12 квітня 2017 року м. Київ К/800/6824/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в якому просила: визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати останнього здійснити з 1 листопада 2016 року перерахунок та виплату призначеної їй пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії; далі - Закон № 3723-XII) в розмірі 89 відсотків заробітної плати державного службовця відповідної посади станом на грудень 2015 року (далі - спірний перерахунок пенсії).
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що має право на спірний перерахунок пенсії, однак відповідач, всупереч вимог наведених положень законодавства, відмовив їй у здісненні такого, а відтак ОСОБА_1 просила про задоволення позову.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 грудня 2016 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 11 листопада 2016 року щодо відмови у здійсненні позивачу спірного перерахунку пенсії згідно статті 37-1 Закону № 3723-XII зобов'язано УПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату спірної пенсії починаючи з 1 листопада 2016 року в розмірі 89% від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці виконавчого комітету Ковельської міської ради № 974 від 12 грудня 2016 року (далі - довідка про розмір заробітної плати).
Оскаржуваною постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Позивач подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалене ним судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 9 березня 2017 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржнику, у строк до 31 березня 2017 року запропоновано усунути зазначені в ухвалі недоліки та роз'яснено, що у випадку їх невиконання касаційну скаргу буде повернуто.
У встановлений судом процесуальний строк скаржником виконано вимоги ухвали у повному обсязі, однак у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.
За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що відповідач не мав правових підстав для здійснення спірного перерахунку пенсії, а тому діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при цьому прав позивача не порушив.
Як встановлено судами, ОСОБА_1 з 29 січня 2011 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону № 3723-XII у розмірі 89 % від суми її місячної заробітної плати.
9 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до УПФУ з письмовою заявою про здійснення їй спірного перерахунку її пенсії, однак у її задоволенні відмовлено.
Так, у відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 37-1 Закону № 3723-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
В подальшому, а саме починаючи з 1 січня 2015 року, діяла редакція статті, яка передбачала, що Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
З метою вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», яка втратила чинність з 1 травня 2016 року згідно з постановою Уряду від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (застосовується з 1 травня 2016 року; далі - постанови КМУ № 865 і № 622 відповідно).
Пунктом 4 постанови КМУ № 865 було встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.
За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим - п'ятим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.
Тобто, вищезазначені законодавчі приписи пов'язують виникнення права на перерахунок пенсії у особи, з певною подією, зокрема, кожного разу, коли відбувається підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.
В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова КМУ № 1013), яка застосовується з 1 грудня 2015 року, підвищено посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 (Офіційний вісник України, 2002 року, № 36, стаття 1699).
Цією ж постановою, яка застосовується з 1 грудня 2015 року виключено пункт 4 постанови КМУ № 865.
Також, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIIІ) передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.
Оскільки Закон № 213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII, в тому числі і стаття 37-1 цього Закону.
Таким чином, станом на 1 грудня 2015 року (дати підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям) стаття 37-1 Закону № 3723-XII, яка передбачала право на перерахунок пенсії, скасована, а пункт 4 постанови КМУ № 865 виключено постановою КМУ № 1013, яка застосовується з 1 грудня 2015 року.
Окрім цього, за приписами частини 1 статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Названій правовій нормі Основного Закону України дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99.
У абзаці 2 пункту 2 мотивувальної частини зазначеного Рішення вказано, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, у даному випадку, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню стаття 37-1 Закону № 3723-XII і пункт 4 постанови КМУ № 865, які станом на 1 грудня 2015 року (дати підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України), а також на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача з заявою про здійснення спірного перерахунку пенсії, вже не діяли.
Системний аналіз наведених положень законодавства, в контексті встановлених судами обставин справи, дає підстави для висновку, що у позивача не виникло право на спірний перерахунок пенсії.
Враховуючи викладене, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або порушив норми процесуального права.
Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, відмовити.
Копію цієї ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України М.І. Мойсюк