01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.
19 квітня 2017 року Справа № 750/6569/16-а
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначення позивачу пенсії на дитину у зв'язку з втратою годувальника та зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2016 року адміністративний позов було задоволено.
Відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про роз'яснення зазначеного судового рішення, в якій просив роз'яснити на підставі яких документів УПФУ повинно зарахувати стаж померлого чоловіка позивача з 1993 року по 1999 рік за відсутності трудової книжки, оскільки відповідно до архівної довідки його стаж є недостатнім для призначення пенсії.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2017 року в задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та роз'яснити постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права при вирішенні його заяви.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч.1 ст. 41, ч. 4 ст.196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.
Судова колегія встановила, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався ст. 170 КАС України та виходив з того, що рішення суду є зрозумілим.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Отже, єдиною правовою підставою для роз'яснення судового рішення є його незрозумілість, що зумовлена нечіткістю змісту та невизначеністю рішення, тобто наявністю в ньому положень, які викликають суперечки при виконанні.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у своїй заяві про роз'яснення судового рішення та в апеляційній скарзі відповідач фактично посилається на відсутність відповідного пакету документів для зарахування стажу особи для призначення пенсії по втраті годувальника.
Однак, такі доводи відповідача вказують на його незгоду із рішенням суду першої інстанції, яким справу вирішено по суті позовних вимог, і можуть бути підставою для його оскарження до вищестоящого суду, а не для роз'яснення в порядку ст. 170 КАС України.
Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким було повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у відповідності до вимог ст. 159 КАС України.
Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційна скарга Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2017 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 березня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 19 квітня 2017 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Кобаль М.І.
Карпушова О.В.