складеному капіталі господарства, позивач зазначає, що суд прийняв до уваги як особисте заперечення ОСОБА_1 щодо прийняття спірного рішення та укладення спірного договору, так і оцінив у сукупності подані сторонами докази, внаслідок чого вірно виніс рішення про визнання недійсним рішення засновника Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" № 1/2016 від 06.09.2016 року. Окрім наведеного, зважаючи на те, що позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у складеному капіталі господарства від 06.09.2016 року обґрунтовані відсутністю з боку ОСОБА_1 волевиявлення на укладення даного договору, позивач вважає, що суд першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, які підтверджують, що підпис від імені ОСОБА_1 на спірному договорі купівлі-продажу частки у складеному капіталі господарства від 06.09.2016 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, керуючись приписами ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, правомірно прийняв рішення про визнання цього договору недійсним. Щодо клопотання апелянта про зупинення провадження у справі до розгляду кримінального провадження № 42016000000002801 та надіслання матеріалів даної господарської справи до органу досудового розслідування, а саме слідчому відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України, позивач зазначає, що місцевим господарським судом, враховуючи приписи ст. 79 ГПК України, вірно встановлено відсутність підстав для його задоволення, оскільки дане кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування та на момент розгляду даної справи до суду не передано. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду позивач просить залишити без змін, а апеляційну скаргу апелянта без задоволення.
Заперечення на апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", підписану головою господарства ОСОБА_6, надійшли і від цього ж господарства, підписані його представником Прокопенко В.М., який діє від імені господарства на підставі довіреності від 28.07.2016 року, підписаної головою господарства ОСОБА_1.
Відповідно до цих заперечень, враховуючи зміни, які відбулися на теперішній час, Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське" відкликає свою апеляційну скаргу, відмовляється від неї в розумінні ст. 100 ГПК України, де вказано, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови. Також, у запереченнях зазначено, що апелянт свої дії пояснює тим, що рішення суду першої інстанції є цілком законним, судом правильно досліджено норми матеріального права, не порушено норм процесуального права, а тому відповідно до частини першої ст. 103 ГПК України просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до прохальної частини заперечень Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське" просить прийняти його відмову від апеляційної скарги, винести ухвалу про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а скарги без задоволення.
В якості представників відповідача-4 до участі у судових засіданнях апеляційного господарського суду, окрім ОСОБА_5 (довіреність від імені господарства видана головою господарства ОСОБА_6.), судом були допущені представники Прокопенко В.М. та ОСОБА_2 (довіреності від імені господарства видані головою господарства ОСОБА_1.).
У судових засіданнях представники господарства Прокопенко В.М. та ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", підписаної головою господарства ОСОБА_6 заперечують, оскаржуване рішення місцевого господарського суду просять залишити без змін.
Присутній у судовому засіданні апеляційного господарського суду 18.04.2017 року представник відповідача-3 (ОСОБА_6) - ОСОБА_4 мотивованих пояснень по суті спірних відносин за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" не надав, пославшись на обставини видачі йому відповідачем-3 довіреності нещодавно.
04.04.2017 року до апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 року у даній справі від ОСОБА_6, яка ухвалою апеляційного господарського суду від 06.04.2017 року прийнята до спільного розгляду з раніше поданою і прийнятою до провадження у даній справі апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", та розгляд якої призначено у судове засідання на 18.04.2017 року о 14:20 год.
Відповідно до поданої апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначає, що він з метою переїзду до центральної частини України та забезпечення діяльності на новому місці проживання здійснив моніторинг продаж корпоративних прав, бізнесу, нерухомості у Дніпропетровській області, яка була обрана для переїзду. За результатами моніторингу вирішив зайнятись сільськогосподарським товарним виробництвом. Апелянт посилається на ті обставини, що ОСОБА_1 та її чоловік мають великий сільськогосподарський бізнес у різних районах, виступають засновниками декількох сільськогосподарських підприємств. ОСОБА_1 вирішила продати СФГ "Олександро-Володимирівське", єдиним засновником якого вона була. Згідно пояснень ОСОБА_6, оскільки фермерське господарство не може бути об'єктом купівлі-продажу, він запропонував ОСОБА_1 продати йому корпоративні права господарства. ОСОБА_1, як засновник СФГ "Олександро-Володимирівське", 06.09.2016 року прийняла рішення № 1/2016 про вихід її зі складу засновників та прийняття ОСОБА_6 до складу засновників цього господарства. В цей же день між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був підписаний договір купівлі-продажу корпоративних прав, відповідно до якого ОСОБА_6 набув частку у складеному капіталі СФГ "Олександро-Володимирівське", яка становить 100% складеного капіталу. ОСОБА_6 зазначає, що за продану за договором частку у складеному капіталі господарства він розрахувався з ОСОБА_1 готівкою, про що ОСОБА_1 видала відповідну розписку від 06.09.2016 року; здійснив організаційні процедури для оформлення корпоративного права, видав відповідні довіреності та виїхав за місцем реєстрації для підготовки переїзду, який в силу непередбачуваних обставин затягнувся. В подальшому, ОСОБА_6, вийшовши на зв'язок з державним реєстратором, дізнався, що продавець корпоративних прав оспорила їх продаж. За доводами ОСОБА_6, копію позовної заяви та доданих до неї документів він не отримував, у судових засіданнях суду першої інстанції участі не приймав, про рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2016 року у справі № 904/10207/16 дізнався лише 17.03.2017 року. За доводами ОСОБА_6, рішення місцевого господарського суду у даній справі в частині задоволення до нього позовних вимог, а саме в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі господарства, підлягає скасуванню як таке, що прийняте місцевим господарським судом в цій частині при неповному з'ясуванні обставин справи, які мають істотне значення для вирішення спору, з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 22, 28, 32, 31, 33, 34, 38, 41, 42, 43, 84 ГПК України, неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, Закону України "Про фермерське господарство", з прийняттям нового рішення про відмову у позові до ОСОБА_6 В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_6, як сторона спірного договору купівлі-продажу, стверджує, що обставини, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають дійсним фактичним обставинам правовідносин між ним та ОСОБА_1, а саме: ОСОБА_1 продала належну їй частку СФГ "Олександро-Володимирівське", яка за даними публічної інформації належала ОСОБА_1, у розмірі 100%. Інші особи не значились ні членами сім'ї ОСОБА_1, ні учасниками СФГ "Олександро-Володимирівське". У зв'язку з цим ОСОБА_6 зазначає, що у нього, як у покупця корпоративних прав господарства, не було жодних сумнівів стосовно права позивача на вільне відчуження 100% частки у статутному капіталі господарства. Також, за доводами ОСОБА_6, законодавством про фермерське господарство (у редакції на дату створення СФГ "Олександро-Володимирівське") для членства у господарстві недостатньо родинних зв'язків, необхідна трудова участь членів сім'ї (родичів) на підставі трудового договору (контракту). Однак, як стверджує ОСОБА_6, на дату придбання ним частки у статутному капіталі фермерського господарства ні члени сім'ї позивача, ні родичі офіційно не працювали у господарстві (за наявною у ОСОБА_6 інформацією чоловік позивача працював у іншому господарстві). За таких обставин, на думку ОСОБА_6, висновок суду першої інстанції про те, що позивач могла продати частку лише родичеві, не відповідає дійсним обставинам діяльності фермерського господарства, частку якого у розмірі 100% статутного капіталу придбав апелянт, та ґрунтується на неправильному застосуванні до спірних правовідносин норм матеріального права. ОСОБА_6 посилається на ті обставини, що при придбанні частки у статутному капіталі СФГ "Олександро-Володимирівське" у нього не було жодних сумнівів у волевиявленні продавця ОСОБА_1, повноваження якої були ним перевірені за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; зазначає про те, що йому невідомо скільки зразків підпису має позивач; вчинений позивачем підпис на спірному договорі купівлі-продажу був засвідчений печаткою фермерського господарства, відповідно, у нього сумнівів не викликав. За доводами ОСОБА_6, відсутність волевиявлення позивача на прийняття рішення про вихід з засновників господарства, продаж частки у статутному капіталі місцевий господарський суд мотивував висновком експертів, складеним за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 19.10.2016 року № 15578-15582/16-32 у кримінальному провадженні № 42016000000002801. Проте, як стверджує апелянт, про це кримінальне провадження та висновок експертів йому невідомо; господарський суд не вжив достатніх процесуальних заходів для перевірки належного повідомлення сторони договору - покупця прав, без пояснень якої неможливо повно встановити обставини продажу частки та перевірити доводи позивача. Відповідно, ОСОБА_6 вважає, що місцевий господарський суд допустив порушення норм Господарського процесуального кодексу України, які призвели до прийняття судом неправильного рішення. Оскільки для перевірки доводів позивача щодо того, що вона не підписувала документи, на підставі яких у ОСОБА_6 виникли корпоративні права і обов'язки, необхідні спеціальні знання, на думку останнього, для роз'яснення відповідних питань суд мав призначити судову експертизу і перевірити всі зразки підписів, якими користувалась позивач. Однак, як зазначає апелянт, зі змісту судового рішення вбачається, що воно ґрунтується лише на поясненнях позивача, які належним чином не перевірені. ОСОБА_6, як сторона спірного договору, повністю не визнає позовні вимоги, вважає, що на дату вчинення цього договору він відповідав вимогам закону і Статуту господарства; позивач мала необхідний обсяг цивільної дієздатності для вчинення цього правочину. ОСОБА_6 просить задовольнити подану ним апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними спірного рішення засновника господарства, спірного договору купівлі-продажу та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача до ОСОБА_6
18.04.2017 року до апеляційного господарського суду до початку судового засідання, призначеного на вказану дату, від ОСОБА_6 надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів, підписане його представником ОСОБА_4 Як зазначено у цьому клопотанні, при передачі представнику документа в підтвердження повноважень представника в господарському процесі представнику було також передано оригінал документа в підтвердження проведення розрахунків за договором купівлі-продажу частки у складеному капіталі СФГ "Олександро-Володимирівське", укладеним 06.09.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, зі змісту якого вбачається, що 06.09.2016 року ОСОБА_6 передано на користь позивача грошові кошти у сумі 31 200 000 гривень в рахунок передачі у власність належної позивачу частки у складеному капіталі СФГ "Олександро-Володимирівське". У зв'язку з тим, що даний документ є письмовим доказом, який підтверджує обставини укладення спірного договору купівлі-продажу, та який має значення для правильного вирішення спору, представник ОСОБА_6 просить долучити його до матеріалів справи. У клопотанні зазначено, що оскільки ОСОБА_6 з 22.11.2016 року та на даний час перебуває на лікуванні в Обласній травматологічній лікарні, що підтверджується довідкою від 31.03.2017 року, він повідомив представника про те, що не міг надати своєчасно відповідний документ до суду. Додатком до клопотання є оригінал розписки від 06.09.2016 року, складений нібито ОСОБА_1.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 заперечує, вважає, що дана скарга подана з метою затягування розгляду даної справи. Позивач не погоджується з доводами ОСОБА_6, який, в якості підстав для перегляду оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у даній справі посилається на обставини нібито дійсно ним підписання спірного договору купівлі-продажу частки корпоративних прав та нібито законного придбання господарства, на не застосування місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі окремих норм права щодо фермерського господарства. Позивач вважає, що відповідні доводи апелянта спростовуються змістом судового рішення суду першої інстанції, з якого вбачається, що всі обставини справи судом з'ясовано повно та всебічно, а всім доказам у справі надана належна правова оцінка. Так, суд правомірно встановив, що Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське" створене ОСОБА_1, членами даного господарства є виключно члени родини засновника (чоловік та донька), зареєстроване господарство як юридична особа за місцем проживання родини ОСОБА_1, що відповідає вимогам статей 1, 5 Закону України "Про фермерське господарство" та статті 3 Сімейного кодексу України. Зі змісту Статуту Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" вбачається, що його положеннями не передбачено продаж частки у складеному капіталі господарства іншим особам, не членам родини засновника господарства. На думку позивача, місцевий господарський суд вірно встановив, що висновок експертної установи, складений за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної у кримінальному провадженні, є належним та допустимим доказом у даній справі, а проведення експертизи щодо дійсності підпису позивача в межах даної справи не є доцільним, а лише призведе до затягування розгляду справи. Зважаючи на ті обставини, що позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у складеному капіталі господарства від 06.09.2016 року обґрунтовані відсутністю з боку позивача волевиявлення на укладення даного договору, позивач вважає, що суд першої інстанції, оцінивши у сукупності наявні в матеріалах справи докази, особисте заперечення позивача щодо підписання спірного договору, дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання цього договору недійсним та обґрунтовано задовольнив в цій частині заявлені позивачем вимоги. Позивач зазначає і про те, що спірний договір купівлі-продажу частки у складеному капіталі СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року ОСОБА_6 також не підписувався.
Відповідач-4 в особі представників Прокопенко В.М. та ОСОБА_2 погоджується з доводами позивача, наведеними в обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги ОСОБА_6
Відповідач-4 в особі представника ОСОБА_5 щодо апеляційної скарги ОСОБА_9 та доданої до неї розписки від 06.09.2016 року, складеної нібито ОСОБА_1, зазначив, що цей доказ має досліджуватися судом на предмет його виготовлення та підписання ОСОБА_1.
Відповідач-1 та відповідач-2 відзив на апеляційні скарги, подані у даній справі, не надали, у судові засідання апеляційного господарського суду явку своїх повноважних представників не забезпечили. Відповідач-1 та відповідач-2 належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг у даній справі за їх місцем знаходження згідно матеріалів справи, що підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин неявка у судове засідання представників відповідача-1 та відповідача-2 не перешкоджає перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.
Про дату, час та місце проведення судових засідань з розгляду апеляційних скарг у даній справі відповідача-3 повідомлено належним чином у відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 року № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" - інформацію про час і місце судових засідань розміщено на сторінці Дніпропетровського апеляційного господарського суду (у розділі "Повідомлення учасників процесу, що знаходяться на території АТО") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет; роздруковані сторінки з мережі Інтернет, на яких розміщено інформацію про час та місце засідань апеляційного господарського суду, долучено до матеріалів справи.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" у даній справі прийнято до провадження та призначено до розгляду у судове засідання на 07.02.2017 року колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.
Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 року апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.02.2017 року), розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 28.02.2017 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року апеляційне провадження у даній справі, відкрите за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 року, зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційних скарг ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 року у даній справі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року апеляційне провадження у даній справі поновлено, розгляд скарги Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" призначено у судове засідання на 18.04.2017 року о 14:20 год.
04.04.2017 року до апеляційного господарського суду від ОСОБА_6 надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 року у даній справі, яка ухвалою апеляційного господарського суду від 06.04.2017 року прийнята до спільного розгляду з раніше поданою і прийнятою до провадження у даній справі апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", розгляд скарги призначено у судове засідання на 18.04.2017 року о 14:20 год.
У судовому засіданні апеляційного господарського суду 18.04.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та її представника, представників відповідача-3 та відповідача-4, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" та ОСОБА_6 на оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі не підлягають задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пунктів 3, 4, 5 Статуту Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" (нова редакція) (далі - СФГ "Олександро-Володимирівське", Господарство), затвердженого протоколом № 1 загальних зборів Господарства від 27.11.2012 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 28.11.2012 року (а.с. 28-40, т. 1), СФГ "Олександро-Володимирівське" знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; засновником та головою Господарства є ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 членами Господарства є ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_4, та ОСОБА_8, яка проживає за адресою: АДРЕСА_4.
Згідно з положеннями п. 4.2. Статуту Господарства майно Господарства належить його засновнику та членам Господарства на праві спільної сумісної власності або на умовах угоди між ними.
Господарство, як цілісний майновий комплекс, включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання (п. 4.10. Статуту Господарства).
Статутний капітал Господарства формується за рахунок внеску засновника Господарства; статутний капітал може поповнюватись, збільшуватися (зменшуватися) за рішенням засновника Господарства, але так, що не суперечить чинному законодавству; засновник Господарства формує статутний капітал у розмірі 600, 00 грн., що розподілено на 3 (три) частки та складає 100% статутного капіталу, 1 (одна) частка дорівнює 200, 00 грн. та складає 33, 33%; ОСОБА_1 - засновник Господарства, якій належить 600, 00 грн., що розподілено на 3 (три) частки та складає 100% статутного капіталу, 1 (одна) частка дорівнює 200, 00 грн. та складає 33, 34% (п.п. 4.14, 4.15 Статуту Господарства).
