12 квітня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоКузнєцова В.О.
суддів:Євграфової Є.П., Кадєтової О.В.,Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок виконання трудових обов'язків, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», в інтересах якого діє ОСОБА_7, на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2015 року,
У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат») про відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок виконання трудових обов'язків.
Вимоги за позовом обґрунтовував тим, що за час роботи з 02 жовтня 1984 року по 06 квітня 1998 року на підприємстві вугільної промисловості (шахта «Родіна» ВО «Кривбасруда», правонаступником якої є ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат») він працював підземним черговим слюсарем з ремонту устаткування, начальником дільниці, головним механіком, змінним майстром, внаслідок чого отримав професійне захворювання і згідно висновку МСЕК від 01 липня 2015 року йому було встановлено 20 % втрати професійної працездатності.
Позивач вважає, що втративши професійну працездатність він втратив можливість реалізувати свої можливості, вимушений постійно лікуватися, відчуває фізичний біль та душевні страждання, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 25 000,00 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави розміру судового збору, зменшено з 1 218,00 грн до 487,20 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», в інтересах якого діє ОСОБА_7, просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскільки ОСОБА_6 працював на підприємстві ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» внаслідок чого отримав професійне захворювання, що підтверджується висновком МСЕК від 01 липня 2015 року та Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 24 березня 2015 року, то саме ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» повинно відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_6
Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком місцевого суду. При цьому, змінив рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат.
Зазначені висновки судів відповідають вимогам матеріального і процесуального закону та зроблені при повному з'ясуванні всіх обставин справи.
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_6 в період з 02 жовтня 1984 року по 06 квітня 1998 року працював на підприємстві вугільної промисловості, а саме на шахті «Родіна» ВО «Кривбасруда», правонаступником якої є ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат».
Згідно рішення лікувально-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 03 лютого 2015 року, ОСОБА_6 було встановлено діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пило токсичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), легенева недостатність першого-другого ступеню.
Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 11 від 23 березня 2015 року професійне захворювання ОСОБА_8, відповідно до Інформаційної довідки про умови праці від 10 серпня 2011 року, виникло під час роботи, в тому числі і на шахті «Родіна» ВО «Кривбасруда» в період з 02 жовтня 1984 року по 06 квітня 1998 року, на посадах: підземним черговим слюсарем з ремонту устаткування, підземним механіком дільниці, начальником дільниці, головним механіком шахти.
У вказаному Акті також зазначено про те, що причиною виникнення професійного захворювання є робота в умовах перевищення гранично - допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.
Згідно із Висновком МСЕК від 01 липня 2015 року ОСОБА_8 вперше встановлено 20 % стійкої втрати професійної працездатності.
Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про охорону праці»державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно із ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі,якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно із ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Як роз'яснено у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.
Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій, з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), та з урахуванням встановлених обставин, дійшли обґрунтованого висновку про наявність у ОСОБА_8 права на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із втратою 20 % працездатності, яка пов'язана із професійним захворюванням, отриманим у зв'язку із небезпечними та шкідливими умовами на виробництві.
Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судамиправильно встановлені та належно перевіреніобставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судовірішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Установивши, що оскаржувані рішення відповідають вимогам статей 213, 214 ЦПК України, та керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», в інтересах якого діє ОСОБА_7, відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року, в частині яка не змінена апеляційним судом, та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О Кузнєцов
Судді: Є.П. Євграфова Т.Л. Ізмайлова О.В. Кадєтова Г.І. Мостова