79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.04.2017р. Справа № 914/3255/16
Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів Сухович Ю.О. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі судових засідань ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Західуніверсал плюс”, м.Львів
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, м.Львів
про стягнення 75 418,06 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.
За участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_5 - представник (довіреність №119-4977/2 від 30.12.2016р.);
від відповідача ОСОБА_6 - представник (довіреність б/н від 16.12.2016р.);
від третьої особи не з"явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області Публічним акціонерним товариством “Львівобленерго” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Західуніверсал плюс” про стягнення 75 418,06 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.
Ухвалою суду від 26.12.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2017р.
В судовому засіданні від 23.01.2017р. судом оголошено перерву до 13.02.2017р. до 10:00 год.
Ухвалою суду від 13.02.2017р. розгляд справи було відкладено на 22.02.2017р.
Ухвалою суду від 22.02.2017р. за ініціативою суду призначено колегіальний розгляд справи, судове засідання призначено на 29.03.2017р.
За результатами проведеного автоматизованого розподілу до складу колегії увійшли судді Ділай У.І. та Щигельська О.І.
Ухвалою суду від 29.03.2017р. розгляд справи відкладено на 12.04.2017р.
У зв"язку із перебуванням станом на 12.04.2017р. суддів Ділай У.І. та Щигельської О.І у відпустці, було проведено автоматизовану заміну членів колегії у справі, за наслідками якої до складу колегії включено суддів Мазовіту А.Б. та Мороз Н.В.
05.04.2017р. представником позивача через канцелярію суду подано супровідний лист (вх.№13028/17 від 05.04.2017р.) про долучення до матеріалів справи доказів надсилання ОСОБА_4 позовної заяви та додатків до неї.
07.04.2017р. позивач, через канцелярію суду, подав клопотання (вх.№1627/17 від 07.04.2017р.) про залучення відповідачем-2 у справі ФОП ОСОБА_7, відповідачем-3 ОСОБА_4.
Вказане клопотання мотивоване тим, що між власником нежитлових будівель ОСОБА_4 та ТзОВ «Західунверсал плюс» були укладені договори оренди приміщення від 12.06.2013р. на нежитлові будівлі за адресами: м.Львів, вул.І.Мазепи, 12; м.Львів, вул.А.Лінкольна,57; м.Львів, вул.Б.Хмельницького,273.
Відповідно до п.8.5. вищевказаних договорів оренди приміщення, вказано, що на момент укладення цього договору приміщення перебуває в користуванні іншого орендаря - ФОП ОСОБА_7, договір з яким буде розірвано протягом п"яти днів з моменту отримання повідомлення згідно п.3.1. договору, яким передбачено, що приміщення, що орендується передається орендодавцеві протягом п"яти днів після отримання останнім всіх необхідних дозвільних документів на проведення діяльності та підключення електроенергії, про що орендар повинен повідомити орендодавця.
В клопотанні позивач посилається на ч.4 ст.319, ст.322 ЦК України, ч.1 ст.224 ГК України, постанову Пленуму Вищого господарського суду України №3 від 16.12.2016р. «Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання».
У судовому засіданні представник позивача підтримав попередньо подане клопотання про залучення відповідачів, просив його задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання, просив відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що підставою позовних вимог є складені акти про порушення ТзОВ "Західуніверсал плюс" ПКЕЕ, ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не вказані в актах.
Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач просить залучити ФОП ОСОБА_7 відповідачем, однак останній втратив статус фізичної особи-підприємця у грудні 2016р. Відтак, фізичні особи ОСОБА_7 та ОСОБА_4Г не можуть бути залученими відповідачами у даній справі.
Розглянувши подане представником позивача клопотання, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, при цьому суд виходив з наступного.
Як вбачається із отриманого 11.04.2017р. судом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1002457466, 30.12.2016р. проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 за його рішенням. Відтак, з 30.12.2016р. ФОП ОСОБА_7 не є фізичною особою-підприємцем.
Отже, як вбачається з клопотання представника позивача, він просить залучити відповідачами у спорі про стягнення вартості недоврахованої електроенергії фізичних осіб - ОСОБА_7 та ОСОБА_4
Відповідно до ч.1 ст.24 ЦК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Згідно зі статтею 21 ГПК сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.
Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Водночас, ні законодавчі акти України, ні Господарський процесуальний кодекс України не передбачає, що відповідачами у спорах про стягнення заборгованості за недовраховану електроенергію за позовами ПАТ "Львівобленерго" можуть бути фізичні особи без статусу фізичної особи-підприємця.
Представник позивача в судовому засіданні посилався на п.п.4.7 п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” де вказано, що громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду; наведене стосується й випадку подання відповідним громадянином, що був відповідачем у справі, зустрічного позову в тій же справі. У будь-якому разі у суду немає й правових підстав для застосування при цьому положень статті 25 ГПК та залучення до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця тієї ж таки фізичної особи, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи. У разі задоволення позову до фізичної особи, яка в процесі розгляду справи втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, резолютивна частина відповідного судового рішення, крім відомостей, передбачених частинами другою - сьомою статті 84 ГПК, повинна містити дані, визначені в пункті 2 частини другої статті 54 цього Кодексу для фізичної особи (без зазначення її колишнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності).
Однак, посилання представника позивача на п.п.4.7 п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” є безпідставним, оскільки воно стосується випадку коли фізична особа-підприємець, що втратила свій статус підприємця під час розгляду справи вже була стороною у справі.
Позивач же у квітні 2017р. просить залучити фізичну особу, яка вже втратила свій статус фізичної особи-підприємця ще у грудні 2016р., відтак, станом на дату подання клопотання про залучення відповідачем є просто фізичною особою.
З огляду на вищевказане суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про залучення відповідачем-2 у справі ОСОБА_7, відповідачем-3 ОСОБА_4.
Згідно роз"яснення Вищого господарського суду України наданого у абзаці 6 п.п.3.1. п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).
Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задоволити.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№2311/17 від 20.01.2017р.), додаткових поясненнях до відзиву (вх.№5656/17 від 13.02.2017р.) та додаткових поясненнях (запереченнях щодо додаткових пояснень позивача) вх. №12120/17 від 29.03.2017р.)).
Зокрема зазначив, що позивачем не надано жодних документів, які підтверджують використання відповідачем об"єктів нерухомого майна, станом на дату складання актів.
Позивачем до матеріалів справи долучено договори оренди від 12.06.2013р., укладені між ТОВ "Західуніверсал плюс" та ОСОБА_4 - власником павільйонів. На момент складання актів про порушення правил користування електричною енергією за вказаними договорами приміщення у фактичне користування відповідачу не передавались. Відповідно до п.3.1. кожного договору оренди від 12.06.2013р. приміщення передаються орендареві протягом п"яти днів після отримання останнім всіх необхідних дозвільних документів на проведення діяльності та підключення електроенергії, про що орендар повинен повідомити орендодавця. Станом на 21.02.2014р. дана відкладальна обставина не настала за жодним із договорів, й відповідно, відповідач не здійснював фактичного використання приміщень для власної господарської діяльності, і як наслідок, не був споживачем електричної енергії. Договір на постачання електричної енергії між позивачем та відповідачем був укладений 14.04.2014р., акти приймання-передачі об"єктів між ОСОБА_4 та ТОВ "Західуніверсал плюс" були підписані після укладення цього договору - 15.04.2014р.
Представник відповідача зазначив також, що договір на постачання електричної енергії між ТОВ "Західуніверсал плюс" та ПАТ "Львівобленерго" укладався саме враховуючи договори оренди від 12.06.2013р., а тому умови вказаних договорів повинні враховуватись позивачем при з"ясуванні обставин, хто є користувачем об"єктів на момент складання актів про порушення правил користування електричною енергією.
Представник відповідача також зазначив, що позивач в судовому засіданні в усних поясненнях посилався на те, що в актах про порушення правил користування електричною енергією порушником визначено ТОВ "Західуніверсал плюс", оскільки на момент складання таких актів між позивачем та відповідачем були укладені договори про приєднання до електричних мереж, відповідно до яких було встановлене обладнання та торгівельні об"єкти за адресами: м.Львів, вул.Лінкольна, 57, вул.Б.Хмельницького,273 та вул.І.Мазепи, 12 приєднані до електричних мереж. При цьому такі договори не надають прав ТОВ "Західуніверсал плюс" на споживання електричної енергії та не мають жодного відношення до самовільного споживання такої енергії, зокрема до встановлення особи, яка таке вчинила, адже таке здійснювалось не за допомогою обладнання, що було встановлено відповідно до таких договорів. Це підтверджується схемами підключення, що вказані в актах про порушення та схемами, які є додатками до договору на постачання електричної енергії між ТОВ "Західуніверсал плюс" та ПАТ "Львівобленерго".
