36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
13.04.2017 Справа № 917/775/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про відстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.2016р. (вх. канцелярії суду № 2917) по справі №917/775/16
за позовом Акціонерного товариства "Науково-виробнича корпорація "Уралвагонзавод" імені ОСОБА_1", Східне шосе, 38, м.Нижний Тагіл, Свердловська область, Росія, 622007
до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул.І.Приходько, 141, м.Кременчук, Полтавська область, Україна, 39621
про стягнення 58 239 800,00 руб.
Суддя Киричук О.А.
Представники :
від заявника (позивача, боржника): ОСОБА_2, дов. № 40-21/1 від 28.12.2016р.
від відповідача (стягувача): не з"явився
Розглядається заява Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про відстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.2016р. по справі №917/775/16.
28.03.2017р. заявник надав пояснення в обгрунтування поданої заяви (вх. № 4209 та № 4208 від 28.03.2017р. відповідно).
12.04.2017р. заявник надав висновок аудитора в підтвердження скрутного матеріального становища його підприємства і його платоспроможності (супр. лист за вх. № 4992 від 12.04.2017р.).
В судовому засіданні представник відповідача (боржника) підтримав заяву та наполягав на її задоволенні.
Позивач (стягувач) письмові заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення суду не надав, явку представника не забезпечив.
Ухвали суду з відомостями про час та місце проведення судового засідання, надіслані стягувачу, за вказаною ним у позові адресою, завчасно, що підтверджується відміткою канцелярії суду на зворотньому боці оригіналів ухвали, які містяться в матеріалах справи.
Крім того, інформація про час і місце судового засідання розміщувалася на сторінці суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).
Також, ухвали суду про прийняття заяви до розгляду та про відкладення розгляду заяви були надіслані та розміщені на офіційному веб-порталі «Єдиний державний реєстр судових рішень» в мережі Інтернет.
Таким чином, судом вжито всіх заходів для повідомлення стягувача про час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України суд розглядає питання про відстрочку виконання рішення в десятиденний строк. Неявка представника стягувача, за висновком суду, не перешкоджає розгляду заяви про відстрочку в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.
Товариство звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Заводу 58 239 800 рос. руб. несплаченої винагороди за використання об'єктів інтелектуальної власності в зв'язку з неналежним виконанням ліцензійного договору від 29.09.2010 № 1295сб/15.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.06.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 23 лютого 2017 року, позов задоволено.
28.02.17р. боржник звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення, в якій просить суд відстрочити виконання рішення у справі 917/775/16 від 23.06.2016 року на два роки з дня прийняття відповідної ухвали суду.
В обґрунтування даної заяви боржник посилається на скрутне становище ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», яке може значно погіршитись у зв'язку з початком виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 23.06.2016 року. Крім того, заявник вказує, що невідкладне виконання рішення господарського суду у даній справі може привести до неплатоспроможності ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод».
При розгляді заяви суд виходив з наступного.
Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Винятком із загального порядку виконання рішень господарського суду є, зокрема, стаття 121 ГПК України, яка передбачає, що у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Також суд за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до приписів статей 43, 33, 43 ГПК України саме на відповідача покладено обов'язок доведення існування відповідних підстав, а господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи зі змісту пункту 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9, підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Такі висновки Конституційного Суду України містяться в мотивувальній частині рішення від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013.
У заяві про відстрочку виконання рішення боржник посилається, зокрема, на скрутний фінансовий стан підприємства, ризик банкрутства, що підтверджується наданим звітом про виконання аудитором узгоджених процедур.
Зокрема, у висновку експерта відображено проведення оцінки стану платоспроможності з урахуванням організації господарської діяльності та виробництва продукції у 2014-2016 роках. При оцінці фінансової стійкості підприємства експертом встановлено, що значення коефіцієнтів фінансової автономії, фінансової залежності, поточної платоспроможності знаходяться нижче граничних значень. Від'ємне значення показника поточної платоспроможності (-200785) і низьке значення коефіцієнті Бівера (0,057) свідчить про поточну неплатоспроможність. Фінансовий стан підприємства на даний час є таким, що через випадковий збіг обставин, підприємство тимчасово не має наявних коштів і високоліквідних активів для погашення поточного боргу. Таким чином, підприємство має поточну неплатоспроможність.
В обґрунтування висновків про неможливість підприємства здійснювати погашення заборгованості минулих періодів не раніше ніж через 24 місяці (від дати складання цього звіту) покладено дослідження в розрізі заборгованостей у справах, що перебувають в провадженні Адміністративних, Господарських судів та судів загальної юрисдикції.
Станом на день надання цього звіту ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» основними потенційними споживачами продукції є підприємства Укрзалізниці, а господарські взаємовідносини ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» з контрагентами Російської федерації, які були основними імпортерами продукції українського виробництва, були призупиненні в односторонньому порядку Російською федерацією. Свої дії по зупинці сертифікату якості, який дозволяє ввезення та використання в Російській Федерації продукції ПАТ «КСЗ» орган із сертифікації мотивував відсутністю в Україні умов проведення чергового інспекційного контролю продукції ПАТ «КСЗ».
