29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"20" квітня 2017 р.Справа № 924/152/17
Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів: Виноградова В.В. (головуючий), Танасюк О.Є., Муха М.Є., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Шепетівської місцевої прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, що уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Шепетівської районної ради, м. Шепетівка Хмельницької області
до фізичної особи-підприємця Гаврилюк Віталіни Анатоліївни, м. Хмельницький
про розірвання договору оренди приміщення від 01.08.2016р.
за участю представників:
від позивача: Костанецький М.А. - за довіреністю №01-16/120 від 03.03.2017 р.;
від відповідача: Петров В.А. - за довіреністю від 06.03.2017 р.;
від прокуратури: Шкадько В.В. - за посвідченням №029974 від 27.10.2014 р.
Рішення приймається 20.04.2017 р., оскільки в судовому засіданні 30.03.2017 р. оголошувалась перерва.
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.02.2017 р. порушено провадження у справі № 924/152/17.
За заявою судді Виноградової В.В., згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 30.03.2017 р. подальший розгляд справи № 924/152/17 призначено у складі колегії суддів: Виноградова В.В. (головуючий), Танасюк О.Є., Муха М.Є.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.03.2017 р. справу №924/152/17 прийнято до провадження у колегіальному складі суддів: Виноградова В.В. - головуючий, Танасюк О.Є., Муха М.Є.
Керівник Шепетівської місцевої прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, що уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Шепетівської районної ради, м. Шепетівка Хмельницької області звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Гаврилюк Віталіни Анатоліївни, м. Хмельницький про розірвання договору оренди приміщення від 01.08.2016 р.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про невиконання відповідачем обов'язків, передбачених договором оренди приміщення від 01.08.2016 р. щодо сплати орендної плати та щодо використання орендованого майна відповідно до його призначення. При цьому посилається на умови укладеного між сторонами договору, положення ст. 55 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 629, 651, 759, 762, 773, 782, 783 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193, 283, 286, 291 ГК України, ст. ст. 13, 18, 19, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 16, 17, 18-1, 60, 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Обґрунтовуючи порушення інтересів держави, посилається на положення п. 3 статті 131-1 Конституції України, ст. ст. 2, 29 ГПК України, 23 Закону України „Про прокуратуру”, Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99.
У письмових запереченнях на відзив (від 21.03.2017 р. №79-11-17) прокурор, з-поміж іншого, посилаючись на положення ч. 1 ст. 2 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до якої місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, робить висновок, що захист інтересів територіальних громад і нормального функціонування місцевого самоврядування є прямим обов'язком саме держави.
З огляду на ч. ч. 3, 5 ст. 16, ч. ч. 5, 7 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стверджує, що Шепетівська районна рада як представницький орган місцевого самоврядування наділена повноваженнями на здійснення контролю за станом збереження та використання комунального майна.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вважає, що несплата відповідно до умов договору орендної плати відповідачем є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування, своєчасного та в повному обсязі надходження доходів до бюджетів всіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.
Крім того, звертає увагу на те, що відповідачем після підписання акта приймання-передачі приміщення безперешкодно встановлено електролічильник та замінено металопластикове вікно в орендованому приміщенні, що підтверджує фактичне використання орендованого приміщення.
Позивач у письмових поясненнях (№01-27/138 від 20.03.2017 р.), зокрема, зазначає, що з 01.08.2016 р., тобто з моменту підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, орендоване майно перебуває у користуванні відповідача. З приводу ключів від орендованого кабінету вказує, що згідно з актом приймання-передачі об'єкта оренди від 01.08.2016 не передбачено передачу-отримання ключів від службового кабінету №128. Зауважує, що відповідач мав доступ до орендованого службового кабінету №128, оскільки у протилежному випадку він би не зміг встановити в цьому кабінеті електролічильник та металопластикове вікно з дверкою. До того ж відповідач справно платив орендну плату та інші платежі за перші 2 місяці оренди.
З огляду на п. 6.1 укладеного між сторонами договору вказує, що саме орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору, чого не було дотримано відповідачем як орендарем, що також є порушенням ч. ч. 2, 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Разом з тим зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" обов'язок щодо внесення орендної плати за користування об'єктом оренди покладено на орендаря незалежно від наслідків його господарської діяльності, що лише додатково зобов'язує орендаря здійснювати орендні платежі. Тобто за договором оренди приміщення від 01.08.2016 р. ФОП Гаврилюк В.А. взяла зобов'язання використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору та сплачувати орендну плату і інші платежі, передбачені договором, у встановлені у ньому строки, а той факт, що буфет не функціонує і до теперішнього часу, не є підставою для несплати оренди, оскільки відповідач як орендар за договором зобов'язаний був вжити заходів для розміщення буфету і внесення необхідних платежів.
Звертає увагу на те, що твердження відповідача щодо перешкоджань районної ради в користуванні орендованим майном, зокрема, зайняття приміщення орендованого кабінету районною радою для зберігання (складання) речей, обіцянок керівництва ради з приводу забезпечення підключення електрики, сприяння у створенні поліпшених умов для оренди тощо нічим не підтверджені. Зазначає, що ні з-поміж обов'язків, ні з-поміж прав орендодавця, визначених у договорі, ніде не зазначено про те, що районна рада певним чином може чи зобов'язана сприяти орендарю у вчиненні будь-яких дій, спрямованих на виконання останнім договору.
Стверджує, що згідно зі ст. 188, ч. 3 ст. 291 ГК України зазначений договір підлягає достроковому розірванню за рішенням суду, оскільки допущені відповідачем порушення (відсутність буфету, систематична несплата орендних та інших платежів тощо) є істотними порушеннями договору відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, адже внаслідок невиконання відповідачем умов договору в приміщенні адмінбудинку районної ради відсутній буфет, на який розраховувала районна рада при укладенні з відповідачем цього договору, замість поповнення районного бюджету додатковими коштами виникла заборгованість по орендній платі, платі за земельну ділянку та по відшкодуванню вартості робіт з незалежної оцінки орендованого майна, чим спричинено матеріальну шкоду районній раді, що є підставою для розірвання договору.
У поясненнях (№01-16/143/1 від 29.03.2017 р.) спростовує твердження відповідача про відсутність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі районної ради з огляду на положення ст. 8, п. 3 ч. 1 ст. 131-1, ч. 3 ст. 143 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 16. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 р. №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам".
Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 13.03.2017 р.), представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнає. Зазначає, зокрема, що після підписання договору оренди з відповідачем позивач продовжував використання приміщення для складування якихось речей, відмовлявся надавати ключі від приміщення та створював ряд інших перепон у користуванні. Повідомляє, що лише на початку вересня приміщення звільнили від речей позивача, але представника відповідача і далі допускали всередину, кожен раз, лише за усною вказівкою представника позивача та обіцяли забезпечити підключення електроенергії відповідно до усно висунутих вимог "десь на наступному тижні". Одночасно на адресу відповідача надходили офіційні листи від Шепетівської районної ради, в яких повідомлялось про невиконання умов договору щодо використання приміщення за призначенням та про невизнання повноважень представника відповідача. Вказує, що у подальшому, при черговому допущенні до приміщення, було виміряно та за тиждень замінено вікно на металопластикове з віконцем видачі, а пізніше, за допомогою професійного електрика, який є працівником Шепетівського РЕМ, встановлено електролічильник на вході електроживлення в приміщення, згідно умов договору. Після встановлення лічильника позивач листом вимагав від відповідача змінити метод встановлення та не визнавав виконаною умову договору про встановлення приладу обліку, хоча жодних уточнюючих умов з цього приводу договір не містить. Наступного дня після встановлення лічильника електрику від приміщення було відключено. На звернення представника відповідача до представника позивача щодо зовнішнього підключення електрики та силової заміни замка з метою отримати постійний доступ до орендованого приміщення, представник відповідача отримав негативну відповідь. Зваживши, що для спроби запустити торгівельну точку потрібно якнайменше 50 тисяч гривень вкласти в устаткування та на те, що фактично роботу ради контролює один суб'єкт економічної діяльності і рада дійсно може легко прийняти рішення про розірвання договору, відповідач вирішила припинити даний напрямок діяльності. Зазначає про направлення позивачу претензії з вимогою повернути сплачені за оренду приміщення кошти, відшкодувати витрати та виконати вимоги договору, але претензія була проігнорована. Таким чином, доходить висновку, що Шепетівською районною радою, яка за позовом прокурора визнана позивачем, було порушено пункт 1.1 договору, за яким орендодавець зобов'язується передати у тимчасове володіння і користування нерухоме майно. Вказує, що згідно з пунктом 5.2 договору орендна плата сплачується за той місяць, упродовж якого кабінет фактично використовувався, а позивач не дав можливості це робити відповідачу жодного дня. Беручи до уваги пункт 8.2 договору, яким передбачено, що орендодавець зобов'язується не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном, стверджує, що дії позивача носили виключно саме такий характер. При цьому посилається на положення ст. ст. 212, 509, 526, 629, 762, 765, 766 ЦК України, ст. ст. 193, 224, 291 ГК України. Також у відзиві просить визнати недійсним п. 12.6 оспорюваного договору в частині права Шепетівської районної ради на припинення договору за рішенням ради та зобов'язати позивача передати у договорі майно, добросовісно виконувати в подальшому умови договору та зарахувати здійснені платежі за оренду приміщення в рахунок сплати з моменту фактичного отримання приміщення іншою стороною.
Відповідачем було подано клопотання (від 13.03.2017 р.) про залишення позову без розгляду, керуючись при цьому ст. ст. 22, 81 ГПК України. В обґрунтування клопотання, аналізуючи положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", абзацу 2 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ №7 від 23.03.2012 р., вважає, що прокурором проігноровано вимоги законодавства і обґрунтування інтересів держави та необхідності дій по їх захисту у позові повністю відсутнє, а з позову явно слідує, що прокурор звернувся до суду за захистом інтересів територіальної громади, від імені якої уповноважена діяти Шепетівська районна рада. При цьому звертає увагу, що єдиним обґрунтуванням у позові, яке натякає на потенційну наявність інтересу держави, є думка, що оплата оренди приміщення йде у бюджети різних рівнів, які забезпечують фінансування виконання функцій держави. Стверджує, що виходячи з бюджетного кодексу, вказані кошти йдуть виключно у районний бюджет, який котрий рік перевиконується і додаткові кошти аж ніяк не можуть бути використані з нього для виконання функцій держави. Зауважує, що у позові відсутні вимоги щодо оплати вказаної заборгованості, що повністю нівелює цей аргумент. Вказує, що у справі відсутній орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, оскільки всю виконавчу владу, яка могла б покладатись на такий орган, у Шепетівському районі здійснює Шепетівська районна державна адміністрація, а розпорядження комунальним майном є власним правом районної ради і жодного відношення до функцій чи інтересів держави не має. Також наголошує на положення ст. 131-1 Конституції України щодо здійснення представництва інтересів держави прокуратурою лише у виключних випадках, яким подання цього позову не є.
Також представником відповідача було подано клопотання, в якому просить визнати відсутність законних підстав для представництва Шепетівською місцевою прокуратурою інтересів Шепетівської районної ради, а також припинити провадження у справі.
Клопотання мотивоване тим, що з огляду на ст. 140 Конституції України відсутні підстави стверджувати, що інтереси територіальної громади збігаються з інтересами держави, а прокурору згідно ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” надано право представляти інтереси виключно держави або конкретного громадянина. Також, виходячи зі змісту рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 р. № 1-1/99, позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23 березня 2012 року „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам”, зазначає, що Шепетівська районна рада не має повноважень органу виконавчої влади. Крім того, вважає, що рада повинна позиватись у таких випадках самостійно. Звертає увагу на те, що відповідно до листів Шепетівської районної ради на адресу відповідача саме їй належить ініціатива щодо такого позову прокурора, що є прямим протиріччям з метою, з якою прокурору надані відповідні повноваження. Також посилається на абз. 6 листа Вищого господарського суду України №01-06/348/16 від 23.02.2016 р. „Про деякі питання застосування положень Закону України „Про прокуратуру” щодо представництва прокуратурою інтересів держави в господарському суді”.
З приводу зазначених клопотань відповідача судом враховується таке.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
Відповідно до п. 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У статті 23 Закону України „Про прокуратуру” зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. №3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. "Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 №3-рп/99 під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”. Право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (п. 1 постанови Пленуму ВГСУ „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” від 23.03.2012 р. №7).
Прокурор самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді (рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99).
Частиною 4 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом та представництва інтересів держави в суді, прокурор посилається на положення ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до яких від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради, а також положення ст. 60 зазначеного Закону, згідно з якими органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. При цьому за приписами ч. ч. 3, 5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Статтею 62 цього Закону передбачено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селищ, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Тому доходить висновку, що захист інтересів територіальних громад і нормального функціонування місцевого самоврядування є прямим обов'язком саме держави. При цьому несплата відповідачем орендної плати за договором є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування, своєчасного та в повному обсязі надходження доходів до бюджетів всіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.
Зважаючи на викладене, суд вважає правомірним звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави в особі Шепетівської районної ради, оскільки остання як представницький орган місцевого самоврядування володіє повноваженнями на здійснення контролю за станом збереження та використання комунального майна та є органом, уповноваженим державною здійснювати функції у спірних правовідносинах, в розумінні ст. ст. 2, 29 ГПК України, ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” (постанови ВСУ від 08.05.2012 р. у справі №3-26гс12, від 21.01.2015р. у справі №910/16306/13, постанови ВГСУ від 16.09.2015 р. у справі №918/144/15 та ін.).
