21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
24 квітня 2017 р. Справа № 902/353/17
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши, за відсутності представників сторін, заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" № 01304/248 від 21.04.2017р. про забезпечення позову у справі
за позовом :Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Преміум"
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД"
про стягнення 38569293,62 грн.
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Преміум" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" заборгованості за Кредитним договором № 13/КЛ/15 про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії від 27.02.2015 року в загальному розмірі 38 569 293,62 грн.
За вказаним позовом 21.04.2017 року судом порушено провадження у справі № 902/353/14 з призначенням до розгляду на 12.05.2017року.
24.04.2017 року до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" № 01304/248 від 21.04.2017 року про забезпечення позову, в якій останній просить суд винести ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" в межах позовних вимог в сумі 38 569 2933,62 грн. та судового збору в сумі 240 000,00 грн., а також шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" в межах позовних вимог в сумі 38 569 293,62 грн. та судового збору в сумі 240 000,00 грн. шляхом їх арешту на рахунках ТОВ "ТЕРРА ФУД", відкритих у всіх банківських або інших кредитно-фінансових установах, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову в своїй заяві позивач зазначає наступні підстави:
- відсутність у відповідача наміру врегулювати спір в позасудовому порядку;
- значний розмір заборгованості за Кредитним договором № 13/КЛ/15 про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії від 27.02.2015 року в загальному розмірі 38 569 293,62 грн.;
- відсутність ліквідного, та взагалі іншого, ніж порука забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором;
- наявність у відповідача заборгованості у значних розмірах перед іншими кредиторами.
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд враховує наступне.
Як наголошено в п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з ч.1 ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Пунктом 1 частини 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову в частині шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" в межах позовних вимог в сумі 38 569 2933,62 грн. та судового збору в сумі 240 000,00 грн., суд виходить з наступного.
Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п. 3 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 , зокрема, визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК); достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як зазначалося вище, позивач в обґрунтування своєї заяви про накладення арешту на майно посилається на відсутність у відповідача наміру врегулювати спір в позасудовому порядку; значний розмір заборгованості за Кредитним договором; відсутність ліквідного, та взагалі іншого, ніж порука забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором; наявність у відповідача заборгованості у значних розмірах перед іншими кредиторами.
Разом з тим, вимога про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не пов'язана з предметом позову, оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості, тобто грошова вимога, а доказів на підтвердження того, що у відповідача на рахунках у банках відсутні грошові кошти, не подано.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви в цій частині.
Щодо заяви позивача в частині накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" в межах позовних вимог в сумі 38 569 293,62 грн. та судового збору в сумі 240 000,00 грн. шляхом їх арешту на рахунках ТОВ "ТЕРРА ФУД", відкритих у всіх банківських або інших кредитно-фінансових установах, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову, суд зазначає.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (підп. 7.1. п. 7) зазначено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Дослідивши та надавши оцінку матеріалам справи № 902/353/17 та заяви № 01304/248 від 21.04.2017 року про забезпечення позову, в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, може призвести до утруднення чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що є підставою для відмови у застосуванні заходів забезпечення позову в цій частині .
Окрім того суд зважає, що позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано суду жодного доказу який свідчив про наявність у власності відповідача рухомого та нерухомого майна і грошових коштів та можливість їх відчуження відповідачем.
Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" № 01304/248 від 21.04.2017 року про забезпечення позову відмовити.
2. Ухвалу надіслати сторонам по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Бастіонна, 1/36, м. Київ, 01014)
3 - відповідачу (вул. Полковника Ганжі, буд. 16, м. Тульчин, Вінницька область, 23600)