21 квітня 2017 рокуСправа № 921/257/17-г/17
про повернення позовної заяви
Суддя Андрусик Н.О., розглянувши позовні матеріали без номеру від 03.04.2017 р. (вх.№273 від 19.04.2017р.), подані 14.04.2017р. (згідно відтиску календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому конверті) фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Тернопіль, до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Тернопіль", м.Тернопіль, та товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК-Трейд", м.Тернопіль, про встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту на земельну ділянку, площею 3,21га за кадастровим НОМЕР_1, для проїзду та заїзду власного транспорту, транспорту контрагентів та аварійних, екстрених служб, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі та повертає матеріали без розгляду, оскільки:
• не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Згідно п.п. 3, 4 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (в даному випадку в редакції від 01.01.2017р. з урахуванням внесених змін згідно законів України №1533-VIII від 20.09.2016р., №1774-VIII від 06.12.2016р.). Відповідно до ст. 2 вказаного закону платником судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Тобто, в даному випадку платником виступає позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Починаючи з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 1600грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік").
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", яким встановлено ставку судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Чинним законодавством України не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
В свою чергу, відповідно до п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Таким чином, з урахуванням рекомендацій Вищого господарського суду України, виходячи з норм матеріального та процесуального законодавства, на заявника покладено обов'язок долучити до позовної заяви оригінали доказів сплати судового збору (квитанцію, платіжне доручення тощо) у встановленому порядку та розмірі.
Однак, в порушення зазначених вимог закону заявником долучено до позовної заяви не оригінал, а копію квитанції №29 від 05.04.2017р. про сплату в дохід Держбюджету України 222,00 грн судового збору.
Разом з тим, долучений оригінал квитанції №#1330461994_121520454 (дубликат) від 31.08.2016 р. не може слугувати підтвердженням виконання позивачем процесуального обов'язку щодо сплати ним судового збору у встановленому законом порядку, оскільки як вбачається з вказаної квитанції платником є інша особа: «ОСОБА_2», тоді як позивачем по даній справі є фізична особа - підприємець ОСОБА_1.
Таким чином, заявнику при поданні даного позову немайнового характеру слід сплатити 1600грн судового збору та надати суду відповідні докази (в оригіналі).
Неподання доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку є самостійною підставою для повернення позовних матеріалів без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України, а виявлені порушення, що слугують підставою повернення заяви та долучених до неї матеріалів - виправленню.
Керуючись ст.ст.42, 33, 36, 54, 56, 57, 61, п.4 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України суддя, -
Повернути позовну заяву без номеру від 03.04.2017 р. (вх.№273 від 19.04.2017р.) до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Тернопіль", м.Тернопіль, та товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК-Трейд", м.Тернопіль, про встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту на земельну ділянку, площею 3,21га за кадастровим НОМЕР_1, для проїзду та заїзду власного транспорту, транспорту контрагентів та аварійних, екстрених служб, разом з доданими до неї документами (всього на 31-му аркуші, в тому числі поштовий конверт від 14.04.2017р. за №4650100130970) фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, - без розгляду.
Після усунення допущених порушень, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися з ними до господарського суду у загальному порядку.
Суддя Н.О. Андрусик