19 квітня 2017 рокуСправа № 876/3994/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про повернення надміру сплаченого судового збору у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Калуської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування рішень, вимоги та рішення про застосування фінансових санкцій,-
05.04.2017 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - заявник) залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року у справі № 809/35/17 - без змін.
10.04.2017 року заявник звернулася до суду із клопотанням про повернення частини зайво сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, в сумі 3031,60 грн., сплаченого згідно квитанції № ПН 23363від 27.02.2017 року.
Вимоги клопотання обґрунтовує позицією Верховного Суду України, викладеного в постанові від 14.03.2017 року № 800/559/16, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Оскільки в позові було заявлено дві немайнові вимоги, які потягли за собою прийняття оскаржуваних майнових вимог, вони мають враховуватись в сукупності і немайнові вимоги не мають оплачуватись судовим збором.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши клопотання заявника суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення такого.
Як вбачається із позовної заяви, заявник при зверненні до суду першої інстанції заявила наступні вимоги:
скасувати рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 3575/10/09-19-10-04-14 від 02.12.2016 року;
скасувати рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 3726/10/09-19-10-04-14 від 16.12.2016 року в частині, що стосується відкликання рішення № 0004141302 від 06.10.2016 року, вимоги про сплату боргу від 06.10.2016 року № 0004131302 та зобов'язання Калуської ОДПІ винести та направити платнику нове рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимогу про сплату боргу;
скасувати рішення Калуської ОДПІ № 0006761302 від 28.12.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;
скасувати вимогу Калуської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-0006771302 від 28.12.2016 року (а.с. 6-11).
Вказані вимоги вона визначила як дві немайнові та дві майнові і сплатила судовий збір у розмірі 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме в розмірі 4850 грн. (а.с. 82).
В рішенні Верховного Суду України, яке заявник надала як практику, ідеться про вимоги визнання незаконною та скасування постанови, та визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання розглянути заяву. Вказані вимоги є пов'язаними, а тому суд зробив висновок про те, що це дві вимоги немайнового характеру.
У випадку заявника, вона не просить визнати протиправним рішення податкового органу, як передумову застосування іншого способу захисту порушеного права - його скасування, яке і рахується як одна позовна вимога, а просить скасувати чотири окремі, самостійні рішення.
З аналізу вищенаведеного можна зробити висновок, що до спірних правовідносин не може бути застосована позиція ВСУ, оскільки вона стосується не пов'язаного з вказаним випадку, та підстав для задоволення клопотання заявника про повернення надміру сплаченого судового збору немає.
Керуючись ст.ст. 98, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про повернення надміру сплаченого судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.Р. Курилець
Судді: М.П. Кушнерик
О.І. Мікула