05 квітня 2017 року м. Київ К/800/27064/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Пасічник С.С.,
Стародуба О.П.,
Швеця В.В.,
за участю секретаря Лопушенко О.В.,
за участю: позивача ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_5, представника відповідача Глєбова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказу про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та рішення комісії в частині застосування дисциплінарного стягнення,
В травні 2016року арбітражний керуючий ОСОБА_4 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому (з врахуванням уточнень) просив визнати протиправними й скасувати наказ Міністерства юстиції України №1260/5 від 28.04.2016р. про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), відображене у протоколі №44/04/16 від 05.04.2016р., в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2016р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016р., позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 здійснював діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) відповідно до свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1304 від 02.07.2013р.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2015р. у справі №Б7/49-21/160 Головному територіальному управлінню юстиції в Івано-Франківській області доручено провести позапланову перевірку діяльності позивача як арбітражного керуючого на предмет дотримання ним вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-XII (далі - Закон) в частині виконання повноважень щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном ВАТ "Коломиясільмаш" в період з листопада 2014 року по листопад 2015 року.
На підставі зазначеної ухвали та доручення Міністерства юстиції України від 19.01.2016р. за №45/501-0-32-15/9.5 Головним територіальним управлінням юстиції у Івано-Франківській області в період з 09.02.2016р. по 11.02.2016р. проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4, за результатами якої складено довідку №3 та акт №3 від 22.02.2016р., в якому, в свою чергу, висловлено висновок про вчинення позивачем під час виконання повноважень арбітражного керуючого грубого порушення законодавства, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів боржника, в зв'язку з ненаданням комісії документальних доказів виконання ухвал Господарського суду Івано-Франківської області у справі №Б-7/49-21/160 від 13.11.2014р., 14.05.2015р., 10.11.2015р., 24.11.2015р. (щодо повідомлення про їх постановлення всіх учасників провадження у справі); нездійсненням арбітражним керуючим належним чином заходів для захисту майна боржника; непроведенням аналізу фінансової та господарської діяльності боржника, виявлених ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства боржника; ненаданням господарському суду та комітету кредиторів звітів про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника, пропозицій щодо можливості відновлення платоспроможності боржника в період з листопада 2014 року по листопад 2015 року; нездійсненням заходів щодо нагляду та контролю за законністю відчуження майна ВАТ "Коломиясільмаш", використання отриманих від реалізації майна коштів та дотримання черговості погашення кредиторських вимог відповідно до плану санації.
04.03.2016р. Департамент з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України вніс на розгляд Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання №674 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення.
Рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (оформленим протоколом №44/04/16 від 05.04.2016р.) до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Наказом же Міністра юстиції України №1260/5 від 28.04.2016р. анульовано видане позивачеві свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1304 від 02.07.2013р.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, прийшов до висновку про недоведеність відповідачем факту вчинення позивачем під час виконання повноважень щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном ВАТ "Коломиясільмаш" грубого порушення законодавства й як наслідок відсутність підстав для застосування до нього найсуворішого заходу дисциплінарного стягнення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) - позбавлення права на здійснення такої діяльності (анулювання виданого йому свідоцтва).
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, здійснивши касаційний перегляд справи, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вказує на наступне.
Статтею 105 Закону передбачено, що дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Згідно з приписами ст.107 Закону арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Відповідно до ч.1 ст.109 Закону дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення. (ч.2 ст.109 Закону).
Аналогічні положення щодо виду накладаємого дисциплінарного стягнення закріплено й в п.24 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013р. №81/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2013р. за №112/22644, та п.7.6 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013р. №1284/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013р. за №1113/23645 (далі - Порядок №1284/5).
За змістом п.5 ч.1 ст.112 Закону накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є однією з підстав для припинення його діяльності.
Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Дисциплінарна комісія) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення встановлює Порядок №1284/5, згідно з п.7.1 якого однією з підстав для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, зокрема, грубе порушення ним законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).
Положеннями п.7.6.2 Порядку №1284/5 передбачено, що на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.
Отже, виходячи з наведених положень законодавства, притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого можливе в разі, зокрема, саме грубого порушення ним прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута), внаслідок грубого порушення законодавства під час виконання повноважень.
Як вже вказувалось в цій ухвалі, грубим порушенням позивачем законодавства, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів боржника, Головне територіальне управління юстиції у Івано-Франківській області в складеному акті перевірки визначило ненадання комісії документальних доказів виконання ухвал Господарського суду Івано-Франківської області у справі №Б-7/49-21/160 від 13.11.2014р., 14.05.2015р., 10.11.2015р., 24.11.2015р. (щодо повідомлення про їх постановлення всіх учасників провадження у справі); нездійснення ним належним чином заходів для захисту майна боржника; непроведення аналізу фінансової та господарської діяльності боржника, виявлених ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства боржника; ненадання господарському суду та комітету кредиторів звітів про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника, пропозицій щодо можливості відновлення платоспроможності боржника в період з листопада 2014 року по листопад 2015 року; нездійснення заходів щодо нагляду та контролю за законністю відчуження майна ВАТ "Коломиясільмаш", використання отриманих від реалізації майна коштів та дотримання черговості погашення кредиторських вимог відповідно до плану санації.
Проте, в ході розгляду справи суди встановили, що зазначені обставини (що визначені як порушення позивачем вимог законодавства) не знайшли свого підтвердження, оскільки вжиття позивачем заходів захисту майна боржника підтверджується наявними в матеріалах справи договором про надання охоронних послуг №1/09/2015 від 01.09.2015р., актами здачі-прийняття робіт №ОУ-000003 від 30.09.2015р., №ОУ-000003 від 31.01.2016р., №ОУ-000008 від 31.03.2016р., №ОУ-0000014 від 31.05.2016р.; здійснення заходів нагляду та контролю за законністю відчуження майна ВАТ "Коломиясільмаш" - актом державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області №05-21/01 від 14.01.2016р., довідкою №2 Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 13.03.2015р. та поясненнями самого позивача; проведення аналізу фінансової та господарської діяльності боржника, виявлених ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства боржника та подання господарському суду і комітету кредиторів звітів про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника, пропозицій щодо можливості відновлення платоспроможності боржника в період з листопада 2014 року по листопад 2015 року - наявними звітами про фінансовий стан боржника та про сукупний дохід боржника за 2015 рік та за січень 2016 року, планом санації підприємства, доповненням до плану санації, затвердженим Фондом державного майна України від 22.03.2011р., 23.08.2010р., протоколами засідання комітету кредиторів ВАТ "Коломиясільмаш" від 25.02.2011р., 03.11.2015р., від 30.04.2015р., звітами комітету кредиторів станом на 01.11.2015р., 01.04.2015р., 30.04.2015р. та за період з 01.05.2015р. по 30.10.2015р.
Стосовно ж ненадання комісії документальних доказів повідомлення всіх учасників провадження у справі про постановлення Господарським судом Івано-Франківської області ухвал від 13.11.2014р., 14.05.2015р., 10.11.2015р., 24.11.2015р. у справі №Б-7/49-21/160, то в роздруківках цих ухвал судом зазначено про надсилання їх копій усім учасникам провадження у справі про банкрутство ВАТ "Коломиясільмаш"; до того ж, нормами Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок господарського суду надсилати копії прийнятих ним рішень особам, що беруть участь у справі.
Разом з тим, ані у рішенні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформленому протоколом №44/04/16 від 05.04.2016р., ані в наказі Міністерства юстиції України №1260/5 від 28.04.2016р. чітко не зазначено, який саме з виявлених комісією недоліків в роботі позивача, по своїй суті є грубим порушенням законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення ним прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).
Крім того, при прийнятті оскаржуваних рішень (протоколу й наказу) не було враховано вини арбітражного керуючого, обставин вчинення порушення, його тяжкості, фактів притягнення до дисциплінарної відповідальності в минулому й невстановлення фізичних чи юридичних осіб, права яких були б порушені діями позивача (що зазначені в акті перевірки як грубі порушення законодавства).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправними та скасування наказу Міністерства юстиції України №1260/5 від 28.04.2016р. про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатор), виданого ОСОБА_4, та рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), відображеного у протоколі №44/04/16 від 05.04.2016р., в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, а отже й для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За правилами ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до прийняття неправильного рішення, а тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.
Зокрема, в касаційній скарзі відповідач висловив свою незгоду з постановленою за наслідками розгляду його заяви про відвід одного з суддів колегії ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2016р., проте колегія суддів не вбачає порушення судом при постановленні останньої норм процесуального права; до того ж, наведена відповідачем обставина, що (на його думку, є підставою для відводу) є оціночним поняттям та сама по собі не може вказувати на можливу зацікавленість судді, його упередженість та необ'єктивність, в зв'язку з чим за наслідками розгляду поданої заяви колегією суддів в нарадчій кімнаті й було прийнято рішення про відмову в її задоволенні.
Керуючись ст.ст.210,220,221,223,224,230,231 КАС України, колегія суддів
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: Пасічник С.С.
Стародуб О.П.
Швець В.В.