вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" квітня 2017 р. Справа № 911/2328/14
Суддя Бабкіна В.М., розглянувши матеріали заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 б/н, б/д (вх. № 11/17 від 15.03.2017 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 28.07.2015 р. у справі № 911/2328/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Бортничі"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
та до Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне "Бюро технічної інвентаризації",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -
1) Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та
2) Фонд державного майна України,
про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з незаконного володіння
Секретар судового засідання: Діхтярук Є.А.
Представники сторін:
від позивача: Бойченко С.А. (довіреність № 92 від 05.11.2015 р.)
від відповідача 1 (заявника): ОСОБА_4 (довіреність б/н від 11.05.2016 р. від 16.02.2016 р.)
від відповідача 2: не з'явився
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: Васильківська В.Є. (довіреність № 9 від 12.01.2017 р.)
Обставини справи:
Рішенням господарського суду Київської області від 28.07.2015 р. у справі № 911/2328/14 було частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Бортничі" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та до Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне "Бюро технічної інвентаризації", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Фонду державного майна України. За позивачем ПАТ "Племінний завод "Бортничі" було визнано право власності на будинок-контору, розташований за адресою: вул. Ліквідаторів, 1, с. Щасливе, Бориспільського району Київської області, який має реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 16859503, та на столярно-зварювальний цех, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який має реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 16859730, а також витребувано із незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 на користь позивача вищезазначене нерухоме майно.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 р. рішення господарського суду Київської області від 28.07.2015 р. було залишене без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2016 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 р. залишено без змін.
15.03.2017 р. до господарського суду Київської області надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 б/н, б/д (вх. № 11/17 від 15.03.2017 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 28.07.2015 р. у справі № 911/2328/14, за змістом якої відповідач 1 просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 28.07.2015 р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ПАТ "Племінний завод "Бортничі" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та до Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне "Бюро технічної інвентаризації", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1) Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та 2) Фонду державного майна України, про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з незаконного володіння.
Як на нововиявлену обставину заявник, зокрема, посилається на те, що за наданою Фондом державного майна України інформацією (лист № 10-21-3036 від 16.02.2017 р.) об'єкти нерухомості, які є предметом спірних правовідносин, до переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Племінний завод "Бортничі", не входили, а також що станом на 1 лютого 1995 року була здійснена повна інвентаризація майеа держанвого племінного заводу «Бортничі», матеріали якої зберігаються в архіві Фонду державного майна України.
Згідно з приписами ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.
Статтею 113-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду заяви чи подання. Ухвала надсилається відповідно сторонам у справі та прокурору, який брав участь у справі чи подав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про перегляд рішення у справі № 911/2328/14 за нововиявленими обставинами було визначено суддю Бабкіну В.М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2017 р. розгляд заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 б/н, б/д (вх. № 11/17 від 15.03.2017 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 28.07.2015 р. у справі № 911/2328/14 було призначено на 10.04.2017 р.
У судовому засіданні 10.04.2017 р. представник заявника підтримував заяву ФОП ОСОБА_1 про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, а також викладене у заяві клопотання про витребування доказів, за змістом якого для перевірки доводів про існування нововиявлених обставин заявник просив витребувати з архіву Фонду державного майна України матеріали повної інвентаризації майна державного племінного заводу «Бортничі» станом на 1 лютого 1995 року.
Представник позивача у засіданні суду 10.04.2017 р. проти задоволення заяви відповідача 1 про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами та клопотання про витребування доказів заперечував, подавши суду письмові пояснення б/н, б/д (вх. № 77543/17 від 10.04.2017 р.), за змістом яких позивач зазначає, зокрема, що ОСОБА_1 у 2011-2014 роках намагався оформити у власність спірні об'єкти нерухомого майна шляхом подання позову до ПАТ «Племінний завод «Бортничі» про визнання на ці об'єкти права власності, проте йому було відмовлено у всіх судових інстанціях.
Крім того, позивач звертав увагу на те, що у листі Фонду державного майна України № 10-21-3036 від 16.02.2017 р., покладеного заявником в обґрунтування факту наявності нововиявлених обставин, повідомлено про неможливість надати інформацію про включення (невключення) спірних об'єктів до переліку нерухомого майна, що був переданий до статутного капіталу ВАТ «Племінний завод «Бортничі», оскільки ОСОБА_1 у своєму запиті до Фонду не вказав інвентарних номерів об'єктів. Поряд з цим, у матеріалах справи (том 1, а.с. 25-28) міститься «Перелік майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Племінний завод «Бортничі» від 24.07.2006 р., на який посилається у вищевказаному листі від 16.02.2017 р. № 10-21-3036 Фонд державного майна України. У вказаному переліку під порядковими номерами 16 та 37 зазначені об'єкти - склад тари в с. Щасливому (інвентарний номер 129), та контора цеху садовод в с. Щасливому (інвентарний номер 150), про що позивач зазначав у своїй позовній заяві (том 1, а.с. 4). Вказане підтверджувалося доказами, що знаходяться в матеріалах справи, зокрема, листом Бориспільського районного БТІ від 07.12.2008 р. (том 1, а.с. 34), а також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (том 1, а.с. 35).
Позивач наголошував також на тому, що назви об'єктів нерухомого майна, які є предметом даного спору, були змінені ОСОБА_1, коли він нібито придбав ці об'єкти у ОСОБА_6, хоча як встановлено, зокрема, судом апеляційної інстанції у постанові від 22.03.2012 р. у справі 12/204-11, спірне майно ніколи не належало ОСОБА_6, ОСОБА_1 міг і повинен був знати про відсутність у ОСОБА_6 прав на його відчуження, а також те, що власником нерухомого майна є ПАТ «Племінний завод «Бортничі». Поряд з цим, у договорах, за якими нібито ФОП ОСОБА_1 придбав вказані об'єкти, навіть відсутні посилання на правовстановлюючі документи на підтвердження права власності продавця (ОСОБА_6). Це спеціально було зроблено ОСОБА_1 для приховування того факту, що це майно є власністю не ОСОБА_6, і не ОСОБА_1, а позивача. Також вже у 2006 році за ініціативою незаконного власника ОСОБА_1 цим об'єктам було присвоєно адреси на підставі рішення виконавчого комітету Щасливської сільської ради від 19.10.2006 р. № 235 (том 1, а.с. 198).
За твердженням позивача, всі ці обставини вже досліджувалися судами при розгляді даної справи на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Крім того, Фонд державного майна України, до якого звертався із запитом адвокат ОСОБА_1 був залучений ухвалою господарського суду Київської області від 10.03.2015 р. до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і, на переконання позивача, все, що стосується розгляду даної справи Фонд державного майна України міг надати і надав при розгляді даної справи у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Згідно з приписами статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Як зазначено у пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» (із змінами та доповненнями), до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Дослідивши викладені в заяві обставини, пояснення представника заявника, наявні у справі № 911/2328/14 докази та заперечення позивача, суд встановив наступне.
У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ФОП ОСОБА_1 вказує, що істотною обставиною у даній справі є той факт, що до переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Племінний завод «Бортничі», об'єкти під назвою - будинок-контора, що розташований за адресою: вул. Ліквідаторів, 1, с. с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області, та столярно-зварювальний цех, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, не входили, що спростовує доводи позивача про передачу до статутного фонду ВАТ «Племінний завод «Бортничі» індивідуально визначених об'єктів нерухомого майна під такою назвою на виконання наказу Фонду державного майна України від 13 лютого 1996 року № 23-АТ «Про затвердження плану приватизації і перетворення державного племінного заводу «Бортничі» с. Щасливе у відкрите акціонерне товариство».
Заявник зазначає, що даний факт встановлений з відповіді Фонду державного майна України № 10-21-3036 від 16.02.2017 р. на адвокатський запит № 17 від 02.02.2017 р. При цьому, у вказаній відповіді зазначено, що під час підготовки державного племінного заводу «Бортничі» до приватизації проводилась повна інвентаризація майна підприємства станом на 1 лютого 1995 року, що було передбачено Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств і організацій, яке передано в оренду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 року № 158, матеріали якої зберігаються в архіві Фонду державного майна України.
На переконання відповідача 1, факт проведення повної інвентаризації майна державного племінного заводу «Бортничі» станом на 1 лютого 1995 року та існування даних матеріалів в архіві Фонду також є нововиявленими обставинами, які не були відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, і дані обставини приховувались позивачем, незважаючи на те, що за наслідком перевірки матеріалів інвентаризації можливо ідентифікувати майно, на яке позивачем заявлено право власності та вирішити даний спір на підставі належних та допустимих доказів, у зв'язку з чим заявник також просив суд для перевірки доводів про існування нововиявлених обставин витребувати з архіву Фонду державного майна України матеріали повної інвентаризації майна державного племінного заводу «Бортничі» станом на 1 лютого 1995 року.
Позивач проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленим обставинами заперечував, вважаючи, що подана заява не підлягає задоволенню, оскільки вона є необґрунтованою, а обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими або ж вже досліджувалися судом.
Як з'ясовано судом, в основу твердження про наявність у даній справі нововиявлених обставин відповідачем 1 покладено той факт, що до статутного фонду ВАТ «Племінний завод «Бортничі» не були включені об'єкти з найменуваннями, що відповідали б назвам спірних об'єктів, щодо яких судом у даній справі визнане право власності за позивачем, а саме - будинок-контора, розташований за адресою: вул. Ліквідаторів, 1, с. Щасливе, Бориспільського району Київської області, та столярно-зварювальний цех, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Між тим, матеріали справи свідчать про те, що наказом Фонду державного майна України від 13.02.1996 р. № 23-ПТ було затверджено план приватизації державного племінного заводу «Бортничі» та доручено директору департаменту реформування власності перетворити державний племінний завод «Бортничі» у відкрите акціонерне товариство.
Склад майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Племінний завод «Бортничі», визначений у Переліку майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі» від 24.07.2006 р., який підписаний заступником голови Фонду державного майна України, належним чином засвідчену копію якого долучено до матеріалів справи з відповідними поясненнями Фонду державного майна України.
У вказаному переліку під порядковими номерами 16 та 37 зазначені об'єкти - склад тари в с. Щасливому (інвентарний номер 129) та контора цеху садовод в с. Щасливому (інвентарний помер 150), які за найменуванням не збігаються з найменуванням майна, право на яке визнане судом у даній справі за позивачем, а саме - будинок-контора, розташований за адресою: вул. Ліквідаторів, 1, с. Щасливе, Бориспільського району Київської області, та столярно-зварювальний цех, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Проте, факт відповідності майна, зазначеного у Переліку майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі» від 24.07.2006 р., майну, що становить предмет спору у даній справі, раніше вже було встановлено господарським судом Київської області в іншій справі № 12/204-11, за позовом ФОП ОСОБА_1 до ВАТ "Племінний завод "Бортничі", за участю третьої особи, яка заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", про визнання права власності на вищезазначене майно.
Рішенням господарського суду Київської області від 27.12.2011 р. у справі № 12/204-11, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р., у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено, зокрема, з огляду на те, що спірне майно входить до складу цілісного майнового комплексу ВАТ "Племінний завод "Бортничі", який переданий останньому за наказом Фонду державного майна України "Про затвердження плату приватизації і перетворення державного племінного заводу "Бортничі" у відкрите акціонерне товариство" від 13.02.1996 р. № 23-ПТ та на виконання плану приватизації майна державного племінного закону "Бортничі", затвердженого заступником Голови Фонду державного майна України 05.02.1996 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
У відповідності до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, подання відповідачем 1 даної заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 911/2328/14 фактично спрямоване на переоцінку обставин, встановлених судом у іншій справі № 12/204-11, які не потребують повторного доведення у справі № 911/2328/14 в силу приписів наведеної вище статті 35 ГПК України.
Також судом враховано, що Фонд державного майна України, до якого у лютому 2017 року звернувся із запитом щодо майна, яке є предметом спору, адвокат ФОП ОСОБА_1, є учасником даної справи в якості третьої особи з березня 2015 року. При цьому, заявником не обґрунтовано причин своєчасного невжиття можливих і залежних від нього заходів забезпечення доказування в судовому процесі, у тому числі - щодо витребування доказів від Фонду державного майна України.
Стосовно повідомлення Фондом державного майна України заявника про проведення повної інвентаризації майна підприємства під час підготовки державного племінного заводу «Бортничі» до приватизації станом на 1 лютого 1995 року, матеріали якої зберігаються в архіві Фонду державного майна України, та відповідного клопотання заявника про витребування для перевірки доводів про існування нововиявлених обставин з архіву Фонду державного майна України матеріалів повної інвентаризації майна державного племінного заводу «Бортничі» станом на 1 лютого 1995 року, слід зазначити таке.
Згідно з приписами статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження неможливості зазначеного подання доказів, про які йдеться у його клопотанні, зокрема, доказів звернення до Фонду державного майна України із клопотанням про надання таких доказів та, відповідно, доказів відмови у їх наданні.
Поряд з цим, слід зазначити, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження факту приховування позивачем у даній справі факту проведення повної інвентаризації майна державного племінного заводу «Бортничі».
Також відхиляються судом і посилання заявника на те, що за наслідком перевірки матеріалів інвентаризації можливо ідентифікувати майно, на яке позивачем заявлено право власності, та вирішити даний спір на підставі належних та допустимих доказів, оскільки, як зазначалося вище, факт включення спірного у даній справі майна до статутного фонду ВАТ «Племінний завод «Бортничі» був встановлений у справі господарського суду Київської області № 12/204-11 і не потребує повторного доказування у даній справі.
Таким чином, посилання заявника не можуть вважатись нововиявленими обставинами у даній спарві, оскільки не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, у зв'язку з чим заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 б/н, б/д (вх. № 11/17 від 15.03.2017 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 28.07.2015 р. у справі № 911/2328/14 не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо залишення рішення господарського суду Київської області у справі № 911/2328/14 від 28.07.2015 р. без змін.
Згідно з приписами статті 114 Господарського процесуального кодексу України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.
Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.
Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.
За результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.
Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилаються сторонам, прокурору у п'ятиденний строк з дня їх прийняття.
Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 б/н, б/д (вх. № 11/17 від 15.03.2017 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 28.07.2015 р. у справі № 911/2328/14 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області у справі № 911/2328/14 від 28.07.2015 р. залишити без змін.
Суддя В.М. Бабкіна