05 квітня 2017 рокусправа № 199/8272/16-а(2-а/199/11/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)
суддів: Чередниченка В.Є. Панченко О.М.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради
на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2017р. у справі №199/8272/16-а(2-а/199/11/17)
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
14.11.2016р. ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії / а.с. 2-3/.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2016р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №199/8272/16-а(2-а/199/11/17) та справу призначено до судового розгляду / а.с. 25/.
Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що він пенсіонер МВС України з 21.02.1995р. відповідно до положень Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990р. він та члени його сім'ї довічно мають пільги, а саме 50% знижка по сплаті житлової площі, комунальних послуг та електроенергії, а також палива, але з листопада 2015р. він отримує платіжні документи на оплату комунальних послуг без врахування наданих йому пільг, тому 05.09.2016р. він звернувся зі скаргою до відповідача про вжиття заходів щодо поновлення його прав та забезпечення здійснення перерахунку сплачених ним грошових коштів з урахуванням наданої пільги у розмірі 50% відповідно до Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990р., але відповідач листом від 06.09.2016р. повідомив його про те, що оскільки Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990р., відповідно до положень якого йому було надано пільги, втратив чинність з 07.11.2015р. то особи, які мали право на пільги згідно з нормами цього закону, також з 07.11.2015р. втратили таке право. Позивач вважає таке рішення відповідача необґрунтованим та безпідставним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства з огляду на те, що ці пільги надані йому довічно, будь-яка зміна законодавства не може зменшити обсяг раніше наданих пільг, тому просив суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо зупинення з 07.11.2015р. пільги у розмірі 50% яка надана позивачу відповідно до довідки від 07.02.2002р.; - зобов'язати відповідача поновити з 07.11.2015р. право позивача та членів його родини на отримання 50% пільги з оплати житлової площі, комунальних послуг, електроенергії та палива; - зобов'язати відповідача здійснити перерахунок сплачених позивачем грошових коштів за комунальні послуги, електроенергію та паливо з урахуванням наданої 50% пільги з моменту зупинення надання пільги до дати відновлення надання пільги.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2017р. у справі №199/8272/16-а (2-а/199/11/17) адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську щодо зупинення з 07.11.2015р. 50 відсоткової пільги, наданої УМВС України в Дніпропетровській області від 07.02.2002р. з оплати житлової площі, комунальних послуг, електроенергії та палива; - зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську поновити з 07.05.2016р. право ОСОБА_1 та членів його родини на отримання 50% пільги з оплати житлової площі, комунальних послуг, електроенергії та палива; - зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську здійснити з 07.05.2016р. перерахунок сплачених ОСОБА_1 грошових коштів за комунальні послуги, електроенергію та паливо з урахуванням наданої 50% пільги (суддя Скрипник О.Г. ) / а.с. 42-43/.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції від 30.01.2017р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 47-48/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції у даній справі та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 60-62/, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції було об'єктивно з'ясовано усі обставини справи та постановлено у справі рішення без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 30.01.2017р. у даній справі залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 30.01.2017р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день, година та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а,с. 69,71/, надав суду письмове клопотання /а.с. 72/ у якому просив суд розглянути справу у його відсутність.
Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що ОСОБА_1, позивач у справі, є пенсіонером МВС України з 21.02.1995р., на підставі довідки №1207, яка видана УМВС України в Дніпропетровській області 07.02.2002р., позивачу та членам його сім'ї довічно надано пільги - 50% знижку по сплаті за житлову площу, комунальні послуги, електроенергію та теплову енергію відповідно до ст.. 20 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990р. / а.с. 5,11/.
З листопада 2015р. позивач отримує платіжні документи на оплату комунальних послуг без врахування наданих йому пільг, тому 05.09.2016р. він звернувся зі скаргою до відповідача про вжиття заходів щодо поновлення його прав на отримання пільги та забезпечення здійснення перерахунку сплачених ним грошових коштів з урахуванням наданої пільги у розмірі 50% відповідно до Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990р. / а.с. 9/, але відповідач листом від 06.09.2016р. за вих. №С-145 повідомив його про те, що оскільки Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990р., відповідно до положень якого йому було надано пільги, втратив чинність з 07.11.2015р. то особи, які мали право на пільги згідно з нормами цього закону, також з 07.11.2015р. втратили таке право / а.с. 10/, і з адміністративного позову вбачається, що саме це рішення відповідача обумовило звернення позивача до суду з даним позовом за захистом свого права на отримання 50% знижки по сплаті за житлову площу, комунальні послуги, електроенергію та теплову енергію, яка надана йому та членам його сім'ї довічно відповідно до ст.. 20 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990р..
Приймаючи рішення, про задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу, як пенсіонеру органів внутрішніх справ вже була встановлена пільга з оплати за комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій довічно, тому у відповідача відсутні правові підставі зупиняти дію пільги у зв'язку із внесенням змін до чинного законодавства, але колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим з огляну на наступне.
Підпунктом "в" підпункту 1 пункту 68 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. №107-VI (далі - Закон №107-VI) статтю 22 частину 7 Закону України «Про міліцію» доповнено словами «за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України», але рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. ці зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України , тобто є неконституційними.
У подальшому, пунктом 12 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014р. №1166-VII (далі - Закон № 1166-VII) частини 6 та 7 статті 22 Закону України «Про міліцію» викладено у наступних редакціях: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами 4, 5 цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
У зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014року №76-VIII (далі - Закон №76-VIII) Кабінетом Міністрів України 04.06.2015р. прийнято Постанову № 389, якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї , який набрав чинності з 01.07.2015р. (далі - Порядок).
Так, положеннями Порядку визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.
Дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні.
У зв'язку з набранням чинності Закону №76-VIII було внесено зміни до Закону України «Про міліцію», за змістом яких право на отримання працівниками міліції та членами їх сімей, а також працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, 50-відсоткової знижки плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо збережено, за змістом і колом осіб не звужено.
Між тим, законодавцем встановлено умову, за наявності якої вказана пільга призначається, а саме: якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. На виконання зазначеної норми закону Кабінетом Міністрів України затверджено механізм реалізації права на отримання зазначеного виду пільг, яким врегульовано в тому числі види доходів, які враховуються до складу сукупного доходу сім'ї пільговика.
Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 27 січня 2016 року до пункту 2 зазначеного Порядку було внесено зміни та слова «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні), виключено.
З 07.11.2015р. у зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50-відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.
Згідно абзаців 2 та 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Але проаналізувавши зміст положень Закону України «Про Національну поліцію», колегія суддів приходить до висновку, що даний правовий акт не містить норм, які б передбачали пільги, компенсації і гарантії не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після набрання чинності цим законом.
Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення №4-зп від 03.10.1997р. у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному ,звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього, і загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Отже враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги що останнім в часі є Закон України «Про Національну поліцію», то пріоритетними для застосування в даному випадку є положення саме цього Закону.
За таких обставин колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для надання позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки вказані пільги не передбачені чинним законодавством, зокрема Законом України «Про Національну поліцію», а тому заявлені позивачем у справі позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому задоволенню не підлягають, що свідчить про те, що судом першої інстанції було правильно та повно з'ясовано фактичні обставини справи, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, що відповідно до ст.. 202 КАС України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції від 30.01.2017р. у даній справі скасувати, та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради - задовольнити .
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2017р. у справі №199/8272/16-а(2-а/199/11/17) - скасувати.
В позові відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст.. 212 КАС України.
Повний текст виготовлено -11.04.2017р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: О.М. Панченко