06 квітня 2017 року м.Київ К/800/18979/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Донець О.Є.,
Мороз В.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -
У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» звернулося з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС, в якому просило визнання протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14 травня 2015 року №504050002/2015/000006/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14 травня 2015 року №504050002/2015/00015.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вважав прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними і необґрунтованими, оскільки митним органом не зазначено, які відомості про митну вартість залишилися неповними чи недостовірними.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 14 травня 2015 року №504050002/2015/000006/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14 травня 2015 року №504050002/2015/00015.
Рішення суддів першої та апеляційної інстанцій мотивоване безпідставністю коригування митницею митної вартості, оскільки позивачем надано митному органу всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованістю вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Миколаївська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.
У касаційній скарзі митниця зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу, оскільки подані позивачем документи містили розбіжності, що не дало митному органу можливості ідентифікувати ввезений товар.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 19 грудня 2014 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» (покупець) та Пелагіа АС, Норвегія (постачальник) укладено контракт №162S/2014Р на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару).
На виконання умов вказаного контракту позивачем на митну територію України ввезений вантаж - морожений оселедець цілий. Згідно інвойсу постачальника від 10 лютого 2015 року №10030527 товар постачався за ціною 1,07 доларів США за кг, на умовах CIF м.Миколаїв, Україна. У зв'язку з різкою зміною ситуації на ринку морожених морепродуктів, спадом попиту та незначним залишком терміну придатності поставленого товару, 05 травня 2015 року позивачем з постачальником укладено додаткову угоду до контракту №162S/2014P, якою сторони змінили ціну товару з 1,07 доларів США за кг на 1,00 доларів США за кг. В зв'язку з чим постачальник взамін інвойсу від 10 лютого 2015 року №10030527 видав інвойс від 05 травня 2015 року №10030527-1.
14 травня 2015 року з метою митного оформлення товару позивачем по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» до митного посту «Миколаїв морський» Миколаївської митниці подано митну декларацію по формі МД-2 №504050002/2015/102900, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме у розмірі 2057078,70 грн. (тобто 20,57 грн. або 1,00 долар США за 1 кг).
Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: контракт від 19 грудня 2014 року №162S/2014P з додатковими угодами від 14 січня 2015 року, від 26 березня 2015 року, від 20 квітня 2015 року, від 05 травня 2015 року; лист постачальника від 05 травня 2015 року про зміну ціни та перевиставлення інвойсу; інвойс від 05 травня 2015 року №10030527-1; інвойс від 10 лютого 2015 року №10030527; калькуляція постачальника від 10 лютого 2015 року; прайс-лист від 08 лютого 2015 року; сертифікат страхування від 10 лютого 2015 року; ветеринарне свідоцтво від 18 березня 2015 року Серія Ш-29 №059400; сертифікат походження від 13 лютого 2015 року №400717; експортна декларація від 12 лютого 2015 року №1101902015004291; лист постачальника від 05 травня 2015 року про переоцінку товару.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару Миколаївська митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, містять розбіжності, а саме:
- підпис продавця Тор Вікенес, зазначений у додатковій угоді від 26 березня 2015 року до контракту №162 S /2014Р не співпадає з підписом, зазначеним у контракті №162S/2014Р;
- страховий поліс від 10 лютого 2015 року №83623974 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром;
- розбіжність ціни товару, вказаної у додатку від 05 травня 2015 року до контракту від 19 грудня 2014 року №162S/2014Р і калькуляцією від 10 лютого 2015 року, прайс-листом від 08 лютого 2015 року, страховим полісом від 10 лютого 2015 року № 83623974;
- інвойс від 05 травня 2015 року №10030527-1, заявлений у графі 44 МД від 14 травня 2015 року №504050002/2015/102900, відсутній у додатковій угоді від 05 травня 2015 року до контракту №162S/2014Р і, таким чином, не підпадає під дію контракту № 162S/2014Р;
- надана калькуляція від 10 лютого 2015 року не містить обов'язкових складових, понесених за митною територією України.
У зв'язку з наведеним, декларанту запропоновано надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (витрати на зберігання, транспортування, навантаження/розвантаження); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару.
14 травня 2015 року декларантом на вимогу митного органу додатково надано: експертний висновок Запорізької ТПП від 06 травня 2015 року №ОИ-225; доручення постачальника від 04 січня 2015 року; лист від 13 травня 2015 року №06/02-372 з поясненнями щодо розбіжностей; лист постачальника від 11 травня 2015 року з поясненнями щодо розбіжностей та про відсутність каталогів; лист постачальника від 11 травня 2015 року з даними бухгалтерського обліку.
За результатами розгляду додатково наданих декларантом документів Миколаївською митницею встановлено, що:
- заявлений у графі 44 МД від 14 травня 2015 року №504050002/2015/102900 інвойс від 05 травня 2015 року №10030527-1 відсутній у додатку б/н від 05 травня 2015 року до контракту №162S/2014Р і, таким чином, не підпадає під його дію;
- неподання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, передбачених п.4 ч.2 ст.53 Митного кодексу України (відповідно до умов п.1 додаткової угоди від 26 березня 2015 року до контракту №162S/2014Р оплата повинна бути здійснена станом на 11 квітня 2015 року);
- страховий поліс від 10 лютого 2015 року №83623974 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром;
- розбіжність ціни товару, вказаної у додатку від 05 травня 2015 року до контракту №162S/2014Р, і калькуляцією від 10 лютого 2015 року, прайс-листом від 08 лютого 2015 року, страховим полісом від 10 лютого 2015 року №83623974;
- цінова інформація, зазначена в прайс-листі від 08 лютого 2015 року, в калькуляції від 10 лютого 2015 року щодо складових вартості не співпадає з ціною, зазначеною у інвойсі від 05 травня 2015 року №10030527-1;
- лист РЕLАGІА від 11 травня 2015 року містить неточності та суперечить інвойсу від 10 лютого 2015 року №10030527 в частині дати відвантаження товару;
- у листі РЕLАGІА б/н від 05 травня 2015 року зазначено, що зниження ціни обумовлено терміном придатності оцінюваного товару 30%, що суперечить вимогам п.2.1 контракту №162S/2014Р та умовам п.1 додаткової угоди № б/н від 05 травня 2015 року до контракту №162S/2014Р;
- експертний висновок від 06 травня 2015 року №ОИ-225, виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою, митниця не може використати в якості документа для підтвердження заявленої митної вартості, так як зазначена в ньому інформація не відноситься до оцінюваного товару. Висновок не містить інформації щодо особливостей торгівельної операції оцінюваного товару, терміну придатності риби, відсутнє посилання на виробника оцінюваного товару.
За результатами розгляду наданих декларантом документів, митним органом 14 травня 2015 року прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів№504050002/2015/000006/2, відповідно до якого митну вартість товару, що імпортується, визначено із застосуванням другорядного методу (резервного).
У графі 33 вказаного рішення зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується згідно ч.2 ст.58 МК України у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та неточності. У зв'язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості ідентичних товарів метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовується. У зв'язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується. У зв'язку з відсутністю інформації щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільш загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, найближчий до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, компонентів, зазначених у ст.62 МК України, метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовується. У зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості товарів, надана виробником товарів, що оцінюється, або від його імені та складається із сум, зазначених у ст.63 МК України, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовується. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GФТТ) на рівні 1,128 дол.США/кг (ВМД від 30 квітня 2015 року №504050002/2015/102630).
Також 14 травня 2015 року відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00015.
18 травня 2015 року декларант оформив нову МД-2 №504050002/2015/102956, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем, шляхом грошової застави у розмірі 84780 грн.
Листом від 25 травня 2015 року № 06/02-440 (вх.№3747/10 від 25 травня 2015 року) ТОВ «Кліон» для підтвердження заявленої митної вартості додатково надано до Миколаївської митниці лист позивача від 25 травня 2015 року № 06/02-439 про розбіжності зазначені у оскаржуваному рішенні.
