Ухвала
іменем україни
6 квітня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О., МаляренкаА.В., Ступак О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. Злагода» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, товариства з обмеженою відповідальністю «Золото Ланів 2015» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_15, на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 8 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2016 року,
У травні 2016 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «А.Ф. Злагода» (далі - СГ ТОВ «А.Ф. Злагода») звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 січня 2010 року та 1 січня 2011 року між ним та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 були укладені договори оренди земельних ділянок, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адміністративних межах Зеленорізької сільської ради Жашківського району Черкаської області. Указані договори були зареєстровані у Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель були вчинені відповідні записи.
Відповідно до п. 8 договорів оренди їх укладено строком на 5 років.
Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
15 травня 2015 року між відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ним за взаємною згодою було внесено зміни до вказаних договорів оренди землі, тобто укладено нову редакцію договорів оренди, згідно з якою строк дії договору закінчується 1 січня 2025 року.
Таким чином, він скористався своїм переважним правом, передбаченим у п. 8 договору оренди землі та ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а відповідачі підписавши нові редакції договорів оренди землі від 15 травня 2015 року, прийняли та погодили його пропозицію щодо поновлення договорів оренди землі.
Проте у порушення вимог закону та положень договорів оренди землі, відповідачі на ті ж самі земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 24 лютого 2016 року уклали договори оренди землі з іншим орендарем - ТОВ «Золото Ланів 2015», що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
СГ ТОВ «А.Ф. Злагода» зверталося до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 з листом-претензією щодо усунення порушень вимог договору оренди землі та діючого законодавства України та вжиття заходів щодо поновлення його порушених прав, а також звертався до реєстраційної служби Жашківського районного управління юстиції Черкаської області із заявою щодо державної реєстрації права оренди на вищевказані земельні ділянки, але отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з тим, що заявлене право вже зареєстровано за іншим користувачем - відповідачем ТОВ «Золото Ланів 2015».
Таким чином, позивач вважав, що відповідачі, уклавши 24 лютого 2016 року договори оренди землі з ТОВ «Золото Ланів 2015» порушили його переважне право на поновлення договору оренди землі на новий термін.
У зв'язку з цим позивач СГ ТОВ «А.Ф. Злагода» просив суд визнати недійсними договори оренди землі, укладені 24 лютого 2016 року між відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ТОВ «Золото Ланів 2015».
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 8 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2016 року, позовні вимоги СТОВ «А.Ф. Злагода» задоволено повністю та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Позовні вимоги СТОВ «А.Ф. Злагода» до ОСОБА_13 залишено без розгляду, у зв'язку з його смертю.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж на за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про підставність і доведеність заявлених СТОВ «А.Ф. Злагода» позовних вимог, оскільки наявні у справі докази свідчать про те, що відповідачі уклавшиз ТОВ «Золото Ланів 2015» договори оренди землі від 24 лютого 2016 року, порушили право позивача на оренду земельних ділянок на підставі договорів від 1 січня 2010 року та 1 січня 2011 року зі змінами, внесеними від 15 травня 2015 року. За таких обставин висновок судів про визнання недійсними договорів оренди землі від 24 лютого 2016 року відповідає встановленим у справі обставинам та правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 15 квітня 2015 року у справі № 6-55цс15.
З урахуванням цього наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_15, відхилити,
Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 8 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 17 листопада 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
А.О. Леванчук А.В. Маляренко
О.В. Ступак
Колегія суддів: