11 квітня 2017 року м. Київ К/9991/63304/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Загороднього А.Ф.,
Мойсюк М.І,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про скасування наказу про звільнення, зобов'язання змінити дату та формулювання підстав звільнення та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії за вислугу років,
встановила:
У липні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - УМВС України в Кіровоградській області) від 03 квітня 2010 року № 126/оспро звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ на підставі пункту 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114(далі - Положення № 114);
- зобов'язати начальника УМВС України в Кіровоградській області видати наказ про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «й» Положення № 114 (у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення) з 07 жовтня 2010 року та внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_2;
- зобов'язати начальника УМВС України в Кіровоградській області підготувати матеріали для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугою років та направитипенсійну справу до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області для виплати пенсії за вислугу років з 07 жовтня 2010 року -довічно;
- допустити негайне виконання постанови в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Кіровоградській області від 03 квітня 2010 року № 126 в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України з 03 квітня 2010 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2012 року скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанцій змінити та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, постанову апеляційного суду скасувати.
Суддя Вищого адміністративного суду України ОСОБА_6 06 грудня 2012 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2016 року касаційну скаргу № К/9991/63304/12 ОСОБА_2 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2012 року у вказаній справі було розподілено судді-доповідачу Заїці М.М., у зв'язку звільненням судді ОСОБА_6
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Судом апеляційної інстанцій встановлено, що 03 квітня 2010 року УМВС України в Дніпропетровській області виданий наказ № 126 о/с, відповідно до якого капітана міліції ОСОБА_2, старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку кримінальної міліції Олександрійського РВ УМВС України в області, звільнено з органів внутрішніх справ на підставі пункту 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення № 114.
Підставами для звільнення позивача стали подання начальника Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 02 квітня 2010 року та атестаційний лист від 03 квітня 2010 року.
Як вбачається з атестаційного листа, в червні 2008 року прокуратурою Дніпропетровської області порушена кримінальна справа по факту нанесення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 121 КК України, частиною другою статті 127 КК України, частиною другою статті 365 КК України, частиною третьою статті 365 КК України. Згідно вироку П'ятихацького районного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2010 року, ОСОБА_2 було засуджено до 8 років позбавлення волі.
З витягу із протоколу засідання атестаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області від 03 квітня 2010 року вбачається, що комісія дійшла висновку, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни.
ОСОБА_2 не оскаржує факт порушення ним службової дисципліни, який полягав у скоєнні злочинів. Суть спірних правовідносин полягає у правомірності підстав та дати звільненні позивача з органів внутрішніх справ. Вказував на те, що його необхідно звільнити за приписами пункту «й» 64 Положення № 114. Також просив надати документи, необхідні для призначення йому пенсії.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування наказу від 03 квітня 2010 року № 126, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача із наказом про звільнення. Зазначив, що наказ про звільнення винесено 03 квітня 2010 року, в той час, як обвинувальний вирок П'ятихацького районного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2010 року ще не набрав законної сили, в зв'язку з поданням апеляційної та касаційної скарг.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог вказував на те, що на час набрання вироком законної сили норма закону, на яку посилається позивач, не набрала чинності, а відповідач не ухилявся від виконання будь - яких дій, пов'язаних з наданням документів, необхідних для призначення позивачу пенсії.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову в повному обсязі, виходячи з того, що підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ стало дисциплінарне порушення, яке виразилось у кримінальному злочині.
З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, на підставі наступного.
Відповідно до пункту 64 «є» Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в органах внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Як зазначено вище, позивач не погоджується із датою та формулюванням підстав звільнення його з органів внутрішніх справ. На думку позивача його звільнення необхідно провести за приписами пункту «й» 64 Положення № 114 в редакції від 08 грудня 2009 року, згідно яких особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину у сфері службової діяльності або адміністративної відповідальності за корупційне адміністративне правопорушення.
Проте, зміни до Положення № 114, якими пункт 64 доповнено підпунктом «й», що внесені постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування» від 08 грудня 2009 року № 1432 набрали чинності 01 січня 2011 року. Тобто після винесення наказу від 03 квітня 2010 року № 126/ос.
Посилання позивача в касаційній скарзі на зміну дати звільнення з підстав того, що вирок П'ятихацького районного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2010 року ще не набрав законної сили, у зв'язку з поданням апеляційної та касаційної скарг є безпідставними, оскільки в даному випадку позивач звільнений не на підставі вироку П'ятихацького районного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2010 року, а за поданням начальника Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 02 квітня 2010 року та атестаційного листа від 03 квітня 2010 року.
При цьому невчасне ознайомлення позивача з наказом про звільнення є підставою для поновлення строку звернення до суду, що було зроблено ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року.
Інших доводів касаційна скарга не містить.
Таким чином, суд апеляційної інстанції аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2012 року необхідно залишити без змін, оскільки вона є законною і обґрунтованою та ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про зміну формулювання звільнення та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії за вислугу років - без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий М.М. Заїка
судді: А.Ф. Загородній
М.І. Мойсюк