м. Київ
судді Вищого адміністративного суду України Штульман І.В. у справі
№№ 800/512/16; 800/19/17 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя про визнання незаконними та скасування рішень про її звільнення з посади судді Апеляційного суду міста Києва.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви судді Вищого адміністративного суду України Заїки Миколи Миколайовича про самовідвід у справі №№ 800/512/16; 800/19/17.
До початку судового розгляду справи по суті суддею Заїкою М.М. подано заяву про самовідвід з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті
27 Кодексу адміністративного судочинства України, посилаючись на те, що між ним та особами, які представляють інтереси позивача, зокрема, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги. Ця обставина, на його думку, може викликати сумнів в його об'єктивності судді при розгляді справи за участю вказаних осіб.
Відмовляючи у задоволенні заяви про самовідвід судді, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 не навів доводи і не вказав про свою можливу упередженість при розгляді справи, ним лише констатовано факт укладення договору про надання правової допомоги та припущення про можливість появи сумніву у його неупередженості як судді з боку осіб, які беруть участь у справі, а ті обставини, на які він посилається, не дають підстав вважати про можливу упередження судді. Самого лише сумніву у неупередженості судді недостатньо для його відводу, - обов'язково повинні бути підстави для цього сумніву.
Вважаю, що заява про самовідвід ОСОБА_4 підлягала задоволенню з наступних підстав.
Представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулися до Вищого адміністративного суду України з позовною заявою в якій, з врахуванням уточнень, просили визнати незаконними та скасувати: рішення Вищої ради юстиції від 31 березня 2016 року про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду міста Києва; постанову Верховної Ради України
№ 1629-VIII від 29 вересня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду міста Києва.
11 квітня 2017 року суддя Вищого адміністративного суду України
ОСОБА_4 заявив самовідвід у справі №№ 800/512/16; 800/19/17, посилаючись на те, що між ним та особами, які представляють інтереси позивача
ОСОБА_1, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги. При цьому суддя вказав, що відносно нього Вищою радою правосуддя відкрито дисциплінарну справу, яку на даний час не розглянуто.
Повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ визначаються Кодексом адміністративного судочинства України, відповідно до частини 4 статті 18 якого саме Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя та Верховної Ради України і, у виконання вимог статті 171' Кодексу адміністративного судочинства України, судді касаційного адміністративного суду України розглядають такі справи.
Європейський суд з прав людини у пункті 130 Рішення від 9 січня
2013 року у справі «Олександр Волков проти України» зауважив, що судовий перегляд справи заявника здійснювався суддями Вищого адміністративного суду України, які також перебували в межах дисциплінарної юрисдикції Вищої ради юстиції. Це означає, що стосовно цих суддів також могло бути порушене дисциплінарне провадження у Вищій раді юстиції. З огляду на широкі повноваження Вищої ради юстиції стосовно професійних кар'єр суддів (призначення на посаду, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади), а також на відсутність захисних механізмів незалежності та безсторонності Вищої ради юстиції, Суд не переконаний у тому, що судді Вищого адміністративного суду України при розгляді справи заявника, в якій однією зі сторін була Вища рада юстиції, могли забезпечувати «незалежність та безсторонність», які вимагаються статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Статтею 27 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді (пункт 4 частини 1 вказаної статті).
Враховуючи вищенаведене вважаю, що є підстави для задоволення заяви судді Вищого адміністративного суду України Заїки М.М. про його самовідвід в адміністративній справі №№ 800/512/16; 800/19/17, оскільки відносно нього Вищою радою правосуддя (юстиції) відкрита дисциплінарна справа, цей суддя уклав договір про надання йому правої допомоги ОСОБА_2 та
ОСОБА_3, - представниками позивача ОСОБА_1, і все це в сукупності, на мою думку, може викликати сумнів у його неупередженості як судді, що бере участь у розгляді даної адміністративної справи.
11.04.2017
Суддя Вищого адміністративного суду України І.В. Штульман