Крім того, суд враховує, що Шепетівська районна рада, будучи наділеною повноваженнями щодо захисту в судовому порядку інтересів територіальної громади відповідно до ст. 18-1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, жодних заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень інтересів держави (стягнення заборгованості, розірвання спірного договору оренди, звільнення комунального майна тощо), не вживає. Ненадходження ж очікуваних коштів від оренди комунального майна порушує інтереси держави у сфері гарантування діяльності місцевого самоврядування, зокрема, щодо забезпечення його фінансової підтримки та наявності достатньої доходної бази. У даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання надходження бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади, заходів соціального захисту населення, медицини, благоустрою, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ. Дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
З огляду на зазначене без задоволення судом залишаються клопотання відповідача про визнання відсутності законних підстав для представництва Шепетівською місцевою прокуратурою інтересів Шепетівської районної ради, про залишення позову без розгляду та про припинення провадження у справі. При цьому відповідачем не наведено та не обґрунтовано підстав, передбачених ст. ст. 80, 81 ГПК України. Також зазначається, що наведені відповідачем підстави припинення провадження у справі, до вичерпного переліку підстав, передбачених ст. 80 ГПК України, не належать.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Відповідно до рішення Шепетівської районної ради №38/5-2016 "Про передачу в оренду нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл та селища району" від 04.03.2016 р., вирішено, зокрема: 1. надати дозвіл на передачу в оренду приміщення адміністративної будівлі Шепетівської районної ради (загальною площею 27 м. кв.), яке знаходиться за адресою: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 47; 2. затвердити розпорядження голови районної ради від 18.02.2016 "Про створення комплексної конкурсної комісії з відбору експертів - суб'єктів оціночної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежної оцінки майна, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл та селища Шепетівського району, а також - з відбору претендентів на право оренди майна спільної власності територіальних громад району та її склад".
Відповідач звернулася до голови Шепетівської районної ради з листом від 04.07.2016 р., в якому просила передати їй в оренду службовий кабінет №128 загальною площею 7,6 кв.м. для розміщення буфету. У листі також зазначила, що погоджується з розміром орендної плати, зобов'язується використовувати об'єкт за цільовим призначенням і без передачі в суборенду, забезпечувати збереження орендованого майна та дотримання протипожежних і санітарно-епідеміологічних норм, відшкодовувати витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна та його страхування.
Відповідно до рішення засідання комплексної конкурсної комісії з відбору експертів-суб'єктів оціночної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежної оцінки майна, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл та селища Шепетівського району, а також - з відбору претендентів на право оренди майна спільної власності територіальних громад району, оформленого протоколом №3 від 08.07.2016 р., було вирішено, зокрема: визнати документи, подані ФОП Гаврилюк В.А. до комплексної конкурсної комісії такими, що відповідають вимогам "Порядку проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад району", затвердженого рішенням районної ради від 28.10.11 р. №13 зі змінами; рекомендувати кандидатуру ФОП Гаврилюк В.А. голові Шепетівської районної ради як єдину кандидатуру орендаря та укласти договір оренди кабінету №128 для розміщення буфету.
Позивач листом №01-19/312 від 13.07.2016 р. направив відповідачу проект договору оренди приміщення службового кабінету №128, що знаходить в адмінбудівлі районної ради, для підписання.
01.08.2016 р. між Шепетівською районною радою (орендодавець) та фізично особою-підприємцем Гаврилюк Віталіною Анатоліївною (орендар) укладено договір оренди приміщення (далі - договір), за приписами п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві у тимчасове платне володіння і користування, а орендар зобов'язується прийняти від орендодавця у тимчасове платне володіння і користування нерухоме майно, загальною площею 8 м.кв., в тому числі: службовий кабінет №128, загальною площею 7,6 м. кв. та коридор, загальною площею 0,4 м.кв., що знаходяться в адміністративній будівлі Шепетівської районної ради за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 47.
Службовий кабінет буде використовуватися орендарем для розміщення буфету (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. п. 3.1 - 3.4 договору приймання-передача службового кабінету, що орендується здійснюється представниками сторін. Службовий кабінет повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі. При передачі службового кабінету складається акт приймання-передачі, який підписується представниками сторін. Службовий кабінет вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі.
Термін оренди складає 2 роки 11 місяців та починається із моменту фактичної передачі об'єкта оренди відповідно до цього договору за актом приймання-передачі та діє до 30 червня 2019 року включно (п. 4.1.1 договору).
У п. 5.1 договору сторони дійшли згоди, що орендна плата за користування орендарем службовим кабінетом встановлюється в розмірі 788 грн. 50 коп. щомісячно, розмір якої визначено відповідно до "Методики розрахунку та розподілу орендної плати за майно спільної власності територіальних громад сіл, селища Шепетівського району", затвердженої рішенням районної ради від 15.10.2013 за № 19/21-2013, за користування коридором - 41 грн. 50 коп. щомісячно, окремо від комунальних інших виплат.
Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок орендодавця у термін, не пізніше 25 числа поточного місяця, за той місяць, упродовж якого службовий кабінет фактично використовувався, з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць (п. 5.2 договору).
Комунальні послуги сплачуються орендарем окремо від орендної плати, пропорційно до займаної площі, згідно з розрахунками орендодавця або самостійно, шляхом укладення угод з відповідними організаціями (п. 5.6 договору).
Відповідно до п. 5.7 податок на землю сплачується орендарем, згідно з розрахунками орендодавця. Амортизаційні відрахування на орендоване майно залишаються у розпорядженні орендодавця і використовуються на повне відновлення орендованих основних фондів.
Пунктами 6.1, 6.2, 6.5, 6.6, 6.9 договору передбачено, що орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору; своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату, комунальні послуги; у разі припинення або розірвання договору, повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки, у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря; своєчасно і в повному обсязі проводити оплату комунальних послуг при використанні орендованого майна; відшкодувати витрати, пов'язані з проведенням незалежної оцінки службового кабінету у розмірі 800 грн., по 160 грн. щомісячно, окремо від орендної плати та оплати комунальних послуг до 31.12.2016 р. включно.
Орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим договором; виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок невиконання або неналежного виконання орендарем умов цього договору (п. п. 9.1, 9.2 договору).
Згідно з п. 9.3 договору орендодавець, зокрема, має право вимагати розірвання договору в разі, якщо орендар користується майном всупереч договору або всупереч призначенню майна, орендар без дозволу орендодавця передав майно у користування іншій особі тощо.
Умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну дії цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено норми, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п. 12.1 договору).
За приписами п. 12.2 договору зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
За ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 12.3 договору).
Відповідно до п. 12.6 договору чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; в інших випадках, прямо передбачених цим договором та чинним законодавством України.
Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками печаток сторін.
Відповідно до підписаного сторонами та скріпленого відтисками печаток сторін акта від 01.08.2016 р. приймання-передачі об'єкта оренди (відповідно до договору оренди приміщення від 01.08.2016 р.) орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору оренди у строкове, платне володіння і користування нерухоме майно, загальною площею 8 м.кв., в тому числі: службовий кабінет №128, загальною площею 7,6 м. кв. та коридор, загальною площею 0,4 м.кв., що знаходяться в адміністративній будівлі Шепетівської районної ради за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 47. В акті зазначено, що з моменту фактичної передачі та підписання цього акту право володіння і користування на об'єкт оренди переходить від орендодавця до орендаря. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною договору оренди приміщення від 01.08.2016 р.
У матеріали справи надано розрахунок орендної плати службового кабінету №128, у якому визначено розмір орендної плати за рік в сумі 9462,00 грн., за 1 місяць - 788,50 грн., вартість оренди коридору - 41,50 грн.
Розпорядженням Шепетівської районної ради від 18.08.2016 р. №24-р (а/г) вирішено створити в районній раді комісію з питань контролю за наявністю, станом, напрямами та ефективністю використання майна адмінбудинку районної ради, переданого в оренду, та затвердити відповідне Положення.
Згідно з Положенням про комісію з питань контролю за наявністю, станом, напрямами та ефективністю використання майна адмінбудинку районної ради, переданого в оренду, затвердженим розпорядженням Шепетівської районної ради від 18.08.2016 р. №24-р (а/г), комісія створюється, скликається в міру необхідності на підставі розпорядження голови (заступника голови) районної ради з метою забезпечення контролю за наявністю, станом, напрямами та ефективністю використання майна адмінбудинку районної ради, переданого в оренду відповідно до умов договорів оренди. Комісія є повноважною, за умови присутності при обстеженні не менше половини осіб від її загального складу. Комісія проводить обстеження орендованого майна, результати якого фіксуються у відповідному акті обстеження (складається у довільній формі). Акт обстеження об'єкта оренди з відповідними висновками та пропозиціями щодо доцільності дострокового розірвання договору оренди підписується усіма присутніми при обстеженні особами, після чого подається на затвердження голові (заступнику голови) районної ради. Для проведення обстеження можуть залучатися незаінтересовані особи, які засвідчують своїми підписами достовірність викладених у акті даних (п. п. 1, 3-4.1 Положення).
