Справа № 415/6150/16-ц
Провадження № 2/415/156/17
19 квітня 2017 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря Гуртової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовною заявою Лисичанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків спричинених внаслідок безпідставного використання земельної ділянки, -
Лисичанська міська рада Луганської області звернулась до Лисичанського міського суду Луганської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення збитків спричинених внаслідок безпідставного використання земельної ділянки.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності Українського народу відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до складу доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належить податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.
У відповідності до ст. 265 Податкового кодексу України до складу податку на майно входить плата за землю, а згідно ст. 8 цього кодексу, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Підставою для звернення з даним позовом є наступне:
Відповідно договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 18.09.2008р. за № 040840600404, ОСОБА_1 на підставі рішення № 686 від 12.08.2008 р. прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та експлуатації торгово-спортивного комплексу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0891 га. Договір укладено на 5 (п'ять ) років, починаючи з дати його державної реєстрації.
Умовами договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва та експлуатації торгово-спортивного комплексу.
Дія договору закінчилася 18.09.2013р. Згідно п. 30 договору оренди орендар повинен у належному стані повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди.
До теперішнього часу умови договору орендарем не виконано, земельна ділянка орендодавцю не повернута. Будівельні роботи зупинені на стадії нульового циклу. На території земельної ділянки вирито котлован та знаходяться будматеріали.
Статтею 93 Земельного Кодексу України дано визначення права користування землею:
- право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав -
З наведеного вище вбачається, що згідно з положеннями ч. 7 ст. 509 ЦКУ Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.), з посиланням на ч. 2 ст. 11 ЦКУ Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.), одночасно з закінченням строку дії договору оренди землі на відповідача покладено зобов'язання своєчасно подовжити право користування відповідною земельною ділянкою на підставі договору оренди, у відповідності з приписами ст. 125 ЗКУ, та, як наслідок, сплачувати плату за землю, у відповідності до ст. 206 ЗКУ Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Не зважаючи на приписи чинного законодавства України, відповідач, до теперішнього часу, ухиляється від оформлення права власності або права користування названою вище земельною ділянкою.
Бездіяльність відповідача, у частині оформлення права користування земельною ділянкою, та як наслідок, несплата грошових коштів за користування нею, слід розцінювати як вчинення цивільного правопорушення (делікту).
Фізичні та юридичні особи, у разі використання ними земель комунальної власності з порушенням вимог ст. ст. 125, 206 Земельного Кодексу України, повинні відшкодовувати власнику землі збитки, спричинені їх діями або бездіяльністю. Зокрема, збитки відшкодовуються внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів.
Комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, у межах міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля, яку створено виконавчим комітетом Лисичанської міської ради у відповідності до Постанови КМУ від 19.04.1993р № 284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», неодноразово було складено відповідні акти з визначення розміру збитків, спричинених територіальній громаді міста Лисичанськ, внаслідок безпідставного використання земельної ділянки ОСОБА_1, а також було визначено порядок їх відшкодування.
Згідно ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів місцевого самоврядування, що прийняті у межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Зазначені вище акти Комісії, а саме: № 55/15 від 22.079.2015р., № 43/16 від 03.08.2016р, направлялися відповідачу для виконання, але, жодного разу, вимоги актів не були виконані, а також не були оскаржені у відповідності з нормами чинного законодавства України.
Таким чином, внаслідок безпідставного і безоплатного використання відповідачем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, станом на 01.08.2016р власнику землі - територіальній громаді м. Лисичанськ спричинено збитки у вигляді неодержаних доходів у розмірі 24 129,74 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з положеннями ст. 22 ЦКУ особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Лисичанської міської ради збитки у вигляді неодержаних доходів у розмірі 24 129 (двадцять чотири тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 74 коп., спричинені територіальній громаді м. Лисичанськ, внаслідок безоплатного використання земельної ділянки площею 0,0891 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та понесені судові витрати.
Представник позивача Михайлюк О.М. в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи надала письмову заяву, в якій просила суд справу розглядати без її участі, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивач не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідача.
У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.ст. 57, 58 ЦПК України, належними доказами є будь-які фактичні дані, які містять інформацію щодо предмета доказування, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Спір між позивачем та відповідачами виник з приводу того, що позивач, як власник земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 несе збитки через безоплатне користування земельної ділянки відповідачем.
Відповідно до ст. 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності Українського народу відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до складу доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належить податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України до складу податку на майно входить плата за землю, а згідно ст. 8 цього кодексу, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 93 ЗК України дано визначення права користування землею: - право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 7 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11 ЦК України права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.), одночасно з закінченням строку дії договору оренди землі на відповідача покладено зобов'язання своєчасно подовжити право користування відповідною земельною ділянкою на підставі договору оренди у відповідності з приписами ст. 125 ЗКУ, та, як наслідок, сплачувати плату за землю.
Не зважаючи на приписи чинного законодавства України, відповідач, до теперішнього часу, ухиляється від оформлення права власності або права користування названою вище земельною ділянкою.
Фізичні та юридичні особи, у разі використання ними земель комунальної власності з порушенням вимог ст. ст. 125, 206 Земельного Кодексу України, повинні відшкодовувати власнику землі збитки, спричинені їх діями або бездіяльністю. Зокрема, збитки відшкодовуються внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів.
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів місцевого самоврядування, що прийняті у межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
3)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
4)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з виписки з рішення Лисичанської міської ради п'ятого скликання сорок другої сесії №686 від 12.08.2008 р. про надання земельних ділянок в оренду і припинення права користування ними вирішено: надати приватному підприємцю ОСОБА_1 в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 00891 га для будівництва та експлуатації торгово-спортивного комплексу за адресою АДРЕСА_1. Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_3 в місячний строк після прийняття цього рішення укласти договір оренди земельної ділянки.
Згідно з договором оренди землі від 20.08.2008 р. укладеним між орендодавцем - власником землі Лисичанською міською радою та орендарем ОСОБА_1 на підставі рішення №686 від 12.08.2008р. надає а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та експлуатації торгово-спортивного комплексу, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,0891 га в тому числі під капітальну трьох і більше поверхову - 0,0775 га, під проїзди, проходи та площадки - 0,0116 га.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі договір укладено на 5 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до п. 9 договору оренди землі оренда плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі: на період будівництва - 3221,99 грн., на період експлуатації - 16109,93 грн.,
Відповідно до п. 10 договору оренди землі обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Відповідно до п. 13 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря стягується пеня у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення боргу, за кожен календарний день прострочення в його сплаті.
Відповідно до п. 14 договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду для будівництва та експлуатації торгово-спортивного комплексу.
Відповідно до п. 15 договору оренди землі цільове призначення земельної ділянки - землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг.
Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку у межах м. Лисичанську державної або комунальної власності, грошова оцінка якої проведена на 01.02.2002 р. адреса земельної ділянки АДРЕСА_1 розмір орендної плати за рік складає 2466,36 грн.
Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку у межах м. Лисичанську державної або комунальної власності, грошова оцінка якої проведена на 01.02.2002 р. адреса земельної ділянки АДРЕСА_1 розмір орендної плати за рік складає 12331,80 грн.
Згідно з акту приймання-передачі об'єкта оренди - земельної ділянки від 18.09.2008 р. за адресою АДРЕСА_1, площа земельної ділянки 0.0891 га, ціль використання: будівництво та експлуатація торгово-спортивного комплексу. В результаті приймання - передачі земельної ділянки встановлено: земельна ділянка вільна від будівель та споруд, земельна ділянка не має недоліків, які суттєво можуть впливати на ефективність її використання, на момент приймання-передачі земельної ділянки з боку орендаря-землекористувача зауважень щодо якості земельної ділянки не надійшло.
Згідно з акту визначення розміру збитків у вигляді неодержаних доходів, спричинених територіальній громаді м. Лисичанськ, внаслідок безпідставного використання земельної ділянки ОСОБА_1., а також порядку їх відшкодування №55/15 від 22.07.2015 р. комісія постановила визнати факт спричинення збитків територіальній громаді м. Лисичанськ у вигляді неодержаних доходів внаслідок безпідставного використання ОСОБА_1 земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 13233,99 грн.. Зобов'язати ОСОБА_1 сплатити зазначені вище збитки в місячний термін після затвердження даного акту рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради. Зобов'язати ОСОБА_1 в період з 01.07.2015 р. до оформлення права землекористування на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1, щомісячно, не пізніше 15 числа, місяця наступного за звітним, здійснювати поточну оплату в рахунок відшкодування збитків у розмірі 722,29 грн.
Згідно з розрахунку розміру збитків у вигляді неодержаних доходів, спричинених територіальній громаді м. Лисичанська, внаслідок безпідставного використання земельної ділянки від 22.07.2015 р. всього сума складає 13233,99 грн.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради №236 від 04.08.2015 р. про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у межах м. Лисичанська, Новодружеська, Привілля вирішено вважати такими, що втратили силу рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 15.04.2014 р. №141 та від 05.05.2014 р. №165 в частині затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у межах м. Лисичанська, Новодружеська, Привілля.
Згідно з акту визначення розміру збитків у вигляді неодержаних доходів, спричинених територіальній громаді м. Лисичанськ, внаслідок безпідставного використання земельної ділянки ОСОБА_1., а також порядку їх відшкодування №43/16 від 03.08.2016 р. комісія постановила визнати факт спричинення збитків територіальній громаді м. Лисичанськ у вигляді неодержаних доходів внаслідок безпідставного використання ОСОБА_1 земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 24129,74 грн.. Зобов'язати ОСОБА_1 сплатити зазначені вище збитки в місячний термін після затвердження даного акту рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради. Зобов'язати ОСОБА_1 в період з 01.08.2016 р. до оформлення права землекористування на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1, щомісячно, не пізніше 15 числа, місяця наступного за звітним, здійснювати поточну оплату в рахунок відшкодування збитків у розмірі 934,53 грн.
Згідно з розрахунку розміру збитків у вигляді неодержаних доходів, спричинених територіальній громаді м. Лисичанська, внаслідок безпідставного використання земельної ділянки від 03.08.2016 р. всього сума складає 24129,74 грн.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради №326 від 16.08.2016 р. про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у межах м. Лисичанська, Новодружеська, Привілля вирішено затвердити акти комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у межах м. Лисичанська, Новодружеська, Привілля №№….43/16 від 03.08.2016р.
Згідно з повідомленням №673/01-02 від 13.07.2015 р. Управлінням власності Лисичанської міської ради запрошено ОСОБА_1 взяти участь у засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам в межах м. Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля, яке відбудеться 22.07.2015 р. о 14-00 за адресою м. Лисичанськ, вул.. Радянська, 31 в приміщенні управління власності Лисичанської міської ради.
Згідно з повідомленням №927/01-02 від 21.09.2015 р. Управлінням власності Лисичанської міської ради повідомлено ОСОБА_1 про складення акту комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам в межах м. Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля.
Згідно з повідомленням №828/01-02 від 26.07.2016 р. Управлінням власності Лисичанської міської ради повідомлено ОСОБА_1 рішення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам в межах м. Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля і наявності боргу перед місцевим бюджетом м. Лисичанська у розмірі 24147,62 грн.
Згідно з повідомленням №979/01-02 від 22.08.2016 р. Управлінням власності Лисичанської міської ради повідомлено ОСОБА_1 рішення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам в межах м. Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля.
Відповідно до ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з пунктом 14.1.147 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язків платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з ч.2 ст.16 ЗУ «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно з положеннями ч.1 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно з ч.1 ст.377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Виходячи з аналізу ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України, до відповідача в зв'язку з набуттям права власності на нежитлову будівлю перейшло право користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщено будівлю.
Проте, в порушення вимог ст.125 ЗК України відповідач не вирішила питання юридичного оформлення свого права на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомості, придбаний нею як фізичною особою.
В силу статей 81, 92, 93 чинного ЗК України, громадяни не є суб'єктами набуття права постійного користування землею із земель державної та комунальної власності, а мають право на отримання таких земель у власність або шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб, згідно зі ст.124 ЗК України здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в порядку, встановленому ст. 123 ЗК України.
Відповідно до ст. 90 ЗК України передбачено право власника земельної ділянки на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 безоплатно користується належною позивачеві земельною ділянкою, порушив права Лисичанської міської ради на отримання плати за землю, що є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Таким чином, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги знайшли своє доведення в судовому засіданні, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням № 278 від 11.11.2016 року про сплату судового збору в сумі 1378,00 грн.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1378,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 79, 84, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ЗУ «Про оренду землі», ст.ст. 22, 377 ЦК України,ст.ст.81, 92, 93, 120, 123, 124, 125, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 14, 288 Податкового кодексу України, суд, -
Позов Лисичанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків спричинених внаслідок безпідставного використання земельної ділянки, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лисичанської міської ради збитки у вигляді неодержаних доходів у розмірі 24 129 (двадцять чотири тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 74 коп., спричинені територіальній громаді м. Лисичанськ, внаслідок безоплатного використання земельної ділянки площею 0,0891 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та судовий збір в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА