18 квітня 2017 р.Справа № 820/2229/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017р. по справі № 820/2229/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Харківській області про визнання незаконною та скасування податкової вимоги,-
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила суд визнати незаконною та скасувати податкову вимогу №1913-17 від 14.04.2016 Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, відповідно до якої платник податків зобов'язаний терміново сплатити суму податкового боргу у розмірі 128980,43 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017р. адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконною та скасування податкової вимоги було задоволено.
Визнано незаконною та скасовано податкову вимогу № 1913-17 від 14.04.2016 року Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.
Стягнуто на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Харків, смт. Високий, вул. Ціолковського, б. 42, код НОМЕР_1) судові витрати в загальному розмірі 1289 (одна тисяча двісті вісімдесят дев'ять ) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61046, м. Харків, пров. Академіка Підгорного 3, код ЄДРПОУ 39859695).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції в зв'язку з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017р. без змін.
ОСОБА_2 до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 18.04.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 пройшла передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набула правового статусу суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця, включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (код НОМЕР_1) та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
ОСОБА_2 реєстру платників єдиного податку, ФОП ОСОБА_1 обрала спрощену систему оподаткування та знаходиться у третій групі платників єдиного податку.
На виконання зазначених вимог податкового законодавства позивачем, ФОП ОСОБА_1, 26 січня 2016 року подано до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця (далі за текстом Декларація). У податковій декларації зазначена сума доходу за 2015 рік у розмірі 10000000,00 грн.
Сума податку, відповідно до Декларації за звітній період за 4 % ставкою, склала 400 000,00 грн.
ОСОБА_2 до платіжного доручення №1 від 05 червня 2015 року на загальну суму 114 080, 12 грн.; квитанції №0825066190 від 16 червня 2015 року на загальну суму 97,00 грн.; платіжного доручення №1 від 18 серпня 2016р. на загальну суму 4570,72 грн.; платіжного доручення №22 від 18 листопада 2016р. на загальну суму 182,83 грн.; платіжного доручення №5 від 30 грудня 2016р. на загальну суму 281 069,33 грн.
Усього позивачем у 2015 році сплачено єдиного податку 400000,00грн. (114080,12+97,00+4570,72+182,83+281 069,33 = 400 000,00 грн.)
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що платником податків у повному обсязі виконаний обов'язок перерахування єдиного податку контролюючому органу.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.
ОСОБА_2 до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Частиною 3 ст. 296 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
ОСОБА_2 до ч.4 ст. 296 Податкового кодексу України податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
ОСОБА_2 до ч 18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Пунктом 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що декларацією платника єдиного податку фізичної особи -підприємця від 26.01.2016 р. позивачем самостійно визначено сума доходу за 2015 рік у розмірі 10000000,00 грн. Сума податку, відповідно до Декларації за звітній період за 4 % ставкою, склала 400 000,00 грн. /а.с. 9-10/.
ОСОБА_2 до платіжного доручення №1 від 05 червня 2015 року на загальну суму 114 080, 12 грн.; квитанції №0825066190 від 16 червня 2015 року на загальну суму 97,00 грн.; платіжного доручення №1 від 18 серпня 2016р. на загальну суму 4570,72 грн.; платіжного доручення №22 від 18 листопада 2016р. на загальну суму 182,83 грн.; платіжного доручення №5 від 30 грудня 2016р. на загальну суму 281 069,33 грн. позивачем у 2015 році сплачено єдиного податку 400000,00грн. (114080,12+97,00+4570,72+182,83+281 069,33 = 400 000,00 грн.). Вказані документи прийнято банком до виконання /а.с. 11-13/.
ОСОБА_2 пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
ОСОБА_2 до статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2001 року №2346-III банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.
Положеннями пункту 22.4 статті 22 вищевказаного Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система /пункт 1.29 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" /.
Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Таким чином, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, зокрема з моментом прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, передбачено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".
Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.
На платіжних дорученнях, копії яких наявні у матеріалах справи, наявні відмітки банку "одержано банком" та наявні ознаки того, що банком було прийнято дане платіжне доручення до виконання.
Згідно з пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Колегія судів зазначає, що направлення позивачем до свого банку належним чином оформлених платіжних вимог на оплату податкових платежів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та єдино достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання, а тому позивачем не було допущено порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.
ОСОБА_2 до норм Податкового Кодексу України право виставляти податкову вимогу та право податкової застави виникає у контролюючого органу лише за наявності у платника податків непогашеної у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов'язання.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вини платника у порушенні строків немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій обслуговується платник.
На підставі вищезазначеного колегія судів робить висновок, що у контролюючого орган відсутні правові підстави для направлення позивачу податкової вимоги.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
ОСОБА_2 до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017р. по справі № 820/2229/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений 21.04.2017 р.