Позивач при складанні протоколів засідання комісії ЛМЕМ від 28.02.2014р. №71,72,73 по розгляду актів про порушення ПКЕЕ не встановив хто і з якого часу є власником електростановки та чи саме ним здійснюється її використання, і чи не передана вона в користування іншій особі, з наданням повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропостачальною організацієюб або без таких.
Додатково представник відповідача звернув увагу суду на те, що у 2014 році позивач вже звертався до Господарського суду Львівської області з аналогічними позовами до відповідача але з нарахуванням вартості недоврахованої електричної енергії за інший період: червень-вересень 2013 року. Наслідком використання ТзОВ "Західуніверсал плюс" у вказаних судових спорах таких самих агрументів як і в даному спорі було досягнення згоди між сторонами та подання ПАТ "Львівобленерго" заяв про залишення позовів без розгляду, які були задоволені судом.
Третя особа явку повноважного представника не забезпечила, особисто не з"явивлась, водночас подала письмові пояснення по суті спору (вх.№13590/17 від 10.04.2017р.), в яких зазначається що на підставі іпотечних договорів від 26.02.2013р. № 493 та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.06.2013р. № 4784500, № 4787443 та № 4788118 ОСОБА_4 набула право власності на нежитлові будівлі магазинів за адресами: м.Львів, вул.Лінкольна, 57, площею 75,5 кв.м; м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 273, площею 21,0кв.м та м.Львів, вул.І.Мазепи, 12, площею 62,4 кв.м. На момент набуття права власності будівлі перебували у фактичному користування ФОП ОСОБА_7 відповідно до договорів оренди від 01.02.2013р., укладених ще з попереднім власником будівель - ОСОБА_8.
12.06.2013р. між ОСОБА_4 та ТзОВ «Західуніверсал плюс» укладено договори оренди цих нежитлових приміщень. Однак, за вказаними договорами приміщення у фактичне користування не передавались. Відповідно до пунктів 3.1. кожного договору оренди від 12.06.2013р. приміщення передаються орендареві протягом п'яти днів після отримання останнім всіх необхідних дозвільних документів на проведення діяльності та підключення електроенергії, про що орендар повинен повідомити орендодавця. Станом на 28.02.2014р. (день складення актів про порушення правил користування електричною енергією) приміщення ТзОВ «Західуніверсал плюс» не передавались і відповідно відповідач не здійснював фактичного використання приміщень для власної господарської діяльності та не був споживачем електричної енергії. Приміщення були надані у фактичне користування лише 15.04.2014 року. До цього моменту приміщення використовувались ФОП ОСОБА_9
У вищевказаному письмовому поясненні третя особа просить суд розгляд справи здійснювати без неї та її представника. Крім того, до пояснення третьою особою долучено ряд доказів на підтвердження обставин викладених у ньому.
Враховуючи, що третя особа виконала вимоги ухвали суду, матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті спору, суд вважає за можливе розглянути спір без участі третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив:
Представниками ПАТ «Львівобленерго» на підставі п.1.3., 5.1,7.6,10.2 ПКЕЕ проведено перевірку за наслідками якої складено акти про порушення ПКЕЕ ТзОВ «Західуніверсал плюс», а саме:
- ОСОБА_6 №026965 від 17.04.2014р. зафіксовано самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі енергопостачальника по об»єкту МАФ (кіоск) за адресою: м.Львів, вул.А.Лінкольна,57.
- ОСОБА_6 № 026966 від 17.02.2014р. зафіксовано самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі енергопостачальника по об»єкту МАФ (кіоск) за адресою: м.Львів,вул.Б.Хмельницького, 273.
- ОСОБА_6 № 026967 від 17.02.2014р. зафіксовано самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі енергопостачальника по об»єкту МАФ (кіоск) за адресою: м.Львів, вул.І.Мазепи,12.
