Справа № 755/3251/17
Ухвала
"20" квітня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Гноілек М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії Начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Хорішко О.О., Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Торбинської О.М., заінтересована особа ОСОБА_4 про визнання бездіяльності і дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 24.02.2017 р. звернувся до суду зі скаргою у якій просить визнати бездіяльність і дії суб'єктів оскарження неправомірними та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 02.12.2016 року.
Вимоги скарги мотивує тим, що на підставі виконавчого листа № 2-200/1-11 від 11.05.2012 року Дніпровським районним ВДВС м. Києва було відкрито виконавче провадження № 51351816.
Протягом червня 2016 року по січень 2017 року державним виконавцем не було вчинено ніяких виконавчих дій по виконавчому провадженню.
Заявник зазначає, що 21 січня 2017 року на його адресу надійшов лист від Дніпровського районного ВДВС м. Києва разом із постановою про повернення виконавчого листа стягувачу від 02.12.2016 року.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою, 25.01.2017 року він звернувся зі скаргою до начальника Дніпровського районного ВДВС в м. Києві у якій просив скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, так як боржник з 02 липня 2016 року працює заступником начальника Управління ВП «Укренергосервіс» ДП «НЕК «Укренерго» та систематично отримує заробітну плату, що підтверджується довідкою про доходи, яка була додана до скарги.
Станом на 24.02.2017 року відповіді від Дніпровського районного ВДВС в м. Києві не надійшло.
Такі дії начальника ВДВС та державного виконавця скаржник вважає незаконними, оскільки державним виконавцем протягом 8 місяців не проведено перевірку доходів боржника, чим порушено строки, вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, не було проведено належний контроль за станом виконавчого провадження, що призвело до того, що державним виконавцем неправомірно, поспішно та передчасно повернуто виконавчий лист, чим порушені його права, як стягувача.
Також заявник просить поновити йому строк для оскарження постанови про повернення виконавчого листа № 51351816 від 02.12.2016 року.
В судовому засіданні заявник підтримав вимоги скарги та просив їх задовольнити.
Державний виконавець та начальник Дніпровського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд повідомлено не було. При цьому державним виконавцем Дніпровського районного ВДВС м. Києва Торбинською О.М. до суду подано письмові заперечення з проханням відмовити у задоволенні скарги.
Заінтересована особа ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити скаргу, пояснив, що від сплатити боргу за рішенням суду на користь ОСОБА_1 він не відмовляється, державним виконавцем дії з примусового виконання рішення суду не вчинялися, будь яких викликів про явку до державного виконавця він не отримував.
Суд, вислухавши скаржника, боржника ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та копії матеріалів виконавчого провадження, приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 у заяві зазначає, що постанову про повернення виконавчого листа стягувачу ним було отримано 21.01.2017 року, на підтвердження чого надав витяг із реєстру поштових відправлень (а.с. 11).
25 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Дніпровського районного ВДВС м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця Дніпровського районного ВДВС м. Києва Торбинської О.М. щодо винесення вищевказаної постанови (а.с. 10-10 зв.).
Проте, як зазначає скаржник, відповіді на подану скаргу ним отримано не було
За викладених обставин суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення встановленого законом процесуального строку звернення до суду, відповідно до положень ст. 73 ЦПК України.
Судом встановлено, що 11.05.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-200/1-11 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 1 981 820,00 грн.
08 червня 2016 року постановою державного виконавця Дніпровського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Торбинською О.М. відкрито виконавче провадження № 51351816 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа № 2-200/1-11.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" у редакції від 21.04.1999 р. зі змінами, що була чинна на час проведення виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 21.04.1999 р. зі змінами, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, та з огляду на ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.
Відповідно до п. 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» у ред. від 02.06.2016 року, що набрав чинності з 05.10.2016 р., під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
З метою примусового виконання виконавчого листа державним виконавцем було здійснено відповідні запити до Регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві, щодо рухомого майна належного боржникові на праві власності, до ДПІ м. Києва щодо відкритих розрахункових рахунків у банківських установах належних боржнику та до ПФУ щодо джерел отримання доходу боржника.
Згідно повідомлення ДПС України за боржником не значаться відкриті розрахункові рахунки.
Відповідно до повідомлення ПФУ інформація щодо отримання пенсії та останнього місця роботи боржника не знайдена.
04 жовтня 2016 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою проживання боржника, при цьому складено акт про не проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
02 грудня 2016 року державним виконавцем Дніпровського районного ВДВС в м. Києві із посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу через відсутність у боржника майна та грошових коштів, на які б можна було звернути стягнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Не погоджуючись із діями державного виконавця Дніпровського районного ВДВС м. Києва Торбинської О.М., 25.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Дніпровського районного ВДВС м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця (а.с. 10-10 зв.). У поданій скарзі заявник просив скасувати постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 02.12.2016 року у ВП № 51351816 та продовжити виконання за виконавчим листом № 2-200/1-11 виданим Дніпровським районним судом м. Києва 11.05.2012 року, так як боржник з 02 липня 2016 року працює начальником відділу відокремленого структурного підрозділу «Головний інформаційно-обчислювальний центр» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та систематично отримує заробітну плату.
За повідомленням заявника, відповідь на дану скаргу не надавалася, що також убачається із копії матеріалів виконавчого провадження наданих державним виконавцем.
Враховуючи викладене, вимоги скарги у частині визнання неправомірною бездіяльності начальника Дніпровського районного ВДВС м. Києва знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку із чим підлягають задоволенню, оскільки будь яких доказів у спростування зазначених обставин суб'єктами оскарження суду не надано.
Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Як пояснив в судовому засіданні боржник ОСОБА_4, жодного виклику до державного виконавця він не отримував, за місцем його проживання державний виконавець не приходив та майновий стан не перевірявся, адресу проживання він не змінював, за місцем його мешкання постійно знаходиться член його родини, яка хворіє та не виходить із дому.
Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем запити з метою з'ясування майнового стану боржника надсилалися до відповідних органів один раз 16.06.2016 року, а вихід за місцем проживання боржника здійснювався 04.10.2016 року.
Разом з тим, як убачається з довідки про доходи від 13.02.2016 року, боржник ОСОБА_4 з 02 липня 2016 року по грудень 2016 року включено працював заступником начальника управління у ВП «Укренергосервіс» ДП «НЕК «Укренерго» (а.с. 9).
Також матеріали виконавчого провадження не містять доказів того, що боржник викликався державним виконавцем для з'ясування щодо сплати боргу за виконавчим документом, наявності майна і доходів, тощо.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем Дніпровського районного ВДВС м. Києва Торбинською О.М. виконавчі дії вчинялися не належним чином, що потягло за собою передчасний висновок про необхідність винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з чим спірну постанову слід визнати незаконною.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У частині вимог скарги про зобов'язання продовжити виконавче провадження № 51351816 слід відмовити, оскільки визнання оскаржуваної постанови незаконною є підставою для відновлення виконавчого провадження та проведення виконавчих дій в подальшому відповідно вимог чинного законодавства.
Керуючись Законом України „Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за № 512/5 зі змінами, ст. ст. 383-388 ЦПК України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на дії Начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Хорішко О.О. та Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Торбинської О.М. по виконанню виконавчого провадження № 51351816.
Скаргу ОСОБА_1 на дії Начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Хорішко О.О., Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Торбинської О.М., заінтересована особа ОСОБА_4 про визнання бездіяльності і дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність начальника Дніпровського районного Відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо ненадання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 25.01.2017 року на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 02.12.2016 року у виконавчому провадженні № 51351816.
Визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Дніпровського районного Відділу державної виконавчої служби м. Києва Торбинської Оксани Миколаївни у виконавчому провадженні № 51351816.
Визнати незаконною та скасувати постанову Головного державного виконавця Дніпровського районного Відділу державної виконавчої служби м. Києва Торбинської Оксани Миколаївни про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02.12.2016 року винесену у виконавчому провадженні № 51351816 по виконання виконавчого листа № 2-200/1-11 виданого Дніпровським районним судом м. Києва 11.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 1981820 грн.
У решті вимог скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п»яти днів з дня її проголошення.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя