06 квітня 2017 року м.Київ К/800/13900/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Донець О.Є.,
Мороз В.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхолл» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхолл» звернулося з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 22 липня 2015 року №100270001/2015/000039/2, №100270001/2015/000040/2 та №100270001/2015/000041/2; картки відмови у прийнятті митної декларації від 22 липня 2015 року №100270001/2015/00110, №100270001/2015/00111 та №100270001/2015/00112.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за другорядним (резервним) методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вважав прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними і необґрунтованими, оскільки митний орган витребував додаткові документи без наявності у нього обґрунтованих сумніві у достовірності поданих документів, без їх подальшого витребування під час проведення консультацій та без пояснень того, як ці документи можуть спростувати/підтвердити числові значення складових митної вартості товару.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року, позов задоволено.
Суди першої та апеляційної інстанцій виходили із протиправності оскаржуваних рішень відповідача, оскільки під час митного оформлення позивачем надано усі необхідні документи для підтвердження митної вартості, визначеної за першим методом, а митним органом не доведено, що ці документи є недостатніми, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни поставленого товару.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Київська міська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати.
У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність дій митниці щодо прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхолл» у поданих поясненнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21 січня 2015 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхолл» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кераміка Парадиж» (Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №СР/ES/2015/02, відповідно до параграфу 1 якого продавець продає, а покупець купує продукти та товари, зокрема, керамічні плитки та декорації, експозитури. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, вартість кожної доставки Товарів, а також умови оплати окремо погоджуються між Сторонами, наприклад, у формі: специфікації, замовлення, проформи, які становлять невід'ємну (інтегральну) частину Контракту.
17 липня 2015 року позивачем з метою митного оформлення товару, а саме: плитка та фриз з кам'яної кераміки, для підлоги та стін, глазурована в асортименті, з шаром покриття на лицьовій поверхні, яке за хімічним складом та забарвленням відрізняється від зворотної сторони та об'єму кераміки, торговельна марка: «Ceramica Paradyz», країна виробництва: PL, виробник: «Ceramica Paradyz» Spolka z.o.o., подано митниці митні декларації №100270001/2015/218842 та №100270001/2015/218843, у яких митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: зовнішньоекономічний контракт від 21 січня 2015 року №СР/ES/2015/02; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 30 квітня 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 16 липня 2015 року ZК2015088707; сертифікат про походження товару загальної форми PL/MF/АК 0513975 від 16 липня 2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 16 липня 2015 року №2730; інформацію про позитивні результати радіологічного контролю від 16 липня 2015 року №2730; лист виробника товару від 01 серпня 2013 року б/н; картку особи, яка здійснює операції з товарами.
З посиланням на виявлення під час здійснення митного контролю у наданих декларантом на підтвердження числових значень складових митної вартості документах невідповідностей та розбіжностей, а саме: п.2 параграфу 1 контракту від 21 січня 2015 року №СР/ЕS/2015/02 зазначено, що «кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, вартість кожної доставки товарів, а також умови оплати будуть окремо погоджуватися між сторонами у формі: специфікації, замовлення, проформи…», проте жодної з яких до митного органу не подано, а також у зв'язку із спрацюванням системи аналізу ризиків за вказаними митними деклараціями, декларанту шляхом надіслання електронних повідомлень, запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копію імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).
На виконання вимог митного органу позивачем додатково надані: виписки з бухгалтерської документації; прейскурант (прайс-лист) від 30 квітня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення від 16 липня 2015 року №15РL363010Е0231710; міжнародну транспортну накладну (СМR) від 16 липня 2015 року №453476; документи, що підтверджують вартість перевезення від 16 липня 2015 року №16-07/2015.