За результатами розгляду акту №026965 комісією ЛМЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ прийнято протокольне рішення про нарахування відповідачу обсягу та вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення ПКЕЕ з дати складання попереднього акту по даному об"єкту електропостачання по 17.02.2014р. на суму 29 318,10 грн., що відображено у протоколі №73 від 28.02.2014р.
За результатами розгляду акту №026966 комісією ЛМЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ прийнято протокольне рішення про нарахування відповідачу обсягу та вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення ПКЕЕ з дати складання попереднього акту по даному об"єкту електропостачання по 17.02.2014р. на суму 31 790,90грн., що відображено у протоколі №72 від 28.02.2014р.
За результатами розгляду акту №026967 комісією ЛМЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ прийнято протокольне рішення про нарахування відповідачу обсягу та вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення ПКЕЕ з дати складання попереднього акту по даному об"єкту електропостачання по 17.02.2014р. на суму 14 309,06 грн., що відображено у протоколі №71 від 28.02.2014р.
Нарахування проведено на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (в редакції постанови НКРЕ від 04.05.2006р. №562 із змінами та доповненнями).
На засідання комісії ЛМЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ відповідач не з"явився. Копії протоколів №71,72,73 засідання комісій від 28.02.2014р. з розрахунками та рахунками скеровано відповідачу рекомендованим листом (супровідний лист вих.№30-00697 від 12.03.2014р.). Рахунки відповідачем не оплачено.
Зважаючи на вищевикладене, позивач посилаючись на положення п.5.1., п.7.6 п.10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (із змінами та доповненнями - далі по тексту ПКЕЕ),ст.ст.26,27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст.714, 1212,1213 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 75 418,06 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Власником нежитлових приміщень за адресами: м.Львів, вул.Гетьмана ОСОБА_10, м.Львів, вул.А.Лінкольна, 57 та м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 273, станом на грудень 2012 року, була ОСОБА_8, що підтверджується витягами про Державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю №37010371 від 27.12.2012р., №36994541 від 26.12.2012р. та № 37068207 від 29.12.2012р.
01.03.2013р. між ОСОБА_8 (орендодавець) та ТОВ «Західуніверсал плюс» (орендар) було укладено договора оренди на нежитлові приміщення за адресами: м.Львів, вул.Гетьмана ОСОБА_10, 12, м.Львів, вул.А.Лінкольна, 57 та м.Львів, вул.Б.Хмельницького,273.
Станом на 12.06.2013р. власником нежитлових приміщень за адресами: м.Львів, вул.Гетьмана ОСОБА_10, 12, м.Львів, вул.А.Лінкольна, 57 та м.Львів, вул.Б.Хмельницького,273 стала ОСОБА_4, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.06.2013р. № 4784500, №4787443, №4788118.
12.06.2013р. між ОСОБА_8 та ТзОВ "Західуніверсал плюс" було укладено додаткові угоди про розірванні договорів оренди від 01.06.2013р. у зв"язку з припиненням права власності орендодавця ОСОБА_11 на предмет договорів оренди - нежитлові приміщення, що знаходяться за адресами м.Львів, вул.Гетьмана ОСОБА_10, 12, м.Львів, вул.А.Лінкольна, 57 та м.Львів, вул.Б.Хмельницького,273.
12.06.2013р. між новим власником нежитлових приміщень за адресами: м.Львів, вул.Гетьмана ОСОБА_10, 12, м.Львів, вул. А.Лінкольна, 57 та м.Львів, вул.Б.Хмельницького,273, ОСОБА_4 (орендодавець) та ТзОВ «Західуніверсал плюс» (орендар) укладено три договори оренди приміщення від 12.06.2013р. з аналогічним змістом.
В п.3.1. договорів оренди вказано, що приміщення, що орендується, передається орендареві протягом п"яти днів після отримання останнім всіх необхідних дозвільних документів на проведення діяльності та підключення електроенергії, про що орендар повинен повідомити орендодавця.
Відповідно до п.3.2 договорів оренди передача приміщення в оренду здійснюється за актом приймання-передачі.
Згідно п.3.4. договорів оренди з моменту укладення цього договору і до моменту передачі приміщення орендарю безпосередньо для ведення діяльності, орендар має право на підставі даного договору вчиняти дії щодо вироблення необхідної документації на проведення діяльності, а також щодо забезпечення приміщення комунальними послугами (постачання електроенергії, води, теплової енергії, вивіз сміття, тощо).
Пунктом 8.5. договорів оренди встановлено, що орендодавець повідомляє орендаря, що на момент укладення цього договору приміщення перебуває в користуванні іншого орендаря - ФОП ОСОБА_7, договір з яким буде розірвано протягом п"яти днів з моменту отримання повідомлення згідно п.3.1. цього договору.
21.06.2013р. між ПАТ «Львівобленерго» (виконавець послуг) та ТзОВ «Західуніверсал плюс» (замовник) укладено три договори про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання), а саме: №277.115-1209 за адресою: м.Львів, вул.Гетьмана ОСОБА_10, 12; №277.115-1210 за адресою: м.Львів, вул.А.Лінкольна, 57; №277.115-1211 за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 273.
Відповідно до умов п.п.2.1. договорів про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання), виконавець послуг забезпечує під'єднання електроустановок об'єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації та здійснює підключення об'єкта замовника до електричних мереж на умовах цього договору.
Згідно п.п. 3.1.2. договорів, виконавець послуг зобов'язаний надати замовнику підписаний договір про користування електричною енергію або договір про постачання електричної енергії не пізніше 5 днів після введення в експлуатацію об'єкта зовнішнього електропостачання та надання замовником документів, передбачених ПКЕЕ.
10.02.2014р. Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/4632/13 яким задоволено позовні вимоги ТзОВ «Західуніверсал плюс» до ПАТ «Львівобленерго» та зобов"язано останнє надати ТзОВ «Західуніверсал плюс» проект договору про постачання електричної енергії між ПАТ «Львівобленерго» та ТзОВ «Західуніверсал плюс» за адресами: м.Львів, вул.Гетьмана ОСОБА_10,12, м.Львів, вул.Лінкольна А, 57, м.Львів вул.Б.Хмельницького, 273, м.Львів, вул.Суботівська,11 та м.Львів, вул.Широка,81, оформлений відповідно до вимог зазначених в додатку 3 та пунктах 5.5., 5.6. та 5.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року №28.
Правовідносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Відповідно до п.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п. 1.3. ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно п. 5.1. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види оперативно-господарських санкцій, серед яких - встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частиною другою статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі й інші оперативно-господарські санкції.
За змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 ГК України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.
Згідно п.1.2. Правил користування електричною енергією (далі по тексту - Правила) недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.
Статтею1 Закону України "Про електроенергетику”, визначено, що споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Пункт 1.2 Правил також визначає споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України, власність зобов'язує.
Як і зобов'язують інші речові права щодо майна.
В статті 322 ЦК України зазначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (норми даної статті поширюються не лише на власника, а й на особу, яка наділена майновими правами щодо нього у найбільшому обсязі).
Відповідно до частини першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно розділу 10 ПКЕЕ, споживач зобов'язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок; не допускати безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача (внутрішньобудинкових мереж); оперативно повідомляти щодо виявлення безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до вимог п.6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт у ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше, ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Відповідно до вимог п.6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
Факт самовільного підключення та безоблікового споживання електроенергії в нежитлових приміщеннях (кіосках) за адресами: м.Львів, вул.Лінкольна,57. м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 273, м.Львів, вул.Гетьмана ОСОБА_10,12 відображено в актах про порушення №026965, № 026966, №026967 від 17.04.2014р.
За результатами розгляду актів №026965 №026965, № 026966, №026967 від 17.04.2014р. комісією ЛМЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ прийнято протокольні рішення про нарахування відповідачу обсягу та вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення ПКЕЕ з дати складання попереднього акту по даному об»єкту електропостачання по 17.02.2014р. на суму 29 318,10 грн., що відображено у протоколі №73 від 28.02.2014р.; на суму 31 790,90грн., що відображено у протоколі №72 від 28.02.2014р. та на суму 14 309,06 грн., що відображено у протоколі №71 від 28.02.2014р.
Судом встановлено, що 01.02.2013р. між фізичною особою ОСОБА_8 (орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 (орендар) було укладено договори оренди нежитлових приміщень, згідно умов яких, орендодавець зобов'язався передати орендареві у строкове володіння та користування, а орендар зобов'язався прийняти нежитлову будівлю магазину, загальною площею 62,4 кв.м. позначену на поверховому плані літ.Д-1, що знаходить за адресою: м.Львів, вул.І Мазепи,12; нежитлову будівлю магазину, загальною площею 21,0 кв.м. позначену на поверховому плані літ. Б, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 273; нежитлову будівлю магазину, загальною площею 75,5 кв.м. позначену на поверховому плані літ. Г-1, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Лінкольна, 57.
Згідно актів приймання - передачі майна від 01.02.2013р. вищевказані приміщення були передані у строкове володіння та користування ФОП ОСОБА_7.
12.06.2013р. між ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7 у зв"язку з набуттям ОСОБА_4 права власності на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресами м.Львів, вул.І Мазепи,12; вул.Б.Хмельницького, 273; вул.Лінкольна, 57 було укладено договори про заміну сторони у зобов'язанні, а саме в договорах оренди від 01.02.2013р. замінено сторону орендодавця з фізичної особи ОСОБА_8 на фізичну особу ОСОБА_4, в решті частині договори оренди від 01.02.2013р. залишено без змін.
14.04.2014р. між фізичною особою ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7 укладено договори про розірвання договорів оренди від 01.02.2013р.
Згідно актів приймання-передачі від 14.04.2014р. орендар - ФОП ОСОБА_7 передав, а орендодавець - ОСОБА_4 прийняла майно, яке було передане в оренду згідно договорів оренди від 01.02.2013р.
Слід звернути увагу, що у п.8.5 договорів оренди від 12.06.2013р. укладених між ОСОБА_4 та ТзОВ "Західуніверсал плюс"сторонами договору погоджено, що орендодавець повідомляє орендаря, що на момент укладення цього договору приміщення перебувають в користуванні іншого орендаря - ФОП ОСОБА_7, договір з яким буде розірвано протягом п'яти днів, з моменту отримання повідомлення згідно п.3.1 цього договору.
Відтак, як випливає з вищенаведеного та долучених до матеріалів справи документів, на момент виявлення порушення ПКЕЕ станом на 17.02.2014р. та прийняття рішення про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії (станом на 28.02.2014р.) нежитлові приміщення за адресами: м.Львів, вул.І Мазепи,12; вул.Б.Хмельницького, 273; вул.Лінкольна, 57 не передавались ТзОВ "Західуніверсал плюс" у фактичне користування за договорами оренди від 01.06.2013р., відповідач не здійснював фактичного використання приміщень для власної господарської діяльності та не був споживачем електричної енергії.
При цьому, як випливає з долучених документів та не заперечується орендодавцем та власником орендованих приміщень - ОСОБА_4, зазначені приміщення до 15.04.2014р. використовувались ФОП ОСОБА_7 за договорами оренди від 01.02.2013р. та були передані орендодавцю -ОСОБА_4 лише 14.04.2014р. згідно актів - приймання передачі приміщень.
Відтак, судом встановлено, що лише 15.04.2014р. нежитлові приміщення за адресами: м.Львів, вул.І Мазепи,12; вул.Б.Хмельницького, 273; вул.Лінкольна, 57 були передані відповідачу в тимчасове платне користування згідно договорів оренди від 12.06.2013р., що підтверджується актами приймання-передачі нежитлових приміщень від 15.04.2014р. підписаними ОСОБА_4Г та ТзОВ "Західуніверсал плюс" Доказів зворотнього суду не надано.
Щодо посилання позивача на встановлені рішенням Господарського суду Львівської області та постановою Львівського апеляційного господарського суду по справі №914/4632/13 факти використання ТзОВ "Західуніверсал плюс" нежитлових приміщень на умовах договорів оренди від 12.06.2013р., як на обставини, які є преюдиціальними та не потребують доказування згідно ст.35 ГПК України, слід звернути увагу, що у справі №914/4632/13 не досліджувались обставини щодо моменту передачі приміщень у фактичне користування згідно договорів оренди від 12.06.2013р. та підписання актів приймання-передачі, не були встановлені обставини щодо фактичної передачі нежитлових приміщень за вказаними договорами та не досліджувались докази, які надані сторонами у даній справі.
Також, суд зазначає, що відповідачем на виконання умов договорів оренди нежитлових приміщень, а саме п.7.1. договорів оренди від 01.06.2013р. та п.3.4. договорів оренди від 12.06.2013р. вчинялись дії щодо вироблення дозвільної документації щодо забезпечення приміщення комунальними послугами, зокрема, постачання електроенергії.
Так, відповідачем, як орендарем за вказаними приміщеннями, було укладено договори про приєднання до електричних мереж №277.115-1209 за адресою: м.Львів, вул. Гетьмана ОСОБА_10, 12; №277.115-1210 за адресою: м.Львів, вул.А.Лінкольна, 57; №277.115-1211 за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 273.
Окрім того, 14.04.2014р. між ПАТ “Львівобленерго” (позивачем) та ТзОВ “Західуніверсал плюс” (відповідачем) було укладено договір про постачання електричної енергії №53013, згідно п.1 якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначено в додатку №9 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 “Однолінійна схема”, а саме: приміщення закладу торгівлі за адресами: м.Львів, вул. Гетьмана ОСОБА_10, 12; м.Львів, вул.А.Лінкольна, 57; м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 273.
Тобто, договір про постачання електричної енергії між позивачем та відповідачем укладено за вказаними об'єктами лише після розірвання договорів оренди з ФОП ОСОБА_7 та фактичної передачі приміщень згідно актів приймання - передачі від 14.04.2014р.
Безпідставним є також посилання представника позивача в судовому засіданні в усних поясненнях на те, що в актах про порушення правил користування електричною енергією порушником визначено ТОВ "Західуніверсал плюс", оскільки на момент складання таких актів між позивачем та відповідачем були укладені договори про приєднання до електричних мереж, відповідно до яких було встановлене обладнання та торгівельні об"єкти за адресами: м.Львів, вул.Лінкольна, 57, вул.Б.Хмельницького,273 та вул.І.Мазепи, 12 приєднані до електричних мереж.
Слід зазначити, що вищевказані договори не надають прав ТОВ "Західуніверсал плюс" на споживання електричної енергії та не мають жодного відношення до самовільного споживання такої енергії, зокрема до встановлення особи, яка таке вчинила, адже таке здійснювалось не за допомогою обладнання, що було встановлено відповідно до таких договорів. Це підтверджується схемами підключення, що вказані в актах про порушення та схемами, які є додатками до договору на постачання електричної енергії між ТОВ "Західуніверсал плюс" та ПАТ "Львівобленерго".
Згідно п.1.11 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України визначено, у разі передачі електроустановки або її частини в оренду та обумовлення договором оренди передачі орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропередавальною організацією та/або постачальником електричної енергії щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини між орендарем та суб'єктами електроенергетики мають бути укладені відповідні договори згідно з вимогами цих Правил.
У вирішенні спорів про стягнення вартості електричної енергії, спожитої внаслідок самовільного підключення до об'єктів електроенергетики, та визначенні особи, яка є споживачем та належним відповідачем у спорі, судам слід виходити з приписів положень 319, 322 ЦК України та враховувати, що відповідальність щодо належного утримання майна несе власник цього майна або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна (зокрема, правом володіння).
Рішення комісії електропостачальника про нарахування обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника, може прийматись лише щодо власників або користувачів електроустановок.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належним та допустимими доказами факту порушення правил користування електричною енергією та безоблікового користування електричною енергією саме відповідачем за адресами: м.Львів, вул.Гетьмана ОСОБА_10, 12; м.Львів, вул.А.Лінкольна, 57; м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 273 за періоди на які здійснено нарахування.
Позивачем всупереч приписів статей 33, 34 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами, що саме відповідач здійснив самовільне підключення та є споживачем електроенергії у нежитлових приміщення, в яких виявлено це самовільне підключення, або є користувачем чи власником цих приміщень станом на 17.02.2014р.
Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
З урахуванням наведеного, наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку належними та допустимими доказами, відтак, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову повністю.
Судовий збір відповідно до положень ст.49 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 43, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85, 87 ГПК України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повний текст рішення
виготовлено 18.04.2017р.
Суддя Сухович Ю.О.
Суддя Мазовіта А.Б.
Суддя Мороз Н.В.