Справа № 592/4010/17
Провадження № 1-кс/592/1894/17
12 квітня 2017 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м.Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , без застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження, розглянув у залі судових засідань Ковпаківського районного суду м.Суми клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
11.04.2017 року до Ковпаківського районного суду м.Суми надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту майна - автомобіля «Шевроле Авео», н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 та відповідно до довіреності право на користування, розпорядження належить ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник своє клопотання мотивує тим, що 13.03.2017 року слідчим суддею Ковпаківського районного суду м.Суми було винесено ухвалу про арешт майна по кримінальному провадженню від 13.03.2017 року за №12017200440000968 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Вказаний транспортний засіб був доставлений до Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області за адресою: м.Суми, вул.Першотравнева, 21. У зв'язку з тим, що нема необхідності проводити слідчі дії з автомобілем, експертизи, тому просить скасувати арешт майна.
В судовому засіданні ззаявник ОСОБА_3 , клопотання з підстав зазначених у клопотанні підтримала та просить його задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 пояснив, що він звертався з клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на вказаний автомобіль і своє клопотання мотивував тим, що арешт має значення для встановлення істини у справі, доведення винуватості особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, додав, що на час розгляду клопотання про скасування арешту експертні дослідження відносно вищезазначеного автомобіля у ході досудового слідства не проводились, ніяких експертиз в майбутньому проводити вони не збираються. Але слідчий вважає, що в скасуванні арешту автомобіля слід відмовити, оскільки арешт автомобіля повинен бути «про всяк випадок».
Заслухавши пояснення заявника, слідчого, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У відповідності з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого СВ Сумського ВП (м.Суми) ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12017200440000968 від 13.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
В межах даного кримінального провадження 13.03.2017 року ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м.Суми накладено арешт на автомобіль «Шевроле Авео», н.з. НОМЕР_1 (а.с.6).
Даний автомобіль належить ОСОБА_5 та відповідно до довіреності право на користування, розпорядження належить ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довіреністю від 04.01.2017 року (а.с.9)
Арешт на автомобіль накладався як на речовий доказ. Зі слів слідчого, експертні дослідження не проводились та він не є знаряддям кримінального правопорушення.
Як вбачається з пояснень слідчого потреби у подальшому застосуванні арешту не має. Хоча, останній і просив відмовити у задоволенні клопотання «про всяк випадок», але слідчий суддя не може «про всяк випадок» залишати арешт майна, а лише повинен з'ясовувати чи не відпала необхідність в подальшому застосуванні цього заходу.
Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п.21 ч.1 ст.7 КПК України є розумність строків. Відповідно до ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Таким чином, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, в даному випадку для власника майна ОСОБА_3 розумність та співрозмірність обмеження її права власності на автомобіль завданням кримінального провадження, розумні строки, вважаю, доведеним заявником ОСОБА_3 як власником майна, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України є підставою для скасування арешту вищезазначеного автомобіля.
Щодо доводів слідчого ОСОБА_4 про необхідність збереження арешту вказаного автомобіля, слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що на даний час автомобіль вже оглянутий слідчим і з моменту його затримання і до теперішнього часу експертні дослідження не проводились та ніяких експертиз в майбутньому проводити вони не збираються.
Тобто, арешт на автомобіль накладався з метою забезпечення доказової бази у даному кримінальному провадженні, яка на теперішній час, як встановлено вище, досягнута.
Враховуючи, що вищевказаний автомобіль не визнавався органами досудового розслідування знаряддям вчинення злочину у кримінальному провадженні, власнику автомобіля ОСОБА_3 не пред'являлась підозра у вчиненні будь-якого злочину, до арештованого автомобіля не може бути застосована спеціальна конфіскація, арештований автомобіль не може бути спрямований на відшкодування шкоди потерпілим, арештований автомобіль не несе ніяких наслідків для підозрюваного (них) обвинуваченого (них), а для його власника навпаки цей арешт несе негативні наслідки, оскільки власник не може користуватись своїм законним правом, наданим його цивільним законодавством на користування автомобілем, крім того, слідчим при розгляди клопотання не було надано жодних доказів та не було наведено жодних обставин, які б вказували на необхідність в продовжені арешту автомобіля, тому за відсутності цих даних прихожу до висновку, що на даний час відпала потреба в застосуванні арешту вказаного автомобіля.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
Керуючись ст.ст.170,174 КПК України, -
Клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.03.2017 року на автомобіль «Шевроле Авео», н.з. НОМЕР_1 , білого кольору - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1