ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.04.2017Справа №910/1606/13
Колегія суддів у складі головуючого судді Мудрого С.М., суддів Лиськова М.О., Марченко О.В. розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток"
про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 136 839,44 грн.
Представники сторін:
від позивача: Іващенко О.В. - представник за довіреністю № 91/212/10/17-23 від 17.10.2016 р.;
від відповідача: Іщенко В.І. - представник за довіреністю № б/н від 18.03.2017 р.;
Притула О.Г. - представник за довіреністю № б/н від 20.03.2017 р.;
Карпінський К.Б. - директор (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в місті Києві, 12.03.1996 р.).
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київенерго" до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 136 839,44 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.02.2011 року між ним та відповідачем укладено договір на постачання електричної енергії № 72922017 (о/р №72922017).
Позивач взяті на себе зобов'язання виконав.
Однак відповідачем систематично порушуються договірні зобов'язання, внаслідок чого за період з 01.02.2011 року по 01.01.2013 року виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.01.2013 року становить 131 014,02 грн.
У зв'язки з чим позивач звернувся в суд про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 131 014,02 грн., пеню в розмірі 2 949,99 грн., інфляційну складову в розмірі 656,23 грн., 2 219,20 грн. три проценти річних.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/1606/13, розгляд справи призначено на 13.02.2013 р.
В судовому засіданні 13.02.2013 року оголошено перерву до 13.03.2013 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від13.03.2013 року розгляд справи відкладено на 27.03.2013 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року призначено колегіальний розгляд справи № 910/1606/13 у складі трьох суддів.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 27.03.2013 р., за заявою судді ОСОБА_10 від 27.03.2013 р. про визначення складу колегії суду, розгляд справи № 910/1606/13 доручено здійснювати колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_10, суддя ОСОБА_11, суддя Стасюк С.В
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року справа № 910/1606/13 прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_10, суддя ОСОБА_11, суддя Стасюк С.В. та призначена до розгляду на 08.05.2013 р.
08.05.2013 р. судове засідання не відбулось.
Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 08.05.2013 р., у зв'язку перебуванням судді ОСОБА_10, судді ОСОБА_11, судді Стасюка С.В. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/1606/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Босий В.П., суддя Марченко О.В., суддя Шаптала Є.Ю.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2013 р. справу № 910/1606/13 прийнято колегією суддів у складі: головуючий суддя Босий В.П., суддя Марченко О.В., суддя Шаптала Є.Ю. до свого провадження, розгляд справи призначено на 12.06.2013 р.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 13.05.2013 р., у зв'язку з виходом судді ОСОБА_10, судді ОСОБА_11, судді Стасюка С.В. з відпустки, справу № 910/1606/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_10, суддя ОСОБА_11, суддя Стасюк С.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2013 р. справа № 910/1606/13 прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_10, суддя ОСОБА_11, суддя Стасюк С.В. та призначена до розгляду на 12.06.2013 р.
12.06.2013 р. судове засідання не відбулось.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 12.06.2013 р., приймаючи до уваги те, що суддя ОСОБА_10 знаходиться на лікарняному та те, що суддя ОСОБА_11 знаходиться у відпустці, справу № 910/1606/13 передано для розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Гавриловська І.О., суддя Марченко О.В., суддя Стасюк С.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2013 р. справу № 910/1606/13 прийнято колегією суддів у складі: головуючий суддя Гавриловська І.О., суддя Марченко О.В., суддя Стасюк С.В. до свого провадження, розгляд справи призначено на 10.07.2013 р.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 10.07.2013 р., приймаючи до уваги те, що суддя ОСОБА_10 вийшов з відпустки та те, що суддя Стасюк С.В. знаходиться у відпустці, справу № 910/1606/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_10, суддя Марченко О.В., суддя ОСОБА_11
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2013 р. справу № 910/1606/13 прийнято колегією суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_10, суддя Марченко О.В., суддя ОСОБА_11 до свого провадження.
В судовому засіданні 10.07.2013 р. оголошено перерву до 18.07.2013 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р. призначено у справі комплексну судову електротехнічно-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р. провадження у справі № 910/1606/13 зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експертів.
07.05.2014 р. до господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/1606/13 без виконання судової експертизи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. провадження у справі № 910/1606/13 поновлено, розгляд справи призначено на 28.05.2014 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2014 р. у справі призначено судову електротехнічну експертизу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2014 р. провадження у справі № 910/1606/13 зупинено.
13.11.2014 р. до господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/1606/13 з висновком експертів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2014 р. провадження у справі поновлено та призначено судову економічну експертизу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2014 р. зупинено провадження у справі.
15.07.2015 р. до господарського суду міста Києва з товариства з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово-експертна установа" надійшли матеріали справи № 910/1606/13 разом з висновком судового експерта.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2015 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 16.09.2015 р.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 16.09.2015 р. призначено повторну судову експертизу та зупинено провадження у справі.
20.01.2016 до господарського суду міста Києва з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшли матеріали справи № 910/1606/13 без висновку експерта.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2016 провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи на 17.02.2016.
Судове засідання 17.02.2016 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді ОСОБА_11 у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2016 розгляд справи було призначено на 13.04.2016.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2016 повторно призначено повторну судову експертизу.
17.01.2017 року до господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 910/1606/13 разом із висновком експерта.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2017 року поновлено провадження у справі №910/1606/13, розгляд справи призначено на 22.02.2017 року.
Розпорядження керівника апарату господарського суду м. Києва № 05-23/631 від 22.02.2017 у зв'язку з закінченням повноважень у судді ОСОБА_10, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1606/13.
Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 22.02.2017 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Мудрий С.М., судді ОСОБА_11, Марченко О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2017 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Мудрий С.М., судді ОСОБА_11, Марченко О.В. прийнято справу №910/1606/13 до провадження, розгляд справи призначено на 21.03.17 року.
Розпорядження керівника апарату господарського суду м. Києва № 05-23/890 від 13.03.2017 у зв'язку з закінченням терміну повноважень у судді ОСОБА_11, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.5.3 Засад використання автоматичної системи документообігу Господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 №17, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1606/13.
Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 13.03.2017 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Мудрий С.М., судді Лиськов М.О., Марченко О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2017 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Мудрий С.М., судді Лиськов М.О., Марченко О.В. прийнято справу №910/1606/13до свого провадження.
21.03.2017 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав заперечення з урахування висновку експерта та клопотання про зобов'язання позивача надати детальний розрахунок ціни позову.
В судовому засіданні суд задовольнив клопотання відповідача та зобов'язав позивача надати детальний розрахунок ціни позову.
В судовому засіданні оголошено перерву до 04.04.2017 року.
28.03.2017 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про долучення документів.
03.04.2017 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав заперечення до ціни позову та докази сплати судової експертизи.
04.04.2017 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав додаткові документи до справи.
В судовому засіданні 04.04.2017 року оголошено перерву до 11.04.2017 року.
10.04.2017 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивачем подана довідка про надходження коштів за договором станом на 06.04.2017 року.
В судовому засіданні 11.04.2017 року представник відповідача заявив усне клопотання в якому просив суд зменшити штрафні санкції, розстрочити виконання рішення.
Представник позивача заперечував.
Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій та розстрочення виконання рішення у зв'язку з його необґрунтованістю.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Представники відповідача заперечували проти позову та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 271,69 грн. та вважає, що позовні вимоги позивача в іншій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
09.02.2011 року між акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є публічне акціонерне товариство "Київенерго" (постачальник) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 72922 017.
Відповідно до п. 1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно з п.9.4 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний постачати споживачу електроенергію як різновид товару:
- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу");
- згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";
- з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.
Відповідно до п. 2.3.2 договору споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатків "Перелік об'єктів Споживача" та "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", а відповідно до п.2.3.3 споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Підпунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.
За умовами п. 2.1 додатка 2 до договору споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.
Відповідно до п. 2.2 додатка 2 до договору оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживач Правил користування електричної енергії (ПКЕЕ).
