11 квітня 2017 р. №876/2349/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді - Качмара В.Я..,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання - Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення і податкового повідомлення-рішення,
В C Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західуніверсал плюс» (далі - ТОВ) звернулося до суду із позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ОДПІ) та Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДФС) про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 28.10.2016 №35/4000/38172052 (далі - Рішення) і податкового повідомлення-рішення від 31.10.2016 №0000251407 (далі - ППР).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки висновки посадових осіб контролюючих органів, викладені в акті, яким встановлено факт зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання не внесеному до Єдиного реєстру та порушення вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР), а також відсутність обліку товарних запасів на складах та/або за місце їх реалізації є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач звертає увагу на те, що торгівельний павільйон стосовно якого здійснювалася перевірка взагалі не проводить діяльності з продажу алкогольних напоїв, а той асортимент продукції, яка була виявлена працівниками контролюючого органу повинен був бути доставлений до іншого сусіднього павільйону, який здійснює таку діяльність та має відповідну ліцензію на реалізацію алкогольних виробів. Вказані торгівельні об'єкти знаходяться поряд один з одним, проте час від часу виникають певні труднощі у доставці та розвантаженні товару, що і стало причиною зберігання товару в неналежному місці його зберігання.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі №813/4275/16 позов задоволено.
Постанову оскаржили відповідачі, які в апеляційних скаргах просять її скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. В поданих апеляційних скаргах покликаються на те, що оскільки на момент проведення перевірки в торгівельному павільйоні, що належить ТОВ працівниками не було надано довідок про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру та накладних на доставлений товар, то оскаржувані рішення контролюючих органів є правомірними.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що виявлений під час перевірки товар тимчасово знаходився у торгівельному павільйоні та не міг бути доставлений у належне місце його зберігання у зв'язку з певними фізичними труднощами при його переміщенні.
Такі висновки суду цього суду є правильними з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі направлень на перевірку від 11.10.2016 №682, №683 18.10.2016 посадовими особами ДФС проведено фактичну перевірку ТОВ з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами про що 18.10.2016 складено акт за №13/244/4000/3817205 (далі - Акт, а.с.7-9).
Проведеною перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання не внесеному до Єдиного реєстру та порушення вимог ст.15 Закону №481/95-ВР.
28.10.2016 на підставі Акта ДФС прийнято Рішення про застосування до ТОВ фінансових санкцій у вигляді штрафу на суму 17000грн (а.с.5).
31.10.2016 на підставі ж цього Акта ОДПІ щодо позивача прийнято ППР, яким встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), а саме відсутність товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та нараховано фінансову санкцію у розмірі 2940,10грн (а.с.6).
Позивач з такими рішеннями відповідачів не погоджується та зазначає, що торгівельний павільйон де здійснювалась перевірка знаходиться за адресою проспект Чорновола,45, м.Львів (далі - Павільйон 45), поряд з ним розташований ще один павільйон, який також належить ТОВ на праві оренди та знаходиться за адресою проспект Чорновола,57 (далі - Павільйон 57). Саме до останнього торгівельного об'єкта мав бути доставлений виявлений працівниками ДФС асортимент пива, оскільки Павільйон 57 здійснює реалізацію з продажу алкогольних напоїв про що є відповідна ліцензія. Проте у зв'язку із періодичними технічними труднощами у фізичній доставці та розвантаженні частини товару працівники обох павільйонів домовилися про фізичне розміщення надлишкового товару у Павільйон 45, з подальшим перенесенням такого товару до павільйону, який його обліковує та реалізує. Такий порядок дій працівників торгівельних об'єктів був оформлений ТОВ відповідним розпорядженням від 05.01.2016 №1 (далі - Розпорядження), яким працівників відповідальних за отримання та облік товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) зобов'язувало узгоджувати між собою графіки постачання товару з врахуванням вільних приміщень у павільйонах. Таке Розпорядження на думку позивача спростовує висновки контролюючих органів щодо зберігання алкогольних напоїв не в місці віднесеному до Єдиного реєстру (а.с.40).
Статтею 1 Закону №481/95-ВР визначено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;
Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників (абзац 21 ст.1 Закону № 481/95-ВР).
Згідно ст. 15 Закону №481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків. До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.
Виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється органом доходів і зборів, який вносив його до Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання, що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб'єкту господарювання відповідно до цього Закону, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.
У відповідності до ст.17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000грн.
Згідно з п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Статтею 20 цього ж Закону визначено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Матеріалами справи підтверджується те, що Павільйон 45 та Павільйон 57 належить ТОВ та використовується останнім на підставі договорів оренди землі від 30.09.2013, додаткових угод від 20.07.2015, паспортів прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (а.с.10, 42-56).
Окрім цього, у ТОВ в наявності є ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 25.03.2016 реєстраційний номер ліцензії 16130547.25/1783 (строк дії ліцензії з 04.04.2016 по 03.04.2017). Місце здійснення торгівельної діяльності суб'єкта підприємницької діяльності - Павільйон 57 (а.с.41).
З долученого Розпорядження видно, що між працівниками ТОВ, які відповідальні за отримання та облік ТМЦ у Павільйонах 45 та 57 узгоджуються графіки постачання товару з урахування вільних приміщень (площ) у павільйонах.
Розпорядженням передбачено, що у випадках завезення товару постачальниками і неможливості його негайного розміщення у відповідному павільйоні - забезпечується тимчасове розміщення ТМЦ в приміщеннях іншого павільйону з подальшим невідкладним переміщенням їх до належного павільйону. Облік та реалізація ТМЦ проводиться виключно у павільйонах, які мають ліцензії на торгівлю відповідними групами товарів.
З огляду на це, є правильними висновки суду першої інстанції, що зберігання ТОВ в Павільйоні 45 алкогольних напоїв (пиво) згідно додатку №1 до Акта не підтверджує безпосередньо факт реалізації вищевказаної продукції. Більше того, Розпорядженням прямо передбачено можливість тимчасового розміщення ТМЦ в приміщеннях іншого павільйону з подальшим невідкладним переміщенням їх до належного павільйону.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянтів висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
У відповідності до ч.2 ст.88 КАС судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року апелянтам було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційних скарг у розмірі 1515,8грн (кожен) та встановлено строк для цього до ухвалення судового рішення.
Відтак, враховуючи, що на день ухвалення судового рішення апелянтами не сплачено судовий збір за подання апеляційних скарг, такий підлягає стягненню з них за рішенням суду.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,
Апеляційні скарги Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року - без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області 1515 (тисяча п'ятсот п'ятнадцять) гривень 80 (копійок) судового збору за подання апеляційної скарги на призначений для цього рахунок з наступними реквізитами: «Отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області; МФО - 825014; рахунок отримувача - 31219206781004; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - 101; судовий збір, код суду 34668371».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області 1515 (тисяча п'ятсот п'ятнадцять) гривень 80 (копійок) судового збору за подання апеляційної скарги на призначений для цього рахунок з наступними реквізитами: «Отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області; МФО - 825014; рахунок отримувача - 31219206781004; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - 101; судовий збір, код суду 34668371».
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя В.Я. Качмар
Суддя О.М. Гінда
Суддя В.В. Ніколін
Повний текст виготовлений 18 квітня 2017 року.