Справа № 132/473/17
Головуючий у 1-й інстанції: Сєчко В.Л.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
18 квітня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області із позовом до управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 березня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 березня 2017 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 26 березня 1993 року ОСОБА_2 було обрано суддею Калинівського районного суду Вінницької області і з 29 березня 1993 року позивач приступив до виконання своїх обов'язків відповідно до наказу Управління юстиції Вінницької облдержадміністрації № 26 від 26 березня 1993 року.
Постановою Верховної Ради України №1600-111 від 22.09.2016 року позивача звільнено з посади судді Калинівського районного суду Вінницької області у зв'язку з виходом у відставку. Наказом голови Калинівського районного суду №99-с від 07 жовтня 2016 року відраховано зі штату суддів Калинівського районного суду з 07 жовтня 2016 року у зв'язку із виходом у відставку.
08 жовтня 2016 року адміністрація Калинівського районного суду відповідно до розділу III « Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 звернулась до управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області із поданням про встановлення позивачу щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, який згідно довідки суду № 6 від 7.10.2016 має загальний стаж роботи на посаді судді 25 років 6 місяців .
З 08 жовтня 2016 року відповідач призначив позивачу довічне щомісячне грошове утримання в розмірі 86% грошового утримання працюючого судді, взявши у розрахунок загальний стаж роботи на посаді судді 23 роки.
19 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, враховуючи, що згідно довідки Калинівського районного суду № 6 від 7.10.2016 року загальний стаж роботи позивача на посаді судді становить 25 років 6 місяців.
01 лютого 2017 року голова комісії з припинення діяльності управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі листом №124/06-44/02 повідомив позивача про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на те, що стаж судді обчислюється лише із періодів роботи на посаді судді, період проходження строкової служби в стаж не враховується.
Позивач не погодився зі вказаною відмовою та звернувся до суду.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час обчислення стажу роботи позивача, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, протиправно не врахував період проходження строкової служби.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Згідно записів військового квитка позивача, останній в період з 11.04.1981 по 21.04.1983 проходив строкову військову службу.
Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 48 Закону «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. №2453-VI незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді (частина 6 статті 47 вказаного Закону).
Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону України від 15.12.1992 р. № 2862-XII «Про статус суддів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що судді у відставці, які мають стаж роботи на посаді судді не менш 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більш ніж 90% заробітку судді.
Указом Президента України, від 10.07.1995, № 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" було встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 р. №545, до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
З 03.10.2010 введено в дію Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. №2453-VI, що був чинним на час звільнення позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. №2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Тобто, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та періоду проходження строкової служби.
Згідно ч.1 ст.58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.
Частиною третьою статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №1-8/2016) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
З огляду на зазначене, до стажу роботи на посаді судді позивача, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати календарний період проходження строкової військової служби з 11.04.1981 по 21.04.1983.
Колегія суддів також враховує, що 19 вересня 2016 року Вища рада юстиції прийняла рішення № 2503/0/15-16 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Калинівського районного суду Вінницької області у зв'язку з поданням заяви про відставку. В даному рішенні констатовано, що позивач має достатній для відставки стаж роботи, встановлений статтею 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а до стажу роботи ОСОБА_2 на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР.
Тобто, конституційний орган до відання якого належали питання призначення та звільнення суддів підтвердив необхідність зарахування періоду проходження позивачем військової служби до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку.
Отже, загальний стаж роботи позивача на посаді судді складає - 25 років 6 місяців та 22 дні, що перевищує 25 років, які дають право на призначення щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого судді.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 березня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.