21.04.2017 Справа № 756/1412/17
Унікальний № 756/1412/17
Провадження № 1-кп/756/373/17
«21» квітня 2017 року Оболонський районним суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мурманськ Російської Федерації, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого неофіційно слюсарем-механіком на СТО, офіційно не одруженого, який має на утриманні неповнолітних дітей: дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,-
02.11.2016 року в період часу з 12 год. 40 хв. по 13 год. 07 хв., у ОСОБА_7 , який перебував біля будинку АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до житла.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до житла, ОСОБА_7 в той же день та час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , разом з невстановленими слідством особами (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження) переконавшись в тому, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, діючи узгоджено, відповідно до розподілених ролей, підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 , де невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за допомогою ОСОБА_7 , який притримував вхідні двері, шляхом підбору ключів, пошкодила замок вхідних дверей. Після чого останні проникли до зазначеної квартири.
В подальшому, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_5 продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до житла, з метою власного збагачення за чужий рахунок, ОСОБА_7 разом із невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрали майно, що належить на праві власності ОСОБА_6 , а саме телевізор марки «Панасонік» діагональ 32 дюйми, вартістю 4 000, 00 грн.
Після цього, ОСОБА_7 разом з невстановленими слідством особами, вийшли з квартири з викраденим телевізором марки «Панасонік» діагональ 32 дюйми, вартістю 4 000 грн, зачинили вхідні двері квартири, та зникли з місця вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.
Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_6 заподіяно майнової шкоди на загальну суму 4000,00 гривень.
Крім того, 29.11.2016 року приблизно о 11 год. 00 хв., у ОСОБА_7 , який перебував біля будинку АДРЕСА_6 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням до житла.
Реалізовуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 в той же день приблизно о 11 год. 05 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, і він діє таємно, підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_7 , де, шляхом підбору ключів, пошкодив замок вхідних дверей та проник до приміщення вищезазначеної квартири.
В подальшому, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням до житла, з метою власного збагачення за чужий рахунок, ОСОБА_7 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав майно що знаходилося у приміщенні квартири АДРЕСА_8 , та належить на праві власності ОСОБА_5 , а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки "Пежо 508", 2013 р.в., чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 та ключ з брелком від нього, які матеріальної вартості для потерпілого не становлять; грошові коштів в сумі 25 000 грн., купюрами номіналом по 100, 200 грн.; 3000,00 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 29.11.2016 року становить 76 977 грн.; 1 000,00 євро, купюрами номіналом по 100 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 29.11.2016 року становить 27168 гривень 30 копійок; вироби із золота: обручка чоловіча, вартістю 2500,00 гривень; обручка жіноча з 3 каменями цирконію, вартістю 2200,00 гривень; перстень жіночий з червоним каменем, вартістю 3000,00 гривень; перстень жіночий з рожевим каменем, вартістю 3200,00 гривень; браслет, вартістю 10 000,00 гривень; виробі зі срібла: сережки із зеленим каменем, вартістю 700,00 гривень сережки із камінцями цирконію, вартістю 800,00 гривень, знаходились в шкатулці; ноутбук HP Compaq без зарядного пристрою, вартістю 10 000,00 гривень; планшет SamsungGalaxyTABGT-P6800 із зарядними пристроєм до нього, вартістю 5000,00 гривень з сім-картою оператору мобільного зв'язку “Укртелеком”.
Після цього, ОСОБА_7 з викраденими речами з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_5 заподіяно майнової шкоди на загальну суму 166 545 гривень 30 копійок.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні вину у скоєнні злочину визнав повністю та підтвердив обставини, вчинених ним злочинів, що викладені у вироці вище. Зокрема, ОСОБА_7 пояснив суду, що дійсно 02.11.2016 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , разом з невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 , де він підтримував вхідні двері, а невстановлена слідством особа, шляхом підбору ключів, пошкодила замок вхідних дверей. Після чого останні проникли до зазначеної квартири, з якої викрали майно що належить на праві власності ОСОБА_6 , а саме телевізор марки «Панасонік». Після чого з місця вчинення злочину зникли, а викраденим телевізором розпорядились на власний розсуд. Далі ОСОБА_7 пояснив суду, що 29.11.2016 року приблизно о 11 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 , підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_7 , де, шляхом підбору ключів, пошкодив замок вхідних дверей та проник до приміщення вищезазначеної квартири,звідки викрав майно, яке вірно зазначене в обвинувальному акті, викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Обвинувачений ОСОБА_7 щиро розкаявся у вчиненому, та просив суворо його не наказувати, фактичні обставини справи та розміри цивільних позовів потерпілих не оспорює.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин та розміру цивільного позову, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає; останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України повністю доведена.
ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до житла, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений покаявся, та сприяв розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема, те, що обвинувачений в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, працює неофіційно, і вважає правильним обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі, не в мінімальних межах санкції встановленої ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ОСОБА_7 нових злочинів.
Однак, враховуючи відношення ОСОБА_7 до вчиненого, його щире каяття, та сприяння розкриттю злочину, ту обставину, що на утриманні обвинуваченого знаходяться неповнолітні діти, а також враховуючи позицію потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо призначення обвинуваченому покарання, які посили призначити покарання не пов'язане з реальнім позбавленням волі, суд приходить до висновку, про можливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства, і тому вважає правильним звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.
До початку розгляду справи по суті, 14.02.2017 року потерпілий ОСОБА_5 подав через канцелярію Оболонського районного суду м. Києва цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, зокрема, просив стягнути з ОСОБА_7 на свою користь 226045,00 грн. в порядку відшкодування спричиненої майнової шкоди та 50000,00 грн. моральної шкоди.
17.03.2017 року потерпілий ОСОБА_5 подав заяву про зменшення позовних вимог в частині матеріальної шкоди, виключивши вимоги про відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «Пежо 508», 2013 р.в., чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , що становить 68097,00 грн. та залишивши позовні вимоги в частині відшкодування, зокрема:
1) грошових коштів в сумі:
а) 25000,00 грн.; б) 3 000,00 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.02.2017 становило 81 630,00 грн.; в) 1 000,00 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.02.2017 становило 28 918,00грн.;
2) вартості виробів із золота: а) обручка чоловіча, вартістю 2 500,00 гривень; б) обручка жіноча з 3 коменями цирконію, вартістю 2 200,00 гривень; в) перстень жіночий з червоним каменем, вартістю 3 000,00 гривень; г) перстень жіночий з рожевим каменем, вартістю 3 200,00 гривень; д) браслет, вартістю 10 000,00 гривень;
3) вартості виробів зі срібла: а) сережки із зеленим каменем, вартістю 700,00 грн.; б) сережки із камінцями цирконію, вартістю 800,00 грн.
А всього потерпілий ОСОБА_5 просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 матеріальну шкоду, завдану в результаті протиправних дій останнього в розмірі 157 948, 00 грн.
Крім того, потерпілий ОСОБА_5 у своїй заяві від 17.03.2017 року зменшив розмір моральної шкоди з 50 000,00 грн. до 10 000,00 грн., моральну шкоду обґрунтовує душевними стражданнями, пережитими у зв'язку із самим фактом крадіжки, хвилюваннями та незручностями, які пов'язані з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя.
Потерпіла ОСОБА_6 14.02.2017 року подала до суду цивільний позов про відшкодування завданої їй майнової шкоди, а саме внаслідок викрадення телевізора марки «Панасонік», діагональ 32 дюйми, вартістю 7 000,00 грн., а відтак остання просила стягнути з ОСОБА_7 , на її користь майнову шкоду у розмірі 7 000,00 грн.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтримав поданий ним цивільний позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив його задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_6 цивільний позов підтримала, та просила його задовольнити.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 позовні вимоги потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнав у повному обсязі та не заперечував щодо задоволення цивільних позовів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у повному обсязі, та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що протиправні дії ОСОБА_7 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному із проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно, а саме в заволодінні майном, що на праві власності належало потерпілому ОСОБА_5 знаходяться в причинному зв'язку з негативними наслідками, які настали для останнього у виді заподіяння шкоди на загальну суму 157 948, 00 грн., тому позов потерпілого ОСОБА_5 в частині завданої матеріальної шкоди підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 в частині стягнення завданої моральної шкоди підлягають задоволенню. При цьому, суд, враховує характер та обсяг страждань потерпілого, виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості, та вважає, що діями ОСОБА_7 потерпілому заподіяно моральну шкоду на суму 10 000,00 (десять тисяч) грн., яка підлягає відшкодуванню за рахунок останнього.
Крім того, суд дійшов висновку, що протиправні дії ОСОБА_7 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному із проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно, а саме в заволодінні майном, що на праві власності належало потерпілій ОСОБА_6 знаходяться в причинному зв'язку з негативними наслідками, які настали для останньої у виді заподіяння шкоди на загальну суму 7 000, 00 грн., тому позов потерпілої підлягає задоволенню.
Речовими доказами слід розпорядитись відповідно до ст.100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочинів, передбаченних ч. 3 ст. 185КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю в 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції) не виїжджати за межі України без дозволу органу з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції), повідомляти уповноважений орган з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції) про зміну місця проживання, роботи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на домашній арешт, звільнивши його в залі суду.
Покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- не залишати житло, а саме: АДРЕСА_2 щоденно з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин.
- не відлучатися із місця проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Вирок в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до управління поліції за місцем мешкання ОСОБА_7 .
Речові докази по справі: ноутбук HP Compaq, планшет SamsungGalaxyTABGT-P6800 - повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_5 , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 157 948, 00 (сто п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сорок вісім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_5 , в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 10 000, 00 (десять тисяч) гривень.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матерпіальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_6 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 7 000, 00 (сім тисяч) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.
Суддя ОСОБА_1