06 квітня 2017 року м. Київ К/800/35606/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Голяшкіна О.В.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Юридично-консалтингова група "Юрінком" на постанову Галицького районного суду м. Львова від 13.09.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дорошенка 25", Приватне підприємство "Юридично-консалтингова група "Юрінком", ОСОБА_3, про скасування містобудівних умов та обмежень,
У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дорошенка 25", Приватне підприємство "Юридично-консалтингова група "Юрінком", ОСОБА_3, в якому просив визнати протиправним та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, виданих Приватному підприємству «Юридично-консультаційна група «ЮРІНКОМ» на реконструкцію з розширенням нежитлових приміщень за рахунок надбудови мансардного поверху та пристосування під офісні приміщення.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 13.09.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені Визнано протиправними та скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, видані Приватному підприємству «Юридично-консультаційна група "Юрінком" на реконструкцію з розширенням нежитлових приміщень за рахунок надбудови мансардного поверху та пристосування під офісні приміщення.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юридично-консалтингова група "Юрінком" було залишено без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 13.09.2016 року - без змін.
У касаційній скарзі Приватне підприємство "Юридично-консалтингова група "Юрінком", не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 13.09.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_2 подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу Приватного підприємства "Юридично-консалтингова група "Юрінком" без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Приватного підприємства "Юридично-консалтингова група "Юрінком" задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1.
Приватне підприємство "Юридично-консалтингова група "Юрінком" є власником нежитлових приміщень 17-1, 17-5, 17-6, 17-7 в будинку АДРЕСА_1.
Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради 10.02.2016 року надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Таким чином, оскільки відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», горище є допоміжним приміщенням, воно належить до приміщень загального користування, а отже є спільним майном багатоквартирного будинку.
Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, горище відноситься до допоміжних приміщень і є спільною сумісною власністю усіх співвласників будинку. Влаштування мансардного поверху можливе лише за рахунок використання (приєднання, привласнення) простору горища і зміни огороджувальних конструкцій (перекриття та даху будинку), тобто за рахунок спільного майна. Влаштування мансардного поверху за рахунок спільного майна потребує згоди співвласників. Надання відповідачем дозволу на влаштування мансардного поверху без згоди співвласників порушує їх право власності.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Пунктом 13 інформаційної картки адміністративної послуги, яку надає департамент містобудування, затвердженої рішенням виконкомом ЛМР від 16.03.2015 року № 219 щодо надання містобудівних умов та обмежень, передбачено необхідність подання завіреної нотаріально або директором Львівського комунального підприємства, що обслуговує житловий фонд, згоди всіх власників квартир житлового будинку при розширенні площі приміщень за рахунок простору горища, що перебуває у спільній сумісній власності.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що з протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, вбачається , що власники всіх квартир у будинку АДРЕСА_1 не надавали своєї згоди на реконструкцію нежитлових приміщень у вказаному будинку.
Також згідно із висновку від 08.08.2016 року № 18-16 експертного інженерно-технічного дослідження, нежитлові приміщення (17-1, 17-2, 17-3, 17-4, 17-5, 17-6, 17-7) по АДРЕСА_1 у м. Львові, згідно плану першого поверху технічного паспорта на житловий будинок, є частиною багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 та розташовані в правому одноповерховому крилі цього житлового будинку. Горище над вказаними нежитловими приміщеннями є горищем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.
Отже, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що горище згаданого будинку відноситься до допоміжних приміщень і є спільною сумісною власністю усіх співвласників будинку, а оскільки влаштування мансардного поверху можливе лише за рахунок використання простору горища, тобто за рахунок спільного майна, то і згода на те розширення має бути від усіх співвласників будинку.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку про те, що у спірних правовідносинах Департамент містобудування Львівської міської ради є суб'єктом владних повноважень, який на основі законодавства видає дозвільний документ на право проектування надбудови, а саме містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, на підставі яких відбулося проектування об'єкта будівництва - надбудови мансардного поверху над будинком АДРЕСА_1.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не мав права надавати адміністративну послугу «Надання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію, реставрацію окремих частин житлових та нежитлових приміщень існуючих багатоквартирних житлових будинків без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані при зміні функції житлового приміщення на нежитлову або при зміні функції нежитлового приміщення на житлову, а також при зміні техніко-економічних показників житлових та нежитлових приміщень (будівель)», оскільки заявником не були надані документи, які свідчать про згоду всіх власників квартир житлового будинку.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Юридично-консалтингова група "Юрінком" - залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 13.09.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дорошенка 25", Приватне підприємство "Юридично-консалтингова група "Юрінком", ОСОБА_3, про скасування містобудівних умов та обмежень - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
О.В. Голяшкін
В.Ф. Мороз
В.Ф. Мороз