У матеріали справи надано акти обстежень об'єкта оренди від 19.08.2016р., 21.09.2016 р., 27.10.2016р., 22.11.2016р., 21.12.2016р., проведених комісією Шепетівської райради з питань контролю за наявністю, станом, напрямами та ефективністю використання майна адмінбудинку районної ради, переданого в оренду, відповідно до яких при обстеженні кабінету №128 адмінбудинку районної ради, який згідно договору оренди приміщення від 01.08.2016 р. переданий районною радою в оренду фізичній особі-підприємцю Гаврилюк В.А. для розміщення буфету. В актах зазначено, що службовий кабінет №128 фактично не використовується відповідно до умов договору, що є порушенням умов договору. При цьому зазначено про необхідність ініціювання питання щодо дострокового розірвання договору у випадку неусунення виявлених недоліків у подальшому.
Відповідач звернулася до позивача з листами від 19.09.2016 р. №191, в якому вказала на те, що працівники районної ради завадили встановити відповідачу лічильник, та від 26.09.2016 р. №193, в якому повідомила про встановлення електролічильника та його показники, а також зазначила про непередання її представнику ключів від орендованого приміщення і здійснення систематичного несанкціонованого проникнення представників районної ради до нього.
У відповідь на зазначені листи позивач листом від 28.09.2016 р. №01-19/458 інформував про те, що електролічильник в орендованому приміщенні встановлено без відома орендодавця та представника, відповідального за стан електрогосподарства, внаслідок чого здійснено неправильне підключення. Відповідачу запропоновано здійснити відключення встановленого електролічильника, після чого заново підключити його у присутності відповідальної особи районної ради та відповідно до норм експлуатації електроприладів. Також зазначено, що будь-яких уповноважуючих на представництво документів у відносинах щодо орендованого приміщення позивачу не надходило, а представники ради мають право діяти відповідно до п. 9.1 договору оренди.
31.10.2016 р. відповідач звернулась до позивача з претензією №236 щодо невиконання умов договору оренди приміщення від 01.08.2016 р., в якій зазначила, що всупереч умовам договору Шепетівська районна рада не передала їй приміщення та продовжує його використання, паралельно висуваючи додаткові вимоги, не передбачені договором, та вимагаючи сплати орендної плати. Відповідач вимагала протягом 7 календарних днів з дня отримання цієї претензії, повернути сплачені нею за договором грошові кошти в сумі 2010,66 грн., здійснити фактичну передачу майна представнику орендаря та відшкодувати недоотриманий прибуток за серпень-жовтень у розмірі 10000,00 грн. за кожен місяць.
Листом від 03.11.2016 р. №01-19/505 позивач повідомив відповідача про те, що в районної ради відсутні документи на представника відповідача, а також про те, що приміщення передано в оренду за актом приймання-передачі об'єкта оренди від 01.08.2016 р. Вказує, що будь-яких дій зі сторони районної ради, які б перешкоджали відповідачу користуватися об'єктом оренди, не було, а встановлення металопластикового вікна та електролічильника свідчить про фактичне використання об'єкта оренди відповідачем.
У подальшому позивач звернувся до відповідача з вимогами (листи-претензії №01-19/516 від 18.11.2016 р., №01-19/534 від 05.12.2016 р., №01-27/5 від 04.01.2017 р.) про сплату заборгованості з орендної плати та інших платежах, вжиття заходів з налагодження роботи буфету, повідомивши розміри несплаченої орендної плати, податку за земельну ділянку, відшкодування витрат на проведення незалежної оцінки орендованого майна за відповідні місяці.
Позивачем в матеріали справи надано виписки по рахунках: за 29.08.2016 р. про сплату відповідачем 180,00 грн. відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням незалежної оцінки майна, та 830,00 грн. за оренду за серпень 2016 р.; за 27.09.2016 р. про сплату 160,00 грн. відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням незалежної оцінки майна, та 830,00 грн. за оренду; за 29.08.2016 р. про сплату 15,33 грн. за послуги за серпень 2016 р.; за 27.09.2016 р. про сплату 15,33 грн. за користування земельною ділянкою. Також надано меморіальні ордери (форма №408 та форма №409) за серпень 2016 р. - лютий 2017 р. щодо стану надходження платежів до Шепетівської районної ради, в тому числі від ФОП Гаврилюк В.А.
Згідно з довідкою Шепетівської районної ради від 20.04.2017 р. №01-27/169 заборгованість відповідача за договором оренди від 01.08.2016 р. станом на 20.04.2017 р. становить 6800,75 грн. (в т.ч. 6230,40 грн. орендної плати, 460,00 грн. вартості експертної оцінки майна та 110,35 грн. земельного податку).
