05 квітня 2017 року м. Київ К/800/36612/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 у справі №812/1556/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» до Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Управління Державної казначейської служби у місті Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення з державного бюджету надміру сплаченого податку на додану вартість, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» до Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Управління Державної казначейської служби у місті Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення з державного бюджету надміру сплаченого податку на додану вартість - задоволено частково.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 змінено постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2015.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області 26.12.2016 звернулась з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.01.2017 касаційну скаргу відповідача залишено без руху у зв'язку з невиконанням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору, а також на підставі частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що наведені у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави визнані судом неповажними, оскільки належних доказів щодо неможливості для звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у визначений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строк суду не надано, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому було зазначено, що на підтвердження поважності пропуску процесуального строку слід надати докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк визначений законом.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2017 продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги - до 01.04.2017.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.02.2017 відповідачем надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого долучено докази на підтвердження поважності пропуску строку касаційного оскарження судових рішень.
У вказаному клопотанні податковий орган просить вважати повністю на належно сплаченим судовий збір за подання касаційної скарги у справі №812/1556/15 згідно з платіжним дорученням від 23.11.2016 №916 в сумі 1653,60грн., а також продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги до 20.04.2017 у разі визнання сплаченим судового збору згідно з вказаним платіжним дорученням не в повному обсязі.
Суддя-доповідач, розглянувши вказане клопотання, зазначає наступне.
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
У відповідності до абзацу 3 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом - жовтень 2015 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Як вбачається зі змісту постанови Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2015, при поданні позовної заяви позивачем заявлено вимоги про стягнення з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень 2015 року в сумі 3377642грн., а також пеню в сумі 139806,62грн.
Враховуючи викладене, у справі подано позовну заяву майнового характеру - загальна оспорювана сума, заявлена до стягнення, становить 3377642грн.+ 139806,62грн.=3517448,62грн.
Таким чином, ставка судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, складає: 3517448,62грн. х 1,5% = 52761,73грн.
Отже, ставка судового збору, яку відповідач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, складає: 52761,73 грн. х 120% = 63314,08грн.
Суддя-доповідач зазначає, що підпункт 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставить в залежність розрахунок ставки судового збору за подання касаційної скарги від ставки судового збору, яку позивач повинен був сплатити при зверненні до суду з позовом. При цьому, межі вирішення судами попередніх інстанцій заявлених позовних вимог та спосіб задоволення таких вимог не впливає на розрахунок ставки судового збору за подання касаційної скарги.
До касаційної скарги відповідачем додано документ про сплату судового збору - платіжне доручення від 23.11.2016 №916 в сумі 1653,60грн.
Враховуючи викладене, вимоги частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору виконано частково - судовий збір сплачено не у повному обсязі, встановленому законодавством.
Таким чином, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, та надати суду документ про його сплату.
Враховуючи те, що на момент постановлення даної ухвали, вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху виконано не повністю (в частині сплати судового збору в розмірі, встановленому законодавством), клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 213, ч. 6 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 у справі №812/1556/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» до Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Управління Державної казначейської служби у місті Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення з державного бюджету надміру сплаченого податку на додану вартість - залишити без руху.
2. Продовжити відповідачу строк для усунення недоліків до 05.05.2017.
3. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна