ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.04.2017Справа № 922/4157/16
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області
до про Концерну «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» стягнення заборгованості у розмірі 7 699 грн. 65 коп.
Представники сторін:
від Позивача: не з'явились;
від Відповідача: не з'явились;
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (надалі також - «Позивач») звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської філії Концерну «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 7 699 грн. 65 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 14.08.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Орендодавець) та Концерном «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» (Орендар) було укладено Договір оренди №2826-Н, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (кім.№№1-5) на 1 поверсі 2-поверхової будівлі магазину літ. Б-2 (інв. №50/192), загальною площею 118,50 кв. м., за адресою: м. Харків, вул. Баварська, 7, що знаходиться на балансі Академії цивільного захисту України (балансоутримувач). Як зазначає Позивач, Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів за період грудень 2008 року - лютий 2009 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 3 095 грн. 61 коп. перед Позивачем. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Харківської філії Концерну «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» пеню у розмірі 4 604 грн. 38 коп.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.12.2016 року порушено провадження у справі №922/4157/16 та призначено розгляд справи на 11.01.2017 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.01.2017 року замінено первісного відповідача - Харківську філію Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" належним відповідачем - Концерном "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС, відкладено розгляд справи на 25.01.2017 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2017 року справу №922/4157/16 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу №922/4157/16 передано до розгляду судді Чинчин О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2017 року справу №922/4157/16 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., судове засідання призначено на 01.03.2017 року.
01.03.2017 року в судове засідання з'явився представник відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про відкладення розгляду справи, просив Суд надати час ознайомитись з матеріалами справи, оскільки позовну заяву та і не отримував.
Суд прийшов до висновку про задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
Також, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:
1) сторін надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо виконання Концерном "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2009 року у справі №37/69-09;
2) Позивача:
- здійснити обґрунтований розрахунок пені за кожний місяць окремо із зазначенням періоду початку прострочки Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" та закінчення такого нарахування, відповідно до вимог ч. 5 ст. 254, ст. 530 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України;
- надати належним чином завірену копію рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2009 року у справі №37/69-09;
3) Відповідача:
- надати докази на підтвердження погашення заборгованості у розмірі 3 095,61 грн.;
- надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують направлення відзиву позивачу; оригінали та належним чином засвідчені копії документів в якості доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 року відкладено розгляд справи на 29.03.2017 року, у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.
29.03.2017 року представники сторін в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимоги ухвали суду від 01.03.2017 року не виконали.
Суд зазначив, що відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ. Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади.
Відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Відтак, у зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, Суд вважає за доцільне продовжити строк розгляду спору на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 12.04.2017 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.
11.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також інформація про порушення провадження у справі про банкрутство Відповідача.
В судове засідання 12 квітня 2017 року представники Сторін не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 03.04.2017 року уповноваженим представникам підприємств Сторін.
Таким чином, Суд приходить до висновку, Позивач та Відповідач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Що стосується Клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи, Суд зазначає наступне.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статті 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Подане Відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника Відповідача в судове засідання, задоволенню не підлягає, оскільки чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання Відповідача було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про припинення провадження у справі № 922/4157/16 з наступних підстав.
Як встановлено Судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 року у справі №910/23971/16 порушено провадження у справі № 910/23971/16, визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин ВВВТ" кредитором концерну "Військторгсервіс" на суму 783.106, 00 грн., з яких: 769.326, 00 грн. - вимоги четвертої черги, 13.780, 00 грн. - вимоги першої черги. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 21.03.17. Введено процедуру розпорядження майном боржника з 21.03.17. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Черепенка В.Р. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 847 від 15.04.13).
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».
Відповідно до положень статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 2343-XII.
Згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Частиною дев'ятою статті 16 Господарського процесуального кодексу України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі №3-304гс16.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області просило суд стягнути з Харківської філії Концерну «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» заборгованість по орендній платі у розмірі 3 095 грн. 61 коп. та пеню у розмірі 4 604 грн. 38 коп., тобто заявлені вимоги майнового характеру, що може вплинути на склад ліквідаційної маси боржника.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що в даному випадку у спірних правовідносинах пріоритетними до застосування є норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а застосування загальних положень норм чинного законодавства України не повинно суперечити положенням спеціального Закону про банкрутство.
Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що спір за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Концерну «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» про стягнення заборгованості у розмірі 7 699 грн. 65 коп. повинен розглядатись господарським судом міста Києва в межах справи про банкрутство Концерну «ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС» №910/23971/16.
За змістом п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження по справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах.
Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Таким чином, Суд приходить до висновку про припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Припинити провадження у справі № 922/4157/16.
2. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя О.В. Чинчин