К/800/11248/17
11 квітня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області (далі - УПФУ), в якому просив суд визнати протиправним рішення та зобов'язати відповідача призначити пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку з 28 липня 2016 року.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідачем порушено норми чинного законодавства, яким врегульовано порядок призначення пільгових пенсій, а тому ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.
Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2017 року, позов задоволено частково. Зобов'язано УПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 29 липня 2016 року.
Відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.
За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходили з наступного.
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно зі статтею 62 вказаного Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Згідно частини 1 статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судами попередніх інстанцій досліджено копію трудової книжки позивача, архівну довідку Державного архіву Рівненської області від 17 січня 2017 року № О-2/06-25, які підтверджують наявність відповідного спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку.
Крім того, допитані у судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, , які працювали разом із позивачем, підтвердили факт роботи ОСОБА_1 електрозварювальником.
Крім того, визначальною умовою призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є проведення атестації робочих місць, яка здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Порядок №383), згідно з пунктом 3 якого, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Водночас, пунктом 4.5 Порядку № 383 встановлено, що якщо з 21 серпня 1992 року атестація не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.
В даному випадку спірними є періоди роботи 31 серпня 1984 року по 16 січня 1990 року, який набутий до набрання чинності вказаного Порядку.
З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог є правильними.
Такі висновки судів узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального або порушили норми процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2017 року, відмовити.
Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України (підпис) М.І. Мойсюк