Відповідно до пункту 4.11 Статуту Господарства за рішенням засновника (голови) та з погодження членів Господарства, відповідно до закону, Господарство, як цілісний майновий комплекс, може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам для ведення фермерського господарства та (або) товарного сільськогосподарського виробництва.
Річний прибуток Господарства, що залишився після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, оплати праці працівників Господарства та інших обов'язкових нарахувань і виплат залишається в розпорядженні Господарства та може бути направлений на розвиток Господарства, на інші господарські цілі, а також на виплату засновнику (голові) та членам Господарства (як отриманий дохід, дивіденди) (п. 5.1. Статуту Господарства).
Засновник (голова) Господарства самостійно визначає порядок розподілу прибутку Господарства своїм рішенням (з погодження членів Господарства) (п. 5.2. Статуту Господарства).
За приписами п. 11.1 Статуту Господарства, членами Господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають та дотримуються положень Статуту Господарства; членами Господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором.
Вищим органом управління Господарства є рішення засновника Господарства, виконавчим - Голова Господарства (п. 12.1 Статуту Господарства).
До виключної компетенції засновника Господарства належить: внесення змін та доповнень до Статуту; зміна розміру статутного фонду; прийняття до членів Господарства, виключення членів Господарства зі складу, в тому числі прийняття рішення про членство спадкоємця (спадкоємців); обрання на посаду голови Господарства та звільнення його з посади у випадках, передбачених законодавством; розподілення прибутку Господарства; затвердження річних звітів та балансу Господарства; прийняття рішення про ліквідацію чи реорганізацію Господарства; затвердження ліквідаційного балансу (п. 12.2 Статуту Господарства).
Управління Господарством здійснює його голова або особа, яка визначена у Статуті. Голова Господарства вирішує всі питання, пов'язані з діяльністю Господарства, та керує ним (п. 12.3 Статуту Господарства).
Відповідно до пункту 15.1 Статуту Господарства зміни і доповнення до Статуту Господарства приймаються одноособово на підставі рішення засновника Господарства та оформлюються у формі "Рішення засновника".
Матеріали даної справи містять Рішення засновника № 1/2016 Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року (а.с. 19, т. 1), у якому наводяться дані про:
засновника: громадянка України ОСОБА_1, частка у складеному капіталі - 100 (сто) відсотків;
запрошеного: громадянин України ОСОБА_6,
та відповідно до якого засновник Господарства вирішила:
1. Згідно договору купівлі-продажу частки у складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року, ОСОБА_1 продала належну їй частку в складеному капіталі Господарства у розмірі 600, 00 грн., що становить 100% (сто) відсотків розміру складеного капіталу Господарства, ОСОБА_6, таким чином прийняти його до складу засновників Господарства. Згідно вищевказаного договору ОСОБА_1 вийшла зі складу засновників Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське".
2. Частки у складеному капіталі Господарства розподілити між засновниками наступним чином: ОСОБА_6 володіє 100% (ста) відсотками розміру складеного капіталу Господарства, що становить 600 грн.
3. Звільнити голову Господарству ОСОБА_1 з 06.09.2016 року.
3.1. Головою Господарства призначити ОСОБА_6 з 07.09.2016 року.
4. Затвердити Статут Господарства у новій редакції.
Рішення засновника № 1/2016 Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року містить підписи від імені засновника - ОСОБА_1 та від імені запрошеного - ОСОБА_6, а також відтиск печатки Господарства.
Відповідно до наявного в матеріалах справи договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року (а.с. 21-22, т. 1) цей договір купівлі-продажу частки в складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" (далі - Договір, спірний договір) укладений між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець).
За умовами Договору (п. 1.1.) продавець зобов'язується передати у власність покупця належну йому частку у складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", відомості про яку зазначені в п. 1.3. цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цю частку на умовах, визначених Договором.
У пункті 1.2. Договору зазначено: "Відомості про СФГ "Оріон", проте, частка, що відчужується за спірним договором купівлі-продажу, даному господарству не належить.
У підпункті 1.2.1. Договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року наведене повне найменування цього Господарства.
Складений капітал Господарства становить 600, 00 грн. (підпункт 1.2.4. Договору); місцезнаходження Господарства: АДРЕСА_5 (підпункт 1.2.5. Договору).
До Договору включені відомості про частку продавця, що відчужується: номінальна вартість частки, що відчужується: 600, 00 грн. (підпункт 1.3.1. пункту 1.3. Договору); відчужувана частка складає 100% (сто) складеного капіталу СФГ (підпункт 1.3.2. пункту 1.3. Договору); вид внеску: грошові кошти (підпункт 1.3.3. пункту 1.3. Договору).
Покупець належним чином повідомлений про характер діяльності та про фінансовий стан СФГ на момент укладення цього Договору (п. 1.4. Договору).
