19 квітня 2017 р.Справа № 2023/2-а-10447/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Бартош Н.С. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради на ухвалу Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 06.04.2017р. по справі № 2023/2-а-10447/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2011 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради ( далі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради по не нарахуванню і невиплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік,
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради здійснити перерахунок та виплату законодавчо визначеної, згідно ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік.
Постановою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 21.09.2011 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2012 р., позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради по не нарахуванню і невиплаті позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради здійснити позивачеві перерахунок та виплату щорічної допомоги до 05 травня за 2011 рік відповідно до приписів ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
29.03.2012 р. Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради звернулось до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області із заявою про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Ухвалою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 25.04.2012 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012 р. заяву Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
Із матеріалів справи вбачається, що 17.12.2012 р. позивач звернувся до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області із заявою про видачу виконавчого листа, який останнім отримано 27.12.2012 р. (а.с.62).
13.03.2017 р. позивач звернувся до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області із заявою про поновлення терміну виконання виконавчого листа від 21.09.2011 р.
Ухвалою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 06.04.2017 р. заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа задоволено. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа №2-а-10447/11 до виконання по адміністративній справі №2-а-10447/11.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити позивачу в задоволенні заяви.
У судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином.
Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 19.04.2017 р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи заяву позивача про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що, позивачем своєчасно був поданий виконавчий документ до виконання, рішення суду, яке не втратило законної сили, на теперішній час не виконано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 р. №606-ХІV (далі - Закон №606-ХІV) (в редакції, чинній на час набрання законної сили рішенням суду) виконавчі документи (крім посвідчення комісії по трудових спорах та постанов у справах про адміністративні правопорушення) можуть бути пред'явленні до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній на час набрання законної сили рішенням суду) стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.
З 05.10.2016 р. набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII ( далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно з Розділом XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 1404-VIII цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом. Визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом: Закон України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207 із наступними змінами), крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. (ч.5 ст. 12 Закону №1404-VIII)
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. (ч.6 ст. 12 Закону №1404-VIII)
Відповідно до ст. 261 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання.
Виконання судового рішення є кінцевою стадією судового захисту. За загальним правилом обов'язковими до виконання є судові рішення (постанови та ухвали), що набрали законної сили. Судові рішення набирають законної сили за правилами ст. 254 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрали законної сили, підлягають виконанню на всій території України.
З матеріалів справи убачається, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куп'янського МРУЮ в Харківській області від 11.01.2013 р. було відкрито виконавче провадження ВП №35948099 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-10447/11 року, виданого 27.12.2012 р. Куп'янським міськрайонним судом Харківської області про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради провести перерахунок ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги за 2011 рік в розмірі 5 (п'ять) мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи з законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком на момент виплати (квітень 2011 року), та провести виплату належних сум відповідно до закону, з урахуванням фактично виплачених сум (а.с. 75).
04.12.2013 р. головним державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документу, якою виконавчий лист було повернено стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 47, 50 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 74).
Під час розгляду справи встановлено, що постанова Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 21.09.2011 року, на підставі якої видано виконавчий лист №2-а-10447/11, не виконана.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками суду першої інстанції, що заявником були зазначені причини, які свідчать про спрямованість дій та виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважними.
Зважаючи на те, що оскільки причини пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, зазначені заявником, були визнанні поважними, то суд першої інстанції правомірно поновив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Доводи апелянта про те, що позивач мав можливість оскаржити дії державного виконавця під час виконання судового рішення колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивач на свій розсуд визначає спосіб захисту своїх прав.
Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Щодо доводів апелянта про порушення позивачем строків звернення до суду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до приписів ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 27.06.2000 р. у справі "Ілхан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 р. та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 р. Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказані вище обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта щодо застосування до спірних правовідносин ст. 257 Цивільного кодексу України, оскільки правовідносини по даній категорії справ розглядаються, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій органу владних повноважень, строк оскарження яких передбачений КАС України, а тому положення ст. 257 ЦК України до вказаних правовідносин не застосовуються.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 06.04.2017 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 06.04.2017р. по справі № 2023/2-а-10447/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлений 21.04.2017 р.