20 квітня 2017 р.Справа № 537/744/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 10.03.2017р. по справі № 537/744/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції , Інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2
про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у м. Кременчуці, відповідач 1), Інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АР №816243 від 09.02.2017 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 10.03.2017 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №816243 від 09 лютого 2017 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.1 КУпАП - визнано протиправною та скасовано.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на доводи, викладені в апеляційній скарзі. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 20.04.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 09 лютого 2017 року інспектором роти №2 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП ОСОБА_2 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №816243, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з позовом, в якому в обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідачем протиправно, необґрунтовано та безпідставно, порушуючи його права та охоронювані законом інтереси, складено вищезазначену постанову Серії АР №816243 від 09 лютого 2017 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, у зв'язку з чим позов є законним та обґрунтованим.
Колегія суддів погоджується з висновками суду з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 6 Закону України “Про Національну поліцію” поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про Національну поліцію” під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про Національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення Серії АР №816243 від 09 лютого 2017 року, інспектором роти №2 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП ОСОБА_2 встановлено, що позивач 09 лютого 2017 року о 13 год. 52 хв., керуючи автомобілем "Mitsubishi Outlander" д.н.з. ВІ 5501 по вул. Миколаївська, 12, в м.Кременчуці, не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 (ґ) ПДР України.
Так, п. 2.1 (ґ) ПДР України та ст.16 Закону України “Про дорожній рух” передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки, зокрема, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП про адміністративні правопорушення, настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
В свою чергу, відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 258 КУпАП (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 3 вказаної норми, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
За приписами ч. 4 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з відеозапису та письмових пояснень від 09.02.2017 року, ОСОБА_1 не погоджувався з допущеним правопорушенням і адміністративним стягненням.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, в ній взагалі не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок поліцейського про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
В свою чергу, на обґрунтування своєї позиції та на підтвердження порушення позивачем 09.02.2017 року вимог ПДР України, за порушення яких ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, відповідачі посилаються на те, що позивач керував транспортним засобом без поліса та на вимогу поліцейського не пред'явив для перевірки поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки його у нього при собі не було, а згодом поліс привезла та передала позивачу стороння особа, що також зафіксовано на відеозапису, який зроблено за допомогою нагрудної камери інспектора.
Проте, із наданих відповідачами та переглянутих в ході розгляду справи відеозаписів, які зроблено 09.02.2017 року за допомогою нагрудної камери поліцейського, вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення позивач спочатку повідомив працівнику поліції про те, що він не має при собі полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і що його незабаром привезе син, а згодом позивач повідомив поліцейському, що він знайшов поліс в автомобілі, однак поліцейський поліс для перевірки не взяв.
При цьому, на відеозаписах не зафіксовано факту того, що вказаний поліс привезла та передала позивачу стороння особа, та не зафіксовано факту керування позивачем автомобілем.
З матеріалів справи вбачається, що позивач повідомив про те, що він не керував автомобілем, а працівники відповідача були викликані саме позивачем, оскільки його автомобіль був припаркований та внаслідок ДТП (вантажний автомобіль під час руху пошкодив дзеркало автомобіля та залишив місце події) спрацювала сигналізація.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що відповідно до ч.1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
В свою чергу, будь - яких належних доказів, які б свідчили про те, що 09 лютого 2017 року о 13 год. 52 хв. позивач саме керував автомобілем "Mitsubishi Outlander" д.н.з. ВІ 5501 по вул. Миколаївська, 12, в м.Кременчуці та при цьому не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідачами ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано.
З огляду на викладене, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності не за не пред'явлення для перевірки полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме за керування транспортним засобом без наявності при собі поліса обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, при цьому доказів такого керування відповідачами не надано.
Окрім того, поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був пред'явлений поліції та наданий до матеріалів справи (поліс №АК/4897945 - а.с.11).
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідачами всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не надано належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи дії відповідачів на відповідність критеріям, зазначених в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 10.03.2017р. по справі № 537/744/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений 21.04.2017 р.