18 квітня 2017 року Справа № 915/105/17
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”
(01030, м. Київ-30, б-р Т.Шевченка, 18, Поштова адреса: 54001, м. Миколаїв,
вул. Адміральська, 27/3),
до відповідача: Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної
державної адміністрації
(54030, м.Миколаїв, вул. Спаська, буд. 1),
про стягнення 12940 грн. 76 коп.
Суддя Коваль С.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1279 від 20.12.2016 р.,
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 65/02/08-21/17 від 24.02.2017.
СУТЬ СПОРУ: Позов поданий про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 06.04.2017 р. № 48С000/16-99) 11894 грн. 88 коп. боргу за період з липня 2016 року по лютий 2017 року, 493 грн.77 коп. - пеня за період з 21.08.2016 р. по 31.03.2017 р., 111 грн. 54 коп. - 3% річних за період з 21.08.2016 року по 31.03.2017 року, 440 грн. 57 коп. -сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 01.09.2016 року по 28.02.2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем зобов'язань за договорами в частині розрахунків за отримані телекомунікаційні послуги.
Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи в судове засідання з'явився, відзиву на позов надав, у якому проти боргу не заперечує та просить відстрочити стягнення боргу до червня 2017 року та зменшити пеню.
Справу розглянуто, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18 квітня 2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Обставини справи.
Між Департаментом агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації та ПАТ “Укртелеком” були укладені договори 18.06.2013 року про надання телекомунікаційних послуг № 784 (а.с.7-11) та 18.06.2013 р. про надання послуг ADSL -підключення до мережі ІНТЕРНЕТ на акційних умовах (а.с.12-15).
Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації”, п. 3.4.2. договору про надання послуг електрозв'язку та п. 3.2.2 договору про надання послуги ADSL -підключення до мережі ІНТЕРНЕТ споживач зобов'язаний своєчасно вносити оплату за телекомунікаційні послуги.
Пунктами 4.5, 4.16 договору про надання телекомунікаційних послуг та п.5.5 договору про надання послуг ADSL -підключення до мережі ІНТЕРНЕТ визначено, що розрахунки за отримані послуги проводяться споживачем до 20 числа поточного місяця, що настає після повного розрахункового періоду.
На виконання умов договору позивач у період з липня 2016 року по лютий 2017 року надав відповідачу послуг на загальну суму 11894 грн. 88 коп. Це підтверджується рахунки до сплати (а.с. 19-24, 51-52).
Відповідач свої зобов'язання не виконав за надані послуги не розрахувався.
Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 493 грн.77 коп. - пені за період з 21.08.2016 р. по 31.03.2017 р., 111 грн. 54 коп. - 3% річних за період з 21.08.2016 року по 31.03.2017 року, 440 грн. 57 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 01.09.2016 року по 28.02.2017 року.
Відповідач, як вже вище вказано, відзив надав, позов проти позову не заперечує, проте, просить відстрочити виконання рішення до червня 2017 року та зменшити розмір пені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи наведене, стягненню з відповідача підлягає борг в сумі 11894 грн. 88 коп.
Відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
П. 1 ст. 624 ЦК України передбачено, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” та п. 5.2. договору про надання послуг електрозв'язку та п. 6.12 договору про надання послуги ADSL -підключення до мережі ІНТЕРНЕТ Відповідач у разі несвоєчасної оплати отриманих послуг зв'язку повинен сплатити пеню, яка згідно з ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Отже, стягненню підлягає 493 грн.77 коп. - пеня за період з 21.08.2016 р. по 31.03.2017 р., 111 грн. 54 коп. - 3% річних за період з 21.08.2016 року по 31.03.2017 року, 440 грн. 57 коп. -сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 01.09.2016 року по 28.02.2017 року підлягають задоволенню.
Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату судового збору позовної заяви у разі задоволення позову - на відповідача.
У відзиві відповідач просить зменшити розмір пені, таке клопотання задоволенню не підлягає з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Проте, відповідачем всупереч ст. 33 ГПУ України, не доведено, що розмір штрафних санкцій (пені) надмірно великий порівняно із розміром збитків.
Як вже було вище зазначено, відповідач позовні вимоги визнав та просить відстрочити виконання рішення до червня 2017 року.
В задоволенні цього клопотання відповідача господарський суд відмовляє з наступного.
Представник позивача проти відстрочки виконання рішення господарського суду заперечує.
Відповідно до п. 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відстрочка та розстрочка виконання рішення застосовується лише у виняткових випадках і підставою для неї можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Всупереч вимог статті 33 ГПК України відповідачем не подано доказів стосовно того, що вина підприємства у виникненні боргу відсутня, прийняті заходи підприємства щодо погашення заборгованості, існують конкретні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
Отже, відповідачем не наведено належних доказів винятковості ситуації.
Вирішуючи питання про застосування відстрочки господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Надання ж відстрочки виконання судового рішення призведе до порушення прав і законних інтересів стягувача, оскільки в цьому випадку відповідач буде безпідставно використовувати грошові кошти позивача в своїх особистих цілях в процесі господарської діяльності, що суперечить вимогам ст. 42 Конституції України.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82,82-1,84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м.Миколаїв, вул. Спаська, буд. 1, ідентифікаційний код 36384583) на користь публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (01030, м. Київ-30, б-р Т.Шевченка, 18, код 21560766) 11894 (одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 88 коп. - боргу, 493 (чотириста дев'яносто три) грн.77 коп. - пеня, 111 (сто одинадцять) грн.54 коп. - 3% річних, 440 (чотириста сорок) грн. 57 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (тисяча шістсот) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2017 року.
Суддя С.М.Коваль