У Звіті експерта відображено, що заходи примусового виконання рішень судів до повного списання з рахунків підприємства сум боргу, в тому числі, але не обмежуючись сумою боргу у справі 917/775/16 за позовом НВП Уралвагонзавод матимуть наслідком вилучення обігових коштів підприємства, необхідних для організації процесу виробництва, виплати заробітної плати, здійснення розрахунків за поточними зобов'язаннями, в тому числі перед бюджетами усіх рівнів, повну зупинку виробництва та поступову ліквідацію цілісного майнового комплексу. Виключенням загрози неплатоспроможності ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» та інших критичних наслідків є відстрочення виконання боргових зобов'язань минулих періодів за рішеннями судів зі строком початку погашення таких заборгованостей не раніше березня 2019 року.
За результатами проведеного дослідження експерт робить висновок, що:
- показники ліквідності знаходяться не в межах оптимальних значень. Зменшення показника поточної ліквідності до 0,76 і абсолютної ліквідності до 0,057 вказує, що підприємство не може швидко погасити короткострокові зобов'язання. Одночасне незначне зростання коефіцієнта швидкої ліквідності до 0,533 і покриття запасів до 3,372 дають підстави розглядати фінансовий стан як наближений до стійкого.
- за результатами роботи в 2015 році підприємство отримало збиток в сумі 51 465 тис. грн. В 2016 році отримано прибуток в сумі 21 022 тис. грн., що вважається сприятливою тенденцією.
- негайне виконання Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.06.2016 року може призвести до блокування фінансово-господарської діяльності підприємства та його банкрутства (на що також вказують значення коефіцієнта Вівера).
- виключенням загрози неплатоспроможності ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» та інших критичних наслідків є відстрочення виконання боргових зобов'язань минулих періодів за рішеннями судів зі строком початку погашення таких заборгованостей не раніше березня 2019 року.
- підприємство проводить активну роботу по участі у всіх заходах щодо оголошення підприємствами Укрзалізниці у системі державних закупівель (ProZorro). Враховуючи те, що станом на день надання звіту ПАТ «КСЗ» є єдиним національним виробником, що здійснює виробництво продукції для потреб ПАТ «Укрзалізниця» до 2021 року, підприємство буде забезпечено замовленнями та зможе отримувати прибуток від своєї діяльності в майбутньому, але не раніше чим через 2 роки.
Заяву Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про відстрочку виконання рішення також обґрунтовано документами, а саме: довідками про наявність рахунків і залишок коштів, про залишок коштів на рахунках, про суму необхідних затрат, розрахунок плану заводу, графік погашення заборгованості до Пенсійного фонду, інформацію про тендерні закупівлі, докази оплати по витратам підприємства.
Обґрунтовуючи власну заяву, заявник також зазначає про те, що по відношенню до компаній корпорації ВАТ «НВК «Уралвагонзавод» (стягувача) міжнародною спільнотою був введений ряд санкцій, оскільки дане підприємство вважається компанією, яка прямо або опосередковано впливає на розпалювання та подальшу ескалацію військового конфлікту на Сході України, займається його фінансуванням та забезпеченням ресурсами, а отже, на думку заявника, грошові кошти, які можуть бути стягнуті з ПАТ "КСЗ" на користь Позивача, профінансують його господарську діяльність, зокрема виробництво зброї, від якої гинуть мирні жителі та українські військові на Сході України.
При вирішенні питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати не тільки можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але й такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У зв'язку з тим, що відстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такої відстрочки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявник не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем та не ухиляється від виконання Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.06.2016 року, а звертається з проханням відстрочити його виконання з метою надання можливості боржнику за цей час вжити заходів для реального виконання своїх зобов'язань, проте на даний час, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача, негайне виконання рішення суду є неможливим та автоматично призведе до визнання боржника банкрутом, повного припинення його господарської діяльності і, як наслідок, звільнення працівників, тому обставини, наведені заявником в заяві про відстрочку виконання рішення суду, відноситься до обставин, які в розумінні ст.121 Господарського процесуального кодексу України є винятковими та достатніми для відстрочення виконання вказаного судового рішення.
Водночас, задоволення заяви відповідача у повному обсязі, з огляду на ступінь його вини у виникненні спору, призвело б до непропорційного порушення балансу майнових інтересів позивача, у зв'язку з чим суд, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, з метою створення належних умов для виконання рішення суду, з огляду на необхідність збереження можливості відповідача продовжувати здійснення господарської діяльності, суд вважає за можливе заяву про відстрочку виконання Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.06.2016 року у справі № 917/775/16 задовольнити частково, на один рік з дня прийняття ухвали суду.
Задовольняючи частково заяву відповідача, суд приймає до уваги і ту обставину, що при застосуванні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України щодо відстрочки виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач здійснить заходи по його належному та своєчасному виконанню.
Таким чином, дослідивши подані матеріали та докази в їх сукупності та враховуючи, посилання заявника на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про відстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.2016р. по справі №917/775/16 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд,
1.Заяву Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про відстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.2016р. по справі №917/775/16 задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.2016р. по справі №917/775/16 на один рік з дня прийняття даної ухвали суду.
3. Копії ухвали надіслати сторонам.
Суддя Киричук О.А.