11 квітня 2017 року м. Київ К/9991/16439/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Загороднього А.Ф.,
Мойсюка М.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві про зобов'язання внести зміни до грошового атестату, стягнення грошового забезпечення та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнень просив:
- зобов'язати Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 1 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року у розмірі 67071,91 грн., встановленому за останньою штатною посадою заступника начальника Головного управління начальника управління наглядово-профілактичної діяльності Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та грошову допомогу при звільненні;
- зобов'язати Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи внести відомості про нараховане грошове забезпечення за період з 1 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року та грошову допомогу при звільненні до грошового атестату позивача;
- стягнути з Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на його користь грошове забезпечення за період з 1 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року та грошову допомогу при звільненні в розмірі 62744,69 грн.;
- стягнути з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 500000 (п'ятсот тисяч) гривень.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 1 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року та грошової допомоги при звільненні.
Зобов'язано Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 1 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року у розмірі відповідно до довідки від 4 липня 2011 року № 16/6/4805, встановленому за останньою штатною посадою заступника начальника Головного управління начальника управління наглядово-профілактичної діяльності Головного Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та грошову допомогу при звільненні.
Зобов'язано Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві внести відомості про нараховане грошове забезпечення за період з 1 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року відповідно до довідки від 4 липня 2011 року № 16/6/4805 та грошову допомогу при звільненні до грошового атестату ОСОБА_2 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Головне управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Суддя Вищого адміністративного суду України ОСОБА_3 12 березня 2012 року відкрив касаційне провадження за скаргою Головного управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2016 року касаційну скаргу № К/9991/16439/12 Головного управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у вказаній справі було розподілено судді-доповідачу Заїці М.М., у зв'язку звільненням судді ОСОБА_3
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 17 жовтня 2005 року № 290 ОСОБА_2 було призначено заступником начальника Головного Управління начальником Управління наглядово-профілактичної діяльності Головного Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві.
Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 6 червня 2006 року № 209 ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження начальника Головного Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві.
Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 квітня 2008 року № 199 ОСОБА_2 було звільнено зі служби у відставку у зв'язку із скороченням штатів.
З січня 2007 року і по день звільнення позивачу взагалі не нараховувалося і не виплачувалось грошове забезпечення, про що свідчить грошовий атестат №38 від 05 червня 2008 року та довідка про грошове забезпечення за 2005 - 2008 pp.
Проте, всупереч вимогам пунктів 33, 49 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року № 629, ОСОБА_2 майже два роки перебуваючи у розпорядженні не призначався на жодну посаду, хоча впродовж зазначеного періоду йому пропонувалися відповідні посади і згоду на їх зайняття він надавав.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про порушене право позивача на отримання нимгрошового забезпечення за період з 1 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року та грошової допомоги при звільненні.
З таким висновком погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.
Відносини, пов'язані з проходженням служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (далі особи рядового і начальницького складу), врегульовано Положенням про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 629.
Так, відповідно до п.п. 5 п. 33 Положення призначення осіб рядового і начальницького складу на посади та переміщення їх по службі здійснюється з додержанням таких вимог, зокрема, призначення на посади осіб, які перебувають у розпорядженні начальника відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту, здійснюється в найкоротший строк, але не пізніше строку, встановленого цим Положенням.
Згідно з вимогами п. 49 вищезазначеного Положення особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження начальника відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту в таких випадках:
- за службовою необхідністю (скорочення штатів, проведення організаційних заходів, після закінчення вищого навчального закладу МНС, переміщення по службі тощо) до 15 днів;
- у разі відсутності відомостей про місце перебування особи рядового і начальницького складу понад один місяць - до її повернення на службу в орган чи підрозділ цивільного захисту або до дня виключення із списків особового складу МНС (далі кадри МНС) відповідно до пункту 111 цього Положення.
У виняткових випадках допускається за погодженням з Міністром з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи перебування особи рядового і начальницького складу в розпорядженні начальника відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту з інших підстав на строк до двох місяців.
Судами встановлено, що з січня 2007 року і по день звільнення позивачу взагалі не нараховувалося і не виплачувалось грошове забезпечення, відповідно до копії грошового атестату № 38 від 5 червня 2008 року та довідкою про грошове забезпечення за 2005-2008 pоки.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2010 року (з урахуванням Ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 січня 2011 року), судом першої інстанції не було з'ясовано конкретних сум щодо внесення до грошового атестату та з якої посади вони повинні вираховуватися.
Відповідно до частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Згідно з довідкою Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві від 4 липня 2011 року № 16/6/4805, при звільненні у відставку за скороченням штатів полковнику служби цивільного захисту позивачу належала б до виплати грошова допомога в сумі 59529,75 гривень.
З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо порушеного права позивача на отримання ним грошового забезпечення за період з 1 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року та грошової допомоги при звільненні.
Доводи касаційної скарги щодо наслідків застосування пропуску строку звернення до суду, встановлених частиною першою статті 100 КАС України (чинного на час звернення до суду) є безпідставними, оскільки за приписами частини другої статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Таким чином, звернення до суду з вимогами про зобов'язання виплатити грошове забезпечення та допомогу при звільненні не обмежується будь-яким строком.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві про зобов'язання внести зміни до грошового атестату, стягнення грошового забезпечення та відшкодування моральної шкоди - без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя М.М. Заїка
судді: А.Ф. Загородній
М.І. Мойсюк