Миколаївська митниця листом від 29 травня 2015 року №1831/10/14-70-25-41 повідомила позивача про відсутність підстав для скасування рішення від 14 травня 2015 №504050002/2015/000006/2, оскільки декларантом не надані в повному обсязі додаткові документи, витребувані митницею, а надані документи не спростовують виявлені розбіжності, не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості та не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- відповідно до інвойсу від 10 лютого 2015 року № 10030527 термін оплати за товар встановлений 45 календарних днів з дати виставлення інвойсу. Відповідно до додаткової угоди б/н від 26 березня 2015 року термін оплати було змінено на 60 календарних днів з дати виставлення інвойсу. Оплата повинна була здійснена до 11 квітня 2015 року, тобто до укладання додаткової угоди б/н від 20 квітня 2015 року. Зміна умов оплати товару за інвойсом від 10 лютого 2015 року № 10030527 не підпадає під умови додаткової угоди б/н від 20 квітня 2015 року;
- відповідно до листа РЕLАGІА б/н від 11 травня 2015 року поставка товару згідно інвойсу від 10 лютого 2015 року № 10030527 здійснювалася в наступному порядку « 05.02.2014 на підставі інвойсу № 10030527 від 10.02.2015 здійснена поставка з Латвії (м.Рига) на адресу ТОВ «Кліон» Україна в кількості 610700,00 кг за ціною 1,07 дол. США/кг». Тобто, відвантаження здійснено раніше від дати інвойсу № 10030527, але при цьому, відповідно до наданої інформації існує взаємопов'язаність цих документів;
- наданий експертний висновок від 06 травня 2015 року № ОИ-225, виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою, митниця не може використати в якості документа для підтвердження заявленої митної вартості, так як зазначена в ньому інформація не відноситься до оцінюваного товару.
Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.
Судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Зокрема, із матеріалів справи вбачається, що однією з підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару митним органом визначено те, що підпис продавця в контракті та додатковій угоді не співпадають. Проте, позивачем надано доручення Пелагіа АС від 04 січня 2015 року на особу, що підписала додаткову угоду /а.с.46/.
Щодо посилання митного органу на те, що страховий поліс від 10 лютого 2015 року №83623974 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, то позивачем надано лист постачальника від 11 травня 2015 року з підтвердженням того, що вказаний страховий сертифікат оформлений на дану партію товару.
Стосовно доводів відповідача про наявність розбіжності ціни товару зазначеної в додатковій угоді до контракту від 05 травня 2015 року і зазначеною в калькуляції від 10 лютого 2015 року, прайс-листі від 08 лютого 2015 року та страховому полісі від 10 лютого 2015 року №83623974, то з листа постачальника від 11 травня 2015 року, наданого позивачем, вбачається, що додаткова угода про зміну ціни товару оформлена вже після оформлення калькуляції, прайс-листа та страхового полісу, тому ціна в даних документах не співпадає. Ціни вказані у калькуляції, прайс-листі та страховому полюсі відповідають ціні, яка назначена у попередньому інвойсі від 10 лютого 2015 року /а.с.49-50/.
Щодо доводів митного органу про те, що інвойс від 05 травня 2015 року № 10030527-1 не зазначено у додатковій угоді від 05 травня 2015 року, тому під дію контракту він не підпадає, то як вбачається з пояснень позивача, викладених у листі від 13 травня 2015 року № 06/02-372, вказаний інвойс № 10030527-1 виданий на підставі додаткової угоди від 05 травня 2015 року до контракту, на заміну первісного інвойсу від 10 лютого 2015 року №10030527, про що також було зазначено в листі постачальника від 05 травня 2015 року.
Щодо зауважень відповідача про те, що калькуляція не містить обов'язкових складових витрат, позивачем надано лист постачальника від 11 травня 2015 року з поясненнями що всі витрати враховані, а окремо не зазначені витрати увійшли до п.3 калькуляції як «інші витрати».
Також, позивач у листі від 11 травня 2015 року пояснив, що на підставі додаткової угоди б/н від 05 травня 2015 року здійснена переоцінка ціни товару по інвойсу № 10030527 з 1,07 на 1,00 доларів США за кг, у зв'язку з чим виданий інвойс від 05 травня 2015 року №10030527-1. Таким чином, станом на 11 травня 2015 року оплата за товар не здійснена, у зв'язку із тим, що у відповідності з умовами оплати - відстрочення 45 календарних днів з дати виставлення інвойсу /а.с.51/.
На підстави викладеного колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильними та підлягають залишенню без змін.
Доводи касаційної скарги збігаються з доводами, викладеними у запереченнях на позов та апеляційній скарзі, розглядалися судами попередніх інстанцій з наданням ним належної правової оцінки, встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС відхилити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді