Номер справи 623/447/17
Номер провадження 2/623/549/2017
іменем України
19 квітня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді: Одарюка М. П.
при секретарі: Костенко В.В.
за участю судового розпорядника: Гребенюк О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
встановив:
В лютому 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів посилаючись на те, що з 2009 року знаходилась у фактичних шлюбних стосунках з відповідачем. Сторони мають спільну дитину: малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні Спільне життя не склалось, відповідач проживає окремо, добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, просить суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Надала суду письмову заяву в якій просить суд розглядати справу без її участі на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач, в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином , заперечень проти позову суду не надсилав.
Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст.157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки, або оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнані поважними.
Неявка сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Враховуючи строки розгляду справи суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача ОСОБА_3, оскільки він належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи та без поважних причин повторно не з'явився в судове засідання.
Судовим розглядом встановлено, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження ( а.с.6).
Згідно з довідкою голови квартального комітету № 32 малолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні ( а.с.7).
Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Крім того, в статті № 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи». Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що «Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини». Згідно статті №12 цього закону вказано, що «Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».
Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 Постанови Верховного суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне положення дитини, стан здоров'я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, суд враховує, що відповідач не працює, має задовільний стан здоров'я; та те, що з нього не проводиться стягнення за виконавчими листами і те що на утриманні в нього інших осіб, яких він за законом зобов'язаний утримувати, немає.
Наявність інших зобов'язань у відповідача по сплаті аліментів не встановлено.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частині від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі ( ч. 3 ст. 181 СК України).
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 СК України ( ч. 2 ст. 182 СК України).
Відповідач є батьком дитини та не виконує свій обов'язок по її утриманню добровільно, чим порушує права позивача та дитини, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 23 лютого 2017 року ( ст. 191 ч. 1 СК України).
Суд допускає негайне виконання судового рішення в межах стягнення за один місяць відповідно до статті 367 ЦПК України.
У відповідності до ч.3 ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 10,11,209,212, 214-215,218, 367 ЦПК України, статтями 180 -184 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн. НОМЕР_1, уродженець м. Ізюм, Харківської області, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, іпн. НОМЕР_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23 лютого 2017 року і до повноліття дитини.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3, іпн. НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 640,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційні скарги протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду М. П. Одарюк