Продавець гарантує, що на момент укладення цього Договору вартість частки повністю сплачена (внесена). Продавець також гарантує, що відчужувана частина частки у складеному капіталі СФГ до цього часу нікому не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, під заставою, забороною (арештом), у податковій заставі не перебуває, судового спору щодо частки, а також прав у третіх осіб як у межах так і за межами України, не має. Продавець має повне право розпоряджатися часткою на свій розсуд (п. 1.5. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору право власності на частку, що є предметом цього Договору, переходить від продавця до покупця з моменту підписання Договору та є підставою для проведення державної реєстрації зміни складу учасників в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
За цим Договором покупець зобов'язується сплатити продавцю суму в розмірі 600, 00 грн. (п. 3.1. Договору).
Покупець сплатив продавцю повну суму ціни частки згідно з пунктом 3.1. цього Договору в день підписання Договору (п. 3.2. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору з моменту переходу права власності на частку до покупця переходять права та обов'язки, встановлені для учасника СФГ, пропорційно розміру відчужуваної частки, відповідно до Статуту та законодавства України.
За положеннями п. 4.3. Договору сторони підтверджують, що укладення Договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі, умови Договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін, Договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому, таким чином, він не несе характеру фіктивного або удаваного та не є зловмисним.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.1. Договору).
Даний Договір складено у простій письмовій формі, містить підписи сторін Договору: від імені ОСОБА_1, як продавця, та від імені ОСОБА_6, як покупця.
Також, відповідно до наказу Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року № 1-к (а.с. 20, т. 1) ОСОБА_1 звільнено з посади голови Господарства за власним бажанням згідно ст. 38 КзПП України з 06.09.2016 року; підстава видачі наказу: Рішення № 1/2016 засновника Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року.
Наказ підписано від імені ОСОБА_1, як голови Господарства, на наказі проставлено відтиск печатки Господарства.
17.10.2016 року прийняте Рішення засновника № 4/2016 Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", відповідно до якого засновник: громадянин України ОСОБА_6, частка якого у складеному капіталі Господарства становить 100 відсотків, вирішив: 1) прийняти на посаду заступника голови Господарства громадянина України - ОСОБА_14 шляхом укладення трудового договору; 2) викласти та затвердити Статут Господарства у новій редакції; 3) уповноважити голову Господарства, ОСОБА_6, надати документи для проведення державної реєстрації змін до Статуту Господарства та для внесення змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (з правом передоручення) (а.с. 144, т. 2).
Матеріали справи містять Опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документів" для проведення реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документів" юридична особа - Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське", реєстраційний номер справи: 1_217_000126_22, сформований 08.09.2016 року, та підписаний ОСОБА_15 (довіреність від голови СФГ "Олександро-Володимирівське" ОСОБА_9- а.с. 85, т. 3) (а.с. 78, т. 3); заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, складену та підписану 07.09.2016 року ОСОБА_6 (а.с. 82-83, т. 3), відповідно до якої пропонується внести зміни щодо керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміни щодо складу засновників, учасників або зміна відомостей про засновників, учасників юридичної особи, а саме: включити до відомостей про склад засновників (учасників) юридичної особи ОСОБА_6 та виключити з відомостей про склад засновників (учасників) юридичної особи ОСОБА_16 (а не ОСОБА_16).
Також, матеріали справи містять Опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", юридична особа - Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське", реєстраційний номер справи: 1_217_000126_22, сформований 18.10.2016 року, та підписаний ОСОБА_5 (довіреність від імені голови СФГ "Олександро-Володимирівське" ОСОБА_6- а.с. 155, т. 2) (а.с. 140, 166, т. 2); заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, складену та підписану 18.10.2016 року представником СФГ ОСОБА_5 (а.с. 141-143, т. 2), відповідно до якої пропонується внести зміни щодо фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, а саме: відповідно до цієї заяви такою особою без обмеження повноважень визначено ОСОБА_14, дата обрання (призначення) - 17.10.2016 року; інші зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, складеного щодо Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" станом на 04.11.2016 року (а.с. 162-164, т. 1), 08.09.2016 року державним реєстратором Примаком Дмитром Федоровичем до Єдиного державного реєстру внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме: зміна керівника юридичної особи, номер реєстраційної дії 12171070016000126, а також проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, а саме: зміна складу або інформації про засновників, номер реєстраційної дії 12171050017000126.
Також, за даними цього Витягу Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради 18.10.2016 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" (інші зміни), номер реєстраційної дії 12171050018000126, а також 18.10.2016 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське", що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна складу підписантів), номер реєстраційної дії 12171070019000126.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, складеного щодо Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" станом на 04.11.2016 року, засновником (учасником) юридичної особи - Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" є ОСОБА_6, АДРЕСА_1, розмір внеску до статутного фонду - 600, 00 грн.; розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) - 600, 00 грн.; керівником юридичної особи з 07.09.2016 року є ОСОБА_6, підписантом (без обмежень) з 17.10.2016 року - ОСОБА_14.
Проте, позивач, як засновник Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", посилається на ті обставини, що рішення засновника СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року, договір купівлі-продажу частки в складеному капіталі СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року та наказ № 1-к від 06.09.2016 року про звільнення її з посади голови Господарства є сфальсифікованими, оскільки позивач ніяких рішень 06.09.2016 року не приймала та не підписувала, Договір купівлі-продажу частки від 06.09.2016 року ні з ким не укладала, а її підписи на даних документах підроблені.
З матеріалів справи вбачається, що Генеральною прокуратурою України, згідно витягу з кримінального провадження № 42016000000002801 від 10.10.2016, було внесено запис до ЄДРДР за ознаками ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України та розпочато досудове розслідування. Фабула: протягом 2015-2016 років невстановлені особи, діючи при пособництві службових осіб правоохоронних органів, незаконно заволоділи корпоративними правами, майном, технікою та урожаєм СФГ "Олександро-Володимирівське", ТОВ "Побєда-Агро", СТОВ "Земля" та СТОВ "Оріон", чим спричинили майнових збитків власникам на загальну суму близько 250 млн. грн. (а.с. 46 том 1).
