18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"13" квітня 2017 р. Справа № 925/216/17
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Голосінською Н.М., за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_1, представників сторін: від позивача - ОСОБА_2 - за довіреністю, від відповідачів - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
до Державного підприємства «Укрриба», м. Київ
та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Жашків, Черкаська область
про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії,
Заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства “Укрриба” та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про:
- визнання недійсним на підставі ст. ст. 203, 215, 235 Цивільного кодексу України укладеного між державним підприємством “Укрриба” і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договору зберігання державного майна від 18.06.2015 №18/15;
- зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 повернути державному підприємству “Укрриба” орендоване за спірним договором нерухоме майно вартістю 424829 грн. 55 коп., зазначене в акті приймання-передачі гідротехнічних споруд, який є додатком №1 до цього договору.
В обґрунтування позову прокурор зазначив, що спірний договір зберігання державного майна від 18.06.2015 №18/15 з урахуванням додаткової угоди до нього від 22.06.2015 є удаваним. Він був укладений для приховування іншого, насправді укладеного між відповідачами договору оренди державного майна, який не відповідає вимогам Закону України “Про оренду державного та комунального майна” в частині того, що орендодавцем вказаного у спірному договорі державного майна має бути Фонд державного майна України чи його регіональне відділення, а не державне підприємство “Укрриба”.
У відзиві на позов перший відповідач проти позову заперечив з наступних підстав.
Реалізуючи визначену статутом мету діяльності підприємства, а саме п. 3.2 Статуту, 18.06.2015 між ДП “Укрриба” та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір зберігання державного майна №18/15.
За актом приймання-передачі від 18.06.2015 до договору відповідач 1 передав, а відповідач 2 - ФОП ОСОБА_3 прийняв на відповідальне зберігання державне нерухоме майно первісною вартістю 424 829,55 грн. (в акті приймання-передачі допущено помилку та замість балансової вартості зазначено первісну вартість майна).
22.06.2015 між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої, відповідач 1, згідно з ст. 944 ЦК України, надав відповідачу 2 право користування майном, отриманим на відповідальне зберігання.
ДП «Укрриба» вважає, що мало всі необхідні права наданні чинним законодавством України для укладення зазначеного договору.
У відзиві відповідач 1 також зазначає, що у позовній заяві прокурором не зазначено, яким саме нормам законодавства не відповідає договір на момент його укладання та чому державне нерухоме майно залишковою вартістю 87649,46 грн. підлягає поверненню з відповідального зберігання. У акті приймання-передачі від 18.06.2015 допущено помилку та замість балансової вартості майна зазначено первісну вартість, яка є тотожною з балансовою вартістю цього майна на момент його постановки на баланс ДП «Укрриба» (станом на 09.10.2003), про що свідчить акт від 02.10.2003 прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Білоцерківсільрибгосп», на баланс ДП «Укрриба». Балансова (залишкова) вартість державного нерухомого майна, переданого по договору на відповідальне зберігання відповідно до довідки відповідача становить 87 649,46 грн. Позивачем невірно зазначено ціну позовної заяви.
Враховуючи, що згідно ч. 5 ст. 75 ГКУ державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом, ДП «Укрриба», як поклажодавцем надано згоду на користування державним майном відповідачу 2 за відповідну грошову плату. Наявність у Цивільному кодексі України норми щодо надання зберігачу права на користування річчю, без встановлень обмежень для сторін щодо його реалізації, не дає право позивачу тлумачити та/або вважати договір по зберіганню майна удаваним з огляду на те, що він має ознаки договору оренди (найму), оскільки згідно статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Як відомо ДП «Укрриба» звернень до РВ Фонду державного майна по Київській області щодо укладення договору оренди державного майна, що перебуває у зберіганні згідно спірного договору зберігання державного майна від будь - якої особи не надходило. За змістом п. 14 додаткової угоди до договору від 22.06.2015 року передбачається користування гідротехнічними спорудами зберігачем у строк до укладення договору оренди із ФДМУ.
Відповідач 1 вважає, що права РВ ФДМУ по Київській області, як орендодавця державного майна не порушено, а також відсутні будь - які перешкоди щодо їх реалізації з боку ДП «Укрриба».
Крім того, листом № 2-4-5/4273 від 29.08.2011 року Державне агентство рибного господарства України зверталось до Генеральної прокуратури України з проханням вжити заходів щодо недопущення припинення, визнання недійсними договорів зберігання державного майна з правом користування, укладених ДП «Укрриба», оскільки дане явище призведе до безкоштовного користування державним майном суб'єктами підприємницької діяльності, на яких оформлена земля під гідротехнічними спорудами та спецводокористування, оскільки на зазначених об'єктах знаходиться їх майно. Невикористання гідротехнічних споруд за цільовим призначенням призведе до заростання їх очеретом, лозою, деревами, руйнування водонапусків та водовипусків, а надмірне заповнення водою - до проривання дамб і як наслідок до технологічної та економічної катастроф.
У судовому засіданні прокурор і представник позивача підтримали позов з викладених у ньому підстав.
Перший відповідач клопотанням від 28.03.2017 №11-09/37 просив справу розглядати за відсутності його представника.
Другий відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відповідачу поштового відправлення з ухвалами господарського суду Проте представник другого відповідача у засідання суду не з'явився і не повідомив господарський суд про причини нез'явлення.
Відзив на позов до господарського суду від другого відповідача не надійшов.
Нез'явлення представників першого та другого відповідачів у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд Черкаської області встановив наступне.
18 червня 2015 року державне підприємство “Укрриба” як поклажодавець і фізична особа-підприємець ОСОБА_3 як зберігач уклали між собою договір зберігання державного майна №18/15 (далі - спірний договір або договір №18/15).
Згідно з пунктами 1.1 - 1.4 договору поклажодавець зобов'язався передати зберігачу, а останній - прийняти за актом приймання-передачі на відповідальне зберігання нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставків, які обліковуються на балансі поклажодавця і передані йому на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України “Про передачу гідротехнічних споруд” від 06.05.2003 №126/752 та розташовані на території Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області. Вартість переданого зберігачу майна визначається на підставі даних бухгалтерського обліку поклажодавця і відображається по кожній одиниці майна із зазначенням найменування та інвентарного номеру в акті-приймання передачі майна, який є невід'ємним додатком до цього договору.
Пунктом 2.9 договору №18/15 його сторони передбачили, що зберігач має право у випадках, коли для збереження якісних властивостей майна необхідне його використання, зберігач звертається до поклажодавця за дозволом стосовно використання майна, переданого на зберігання, в порядку ст. 944 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 5.1 договору №18/15 за відповідальне зберігання майна щомісячний розмір плати складає 10 грн., в тому числі ПДВ. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року на підставі акту виконаних робіт (послуг), який зберігач направляє поклажодавцю до 31 грудня звітного року.
Пунктом 7.1 договору №18/15 його сторони визначили, що цей договір набуває чинності з дня підписання акту приймання-передачі і діє до 18 червня 2018 року.
18 червня 2015 року державне підприємство “Укрриба” і фізична особа-підприємець ОСОБА_3 підписали акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які передаються на зберігання, згідно з яким поклажодавець передав зберігачу, а останній прийняв на відповідальне зберігання державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди ставів) балансовою вартістю 424829 грн. 55 коп., яке розташоване на території Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області, а саме:
№з/п Інв. № Найменування об'єкту Балансова Рік введення
вартість, в експлуат
грн.
1 200 Розподільник “Рубченки”
складаються з гідротехнічних
403248,46 1985р.
споруд ставів, а саме:
- вирощувальні стави (3 шт.)
- зимувальний став
- літньо-маточні стави (5шт)
- нерестові стави (4 шт.)
2 197 Став №5“Рубченки” 21581,09 1964р.
Всього: 424829,55
В акті зазначено, що технічний стан об'єктів - придатний.
Також 18 червня 2015 року між сторонами договору №18/15 був підписаний протокол про договірну ціну за відповідальне зберігання державного майна, згідно з яким щомісячна ціна за цим договором за відповідальне зберігання гідротехнічних споруд складає 10 грн., у тому числі ПДВ.
22 червня 2015 року у зв'язку із заявою зберігача про надання дозволу на користування майном, яке передано йому на зберігання за актом приймання-передачі від 18.06.2015, державне підприємство “Укрриба” і фізична особа-підприємець ОСОБА_3 уклали між собою додаткову угоду до договору №18/15.
Пунктом 1 вказаної додаткової угоди її сторони визначили, що відповідно до ст. 944 Цивільного кодексу України поклажодавець надає згоду зберігачеві на користування майном, переданим останньому на зберігання в порядку даного договору, а зберігач засвідчує свою обізнаність з усіма властивостями майна та його цільовим призначенням і зобов'язується використовувати майно відповідально до “Правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд рибоводних господарств”, затверджених наказом Державного департаменту рибного господарства України від 13.01.2004 №6, та Виробничої програми, розробленої зберігачем та погодженою із поклажодавцем.
Згідно з п. 8 додаткової угоди від 22.06.2015 зберігач зобов'язався проводити плату за користування державним майном, зазначеним а акті приймання-передачі, щомісячно на розрахунковий рахунок поклажодавця не пізніше 14 числа місяця наступного за звітним.
Ціна за користування державним майном, визначена у протоколі про договірну ціну, який є невід'ємною частиною додаткової угоди і становить 1025 грн. в т.ч. ПДВ.
Також 22.06.2015 між сторонами додаткової угоди від 22.06.2015 був підписаний протокол про договірну ціну за користування державним майном, згідно з яким щомісячна ціна за користування гідротехнічними спорудами складає 1025 грн., у тому числі ПДВ.
Згідно з Положенням про управління майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженим спільним наказом Фонду держаного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 № 908/68, одним із способів управління державним майном є передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482.
За змістом пункту 2.4.1 вказаного Положення, такий спосіб управління державним майном, як передача його в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, передусім застосовується у випадках, за яких майно не підлягає приватизації та не може передаватися в оренду.
Відповідно до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 №126/752 “Про передачу гідротехнічних споруд” гідротехнічні споруди, у тому числі і вказані вище, як такі, що під час приватизації підприємств рибної галузі не увійшли до статутних фондів створених товариств, передані до сфери управління Міністерства аграрної політики України.
Отже, вказані у спірному договорі гідротехнічні споруди були передані до сфери управління Міністерства аграрної політики України, а в подальшому передані на баланс Державного підприємства "Укрриба".
Згідно з ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ст. 944 Цивільного кодексу України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
У ст. 946 Цивільного кодексу України передбачається, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Разом з тим, ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Таким чином, з викладених вище норм Цивільного кодексу України вбачається, що як правило договір зберігання укладається без права користування річчю, адже метою такого договору є забезпечення збереження речі та повернення її непошкодженою, оскільки така річ перебуває у володінні зберігача, але не у користуванні. Право користування річчю зберігач може отримати за попередньою згодою поклажодавця, і в такому разі виникають правовідносини найму.
Правова природа зберігання з наданням зберігачеві права користування полягає у спрямуванні волі і у волевиявленні сторін на зберігання речі, при цьому послугу надає зберігач, а оплачує поклажодавець (власник чи інший титульний володілець майна), в той час як у договорі майнового найму послугу оплачує наймач, який користується майном. Якщо ж сторони оформлюють договором зберігання відносини оренди, слід застосувати положення про удаваний правочин.
Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде установлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Проаналізувавши умови договору №18/15 з урахуванням додаткової угоди до нього від 22.06.2015 господарський суд вважає, що цей договір з 22.06.2015 - дня укладення додаткової угоди до нього, є удаваним правочином, оскільки за своєю суттю є договором оренди майна, виходячи з того, що основною ознакою спірного договору є користування майном за плату, а плата за користування майном є неспіврозмірною з платою за послуги зберігання за цим же договором.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності такого правочину.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України та його регіональні відділення і представництва.
Також господарський суд приймає до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна", п. 17 якої встановлено, що у разі, коли орендодавцем є Фонду державного майна України чи його регіональне відділення, орендна плата за нерухоме майно державних підприємств спрямовується в розмірі 70% до державного бюджету, 30% державному підприємству, на балансі якого знаходиться орендоване майно.
За спірним договором №18/15 передача державного майна -гідротехнічних споруд в платне користування, тобто в оренду відбулась без участі Фонду державного майна України чи його регіонального відділення, тому цей спірний договір є таким, що не відповідає вимогам ст. 287 Господарського кодексу України, ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" і на підставі ст. ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню господарським судом недійсним.
Частина 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що не можуть бути об'єктами оренди водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми).
Таким чином, позовна вимога прокурора про визнання недійсним укладеного між державним підприємством “Укрриба” і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договору зберігання державного майна від 18.06.2015 №18/15 підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 отримане ним за договором №18/15 державне нерухоме майно балансовою вартістю 424829 грн. 55 коп. за актом приймання-передачі передачі гідротехнічних споруд не повернув, тому позовна вимога прокурора про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 повернути майно також підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
У даному випадку господарський суд вважає, що даний спір виник у більшій мірі з вини першого відповідача, який незаконно передав другому відповідачу в оренду державне нерухоме майно, тому судовий збір у сумі 7972 грн. 45 коп. за вимогою немайнового характеру - про визнання недійсним договору слід покласти на обох відповідачів по 800 грн. на кожного, а у сумі 6372 грн. 44 коп. за вимогою майнового характеру - про зобов'язання повернути майно - на першого відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним з 22.06.2015 укладений між державним підприємством “Укрриба” і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір зберігання державного майна від 18.06.2015 №18/15.
Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (вул. Костромська, 30, Жашківський район, м. Жашків, Черкаська область.19200, ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути орендоване майно державному підприємству “Укрриба” (вул. Тургенєвська, 82А, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 25592421), а саме державне нерухоме майно вартістю 424829 грн. 55 коп., зазначене в акті приймання-передачі гідротехнічних споруд, який є додатком №1 до договору від 18.06.2015 №18/15: риборозплідник Рубченки, який складається з гідротехнічних споруд ставів, а саме: вирощувальні стави (3 шт.), зимувальний став, літньо-маточні стави (5шт), нерестові стави (4 шт.), став №5 «Рубченки».
Стягнути з державного підприємства “Укрриба” (вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 25592421) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. ОСОБА_4, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996 банк отримувача - Держказначейська служба України м.Київ, 820172, рахунок отримувача 35216008015641) - 7172 грн. 44 коп. судового збору.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул. Костромська, буд. 30, м. Жашків, Черкаська область, 19200, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. ОСОБА_4, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996 банк отримувача - Держказначейська служба України м.Київ, 820172, рахунок отримувача 35216008015641) - 800 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено і підписано 19.04.2017.
Суддя О.В.Чевгуз