(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)
"30" березня 2017 р.
справа № 485вр-15/804/408/13-а
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 р.
у справі №485вр-15/804/408/13-а за заявою Дніпродзержинської міської ради про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі №804/408/13-а
за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Дніпропетровській області
до Дніпродзержинської міської ради,
треті особи - Комунальне підприємство "Дорожник", Дніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управляння юстиції,
про стягнення податкового боргу ,-
встановив:
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року задоволено заяву Дніпродзержинської міської ради про поворот виконання судового рішення у адміністративній справі №804/408/13-а.
Допущено поворот виконання судового рішення у адміністративній справі №804/408/13-а. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дніпродзержинської міської ради кошти в розмірі 3670796,39 грн., які були списані органом державного казначейства в рахунок погашення податкового боргу КП "Дорожник", з зарахуванням стягнутих грошових коштів на наступні реквізити: Дніпродзержинська міська рада, ЄДРПОУ 24604168; УДКСУ в Дніпропетровській обл.; МФО 805012; р/р 35414001039288.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, 07.10.2015 р. позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2015 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху та надано позивачу час упродовж тридцяти днів з моменту отримання ухвали надати суду належним чином оформлений документ про сплату судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 року апеляційну скаргу повернуто позивачу у зв'язку з несплатою судового збору у наданий ухвалою суду від 30.10.2015 року строк.
14.01.2016 року позивач вдруге оскаржив ухвалу суду від 01 вересня 2015 року в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2016 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху у надано строк упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали надати суду оригінал документу про сплату судового збору та вказати інші
(поважні) підстави для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали суду від 01 вересня 2015 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 року позивачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки позивач не навів поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали суду від 01 вересня 2015 року.
У квітні 2016 року позивач втретє оскаржив ухвалу суду від 01 вересня 2015 року в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2016 року позивачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі п.3 ч.5 ст.189 КАС України, оскільки ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 року вже було відмовлено позивачу у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу суду від 01 вересня 2015 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017р. касаційну скаргу позивача задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2016 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Ухвала суду мотивована тим, що відмова у відкритті провадження з підстави, передбаченої ч.4 ст.189 КАС України, не позбавляє права сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, на оскарження в апеляційному порядку судових рішень суду першої інстанції, додавши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження чи вказавши інші підстави пропуску строку, оскільки питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюється судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку. Виняток з цього правила щодо присічного річного строку для певного кола скаржників зазначений в абзаці 3 ч.4 сг.189 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржену ухвалу постановлено у порядку письмового провадження 01.09.2015 року (а.с.16). Копію ухвали суду від 01.09.2015 року позивач отримав 29.09.2015 року (а.с.20). Апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції у квітні 2016 року (а.с.93), тобто з пропуском строку, встановленого ч.3 ст. 186 КАС України.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач посилається на те, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2015 року у справі №804/408/13-а апеляційну скаргу Дніпродзержинської ОДПІ на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року залишено без руху у зв'язку з недотриманням скаржником статті 187 КАС України, а саме не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. На виконання ухвали суду від 30.10.2015р. Дніпродзержинська ОДПІ звернулась до суду апеляційної інстанції із заявою про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на 3 місяці, посилаючись на відсутність коштів для сплати судового вбору. Ухвалою суду від 08.12.2015 апеляційну скаргу Дніпродвержинської ОДПІ повернуто апелянту. Керуючись статтею 211 КАС України, податковий орган звернувся до суду з касаційною інстанції зі скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного від 08.12.2015р. у справі №804/408/13-а. Ухвалою від 29 грудня 2015 року Вищий адміністративний суд України відмовив Дніпродзержинській ОДПІ в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу залишив без руху.
14 січня 2016 року Дніпродзержинська ОДПІ повторно звернулась до суду апеляційної інстанції зі скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року та з проханням відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги 3 місяці, у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування Державної фіскальної служби Украй та її територіальних органів Кабінетом Міністрів України. Ухвалою від 22.01.2016р. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу Дніпродзержинської ОДПІ та надав 30-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. 26.02.2016 Дніпродзержинська ОДПІ звернулась до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за направлення апеляційної скарги, посилаючись на відсутність відповідного фінансування Державної фіскальної служби України та її територіальних органів Кабінетом Міністрів України. Ухвалою від 14.03.2016р. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Також позивач зазначив, що кошторисом витрат Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області за 2016 рік передбачені кошти для сплати судового збору за кодом 2800 "Інші поточні видатки" в сумі 1 384 300 грн. згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015р. №484-VІІІ, які надійшли лише у квітні 2016 року. Таким чином, у Дніпродзержинської ОДПІ при поданні 06.10.2015р. апеляційної скарги та повторно 13.01.2016р. не було можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю фінансування на сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі. Також, ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На думку суду, відсутність фінансування суб'єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, а отже не є підставою передбаченою законодавством України для відстрочення чи продовження строку для сплати судового збору.
Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень, у тому числі органами фіскальної служби.
Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
Крім того, в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 року, якою було відмовлено позивачу у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою від 13.01.2016 року, вже було надано оцінку аналогічним доводам позивача щодо відсутності бюджетного фінансування, як на підставу для поновлення строку апеляційного оскарження і відстрочення сплати судового збору. Суд дійшов висновку, що неналежне фінансування бюджетної установи не може бути належною підставою для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги і відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, наведені позивачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали суду від 01 вересня 2015 року.
Відповідно до ч.4 ст.189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 р. слід залишити без руху та запропонувати позивачу упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.ст.186, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 р. у справі №485вр-15/804/408/13-а залишити без руху.
Запропонувати Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції головного управління ДФС у Дніпропетровській області упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 р. у справі №485вр-15/804/408/13-а.
Роз'яснити Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції головного управління ДФС у Дніпропетровській області , що відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву не буде подано в зазначений строк або підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.
Суддя О.М. Панченко