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору оренди приміщення адміністративної будівлі Шепетівської районної ради від 01.08.2016 р., укладеного між Шепетівською районною радою та відповідачем, щодо сплати орендної плати та використання орендованого майна відповідно до його призначення (буфет), керівник Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шепетівської районної ради звернувся до суду з позовом про розірвання зазначеного договору оренди.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд до уваги бере таке.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2016 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди приміщення, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві у тимчасове платне володіння і користування, а орендар зобов'язується прийняти від орендодавця у тимчасове платне володіння і користування нерухоме майно, загальною площею 8 м.кв., в тому числі: службовий кабінет №128, загальною площею 7,6 м. кв. та коридор, загальною площею 0,4 м.кв., що знаходяться в адміністративній будівлі Шепетівської районної ради за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 47. Відповідно до акта від 01.08.2016 р. приймання-передачі об'єкта оренди (відповідно до договору оренди приміщення від 01.08.2016 р.) позивач передав, а відповідач прийняв відповідно до умов договору оренди у строкове, платне володіння і користування нерухоме майно, загальною площею 8 м.кв., в тому числі: службовий кабінет №128, загальною площею 7,6 м. кв. та коридор, загальною площею 0,4 м.кв., що знаходяться в адміністративній будівлі Шепетівської районної ради за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 47.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 285 ГК України орендар, зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).
Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст. 2 Закону).
Положеннями п. 3 ст. 18 Закону на орендаря покладено обов'язок вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
За умовами договору оренди від 01.08.2016 р. орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця у термін, не пізніше 25 числа поточного місяця, за той місяць, упродовж якого службовий кабінет фактично використовувався, з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць (п. 5.2 договору).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Прокурор просить розірвати договір оренди приміщення адміністративної будівлі Шепетівської районної ради від 01.08.2016 р., що укладений між Шепетівською районною радою та фізичною особою-підприємцем Гаврилюк В.А., обгрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем обов'язків, передбачених договором щодо сплати орендної плати та використання орендованого майна відповідно до його призначення.
Положеннями ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або договором.
У договорі оренди сторони погодили право орендодавця виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок невиконання або неналежного виконання орендарем умов договору; право вимагати розірвання договору в разі, якщо орендар користується майном всупереч договору або всупереч призначенню майна, орендар без дозволу орендодавця передав майно у користування іншій особі тощо (п. п. 9.2, 9.3 договору).
У п. 12.3 договору зазначено, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством; у п. 12.6 договору - що чинність договору припиняється, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, в інших випадках, прямо передбачених договором та чинним законодавством України.
Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.
Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору (правова позиція, викладена у постанові ВСУ від 08.05.2012 р. у справі №3-26гс12).
Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.
Статтею 18 Закону встановлено, що основними обов'язками орендаря є використання та зберігання орендованого майна відповідно до умов договору, запобігання його пошкодженню, псуванню; внесення орендної плати своєчасно і у повному обсязі.
Аналогічні обов'язки покладено на відповідача і умовами договору (р. 6 договору).
Як убачається з матеріалів справи, відповідач в порушення вищевказаних законодавчих норм та умов договору оренди свої зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати орендної плати за жовтень 2016 р. - лютий 2017 р. не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість за вказані місяці оренди майна, що стало підставою для розірвання договору. Доказів сплати заборгованості за оренду приміщення за вказаний період, а також на час розгляду справи в суді суду не подано. Натомість відповідно до довідки Шепетівської районної ради від 20.04.2017 р. №01-27/169 заборгованість відповідача за договором оренди від 01.08.2016 р. станом на 20.04.2017 р. становить 6800,75 грн. (в т.ч. 6230,40 грн. орендної плати, 460,00 грн. вартості експертної оцінки майна та 110,35 грн. земельного податку).
При цьому судом зважається на те, що за приписами ст. 286 ГК України, ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що відповідачем допущено істотне порушення умов договору щодо щомісячної сплати орендної плати за користування орендованим приміщенням, оскільки внаслідок несплати орендної плати та, відповідно, її ненадходження до відповідного бюджету позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору.
Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку (правова позиція, викладена у постанові ВСУ від 08.05.2012 р. у справі №3-26гс12).
Отже, позовні вимоги про розірвання договору оренди приміщення адміністративної будівлі Шепетівської районної ради від 01.08.2016 р., що укладений між Шепетівською районною радою та фізичною особою-підприємцем Гаврилюк В.А., заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Посилання прокурора на невикористання відповідачем орендованого майна відповідно до його призначення та умов договору (для облаштування буфету) як на підставу розірвання договору суд оцінює критично, оскільки, виходячи з умов договору, визначальним для встановлення істотного порушення умов договору є саме факт використання орендованого майна за іншим призначенням, з іншою метою, ніж ті, що визначені договором, а не саме по собі невикористання майна відповідно до його призначення. Крім того, договір, укладений між сторонами, не містить строку виконання відповідачем зазначеного обов'язку (улаштування буфету).
Доводи відповідача про використання приміщення позивачем, перешкоджання позивачем відповідачу користуватися орендованим приміщенням (непередання ключів, допуск до приміщення лише з дозволу представників позивача) як на обставини, внаслідок яких він не використовував майно та не повинен сплачувати орендну плату, спростовуються наступним.
Так, відповідно до акта приймання-передачі об'єкта оренди від 01.08.2016 р. позивач передав, а відповідач прийняв відповідно до умов договору оренди у строкове, платне володіння і користування нерухоме майно, загальною площею 8 м.кв., в тому числі: службовий кабінет №128, загальною площею 7,6 м. кв. та коридор, загальною площею 0,4 м.кв., що знаходяться в адміністративній будівлі Шепетівської районної ради за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 47. З моменту фактичної передачі та підписання цього акту право володіння і користування на об'єкт оренди переходить від орендодавця до орендаря.
Факт передачі орендованого майна відповідно до вказаного акту засвідчений підписами позивача та відповідача, відтисками їхніх печаток.
Також сторонами не заперечується, що відповідачем було встановлено електролічильник та вікно, що свідчить про можливість відповідача мати доступ до орендованого приміщення та використовувати його.
Про зазначене також свідчить сплата відповідачем орендної плати протягом перших двох місяців оренди.
Крім того, відповідачем не подано доказів щодо зобов'язання позивача у встановленому законодавством порядку до звільнення приміщення, усунення перешкод у користуванні ним, відмови від договору тощо, не доведено наявності обставин звільнення від плати за час, протягом якого майно не могло бути використане ним, передбачених ч. 6 ст. 762 ЦК України.
Також відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у порушенні взятого на себе договірного зобов'язання щодо сплати орендної плати та вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання умов договору оренди.
Звертається увага й на те, що відповідач у поясненнях зазначає про своє рішення припинити діяльність щодо відкриття торговельної точки в орендованому приміщенні.
При цьому розглядаючи спір про розірвання договору оренди, зокрема, з підстав порушення умов договору щодо сплати орендної плати, судом враховується, що згідно зі статтями 2, 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" основною метою договору оренди комунального майна та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Обов'язок відповідача сплачувати орендну плату також закріплений в укладеному сторонами договорі. Одночасно зі змісту предмету договору слідує, що орендодавець передає майно орендареві у тимчасове платне не лише користування, а й володіння.
Несплата орендарем орендної плати порушує право позивача на отримання очікуваного доходу від оренди майна, наявність же договору оренди, за яким орендарем не сплачується орендна плата, порушує право позивача на розпорядження орендованим майном.
Клопотання відповідача про визнання недійсним пункту 12.6 оспорюваного договору в частині права Шепетівської районної ради на припинення договору за рішенням ради та про зобов'язання позивача передати зазначене у договорі майно, добросовісно виконувати в подальшому умови договору та зарахувати здійснені платежі за оренду приміщення в рахунок сплати з моменту фактичного отримання приміщення іншою стороною, які зазначені у відзиві на позов, судом не розглядаються, оскільки останні містять ознаки самостійних позовних вимог, з якими відповідач вправі був звернутися із зустрічним позовом відповідно до ст. ст. 22, 60 ГПК України, чим відповідач не скористався.
Враховуючи вищезазначене, приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Доказів, які би спростували позовні вимоги, суду не подано.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов керівника Шепетівської місцевої прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, що уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Шепетівської районної ради, м. Шепетівка Хмельницької області до фізичної особи-підприємця Гаврилюк Віталіни Анатоліївни, м. Хмельницький про розірвання договору оренди приміщення від 01.08.2016 р. задовольнити.
Розірвати договір оренди приміщення адміністративної будівлі Шепетівської районної ради від 01.08.2016 р., що укладений між Шепетівською районною радою та фізичною особою-підприємцем Гаврилюк Віталіною Анатоліївною.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Гаврилюк Віталіни Анатоліївни, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Хмельницької області, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) витрат на оплату судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 24.04.2017 р.
Головуючий суддя В.В. Виноградова
Суддя О.Є. Танасюк
Суддя М.Є. Муха
Віддрук. 5 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (вул. Героїв Небесної Сотні, 47, м. Шепетівка, Хмельницька область, 30400), 3 - відповідачу (вул. Вигодовського, 17, м. Хмельницький, 29021), 4 - Шепетівській місцевій прокуратурі (вул. Сергія Оврашка, 43, м. Шепетівка, Хмельницька область, 30400), 5 - прокуратурі Хмельницької області (пров. Військоматський, 3 м. Хмельницький).