До матеріалів даної справи залучено висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 19.10.2016 № 15578 - 15582/16-32, складений за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи на підставі постанови від 11.10.2016, що надійшла від Генеральної прокуратури України, щодо проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42016000000002801 від 10.10.2016 (а.с. 208-247, т. 3).
На вирішення судово-почеркознавчої експертизи були поставлені, зокрема, наступні питання: 2.8. чи виконано підпис (рукописний запис) у двох ідентичних примірниках Рішення засновника № 1/2016 СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 в рядку "Громадянка України ОСОБА_1 або іншою особою?; 2.9. чи виконано підпис (рукописний запис) у наказі № 1-к про звільнення Голови господарства від 06.09.2016 в рядку "Голова _____ ОСОБА_1." ОСОБА_1 або іншою особою?; 2.10. чи виконано підпис (рукописний запис) Договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 в рядку "Продавець громадянка України ОСОБА_1 або іншою особою?
Відповідно до описової частини вищевказаного висновку на дослідження експертів надано, зокрема, два ідентичні примірники Рішення засновника № 1/2016 СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 на 2 арк., наказ № 1-к про звільнення Голови Господарства від 06.09.2016 на 1 арк. та договір купівлі-продажу частки в складеному капіталі СФГ "Олександро-Володимирівське", укладений від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_6, від 06.09.2016 на 1 арк.
У пунктах 9-11 висновків судового експерта ОСОБА_18 зазначено, що підписи від імені ОСОБА_1, що містяться у рядку "Громадянка України ОСОБА_1 "Підпис Засновника" у двох ідентичних примірниках Рішення засновника № 1/2016 СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_1, що міститься у рядку "Голова _____ ОСОБА_1." у наказі № 1-к про звільнення Голови Господарства від 06.09.2016, - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_1, що міститься у рядку "Продавець: Громадянка України ОСОБА_1" графи "Підписи Сторін" у договорі купівлі-продажу частки в складеному капіталі СФГ "Олександро-Володимирівське", укладеному від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_6, від 06.09.2016, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
Пунктом 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" з подальшими змінами і доповненнями роз'яснено, що висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.
З матеріалів справи вбачається, що долучена до матеріалів справи копія висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 19.10.2016 № 15578 - 15582/16-32, складеного за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи на підставі постанови від 11.10.2016, що надійшла від Генеральної прокуратури України, щодо проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42016000000002801 від 10.10.2016 року, надана Генеральною прокуратурою України на адвокатський запит Прокопенка В.М., який є представником позивача у даній справі, копія висновку засвідчена належним чином; висновок судового експерта надає відповіді на питання, які виникають у даному спорі (чи підписувались (приймались) позивачем Рішення засновника № 1/2016 від 06.09.2016, наказ № 1-к про звільнення голови Господарства від 06.09.2016, та чи підписувався (укладався) позивачем Договір купівлі-продажу частки в складеному капіталі СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016), відтак, колегія суддів вбачає підстави вважати, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення у даній справі правомірно враховані вищезазначені висновки судово-почеркознавчої експертизи та правомірно відхилені заперечення представника відповідача-4 ОСОБА_5 щодо неможливості врахування висновків цієї експертизи як такої, що проведена у кримінальному, а не господарському при розгляді даної справи, провадженні.
Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
З огляду на системний аналіз положень ст. 84 ЦК України, частини п'ятої ст. 63, частин першої та третьої ст. 167 ГК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", ст.ст. 1, 19, частин першої та шостої ст. 20 Закону України "Про фермерське господарство", ст.ст. 6, 8, 19, 21 Закону України "Про кооперацію" корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб. Існування корпоративних відносин між Селянським (фермерським) господарством "Олександро-Володимирівське" та його учасниками (засновником, членами Господарства) підтверджується і наведеними вище положеннями Статуту СФГ "Олександро-Володимирівське", що зумовлює правомірність віднесення спору, який вирішується у даній справі, до підвідомчості господарського суду (ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України).
Відповідно до частин першої та другої ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" (редакція на дату виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону; фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фермерське господарство").
Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону (ч. 2 ст. 4 Закону України "Про фермерське господарство").
Як встановлено вище, ОСОБА_1 є засновником та головою Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" (п. 4 Статуту Господарства в редакції від 28.11.2012 року). Саме ОСОБА_1, як засновник та голова Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", наділена правом приймати рішення про вихід зі складу Господарства, відчуження своєї частки у статутному капіталі Господарства.
СФГ "Олександро-Володимирівське", як цілісний майновий комплекс, може бути відчужено на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам для ведення фермерського господарства та (або) товарного сільськогосподарського виробництва лише за рішенням засновника (голови) та з погодження членів Господарства (п. 4.11. Статуту Господарства у відповідній редакції), якими є ОСОБА_2, ОСОБА_8, та які, як вірно на підставі матеріалів справи встановив місцевий господарський суд, є членами родини ОСОБА_1 (чоловік та донька).
Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
За приписами статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі статтею 328 цього Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом спірного Рішення засновника № 1/2016 Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року засновник Господарства вирішила, зокрема, що згідно Договору купівлі-продажу частки у складеному капіталі Господарства від 06.09.2016 року, ОСОБА_1 продала належну їй частку в складеному капіталі Господарства у розмірі - 600, 00 грн., що становить 100% розміру складеного капіталу Господарства, ОСОБА_6, таким чином прийняти його до складу засновників Господарства; згідно вищевказаного Договору ОСОБА_1 вийшла зі складу засновників Господарства.
Продаж частки у статутному (складеному) капіталі Господарства у розмірі 100% має наслідком зміну власника (засновника) Господарства та фактично є продажем цілісного майнового комплексу Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське".
Проте, як зазначено вище, пунктом 4.11. Статуту Господарства у редакції на відповідну дату визначено, що СФГ "Олександро-Володимирівське", як цілісний майновий комплекс, може бути відчужено за рішенням засновника (голови) та з погодження членів Господарства.
Отже, рішення про продаж частки у складеному капіталі Господарства, яка відповідає 100% розміру складеного капіталу Господарства, не може прийматися засновником (головою) Господарства одноособово, без погодження з членами Господарства.
Проте, доказів прийняття оспорюваного рішення засновника № 1/2016 СФГ "Олександро-Володимирівське" засновником Господарства за погодженням з членами Господарства матеріали справи не містять.
Також, як вірно зазначено місцевим господарським судом у оскаржуваному рішенні, зі змісту Статуту СФГ "Олександро-Володимирське" (редакція на дату виникнення спірних правовідносин) вбачається, що даний Статут не містить положень, які б передбачали можливість продажу частки у складеному капіталі Господарства іншим особам, які не є членами родини засновника Господарства.
Всупереч наведеному, положенням статуту СФГ "Олександро-Володимирівське" в редакції від 28.11.2012 року, за відсутності волевиявлення засновника СФГ "Олександро-Володимирівське" ОСОБА_1 та членів Господарства, на підставі підроблених документів (що встановлено експертними висновками) оформлено рішення засновника СФГ Олександро-Володимирівське" № 1/2016 від 06.09.2016 року про продаж ОСОБА_1 належної їй частки в складеному капіталі Господарства у розмірі 600, 00 грн., що становить 100% розміру складеного капіталу Господарства, ОСОБА_6, про прийняття останнього до складу засновників Господарства, та про вихід ОСОБА_1 зі складу засновників Господарства.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
За викладеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для визнання недійсним Рішення засновника Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" № 1/2016 від 06.09.2016 року.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1), особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2), волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3).
Відповідно до частин першої та другої ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.
За приписами частини четвертої ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (редакція на дату виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подається, зокрема, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (пункт 10 ч. 4 ст. 17 Закону).
Отже, нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено вимогу щодо подання державному реєстратору для проведення відповідних реєстраційних дій, пов'язаних зі змінами у складі засновників, зокрема, оригіналу договору про перехід чи передання частки у статутному капіталі юридичної особи та його нотаріального посвідчення. Встановлення вимоги нотаріального посвідчення договорів такого типу узгоджується з приписами ст. 209 Цивільного кодексу України.
Зазначене відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду України від 08.04.2015 року у справі № 3-27 гс15, яка в силу вимог ст. 11128 є обов'язковою для господарського суду при вирішенні спору у подібних правовідносинах.
Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору передбачені ст. 220 Цивільного кодексу України, згідно з якою такий договір є нікчемним і, відповідно, не породжує жодних юридичних наслідків.
Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку.
Зазначає відповідає роз'ясненням, наведеним в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".
Зважаючи на ті обставини, що на підставі спірного Рішення засновника Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" № 1/2016 від 06.09.2016 року та спірного Договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" внесені зміни до відомостей щодо цього Господарства, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі щодо складу учасників (засновника) Господарства, керівника Господарства, та враховуючи матеріали справи, якими підтверджується, що ОСОБА_1 спірний Договір не підписувала, не укладала, тобто має місце відсутність її волевиявлення на укладення даного Договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання цього Договору недійсним та задоволення позовних вимог позивача у відповідній частині.
Колегія суддів апеляційного господарського суду також вважає за необхідне зазначити, що як спірне Рішення засновника Господарства, так і спірний Договір купівлі-продажу, порушують корпоративні права позивача як на участь у Господарстві, так і на участь в управлінні Господарством, що є підставою для їх захисту у судовому порядку.
У тих випадках, коли позивач (засновник, учасник, акціонер, член юридичної особи) одночасно (у межах однієї позовної заяви) заявляє до суб'єкта владних повноважень вимоги, що є похідними від інших вимог у корпоративному спорі, справа підлягає розгляду в господарському суді (п. 1.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").
Такі ж положення містить п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 року № 13.
Оскільки на підставі Рішення засновника Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", спірного Договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", правомірність прийняття яких позивачем оспорюється у даній справі, внесені зміни до відповідних відомостей щодо цього Господарства, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, заявлені позивачем вимоги про скасування проведеної державним реєстратором державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське" є похідними від вимог про визнання недійсними вказаних Рішення засновника Господарства та Договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі Господарства, які, про що зазначено вище, підлягають задоволенню, відтак, також правомірно задоволені місцевим господарським судом.
Щодо вимоги позивача про визнання недійсним наказу № 1-к від 06.09.2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Господарства на підставі рішення засновника СФГ "Олександро-Володимирівське" № 1/2016 від 06.09.2016 року, суд першої інстанції також правомірно припинив провадження у справі з тих підстав, що вирішення даної вимоги по суті є розглядом трудового спору, відповідно, не відноситься до підвідомчості господарського суду.
