(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)
"12" квітня 2017 р. справа № П/811/1438/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №П/811/1438/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування, наказу про звільнення, поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
встановив:
У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним висновок службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 05 вересня 2016 року та скасувати його як незаконний;
- визнати протиправним пункт 2 наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області № 584 від 05.09.2016 року "Про порушення службової дисципліни ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та покарання винних", яким звільнено позивача зі служби в поліції та скасувати його як незаконний;
- визнати протиправним наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №220 о/с від 21.09.2016 року "По особовому складу", яким позивача звільнено зі служби в поліції та скасувати його як незаконний;
- поновити позивача на службі в Національній поліції України;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області виплатити позивачу грошове утримання за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження у справі №П/811/1438/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №404/412/17 (провадження №1-кп/404/218/17).
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Позивач, зокрема, зазначив, що до суду була подана заява свідка ОСОБА_5, в якій останній зазначив, що відповідно до ст.63 Конституції України покази давати відмовляється, а тому ніяких пояснень суду давати не буде. В своїй заяві ОСОБА_5 не зазначив, що буде давати пояснення після набрання законної сили судового рішення по кримінальному провадженню, а відтак позиція свідка ОСОБА_5 є остаточною, покази він давати не бажає, що є його правом, на що суд не звернув уваги.
Також в матеріалах адміністративної справи є пояснення самого ОСОБА_5, в якому викладено суть обставин, що також не прийнято судом до уваги.
Підставою для звільнення позивача стало вчинення саме дисциплінарного проступку, а покази, які свідок ОСОБА_5 буде давати в рамках кримінального провадження в суді першої інстанції не можуть відноситься до предмету доказування в адміністративному судочинстві.
Судовий розгляд щодо предмету позову не має ніякого відношення до кримінального провадження, що перебуває на розгляді у Кіровському районному суді м. Кіровограда, а тому зупинення провадження по справі до набрання законної сили судового рішення по кримінальному провадженню, де позивач має статус підозрюваного, є незаконним.
Крім того, в своєму клопотанні сторона відповідача просила зупинити провадження до допиту ОСОБА_5 в суді, а суд при вирішенні клопотання без належних підстав зупинив провадження до набрання законної сили судового рішення по кримінальному провадженню.
Стороною відповідача не наведено обґрунтованість та підстави для зупинення провадження по справі, та не доведено, яким чином вони впливають на цю справу.
Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 08 лютого 2017 року звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.156 КАС України поки ОСОБА_5 не буде допитаний як свідок в рамках кримінального провадження та не відпаде зобов'язання не розголошувати відомості у кримінальній справі. В обґрунтування клопотання представник відповідача посилався на те, що стосовно позивача порушено кримінальну справу. Доказом наявності в діях позивача дисциплінарного проступку є пояснення ОСОБА_5, який не може надавати пояснення в адміністративному суді у зв'язку з підпискою про нерозголошення.
Ухвалою суду від 22 лютого 2017 року задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження на підставі п.3 ч.1 ст.156 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням у справі №404/412/17 (провадження №1-кп/404/218/17). Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_5 відмовилися від надання пояснень в ході розгляду адміністративної справи. В провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда знаходиться кримінальна справа №404/412/17 (номер провадження 1-кп/404/218/17) стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Одним із основних підтверджень наявності дисциплінарного проступку в діях позивача є покази свідка ОСОБА_5, який не опитаний судом в зв'язку із тим, що ним в рамках кримінального провадження за фактом вимагання та отримання грошових коштів за участі позивача надано підписку про нерозголошення відомостей. Оскільки на час розгляду цієї справи покази свідків є доказами в межах кримінальної справи та підлягають оцінці судом при визначенні факту наявності чи відсутності в діях позивача складу злочину, то відібрання показів в ході розгляду адміністративної справи на предмет наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку до розгляду кримінальної справи є неможливим.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених п.3 ч.1 ст.156 КАС України підстав для зупинення провадження у справі виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Частиною 4 ст.72 КАС України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Отже, вирок у справі №404/412/17 (провадження №1-кп/404/218/17) може бути використано лише для встановлення факту вчинення позивачем злочину.
Проте, предметом спору у цій справі є вчинення позивачем дисциплінарного проступку - порушення Присяги працівника поліції, затвердженої ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", що було встановлено відповідачем за результатом службового розслідування та внаслідок чого позивача було звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Звільнення працівників поліції у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення передбачено п.10 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію".
Таким чином, встановлення рішенням суду у кримінальній справі факту вчинення або не вчинення позивачем злочину не звільняє суд першої інстанції від необхідності встановлення обставин, що свідчать про те, чи мало місце вчинення позивачем дисциплінарного проступку, та не перешкоджає їх встановленню.
Крім того, слід звернути увагу на те, що рішення про звільнення позивача приймалось відповідачем після проведення службового розслідування, яким мали бути встановлені відповідні обставини та докази, які є достатніми для прийняття наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Отже, підстав для зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи немає.
Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86 КАС України).
Частинами 1-3 ст.70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Отже, надані сторонами адміністративному суду докази, що отримані законним шляхом, та які містять інформацію щодо предмету доказування, можуть бути досліджені судом першої інстанції незалежно від того, що вони окрім інформації щодо предмету доказування одночасно можуть свідчити і про наявність іншого правопорушення.
В матеріалах адміністративної справи є копія письмових пояснень ОСОБА_5, що стосуються вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, які можуть бути досліджені судом, незважаючи на відмову ОСОБА_5 надати ці пояснення особисто.
З наведеного вбачається, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність передбачених п.3 ч.1 ст.156 КАС України підстав для зупинення провадження у справі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З урахування наведеного, колегія суддів доходить висновку, що ухвалу суду від 22 лютого 2017 року слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №П/811/1438/16 скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарження не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: В.Є. Чередниченко