18 квітня 2017 р.Справа № 554/159/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.
за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 13.02.2017р. по справі № 554/159/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії,
Позивач - ОСОБА_2, звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Полтавській області у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 року № 850;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області розглянути його заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 року № 850.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУНП в Полтавській області щодо відмови в прийнятті та направленні у встановлений законодавством строк до Міністерства внутрішніх справ України висновку із додатками щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності.
Зобов'язано ГУНП в Полтавській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок із додатками щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у відповідності до Постанови КМУ від 21.10.2015 року № 850.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачами - Міністерством внутрішніх справ України та Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області, подано апеляційні скарги.
В апеляційних скаргах, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідачі просять постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції приписів ст. 98 Закону України "Про Національну поліцію", п. п. 7, 8, 9 Порядку та умов призначення і виплати грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2015 року № 850, ст. 23 Закону України "Про міліцію", п. 1, п. 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разу загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, ст. 19 Конституції України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та обставин викладених у апеляційних скаргах.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_2, з квітня 1999 року по 22.07.2016 року проходив службу в органах внутрішніх справ України та був звільнений з поліції через хворобу (а.с. 8-12).
26.09.2016 року йому була встановлена 2 група інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ з 08.09.2016 року (а.с.13).
За заявою ОСОБА_2 із доданими в установленому порядку документами про виплату одноразової грошової допомоги йому листом ГУ НП в Полтавській області від 04.11.2016 року за № 29/С-211 відмовлено за відсутністю відповідного нормативно-правового регулювання, оскільки позивач був звільнений зі служби в національній поліції, а захворювання отримав під час проходження служби в органах внутрішніх справ, а відтак відсутні підстави для нарахування такої виплати. (а.с.14).
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої законні права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги на підставі ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, та обов'язку Головного управління Національної поліції в Полтавській області направлення до МВС України висновку з відповідними документами відносно ОСОБА_1 для вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (надалі - Порядок №850).
Так, підпунктом 2 пункту 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 від 21.10.2015 року грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.
Згідно виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 оглянутий вперше 26.09.2016 року та йому присвоєна 2 група інвалідності з 08.09.2016 року, у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0005476, ОСОБА_1 втратив 70 % професійної працездатності по причині захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
За таких обставин, у позивача право на отримання одноразової грошової допомоги виникло 08.09.2016 року.
У період з квітня 1999 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 року по 22.07.2016 року проходив службу в Національній поліції України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" №580-УІІІ від 02.07.2015 року. З прийняттям зазначеного Закону втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежні суверенітету та територіальної цілісності України.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 вищевказаного Закону, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейським встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Розділом XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (п. 15) встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Отже, стаття 23 Законом № 565-XII передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала навіть після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження що і було зазначено в довідці МСЕК.
Згідно пункту 9 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що одноразова грошова допомога позивачу має здійснюватись саме на підставі "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.
Той факт, що ОСОБА_1 після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що Головне управління Національної поліції України в Полтавській області не є правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, оскільки Головне управління Національної поліції України в Полтавській області є новоствореним органом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області замість органів міліції, в яких проходив службу позивач і в даному випадку саме Головне управління Національної поліції України в Полтавській області повинно виконувати адміністративні функції щодо подання до Міністерства внутрішніх справ України висновку про можливість проведення грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.
Також колегія суддів не приймає посилання апелянтів на те, що позивач звільнився з посади в поліції, а тому одноразова грошова допомога має бути виплачена відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого (далі - Порядок № 4) наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки вони не узгоджуються з приписами пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
Разом з тим, порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України "Про національну поліцію".
Згідно п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
На час набуття позивачем права на отримання одноразової грошової допомоги, Порядок №4 не містив положень, які регулювали порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги особам, яким установлено групу інвалідності чи визначено втрату працездатності, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Лише, Наказом МВС України № 916 від 12.09.2016 року, який набрав чинності з 07.10.2016 року, внесені зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (наказ МВС №4), пункт 5 розділу 1 доповнено підпунктом 4 такого змісту:
"4) пов"язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ".
Пунктом 8 Порядку № 850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Відповідно до пункту 9 згаданого Порядку, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Аналіз зазначених норм Порядку № 850 дає підстави для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією МВС України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов'язок з проведення окремих процедурних дій щодо оформлення відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ НП в Полтавській області повинно було скласти висновок та спрямувати поданий заявником пакет документів до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення, а тому дії відповідача по відмові в прийнятті та направленні у встановлений законодавством строк до Міністерства внутрішніх справ України висновку із додатками щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності є протиправними.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є покладення на ГУ НП в Полтавській області обов'язку щодо направлення до МВС України висновку з відповідними документами відносно ОСОБА_1 для вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Полтавській області - залишити без задоволення.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 13.02.2017р. по справі № 554/159/17 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений 21.04.2017 р.