Згідно з п. 3 додатку 2 до договору споживач зобов'язаний вносити плату за споживання електричної енергії виключно коштами.
Обсяги електричної енергії, що підлягають оплаті, визначаються за показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених ПКЕЕ (п.4 додатку 2 до договору).
Згідно п. 4.3 додатку 2 до договору обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період підтверджуються актом про використану електричну енергію, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до п. 5 додатку 2 до договору за даними акта про використану електричну енергію та з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в акті про приймання - передавання товарної продукції, акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, два примірники яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.
Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором порушив, внаслідок чого за період з 01.02.2011 року по 01.01.2013 року виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.01.2013 року становить 131 914,02 грн., що підтверджується копіями звітів про спожиту електричну енергію за спірний період, рахунками - розшифровками за спірний період, актами прийняття-передавання товарної продукції, а також довідкою про надходження коштів в погашення боргу за спожиту електричну енергію.
Судом встановлено, що факт та момент передачі товару підтверджується звітами за використану активну електричну енергію, наданими відповідачем з чітким зазначенням обсягу спожитої електричної енергії та періоду споживання.
Так, на кожному звіті про використану електричну енергію за оспорюваний період зазначено, що відповідачем документи для проведення розрахунків за електричну енергію попереднього розрахункового періоду отримано, та міститься підпис та печатка відповідача.
Під час розгляду справи проводилися судові електротехнічні та економічні експертизи.
Так, висновком судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи №6282/6287 від 26.12.2016 року встановлено, що загальна вартість спожитої електричної енергії на загальні потреби (технічні цілі) житлового будинку по вулиці Миколи Шепелєва. 5 у м. Києві за період з 1 лютого 2011 року по 31 грудня 2012 року складає 264905,36 грн. розмір заборгованості за спожиту електричну енергію ОСББ «Шепелівський маєжток» перед ПАТ «Київенерго» за період з 1 лютого 2011 року по 31 грудня 2012 року за договором №72922017 від 09.02.2011р. складає 203098,37 грн. з ПДВ.
Відповідно до ч. 5 статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Стаття 43 ГПК України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 року роз'яснено, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Враховуючи вищезазначене, судом не береться до уваги висновок судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи №6282/6287 від 26.12.2016 року.
Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено частину основного боргу в розмірі 10 271,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням №919 від 30.03.2017 року.
Відповідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача за договором на постачання електричної енергії № 72922017 від 09.02.2011р. у розмірі 10 271,69 грн. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено заборгованість, тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 10 271,89 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.
Факт наявності заборгованості за договором на постачання електричної енергії № 72922017 від 09.02.2011р. за спожиту активну електричну енергію в розмірі 120 742,33 грн. (за період отриманих послуг з 01.02.2011 - 01.01.2013 року), у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 949,99 грн., індекс інфляції в розмірі 656,23 грн. та 219,20 грн. трьох відсотків річних.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, умовами статті 625 Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором на постачання електричної енергії № 72922017 від 09.02.2011р., колегія суддів погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 2 949,99 грн., індексу інфляції в розмірі 656,23 грн. та 3 % річних в розмірі 2 219,20 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, 49, 1-1 ч. 1 ст. 80, ч.2 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Припинити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 10 271,69 грн.
2. В іншій частині позов задовольнити.
3. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток" (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, 5, ідентифікаційний код 37024797) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, місто Київ, площа І. Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 00131305) основний борг в розмірі 120 742 (сто двадцять тисяч сімсот сорок дві) грн. 33 коп., пеню в розмірі 2 949 (дві тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 99 коп., індекс інфляції в розмірі 656 (шістсот п'ятдесят шість) грн. 23 коп., три проценти річних в розмірі 2 219 (дві тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 20 коп. та 2 736 (дві тисячі сімсот тридцять шість) грн. 39 грн. судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 18.04.2017 року.
Головуючий суддя С.М. Мудрий
Судді М.О. Лиськов
О.В. Марченко