Обґрунтованою є і відмова в позові позивачу до відповідача-1 з тих підстав, що позивачем не заявлено жодної вимоги, за якою відповідачем мав би бути відповідач-1.
Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що місцевий господарський суд у даній справі повно та всебічно встановив обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у сукупності, як того вимагає ст. 43 ГПК України, надав їм вірну правову оцінку, та прийняв у справі правильне рішення про визнання недійсним рішення засновника СФГ "Олександро-Володимирівське" № 1/2016 від 06.09.2016 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, та про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське", яка була проведена на підставі зазначених вище Рішення та Договору.
Отже, за наведених встановлених обставин справи, положень законодавства, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" та ОСОБА_6 на це рішення - без задоволення.
Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", представленого представником ОСОБА_5, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Суд відхиляє доводи про те, що суд першої інстанції мав дослідити обставини використання Господарством праці членів цього Господарства - ОСОБА_2 та ОСОБА_8, оскільки не лише родинні зв'язки та місце проживання членів родини є ознаками для віднесення фермерського господарства за своїм статусом до сімейного як такі, що не мають визначального значення для вирішення спору у даній справі.
Суд відхиляє доводи і про те, що цілком можливою є участь у створенні або придбанні частки у складеному капіталі фермерського господарства особою, яка не є членом сім'ї засновника та не перебуває з ним у родинних зв'язках. Такі доводи не ґрунтуються на положеннях ст. 3 Закону України "Про фермерське господарство".
Суд відхиляє доводи щодо неможливості врахування при вирішенні даного спору висновку судово-почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, та необхідності призначення у господарській справі відповідної судової експертизи, оскільки, як зазначено вище, апеляційний господарський суд підставно погодився з місцевим господарським судом, який вважав належним та допустимим доказом у даній справі висновок судової експертизи, проведеної у межах кримінального провадження.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
Проте, встановлена вище сукупність обставин у справі та наявних доказів є достатніми для вирішення справи.
Враховуючи зазначене вище, не підлягає задоволенню клопотання Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", підписане його представником ОСОБА_5, про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для з'ясування питань належності чи неналежності ОСОБА_1 підпису, вчиненого від її імені на спірних Рішенні засновника СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року № 1/2016 та на Договорі купівлі-продажу частки у складеному капіталі СФГ "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року.
Щодо залишення судом першої інстанції без мотивації підстав прийняття визнання позову представником відповідача-4 ОСОБА_2, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення про часткове задоволення позову не у зв'язку з визнанням його відповідачем (ст. 78 ГПК), а за результатами вирішення спору у даній справі по суті.
Скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу у спірних правовідносинах є наслідком визнання недійсними спірних рішень засновника та договору купівлі-продажу (вирішення похідної вимоги), тоді як діям державного реєстратора місцевим господарським судом надана належна оцінка.
Апеляційний господарський суд погоджується з здійсненим місцевим господарським судом розподілом судових витрат, понесених позивачем за розгляд справи у суді першої інстанції, наведеним у оскаржуваному судовому рішенні. Задоволення позовних вимог про визнання недійсним спірного рішення засновника відповідно до ст. 49 ГПК України має наслідком покладення понесених позивачем судових витрат на відповідача-4. Окрім того, первинно саме з боку відповідача-4 (особи, рішення якої оспорюється) мали місце неправильні дії, тоді як господарський суд має право покласти на таку особу судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. За вимогами, за результатами розгляду яких суд першої інстанції припинив провадження у справі, судовий збір до суду першої інстанції не сплачувався, а судом не розподілявся. Закриття (припинення) провадження у справі є підставою для повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи ОСОБА_6, наведені в обґрунтування поданої ним апеляційної скарги.
Колегія суддів відхиляє доводи про недоведеність обставин використання Господарством праці членів Господарства та про можливість продати частку у статутному капіталі Господарства особам, які не є членами родини засновника Господарства, про те, що суд першої інстанції, прийнявши доводи позивача, не перевірив їх у встановленому порядку, а врахував висновок судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні, з підстав, наведених вище.
Щодо наданої представником відповідача-3 розписки від 06.09.2016 року, складеної від імені ОСОБА_1 та підписаної від її імені про те, що цією розпискою ОСОБА_1 підтверджує, що нею отримано від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 31 200 000, 00 грн., що еквівалентно 1 200 000 доларів США в день складання цієї розписки в рахунок передачі у власність належної ОСОБА_1 частки у складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" на підставі укладеного договору купівлі-продажу частки в складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" від 06.09.2016 року, апеляційний господарський суд зазначає, що дана розписка не спростовує того, що ОСОБА_1, як встановлено вище, не підписувала та не укладала спірний Договір купівлі-продажу. Розписка не може підміняти необхідність укладення у належній формі договору відчуження частки у статутному капіталі Господарства для підтвердження факту відчуження такої частки. ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечує факт складання та підписання цієї розписки. Підпис, вчинений на розписці від імені ОСОБА_1, нотаріально не посвідчувався. Така розписка не є тим документом, на підставі якого можливо внести зміни до установчих документів юридичної особи, пов'язані зі зміною засновника. Матеріалами справи не підтверджується, що означена розписка надавалась до матеріалів реєстраційної справи у складі документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію зміни засновника (голови) Господарства.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача- 3 та на відповідача-4 у сплачених ними сумах.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційні скарги Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" та ОСОБА_6 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 року у справі № 904/10207/16 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 року у справі № 904/10207/16 залишити без змін.
Повна постанова складена 24.04.2017 року
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко
Суддя А.Є. Чередко