73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
11 квітня 2017 року Справа № 923/153/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Головльовій Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Новоолексіївка, Генічеського району Херсонської області,
до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон,
про визнання недійсним рішення та скасування оперативно-господарської санкції,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1 від 13.10.2000р.; Салівонський О.М., адвокат, ордер серії ХС № 64567 від 21.03.17р.;
відповідача - Пащекун А.М., представник, дов. № 07/005-17 від 22.12.16р.
Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить визнати недійсним рішення комісії ВАТ «ЕК Херсонобленерго» в особі структурного підрозділу Генічеського РЕЗ і ЕМ, оформленого протоколом № 6 від 13.01.2017р., скасувати оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахувань вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 119891,46 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення п. 6.41, 6.42 ПКЕЕ, ч. 2 ст. 237 ГК України, а також на те, що протокол комісії відповідача про нарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії в сумі 119891,46 грн. та сплати за проведення експертизи у сумі 2250,24 грн. є неправомірним та таким, що не містить відомостей щодо доведеності фактів використання Позивачем необлікованої електричної енергії, рішення комісії Відповідача про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії ґрунтується на припущенні про пошкодження приладу обліку шляхом «змінни схема приладу обліку при якому мається можливість відключати розрахунковий механізм», застосування Відповідачем Методики та визначення оперативно-господарської санкції відповідно до її приписів, на думку Позивача, є необгрунтованим.
Позивач та його представник в ході судового засідання підтримали вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів пошкодження приладу обліку не з вини споживача.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.03.17 до 11.04.17.
У судовому засіданні 11.04.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
16.09.2016 року між ФОП ОСОБА_1 (надалі за текстом рішення - Позивач) та ВАТ «ЕК Херсонобленерго» в особі структурного підрозділу Генічеського РЕЗ і ЕМ (надалі за текстом рішення - Відповідач), укладено договір № 4423 на постачання електричної енергії на об'єкт, розташований за адресою АДРЕСА_1.
03.03.2016 року при перевірці представниками Генічеського РЕМ та ЕМ ПАТ «ЕК» Херсонобленерго» об'єкта, розташованого за адресою АДРЕСА_1 був складений акт про порушення № 130391 (надалі за текстом рішення - Акт). Акт про порушення ПКЕЕ Споживач підписала із зауваженням про те, що в засіб обліку не втручалась.
У акті про порушення № 130391 від 03.03.2016 р у графі «порушив» зазначено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою АДРЕСА_1 порушив: «п. 3.2 з метою безоблікового користування електричною енергією споживачем була змінена схема приладу обліку при якому мається можливість відключати розрахунковий механізм».
У акті про порушення № 130391 від 03.03.2016р. зазначено, що ел. лічільник знято для проведення експертизи», згідно висновку експертного дослідження Херсонського НДЕКЦ № 1376-К від 15.12.2016 р. електролічильник НІК 2301 № 0458008 містить такі механічні пошкодження: відколи полімерного матеріалу, в каналах для пломбувальних гвинтів кріплення (лівий та правий нижні); розплив прозорої клейкої речовини в місцях з'єднання кришки з корпусом; подряпини, тріщини та відколи полімеру в гнізді для пломбувального гвина (верхнє) в поглибленні на задній стінці корпусу електролічильника. Характер описаних слідів свідчить про те, що відколи полімерного матеріалу, в каналах для пломбувальних гвинтів кріплення (лівий та правий нижні), подряпини, тріщини та вдколи полімеру в гнізді для пломбувального гвина (верхнє) в поглибленні на задній стінці корпусу електролічильника утворились - внаслідок прикладення на вказані ділянки лічильника механічного зусилля, яке перевищує максимальну опірність полімеру до руйнування (пункт 1 Висновку судового експерта).
У п. 2 Висновку вказано, що питання про наявність в корпусі лічильника сторонніх предметів виходить за межі компетенції експерта.
13.01.2017 р. на засіданні комісії Відповідача по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 6, прийнято рішення про сплату ФОП ОСОБА_1 завданих збитків у сумі 119891,46 грн. та витрат на проведення експертизи у сумі 2250,24 грн.
У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції, заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції (частина друга статті 237 ГК України).
Право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електричної енергії передбачено пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ
від 17.10.2005 № 910 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р.
за № 417/1442) (надалі за текстом рішення - Правила, ПКЕЕ).
Як стверджує Позивач у позовній заяві, акт про порушення № 130391 від 03.03.2016 р. складено з порушенням діючого законодавства, регламентуючого правовідношення в електроенергетиці:
посилання на ПКЕЕ або іншій документ в акті про порушення № 130391 від 03.03.2016р. відсутні;
у графі «Схема електропостачання споживача» на схемі вказано прилад обліку, який окреслений квадратом пунктирною лінією. На цій схемі не вказано, яким чином «була змінена схема приладу обліку при якому мається можливість відключати розрахунковий механізм»;
явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів не приладі обліку не було, будь-яких пристроїв для зниження показів вилучено не було (немає відображення у акті про порушення), на приладі обліку у відповідності до п. 2 акту про порушення № 130391 від 03.03.2016 р. знаходились непошкодженими пломби Генічеського РЕМ та ЕМ ПАТ «ЕК» Херсонобленерго», лічильник на місті складання акту про порушення не був розібраний;
проведена Відповідачем експертиза приладу обліку не вказала, що споживачем, була змінена схема приладу обліку при якому мається можливість відключати розрахунковий механізм».
Вказані обставини, на думку Позивача, свідчать про те, що у ВАТ «ЕК Херсонобленерго» відсутні докази втручання в параметри розрахункового засобу обліку електричної енергії, Позивачем, як споживачем електричної енергії, а останнім не було вчинено протиправних дій, спрямованих на приховування реального обсягу спожитої електричної енергії.
Позивачем також зазначається, що при розрахунку Відповідачем був застосований термін у три роки, однак, на думку Позивача, цей термін застосовується у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась.
Зазначені доводи Позивача, в обґрунтування позовних вимог, не приймаються судом до уваги, за наступних обставин.
Пунктом 3.3. та підпунктом 26 пункту 10.2 ПКЕЕ закріплено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідальність за збереження і цілісність електролічильника № 0458008 згідно акту про заміну приладів обліку і акту про опломбування від 31.01.2011 року покладено на Споживача.
Споживачу також було повідомлено, що у разі порушення схеми розрахункового обліку електроенергії, несправності в роботі розрахункових засобів обліку, при порушенні герметичності корпусу чи скла лічильника або у випадку якщо на лічильнику не змінюються покази, споживач зобов'язаний оперативно повідомити про це енергопостачальника (п. 10.3. ПКЕЕУ
Відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656 (надалі за текстом рішення - Методика), а саме п. 1.2 у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.
Споживач до моменту складання акта про порушення ГТСЕЕ про пошкодження приладу обліку не повідомляв.
П. 4.2.3. та п. 4.2.4 договору про постачання електроенергії № 4423 від 14.05.2009 р. сторонами узгоджено, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача:
самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;
споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.3 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Позивач не надав жодного доказу, шо порушення виникли не з його вини.
Відповідно до частини 1 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.
Пунктом 6.40. ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.
Відповідно до пп. 3 п. 2.1. Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕ як пошкодження приладу обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо).
У акті про порушення № 130391 від 03.03.2016 р. зазначено, що споживачем змінено схему приладу обліку.
Відповідно до п. 2.5 Методики якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Дпор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.
Виявити пошкодження приладу обліку при контрольному огляді не було можливості, оскільки корпус електролічильника пошкоджено із зворотньої сторони.
Враховуючи вищезазначене та те, що технічна перевірка за останні три роки не проводилась розрахунок проведено за останні три роки.
Сам по собі факт пошкодження розрахункового засобу обліку та можливості безоблікового споживання електроенергії є самостійним видом порушення та підставою для донарахування вартості електричної енергії внаслідок порушення ПКЕЕ. При цьому, від Відповідача не вимагається доводити факт крадіжки електроенергії за відсутності будь-яких пошкоджень пломб, оскільки останнє підтверджується самим пошкодженням лічильника, про які зазначено в акті про порушення ПКЕЕ та Висновку експертного дослідження Херсонського НДЕКЦ № 1376-К від 15.12.2016 р.
Крім того, як стверджує Позивач, в протоколі засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією № 6 від 13.01.2017 р. в абзаці 2 вказано про порушення п. 3.2, але не вказано якого саме нормативного акту, а також вказано, що «Електрична енергія сплачується, але не враховується», тому ухвалене протоколом рішення по визначенню обсягу та вартості електричної енергії не облікованої електричної енергії, на думку Позивача, є незаконним. Також, як зазначає Позивач, у протоколі засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією № 6 від 13.01.2017 р. вказано, що «Розрахунок провести згідно з 2.5», але знов не вказано якого саме нормативного акту.
Вказані доводи Позивача не приймаються судом до уваги, оскільки як за текстом Акту про порушення ПКЕЕ так і за протоколом засідання комісії Відповідача по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією № 6 від 13.01.2017 р., з додатками, неодноразово зазначається про застосування якого нормативно-правового акта у них йдеться, а саме: пункту 3.2. ПКЕЕ та пунктів 2.1.3., 2.5. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, відповідно, а також про суть порушення Позивачем господарського зобов'язання. Суд звертає увагу на те, що дефекти допущені в Акті та Протоколі не спростовують факту правопорушення Правил користування електричною енергією.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як зазначено у протоколі судового засідання у справі, яке відбулось 11.04.17: «на запитання суду з приводу призначення по справі судової електротехнічної експертизи, з метою встановлення факту втручання в роботу засобу обліку електричної енергії, представники сторін заперечували проти призначення вказаної експертизи».
На підставі викладених обставин, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Повне рішення складено 18 квітня 2017 р.
Суддя Ю.В. Гридасов