20 квітня 2017 р.Справа № 591/5972/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 13.03.2017р. по справі № 591/5972/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Начальника Управління Державної міграційної служби України в Сумській області ОСОБА_2 , Управління Державної міграційної служби України в Сумській області
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Начальника Управління Державної міграційної служби України в Сумській області ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (далі - УДМС України в Сумській області, відповідач 2), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МСМ № 050060 по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 206 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у вигляді штрафу в сумі 5100 грн.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 13.03.2017 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 10, 11, 69, 70, 76, 86, 138, 159, 161, 163, 207 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 20.04.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що відповідачем 1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МСМ № 050060 по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 206 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 5100 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з позовом, в якому в обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідачем протиправно, необґрунтовано та безпідставно, порушуючи його права та охоронювані законом інтереси, ігноруючи доводи та пояснення, за відсутності жодних доказів провини, було складено вищезазначену постанову Серії ПН МСМ № 050060.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 206 КУпАП, крім того, допущені суттєві процесуальні порушення закону, які порушують законні права позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. При цьому, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Положеннями ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2016 р. працівниками ДМС був складений протокол про адміністративне правопорушення ПР МСМ № 053303 (а.с.7), згідно з яким ОСОБА_1 здавав в оренду житлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Травнева, 17, громадянину ОСОБА_3 Нажміддінову Абдуражиду та громадянину ОСОБА_4 Атаєву ОСОБА_5, які знаходилися на території України без документів на право проживання, чим порушив п. 8 Постанови КМУ “Про затвердження порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України”.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серії ПН МСМ № 050060 за вказане правопорушення ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за ст. 206 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн.
Так, відповідно до ст. 206 КУпАП надання громадянами іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів, сприяння їх незаконній реєстрації, оформленню документів на проживання чи навчання, прийняттю на роботу, а також надання інших послуг на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і правил транзитного проїзду їх через територію України, якщо ці дії безпосередньо не пов'язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В свою чергу, згідно з ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
В даному випадку в протоколі від 07.11.2016 р. ПР МСМ № 053303, який був складений відносно позивача, не зазначено ані часу, ані місця вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Окрім того, в зазначеному протоколі (а.с. 7 зворот. бік) відсутній підпис позивача про те, що йому були роз'яснені його права і обов'язки, зокрема, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Про факт не роз'яснення позивачу його прав і обов'язків, передбачених статтею 268 цього Кодексу, адвокатом ОСОБА_1 зазначено в самому протоколі від 07.11.2016 р. ПР МСМ № 053303 та постанові про накладення адміністративного стягнення серії ПН МСМ № 050060 (а.с. 6, 7).
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачу були зачитані його права і обов'язки, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначених фактів відповідачем не надано.
Не приймаються до уваги і посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення був вже ознайомлений зі змістом ст. 63 Конституції України, про що свідчить його підпис у наданих ним письмових поясненнях, оскільки зазначені письмові пояснення надані позивачем 03.11.2016 року, тоді як протокол про адміністративне правопорушення складений 07.11.2016 року.
Таким чином, при зазначених обставинах, відповідачем було складено протокол, який не відповідає положенням ст. 256 КУпАП.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по-батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч. 2 ст. 283 КУпАП).
В порушення вищезазначеної норми законодавства відповідачем 1 в постанові про адміністративне стягнення серії ПН МСМ № 050060 не зазначено ані дати розгляду справи, ані дати винесення постанови.
З огляду на викладене, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення Серії ПН МСМ № 050060 за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 206 КУпАП, прийнята з порушеннями вимог чинного законодавства України, а отже є безпідставною та необґрунтованою.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначене, у спірних правовідносинах відповідачі діяли не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача 2 в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 13.03.2017р. по справі № 591/5972/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_6
Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8
Повний текст ухвали виготовлений 21.04.2017 р.