20.04.2017 року Справа № 904/1315/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - ОСОБА_1,
суддів - Джихур О.В., Сизько І.А.,
секретар судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 27.02.2017 р.;
від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність № 19 від 31.01.2017 р.
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017р. у справі №904/1315/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійські вогнетриви", с. Підгірне, Васильківського району, Запорізької області
до публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості за договором поставки №14-0470-02 від 04.03.2014 у загальному розмірі 427 323 грн. 91 коп.
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017р. у справі №904/1315/17 (суддя Фещенко Ю.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Таврійські вогнетриви" задоволено частково, з публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "Дніпровський металургійний комбінат" на користь позивача стягнуто 389600грн. основного боргу, 19716грн.26коп. інфляційних втрат та 9544грн.05коп. трьох процентів річних, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо невиконання відповідачем зобов"язань за договором поставки №14-0470-02 від 04.03.2014р. в частині своєчасного розрахунку за поставлений товар, а також щодо невірного зазначення позивачем сум заборгованості в розрахунку втрат від інфляції та невірного визначення періоду нарахування трьох процентів річних, що слугувало підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у відповідних частинах;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ"Дніпровський металургійний комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм процесуального права просить це рішення змінити, надавши відстрочку його виконання на шість місяців;
- у поданій скарзі йдеться про розгляд справи господарським судом без участі представника товариства та без з"ясування підстав прострочення виконання зобов"язань, про неможливість представника товариства з"явитися в судове засідання, оскільки ухвалу про відкладення розгляду справи від 01.03.2017р. отримано товариством тільки 09.03.2017р. у другій половині дня, про те, що твердження суду стосовно належного повідомлення про дату розгляду справи ґрунтуються на сумнівних доказах, оскільки отримання товариством поштового відправлення о 19 год. 07.03.2017р., як зазначено у витязі з сайту підприємства "Укрпошта", є неможливим тому, що служби товариства працювали в цей день до 15год.45хв. і не могли отримати відправлення, а також про те, що на теперішній час у товариства склалася складана ситуація з наявністю грошових коштів через неповернення податку на додану вартість, зупинення виробництва у зв"язку з відсутністю сировини внаслідок чого товариство змушено просити суд про відстрочення виконання рішення;
- у додаткових поясненнях скаржник зазначає, що основна заборгованість за договором обліковується в фінансовому обліку товариства, його виробнича діяльність, починаючи з 2008 року, здійснюється в надзвичайно складних умовах, які викликані нестабільністю кон"юктури ринку гірських металів та постійним зростанням цін на електроенергію, природний газ, що за підсумками 2016 року сума збитків склала 2717065тис.грн., що сума невідшкодованого державою податку на додану вартість складає 1431334976грн.49коп., а також на підставі перелічених обставин просить відстрочити виконання рішення суду до вересня 2017 року;
- позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2014р. ПАТ"Дніпровський металургійний комбінат" (покупцем) та ТОВ "Таврійські вогнетриви" (продавцем) укладено договір поставки №14-0470-02, на підставі якого постачальник зобов"язався поставити та передати у власність покупця вогнетривну продукцію, а покупець - прийняти та оплатити за неї обумовлену договором грошову суму.
Відповідно до п.п.1.2, 2.1, 3.1 договору предметом поставки є продукція з найменуванням, узгодженим у специфікаціях до договору. Загальна кількість продукції, яка підлягає поставці, одиниці виміру, асортимент, сортамент, номенклатура визначаються у специфікаціях по узгодженню сторін. Ціни на продукцію встановлюються у гривнях та вказані у специфікаціях, які оформлені у вигляді додатків до договору.
Згідно з п.4.1 договору покупець сплачує вартість продукції шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30 банківських днів з дати поставки на підставі рахунку на оплату.
Сторонами підписані специфікації №5 від 12.03.2016р. та №6 від 20.04.2016р. до договору, в яких сторони визначили найменування продукції, що підлягає поставці, її кількість, загальну вартість та уточнили строк оплати такої вартості, який дорівнює десяти банківським дням по факту поставки.
Виходячи з умов договору, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 759600грн., що підтверджується представленими в матеріалах справи копіями видаткових накладних №РН-0000005 від 13.04.2016р., №РН-0000006 від 15.04.2016р. та РН-0000010 від 02.11.2016р..
Відповідач порушив умови договору. Вартість поставленої продукції оплатив частково.
Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 389600грн..
У зв"язку з несвоєчасною оплатою позивач нарахував втрати від інфляції в сумі 28127грн.78коп. за період травень 2016 - січень 2017р.р. та три проценти річних в сумі 9596грн.13коп. за період з 28.04.2016 - 10.08.2017р.р..
В процесі розгляду справи докази погашення вказаної суми заборгованості відповідачем не надані.
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки №14-0470-02 від 04.03.2014р. в частині повної і своєчасної оплати вартості поставленої продукції та ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростовували таке порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 389600грн. заборгованості, 19716грн.26коп. інфляційних втрат та 9544грн.05коп. трьох процентів річних.
Також, колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні решти позовних вимог з огляду на невірне визначення позивачем сум заборгованості, на які нараховувалися втрати від інфляції та періоду прострочення, протягом якого мають бути нараховані три проценти річних.
Таким чином, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.
Доводи скаржника про неналежне повідомлення товариства господарським судом про час та місце розгляду справи визнані колегією суддів необґрунтованими.
Ухвала про порушення провадження у справі від 14.02.2017р. та призначення її до розгляду на 01.03.2017р. була отримана скаржником 17.02.2017р..
01.03.2017р. скаржник звернувся до господарського суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв"язку з терміновою відпусткою представника товариства за сімейними обставинами та неможливістю його присутності в судовому засіданні.
Клопотання скаржника було задоволено господарським судом, розгляд справи відкладено на 09.03.2017р. на 11год.40хв..
Ухвала про відкладення розгляду справи від 01.03.2017р. згідно з реєстром на відправку рекомендованої пошти з повідомленням по Україні направлена на адресу товариства 03.03.2017р..
Відповідно до витягу з офіційного сайту підприємства "Укрпошта" вказана ухвала вручена скаржнику 07.03.2017р..
Ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
У даному випадку, ухвала про порушення провадження у справі отримана скаржником своєчасно, при зверненні з клопотанням про відкладення розгляду справи скаржник не довів неможливість здійснення такого розгляду при відсутності його представника. При цьому з 17.02.2017р. скаржник не був позбавлений можливості підготувати та направити на адресу господарського суду свої заперечення на позовні вимоги, надати докази в обґрунтування заперечень та звернутися до суду з клопотанням про надання відстрочки виконання рішення.
При умові належного повідомлення скаржника про час та місце розгляду справи 01.03.2017р. останній також не був позбавлений можливості отримати інформацію про подальший розгляд справи шляхом звернення безпосередньо до суду або до Єдиного державного реєстру судових рішень.
У цьому зв"язку господарським судом цілком вірно зазначено, що скаржник не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні.
Підстави для надання, на вимогу скаржника, відстрочки виконання рішення також відсутні.
Відповідно до ч.3 ст.101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з вищевикладеного в процесі перегляду рішення суду першої інстанції апеляційний суд нового рішення не прийняв, а тому не наділений повноваженнями щодо розгляду клопотання про відстрочення виконання рішення.
Між тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що скаржник має право звернутися з заявою про відстрочку виконання рішення до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст.101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017р. у справі №904/1315/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя О.В.Джихур
Суддя І.А.Сизько
Повна постанова складена 24.04.2017р.