Також позивачем 22 липня 2015 року з метою митного оформлення товару, а саме: плитка та фриз з кам'яної кераміки, для підлоги та стін, глазурована в асортименті, з шаром покриття на лицьовій поверхні, яке за хімічним складом та забарвленням відрізняється від зворотної сторони та об'єму кераміки, торговельна марка: «Ceramica Paradyz», країна виробництва: PL, виробник: «Ceramica Paradyz» Spolka z.o.o.; рекламні матеріали, товарні каталоги, надруковані на папері, присвячені рекламному показу товарів керамічної плитки, торговельна марка: «Ceramica Paradyz», країна виробництва: PL, виробник: «Ceramica Paradyz» Spolka z.o.o.; рекламні матеріали, плитка (фріз) та плитка виклеєна на планшетах з кам'яної кераміки, для підлоги та стін, глазурована в асортименті, з шаром покриття на лицьовій поверхні, яке за хімічним складом та забарвленням відрізняється від зворотної сторони та об'єму кераміки, призначені для демонстрації зразків керамічної плитки в торгівельних залах, торговельна марка: «Ceramica Paradyz», країна виробництва: PL, виробник: «Ceramica Paradyz» Spolka z.o.; рекламні матеріали, стенди виставкові, рекламні, дерев'яні, призначені для демонстрації зразків керамічної плитки в торгівельних залах, торговельна марка: «Ceramica Paradyz», країна виробництва: PL, виробник: «Ceramica Paradyz» Spolka z.o.о., митному органу подано митну декларацію №100270001/2015/219114, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: зовнішньоекономічний контракт від 21 січня 2015 року №СР/ES/2015/02; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 30 квітня 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 17 липня 2015 року 1006/DРЕ/2015; рахунок-фактуру (інвойс) від 17 липня 2015 року №1008/DРЕ/2015; рахунок-фактуру (інвойс) від 17 липня 2015 року №1009/DРЕ/2015; рахунок-фактуру (інвойс) від 17 липня 2015 року №672/DРЕ/2015; рахунок-фактуру (інвойс) від 17 липня 2015 року №714/DРЕ/2015; рахунок-фактуру (інвойс) від 10 червня 2015 року №833/DРЕ/2015; рахунок-фактуру (інвойс) від 17 липня 2015 року №898/DРЕ/2015; рахунок-фактуру (інвойс) від 17 липня 2015 року №ZК2015090000; декларацію про походження товару від 17 липня 2015 року №1006/DРЕ/2015; декларацію про походження товару від 17 липня 2015 року №1008/DРЕ/2015; декларацію про походження товару від 17 липня 2015 року №1009/DРЕ/2015; декларацію про походження товару від 17 липня 2015 року №672/DРЕ/2015; декларацію про походження товару від 17 липня 2015 року №714/DРЕ/2015; декларацію про походження товару від 10 червня 2015 року №833/DРЕ/2015; декларацію про походження товару від 17 липня 2015 року №898/DРЕ/2015; декларацію про походження товару від 17 липня 2015 року №ZК2015090000; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 16 липня 2015 року №2730; інформацію про позитивні результати радіологічного контролю від 16 липня 2015 року №2730; лист виробника товару від 01 серпня 2013 року б/н; картку особи, яка здійснює операції з товарами.
Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митним органом встановлено, що документи, подані для визначення митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв'язку з чим у декларанта витребувано додаткові документи, а саме: копію імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).
На виконання вимог митного органу позивачем додатково надані: виписки з бухгалтерської документації (податкові накладні від 10 лютого 2015 року №141, від 16 квітня 2015 року №189, №191, від 17 квітня 2015 року №200, №201, від 02 лютого 2015 року №25, від 02 квітня 2015 року №37); прейскурант (прайс-лист) від 30 квітня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення від 17 липня 2015 року №15РL363010Е0234623; копію митної декларації країни відправлення від 17 липня 2015 року №15РL363010Е0234640; міжнародну транспортну накладну (СМR) від 17 липня 2015 року №034462; документ що підтверджує вартість перевезення від 17 липня 2015 року №17/07.
За результатами розгляду наданих декларантом документів, митним органом 22 липня 2015 року прийняті рішення №100270001/2015/000039/2, №100270001/2015/000040/2 та №100270001/2015/000041/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до яких, митну вартість товару, що імпортується, визначено із застосуванням другорядного методу.
У графі 33 вказаних рішень зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки декларантом не надані документи для підтвердження митної вартості, наявні розбіжності у документах, наданих митниці, а саме: пунктом 2 параграфу 1 контракту від 21 січня 2015 року №СР/ES/2015/02 зазначено, що кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, вартість кожної поставки товарів, а також умови оплати будуть окремо погоджуватись між сторонами, наприклад, у формі: специфікації, замовлення, проформи, жодної з яких до митного оформлення не надано. Вказано, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до п.2 ст.58 Митного кодексу України не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості) Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 Митного кодексу України. Джерело інформації - МД від 29 квітня 2015 року №100270001/2015/214491. Проведено процедуру консультацій між органом доходів та зборів і декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів.
Також, 22 липня 2015 року Київською міською митницею складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270001/2015/00110, №100270001/2015/00111 та №100270001/2015/00112, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхолл» відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до ч. ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.
Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
На підстави викладеного колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
За вказаними обставинами колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваних рішень митниці про коригування митної вартості та карток відмови.
Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді