13 квітня 2017 року м. Київ К/800/11860/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Люботинського міського суду Харківської області від 13 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у спрві за позовом ОСОБА_1 до Харківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Люботинського міського суду Харківської області від 13 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року.
Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Постановою Люботинського міського суду Харківської області від 13 січня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII (далі- Закон № 796-ХІІ).
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.
У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону № 796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Виходячи з того, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, на нього розповсюджуються пільги, передбачені для осіб віднесених до 2 категорії Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому позивач має право на збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ стаж.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Таким чином, з аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку по справі.
Крім того, приходжу до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обгрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Люботинського міського суду Харківської області від 13 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у спрві за позовом ОСОБА_1 до Харківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кравцов О.В.