11 квітня 2017 р.Справа № 2а-10318/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного природного парку "Гомільшанські ліси" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017р. по справі № 2а-10318/12/2070
за позовом Національного природного парку "Гомільшанські ліси"
до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Національний природний парк "Гомільшанські ліси" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
-скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2012 №00002123803.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року позов Національного природного парку "Гомільшанські ліси" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2012 №00002123803 в частині донарахування Національному природному парку "Гомільшанські ліси" суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9850 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39859695, 61046, м. Харків, пров. Академіка Підгорного, 3) на користь Національного природного парку "Гомільшанські ліси" (код ЄДРПОУ 33292652, 63436, Харківська область, Зміївський район, с.Задонецьке, вул. Курортна, буд. 156) судовий збір у сумі 98 (дев'яносто вісім) грн. 52 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПС у Харківській області на підставі наказу №164 від 07.05.2012р. та відповідно до направлень на перевірку від 08.05.2012 року за №1511 та № 1510 проведено фактичну перевірку Національного природного парку "Гомільшанські ліси" щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами перевірки складено акт від 14.05.2012 №574/20/40/22/33292652, в якому податковим органом встановлено наступне порушення: неоприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів на суму 36191,00грн., а саме: нездійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО за період з 27 листопада 2010 року по 14 травня 2012 року.
У висновку акта перевірки зазначено, що під час перевірки НПП «Гомільшанські ліси» встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.
На підставі акту перевірки від 14.05.12р. №574/20/40/22/33292652 ДПІ Зміївському районі Харківської області ДПС винесено податкове повідомлення - рішення від 31.05.12р. №0000212380, яким до НПП «Гомільшанські ліси» відповідно до абз.3 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" із змінами та доповненнями були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 180955,00грн. (36191,00грн. х 5).
Не погодившись із винесеним ДПІ у Зміївському районі Харківської області ДПС податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом на досудовий порядок вирішення спору та в порядку адміністративного оскарження НПП «Гомільшанські ліси» подано скаргу до ДПС у Харківській області. Рішенням ДПС у Харківській області від 24.07.12 №3766/10/10.2-17 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі Харківської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.12р. №0000212380 залишено без змін, а скаргу директора НПП «Гомільшанські ліси» від 11.06.2012 р. № 256 залишено без задоволення. Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся з відповідною скаргою до ДПС України від 02.08.12 №328. За результатами розгляду даної скарги ДПС України винесло рішення №943/0/1-12/10-2415 від 28.08.12р. про залишення податкового повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі Харківської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.12 р. №0000212380 без змін, а скарги без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2012 №0000212380 в частині донарахування Національному природному парку "Гомільшанські ліси" суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 171105 грн, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного рішення у вказаній частині.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до абзаців 1, 2 та 3 п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, за абз. 5 вказаного пункту, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Вимога норми абзацу першого щодо оприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів стосується кожного із зазначених способів проведення готівкових розрахунків.
Вказаними правовими нормами передбачено два способи оприбуткування готівки у касі підприємства: у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків у разі використання РРО та у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів - за наявності каси.
У розумінні Положення касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР та п. 1.2 Положення № 637 КОРО - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Отже, КОРО та касова книга - це різні книги обліку, які відображають різні форми оприбуткування готівки, однак ведення однієї не виключає ведення іншої книги.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абз. 3 п. 1 Указу № 436/95).
Аналогічна правова позиція у спорах цієї категорії висловлена у постановах Верховного Суду України від 11 грудня 2012 року (справа № 21-400а12), від 26 лютого 2013 року (справи №№ 21-7а13, 21-35а13) та від 12 листопада 2013 року № 21-370а13.
Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Згідно матеріалів справи, операції з одержання готівкових коштів у сумі 36191,00 грн. були проведені через РРО та по касовій книзі, отримана готівка в той же день вносилась на поточний рахунок підприємства у банку, фіскальні звітні чеки були підклеєні в КОРО, при цьому, позивач не виконав запису про рух коштів в розділі 2 КОРО, що підтверджується приєднаним до справи витягом з КОРО.
Отже, позивач порушив встановлений п.2.6 Положення № 637 порядок оприбуткування готівки.
Штрафні санкції, які встановлені ст. 1 Указу № 436/95 за порушення норм п. 2.6 Положення № 637, є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки підпадають під визначення цих санкцій згідно зі ст. 238 Господарського кодексу України.
Частиною 1 ст.250 цього Кодексу встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 2 цієї статті, якою ця стаття доповнена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02 грудня 2010 року № 2756-VI, із сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Таким чином, з дати вчинення позивачем порушень, а саме з 27 листопада 2010 року до дати набрання цим Законом чинності строки, встановлені ч.1 ст. 250 Господарського кодексу України, які до 01 січня 2011 року поширювались на такі правопорушення, збігли.
Отже, штрафні санкції за порушення позивачем п.2.6 Положення № 637 за період з 01.01.2011 року по 14.05.2012 року нараховані відповідно до вимог законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2012 №0000212380 в частині донарахування Національному природному парку "Гомільшанські ліси" суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 171105 грн задоволенню не підлягають.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції неправомірно було застосовано до спірних правовідносин вимоги Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» з тих підстав, що на думку позивача вимоги вказаного Указу підлягають застосуванню до суб'єктів підприємницької діяльності, до яких позивач не відноситься, колегія суддів вважає необгрунтованими, виходячи з наступного.
Указом Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Відповідно до приписів наведених у ч.2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Згідно з ч. 3 ст. 53 ГК України у разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної особи, зареєстрованої як суб'єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення цього Кодексу та інших законів, якими регулюється підприємництво.
Представником позивача в судовому засіданні підтверджено, що позивачем надавалися платні послуги, за які він отримував кошти, тобто прибуток.
Враховуючи, що надання платних послуг здійснювалося для досягнення економічних і соціальних результатів та направлено на одержання прибутку, то за приписами ч.2 ст. 3 Господарського кодексу України діяльність позивача в частині надання платних послуг є підприємницькою, а отже на позивача поширюються вимоги Указу № 436/95.
За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Національного природного парку "Гомільшанські ліси" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017р. по справі № 2а-10318/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2017 р.