Справа: № 826/6684/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
18 квітня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Ганечко О.М.
суддів: Коротких А.Ю.,Літвіної Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.17 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Територіального Управління Державної судової адміністрації в м.Києві, Апеляційного суду м. Києва, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення невиплаченої частини заробітної плати, -
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Територіального Управління Державної судової адміністрації в м.Києві, Апеляційного суду м. Києва, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення невиплаченої частини заробітної плати.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.01.17 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з 09.06.2011 року працювала на посаді консультанта відділу забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах.
Надалі, з 08.04.2013 року позивач переведена на посаду помічника судді відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ.
08.04.2015 року позивачу присвоєно 10 ранг державного службовця, що відповідає 5 категорії державного службовця.
З 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року позивачу нараховувалась заробітна плата, виходячи з розміру посадового окладу, який дорівнював мінімальній заробітній платі в розмірі 1218 грн.
Не погоджуючись з розміром посадового окладу та відповідно виплатами грошових сум, позивач звернулася до суду з позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідач не має юридично обґрунтованих підстав фінансувати, нараховувати та виплачувати посадові оклади, у розмірах інших, ніж це передбачено нормами постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про державну службу», що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, Законом України «Про оплату праці», який визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу»(чинний на момент виникнення спірних правовідносин), умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №268 від 09 березня 2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», затверджено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №482 «Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету», встановлено, що у разі, коли розмір посадового окладу працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету, нижчий ніж визначений законом розмір мінімальної заробітної плати, посадовий оклад установлюється на рівні відповідного розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із ст.8 Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік», мінімальна заробітна плата у 2014 році встановлена у місячному розмірі - 1218,00 грн.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік», встановлено мінімальну заробітну плату у 2015 році у місячному розмірі - 1218,00 грн., а з 01 вересня 2015 року у місячному розмірі - 1378,00 грн.
Підпунктом 59 п.5 Розділу XII Закону України «Про прокуратуру» доповнено ч.1 ст.144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», абзацом другим: «При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.»
Відповідно до абз.2 п.1 Розділу XII Закону України «Про прокуратуру», пункт 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Закон України «Про прокуратуру» було опубліковано в газеті «Голос України» від 25 жовтня 2014 року №206 (5959), отже, пп.59 п.5Розділу XII вказаного закону чинний з 26 жовтня 2014 року.
Разом з тим, підпунктами 1, 2 п.13 Розділу XIIІ Закону України «Про прокуратуру» Кабінету Міністрів України доручено:
- у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до ч.1 ст.142, ч.1 ст.143 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (в редакції до внесення змін Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд») та ч.1 ст.145 в чинній редакції - фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з п.9 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»), норми і положення ч.3 ст.69, ст.129, ч.1 ст.144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
29 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», відповідно до якого, абз.2 ч.1ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» викладено у наступній редакції: «При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців».
Разом з тим, ч.6 ст.152 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що правовий статус працівників апарату суду встановлено Законом України «Про державну службу». Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного і транспортного забезпечення працівників апарату суду визначається на засадах, що встановлені для відповідної категорії працівників апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади. Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268, зокрема, змінено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів, відповідно до якої місячний посадовий оклад (коефіцієнт від місячного посадового окладу судді місцевого суду) помічника судді становить 0,4 та згідно примітки у 2015 році місячний посадовий оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення; інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою, здійснюються виключно в межах фонду оплати праці суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що здійснення нарахування та виплати заробітної плати позивачу, виходячи з розміру посадового окладу в 1218,00 грн. з жовтня 2014 року по вересень 2015 року та 2756,00 грн. з вересня 2015 року, здійснено відповідно до норм закону, що регулює оплату праці працівників апаратів судів, зокрема: Законів України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», «Про Державний бюджет України на 2015 рік», «;Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не мав правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України, з огляду на правомірність застосування розмірів посадових окладів, передбачених додатком 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268, відповідно до норм Законів України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», «Про Державний бюджет України на 2015 рік», «Про державну службу».
Згідно зі ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись, ст.160, 167, 195,197,198, 200,205,211,212,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.17 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
Н.М.Літвіна
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Літвіна Н. М.