19 квітня 2017 року Справа № 876/4423/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 28 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії в розмірі 90% від суми заробітної плати з 01.07.2016 року з врахуванням сум матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, відповідно до уточнюючих довідок фінансового управління Гусятинської РДА № 4.1-10/73 від 11.02.2016 року.
Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 28 лютого 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що матеріальна допомога, індексація не є складовими заробітної плати, а одноразовою допомогою, яка виплачується на розсуд керівника установи в межах встановленого фонду оплати праці, а тому такі виплати не можуть враховуватись для призначення чи перерахунку пенсії.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 90% від суми заробітної плати.
У червні 2016 року позивач зверталася до відповідача про перерахунок пенсії з врахуванням сум виплачених матеріальних допомог, однак в цьому листом відповідача від 04.07.2016 року № 16/О-11 їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав для перерахунку (а.с. 6).
Згідно довідки № 4.1-10/73 від 11.02.2016 року про заробіток для обчислення пенсії позивачу виплачувались матеріальні допомоги (на вирішення соціально-побутових потреб та на оздоровлення) та проводилась індексація (а.с. 7).
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723 передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреби входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що за змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, 14.05.2013 року у справі № 21-125а13, 28.05.2013 року у справі №21-97а13, в яких визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно визнав неправомірними дії відповідача стосовно не включення позивачу до складових заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії всіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески.
Пенсія державного службовця позивачу була призначена у 2011 році і саме при призначенні пенсії відповідач не включив до сум заробітку всі належні виплати, з яких мала нараховувалась пенсія. Так як підставою для перерахунку не є підвищення розміру заробітної плати, а неврахування всіх належних виплат для призначення пенсії, то і її перерахунок має бути здійснений з того показника, який брався для призначення пенсії. З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачу призначалась в розмірі 90% від суми заробітної плати. Ті обставини, що відбулись зміни у законодавстві, та з 01.05.2016 року діє новий Закон України «Про державну службу», яким визначені нові правила призначення пенсії, жодним чином не впливають на характер спірних правовідносин, який виник до цих обставин.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно виніс оскаржувану постанову, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 28 лютого 2017 року у справі № 596/2157/16-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула