Кіровоградської області
19 квітня 2017 рокуСправа № 912/990/17
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/990/17
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", м. Київ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ритм", с. Жакчик Гайворонського району Кіровоградської області
про стягнення 212 875,51 грн.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2017/1 від 04.01.2017 р.;
від відповідача - участі не брали.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат від суми основної заборгованості за договором поставки від 18.11.2013 р. № CVS56868 у розмірі 205 999,03 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 876,48 грн.
У судовому засіданні 20.04.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав, вимог суду не виконав, заперечень або будь-яких пояснень по суті спору до суду не надав, хоча товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Ритм" належним чином повідомлене про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання відповідачем 08.04.2017 р. ухвали суду про порушення провадження у даній справі (а.с. 63).
Разом з цим, 19.04.2017 р. на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю явки повноважного представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ритм" в засідання суду, у зв'язку із відрядженням.
Господарський суд не вбачає правових підстав для задоволення зазначеного клопотання відповідача, з огляду на наступне.
У відповідності до 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження неможливості заміни представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ритм", що, за непідтвердженими будь-якими доказами доводами відповідача, на час судового розгляду справи перебуває у відрядженні, як не надано доказів неможливості розгляду справи без участі представника відповідача.
Варто зазначити, що п. 9 ухвали суду від 31.03.2017 р. до відома сторін доведено, що їх неявка в судове засідання не тягне за собою відкладення розгляду справи та не перешкоджає її розгляду по суті.
З огляду на дату отримання відповідачем ухвали суду про порушення провадження у справі, а саме: 08.04.2017 р., станом на дату судового розгляду справи - 19.04.2017 р. товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Ритм" було надано розумний та достатній строк для підготовки та направлення на адресу суду своєї обґрунтованої правової позиції відносно предмету спору, однак, відповідач наданим йому процесуальним законом правом не скористався.
Таким чином, враховуючи, що явка повноважного представника відповідача в засідання суду обов'язковою не визнавалась, а наявні в справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні, господарський суд відмовляє відповідачу в задоволенні заявленого клопотання про відкладення розгляду справи.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2016 р. у справі № 912/2173/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ритм" про стягнення 616655,66 грн. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ритм" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" 270 861,14 грн. основного боргу, 270 086,13 грн. пені, 81 258,35 грн. штрафу, 13 418,19 грн. 3% річних, а також 9 249,83 грн. судового збору; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено (а.с. 47-49).
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2016 р. у справі № 912/2173/16 в установленому законом порядку набрало законної сили (а.с. 50-55).
Зазначеним рішенням господарського суду у справі № 912/2173/16 встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору поставки від 18.11.2013 р. № СVS56868 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений позивачем товар, що стало підставою для стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості станом на 18.09.2014 р. за специфікаціями від 18.11.2013 р. № 1/56868,56872 та від 18.11.2013 р. № 2/57850 в сумі 240 046,78 грн. та станом на 10.10.2014 р. за специфікацією від 16.01.2014 р. № 3/59697 в сумі 30 814,36 грн., всього в розмірі 270 861,14 грн., а також нарахованих на суму основного зобов'язання штрафу, пені за періоди з 21.09.2014 р. по 21.03.2015 р. та з 11.10.2014 р. по 11.04.2015 р. та 3% річних за період з 21.09.2014 р. по 17.05.2016 р.
В силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України та правової позиції Вищого господарського суду України, висловленій в п. 2.6. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Таким чином, обставини невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 18.11.2013 р. № СVS56868 господарським судом при вирішенні по суті даного спору не доводяться.
Господарським судом у даній справі встановлено, що в порядку примусового виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2016 р. у справі № 912/2173/16 з відповідача на користь позивача стягнуто 09.02.2017 р. - 717,00 грн. та 09.03.2017 р. - 218,93 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача та довідкою Гайворонського районного відділу державної виконавчої служби від 11.04.2017 р. № 3989 (а.с. 46, 66).
За доводами позивача, останнім зазначені кошти в загальній сумі 935,93 грн. (717,00 грн. + 218,93 грн.) зараховані в рахунок погашення боргу відповідача за специфікацією № 2/57850 від 18.11.2013 р.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами ст. 625 Цивільного кодексу України.
Так, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного Кодексу України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, оскільки рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.08.2016 р. у справі № 912/2173/16 в повному обсязі не виконано, позивач скористався наданим йому законом правом та звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача інфляційних втрат від суми основної заборгованості за договором поставки 18.11.2013 р. № CVS56868 у розмірі 205 999,03 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 876,48 грн.
Як вбачається з розрахунку, позивачем нараховано на суму основної заборгованості за специфікаціями від 18.11.2013 р. № 1/56868,56872 та № 2/57850 в розмірі 240046,78 грн. за період з жовтня 2014 року по січень 2017 року інфляційні втрати в розмірі 179 964,82 грн. та на основну заборгованість з урахуванням часткового виконання відповідачем рішення суду в розмірі 239 329,78 грн. за лютий 2017 р. інфляційні втрати в розмірі 2 393,30 грн. (а.с. 56).
Зазначений розрахунок інфляційних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи.
Однак, при здійсненні розрахунку інфляційних нарахувань на заборгованість відповідача за специфікацією від 16.01.2014 р. № 3/59697 в сумі 30 814,36 грн. за період з листопада 2014 р. по лютий 2017 р., позивачем допущено помилку, в результаті чого дещо завищено пред'явлену до стягнення суму.
Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, інфляційні втрати за період з листопада 2014 року по лютий 2017 року на суму основного зобов'язання в розмірі 30 814,36 грн. складають 22 364,62 грн.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в загальній сумі 204 722,74 грн. (179 964,82 грн. + 2 393,30 грн. + 22 364,62 грн.).
За вказаних обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Також, згідно наданого до суду розрахунку, позивачем здійснено нарахування 3% річних в загальній сумі 6 876,48 грн. (а.с. 61).
Оскільки зазначений розрахунок 3% річних є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню, в задоволенні решти вимог позивачу слід відмовити.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ритм" (26334, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Жакчик, вул. Радгоспна, 5, код ЄДРПОУ 31143580, рахунки в банківських установах не відомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 3, код ЄДРПОУ 20010397, рахунки в банківських установах не відомі) інфляційні втрати в сумі 204 722,74 грн. та 3% річних в сумі 6 876,48 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3 173,97 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Копію рішення направити відповідачу за адресою: 26334, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Жакчик, вул. Радгоспна, 5.
Повне рішення складено 24.04.2017 року.
Суддя Л.С. Вавренюк