61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
11.04.2017 Справа №905/412/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.
у відкритому судовому засіданні розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» м.Київ, ЄДРПОУ 35559557,
до відповідача, Приватного підприємства «АБЗ», м.Дружківка Донецької області, ЄДРПОУ 32866224,
про стягнення 7835021,84 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №13/02-пз від 13.02.2017р. до Приватного підприємства «АБЗ», м.Дружківка Донецької області, про стягнення суми заборгованості за договором субпідряду №12-08/02 від 12.08.2013р. в розмірі 7835021,84грн.
З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/412/17 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 17.02.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/412/17.
Розгляд справи відкладався на підставі приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання із відповідачем договору субпідряду №12-08/02 від 12.08.2013р., погодження договірної ціни на будівництво поточного середнього ремонту автомобільної дороги за ним на суму 7835021,84грн., виконання своїх зобов'язань своєчасно, у повному обсязі, без нарікань або зауважень стосовно якості виконаних робіт та невиконання відповідачем за договором зобов'язання з оплати вартості виконаних робі, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка є несплаченою по теперішній час, незважаючи на відповідні звернення.
На підтвердження викладених обставин позивачем надано суду у копіях: договір субпідряду №12-08/02 від 12.08.2013р. з додатком до нього «Особливі умови», договірна ціна на будівництво поточний середній ремонт автомобільної дороги від 05.09.2013р., лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» №12-12/14 від 24.12.2014р. на адресу Приватного підприємства «АБЗ», вимога №02/09 від 07.09.2015р., накладна кур'єрської служби №087589, витяг з веб-сайту «Єдиний державний реєстр судових рішень» рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2017р. по справі №905/3387/16, документи у підтвердження правового статусу підприємств.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.1, 12, 35, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 530, 837 Цивільного кодексу України.
21.03.2017р. відповідачем представлено суду відзив №б/н від 20.03.2017р. на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнано у повному обсязі, зауважує на належному підтвердженні факту передачі-приймання робіт довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ-3) та актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), що повинні бути підписані уповноваженими представниками сторін за результатами прийняття роботи; свідчить про те, що позивач не звертався із повідомленням про готовність до передачі закінчених робіт; за висновками відповідача, приведені обставини можуть свідчити про те, що субпідрядник своєчасно не розпочав роботи або виконував їх настільки повільно, що закінчити у строк стало неможливим, а відтак виникло прострочення боржника-позивача, яке відповідно до чинного законодавства тягне за собою певні юридичні наслідки; недоведеність факту виконання позивачем робіт, обумовлених у договорі, недоведеність факту спрямування на адресу відповідача повідомлення про готовність до передачі закінчених робіт, факту надсилання позивачем на адресу відповідача довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) та акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2015р. по справі №905/2338/15; жодним доказом не доведено факт виконання робіт, обумовлених договором, їх обсяг, вартість та належну якість тощо.
До відзиву додано у копіях: договір субпідряду від 12.08.2013р., рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2015р. по справі №905/2338/15.
21.03.2017р. від позивача надійшло клопотання №21/03-кп про вжиття заходів до забезпечення позову, до якого додано вилучення оголошень про відчуження майна з мережі Інтернет, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №82724013 від 17.03.2017р.
07.04.2017р. судом отримано клопотання відповідача №б/н від 05.04.2017р. про відкладення розгляду справи.
07.04.2017р. відповідачем із поясненнями №б/н від б/д суду представлено, окрім вже наявних у матеріалах справи документів, документи у підтвердження правового статусу підприємства, договір підряду №2-54 від 12.06.2013р. з додатками та додатковими угодами до нього, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень, вересень 2013р., листи №4 від 04.11.2013р., №775 від 21.12.2015р., №776 від 21.12.2015р., фіскальні чеки ДД УДППЗ «Укрпошта» ЦПЗ №11 від 06.03.2017р., результати пошуку за штрих кодовим ідентифікатором 8412205497434 та 8412205497442.
Представник позивача в судове засідання 11.04.2017р. не з'явився, причин неявки не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.04.2017р. не з'явився.
Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.
Беручи до уваги таке, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.
За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст.174 ГК України).
12.08.2013р. між Приватним підприємством “АБЗ” (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ялта Град Строй” (Субпідрядник) укладено договір №12-08/02, за умовами якого субпідрядник зобов'язується протягом 2013 року виконати послуги з поточного середнього ремонту автодороги С051716 від (Т-05-17) Тернове-Петровське км 7+300 - 13+500, протяжність 6,2км, відповідно до розрахунку договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору. (п.1.1. Договору).
Генпідрядник зобов'язується надати Субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, прийняти роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт. (п.1.2.Договору).
Відповідно до п.3.1 договору ціна цього договору становить приблизно 10000000,00грн. у тому числі: ПДВ - 1666666,67грн.
Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником протягом двох банківських днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт (форми №КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками Сторін, при умові надходження від Замовника - Служби автомобільних доріг в Донецькій області, коштів за надані послуги на рахунок Генпідрядника.
Строк надання послуг - до 31.12.2013р., місце надання послуг - автодорога С051716 від (Т-05-17) Тернове-Петровське км 7+300 - км 13+500, протяжність 6,2км (п.п.5.1, 5.2 договору).
Відповідно до п.6.1.1, п.6.1.2 договору Генпідрядник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані послуги, при умові надходження від Замовника - Служби автомобільних доріг в Донецькій області, на рахунок Генпідрядника коштів за надані послуги; приймати надані послуги згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в).
У свою чергу Субпідрядник, згідно п.6.3.1, п.6.3.2 та п.6.3.3 договору, зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором; забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом ІІ цього договору; надавати послуги на об'єкті у відповідності з затвердженою кошторисною документацією, передати Генпідряднику у порядку передбаченому законодавством закінчені послуги.
За п.10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013р., але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором строк дії договору та виконання зобов'язань щодо виконання робіт можуть бути продовжені у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.
Матеріали справи містять належним чином засвідчену копію договірної ціни, що за змістом документа погоджена у розмірі 7835021,84 грн.
Укладений договір за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, а тому спірні правовідносини, що виникли між сторонами, за правилами абз.2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України - до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, - регулюються відповідними нормами глави 63 Цивільного кодексу України.
Дослідив укладений договір поряд із означеними нормами чинного законодавства, та приймаючи до уваги скріплення його печаткою та підписом з боку відповідача, не викликає сумніву у суду, спірна угода не суперечить актам цивільного законодавства, у судовому порядку недійсною не визнана. Відтак в силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір №12-08/02 від 12.08.2013р. є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення поняття розкриває сутність зобов'язання як правого зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст.510 Цивільного кодексу України).
Приписами ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Отже, договір підряду складається із двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою закону належною підставою для виникнення у замовника обов'язку оплатити виконану виконавцем роботу за договором відповідно до чинного законодавства є прийняття замовником виконаних робіт, підтверджене відповідними доказами.
Згідно п.6.1.2 договору Генпідрядник зобов'язаний приймати виконані роботи згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в).
Відповідно до ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
З огляду на приписи п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України саме на позивача покладається обов'язок довести за допомогою належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності підстав для задоволення позову.
Разом з цим, незважаючи на вимогу суду, позивачем не надано до матеріалів справи акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) за 2013р. на суму 7835021,84 грн. та відповідну довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (ф.КБ-3) аналогічною вартістю за договором субпідряду №12-08/02 від 12.08.2013р., підписаних та скріплених їх печаткою як з боку позивача, так і з боку відповідача.
У підтвердження факту направлення відповідачу довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за 2013 рік (ф.КБ-3) та актів приймання виконаних робіт №б/н за 2013 рік (КБ-2в) на загальну суму 7835021,84 грн. за договором субпідряду №12-08/02 від 12.08.2013р., для підписання уповноваженою особою відповідача, надано супровідний лист вих.№12-12/14 від 24.12.2014р., у нижньому правому куті якого стоїть дата 25.12.2014р. та підпис без зазначення прізвища та посадового становища особи.
Одночасно відсутність таких елементів реквізиту як скорочене найменування установи - одержувача документа, реєстраційний індекс, прізвища та посадового становища особи, яка засвідчила надходження документа, виключає можливість ідентифікації приналежності підпису на листі вих.№12-12/14 від 24.12.2014р. саме до співробітників відповідача.
Отже, таке не можна вважати належним доказом отримання вищезазначених документів саме відповідачем.
За змістом пояснень відповідача, викладених у представленому суду відзиві, позивач з повідомленням про готовність до передачі закінчених робіт не звертався, окрім того зауважує на тому, що недоведеність факту надсилання позивачем на адресу відповідача довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3) та акту приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) встановлена рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2015р. у справі №905/2338/15.
У розумінні ст.35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Чинне процесуальне законодавство надає преюдиційного значення саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі їх мотивувальних частинах).
Так, постановленим рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/2338/15 встановлено недоведеність отримання відповідачем супровідного листа позивача №12-12/14 від 24.12.2014р., зокрема, оглянуто книгу вхідної кореспонденції відповідача за 25.12.2014р., з якої вбачається, що будь-яка кореспонденція від позивача 25.12.2014р. відповідачем не отримувалась.
Даний судовий акт не оскаржено та є таким, що набув законної сили. Іншого з матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем обставин вручення відповідачу довідки/ок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за 2013 рік (ф.КБ-3) та акту/ів приймання виконаних будівельних робіт №б/н за 2013 рік (КБ-2в) на загальну суму 7835021,84 грн.
Доказів повідомлення позивачем відповідача про готовність спірних робіт для прийняття суду також не надано.
Матеріали справи містять вимогу позивача №02/09 від 07.09.2015р. направлену на адресу відповідача (накладна кур'єрської служби доставки №087589 від 07.09.2015р.) та за змістом якої перший просить останнього сплатити заборгованість у сумі 7835021,84 грн.
Проте, як виходить з умов укладеного між сторонами договору, підставою приймання виконаних робіт та виникнення обов'язку з їх оплати є приймання відповідачем об'єкту та підписання акту виконаних робіт.
Відтак, за відсутності доказу наявності означеної підстави, не вбачається обставин за яких можна вважати виконаним обсяг робіт, обумовлений договором субпідряду №12-08/02 від 12.08.2013р., та виникнення права вимоги сплати вартості їх виконання.
Одночасно посилання позивача на встановлення рішенням господарського суду Донецької області від 23.01.2017р. по справі №905/3387/16 обов'язку Служби автомобільних доріг у Донецькій області з оплати виконаних відповідачем робіт за договором підряду №2-54 від 12.06.2013р. на підставі, у тому числі, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 30.08.2013р. на суму 5685861,90 грн., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 30.09.2013р. на суму 2149159,94 грн., акту приймання виконаних будівельних робіт від 30.09.2013р. на суму 5685861,90 грн., акту приймання виконаних будівельних робіт від 30.09.2013р. на суму 2149159,94грн., що підписані з боку Приватного підприємства «АБЗ» як Генпідрядника за договором підряду №2-54, як доказ виконання зобов'язання за договором субпідряду №12-08/02 від 12.08.2013р. не приймається господарським судом зважаючи на таке.
За змістом додатку «Особливі умови» до договору субпідряду №12-08/02 від 12.08.2013р. за Субпідрядником на період надання послуг з поточного ремонту закріплюється визначена кошторисною документацією ділянка дороги (будівельний майданчик) (п.1.1 додатку), Субпідрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення передбаченої нормативними документами виконавчої документації, в тому числі: єдиного журналу виконання робіт (включаючи роботи субсубпідрядників); журналу обсягів виконання робіт (ф.КБ-6); документів, що засвідчують якість використаних матеріалів; відомостей лабораторного та геодезичного контролю; актів на приховані роботи та актів про проміжне прийняття окремих відповідальних конструкцій; актів про індивідуальне та комплексне випробування змонтованого устаткування, систем мереж і пристроїв; журналів виконання робіт та авторського нагляду; актів перевірок будівництва органами державного нагляду; комплект робочих креслень з надписами про відповідність виконаних робіт цим кресленням або змінам до них (п.5.3 додатку); уся поточна інформація про хід надання послуг у визначених обсягах і порядку фіксується Субпідрядником у журналі виконання робіт (ф.КБ-6). Відповідальність за ведення журналу покладається на особу, яка є уповноваженим представником Субпідрядника на будівельному майданчику (п.5.4 додатку), до початку надання послуг субпідрядник зобов'язаний надати графік надання послуг та погодити його з Генпідрядником (п.5.7 додатку).
Однак, жодного з перелічених документів суду не представлено, як і інших доказів у підтвердження фактичного виконання позивачем замолених відповідачем робіт за договором субпідряду №12-08/02 від 12.08.2013р..
За цих обставин, не доведено фактичне виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» та їх обсяг, що є, насамперед, прерогативою позивача.
Таким чином, не відстежується виконання безпосередньо позивачем робіт, які відображені у витребуваних судом у відповідача документів, як то: договір підряду №2-54 від 12.06.2013р. з додатками та додатковими угодами до нього, довідка від 30.08.2013р. про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2013р. на суму 5685861,90грн., довідка б/н б/д про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 2149159,94 грн., акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень, вересень 2013р. на суму 5685861,90грн. та 2149159,94 грн. відповідно, та на які посилається позивач.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Виходячи з викладеного, позивач належними та допустимими доказами не довів виконання робіт з поточного середнього ремонту автодороги С051716 від (Т-05-17) Тернове-Петровське км 7+300 - 13+500, протяжність 6,2км на суму 7835021,84 грн., не підкріплені підписаним/ми належним чином актом/ми приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) за 2013р. на загальну суму 7835021,84 грн. та не вбачається доведеність направлення відповідачу акту/ів приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) за 2013р. та довідки/ок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за 2013 рік (ф.КБ-3).
Відтак, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором субпідряду №12-08/02 від 12.08.2013р. в розмірі 7835021,84 грн. є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Одночасно позивачем заявлено про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках відповідача відкритих у банківських установах, але не виключно, згідно переліку заяви №21/03-кп від 21.03.2017р. про вжиття заходів до забезпечення позову, а також шляхом накладення арешту на майно Приватного підприємства «АБЗ» (код ЄДРПОУ 32866224; адреса місцезнаходження: 84200, Донецька область, м.Дружківка, вул.Московська, 179) та оголошення заборони на його відчуження.
Відповідно до вимог статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписом п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” №16 від 26.12.2011р., особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК (1798-12), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Тягар доведення наявності зазначених обставин згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на позивача.
Проте, жодного доказу в підґрунтя поданої заяви суду не надано.
Представлені суду вилучення оголошень про відчуження майна з мережі Інтернет не можуть бути розцінені судом, як належний доказ імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, чи ухилення від його виконання, оскільки з них не вбачається приналежність означеного на них майна безпосередньо відповідачу.
Таким чином, з огляду на наведене та беручи до уваги викладені вище висновки суду за результатами розгляду справи, дотримуючись перелічених принципів, що повинно бути додержано при вирішенні питання у порядку ст.66 Господарського процесуального кодексу України, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» м.Київ, до Приватного підприємства «АБЗ», м.Дружківка Донецької області, про стягнення суми заборгованості за договором субпідряду №12-08/02 від 12.08.2013р. в розмірі 7835021,84грн., відмовити.
2. У судовому засіданні 11.04.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.
4. Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2017р.
Суддя О.В. Кротінова